Рішення № 89402446, 27.03.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2020 року Справа № 160/2172/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про:

- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), яка проявилася у не врахуванні відповідачем, при обрахунку ОСОБА_1 пенсії, трудового (страхового) стажу у Дніпропетровському Хлібзаводі №8 у період з 19.07.1978р. по 31.12.1997р.;

- зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до трудового (страхового) стажу ОСОБА_1 період роботи у Дніпропетровському Хлібзаводі №8 у період з 19.07.1978р. по 31.12.1997р.;

- зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зробити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 з моменту її нарахування, а саме з 09.08.2019р., з врахуванням трудового (страхового) стажу у Дніпропетровському Хлібзаводі №8 у період з 19.07.1978р. по 31.12.1997р., а подальшу виплату пенсії здійснювати з урахуванням трудового (страхового) стажу у Дніпропетровському Хлібзаводі №8 у період з 19.07.1978р. по 31.12.1997р.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач при обрахунку пенсії не врахував трудовий стаж у Дніпропетровському Хлібзаводі №8 з 19.07.1978 по 31.12.1997 роки на підставі наданої трудової книжки та довідки з місця роботи, тому вважає дії відповідача протиправними.

Ухвалою суду від 28.02.2020р. позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач надав до суду відзив, у якому просив в задоволенні позовної заяви відмовити посилаючись на відсутність законних підстав для зарахування позивачу періоду трудового стажу у Дніпропетровському Хлібзаводі №8 з 19.07.1978 по 31.12.1997 роки, оскільки надана уточнююча довідка №1 від 04.08.2019 року містить недостовірні відомості та не відповідає вимогам Постанови №637 від 13.08.1993 року.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, при розгляді справи суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком з 09.08.2019 року, проте відповідачем не зараховано період трудового стажу у Дніпропетровському Хлібзаводі №8 з 19.07.1978 по 31.12.1997 роки.

18.09.2019 року позивач звернулась до відповідача із відповідною заявою, але отримала відповідь щодо відсутності законних підстав для зарахування періоду трудового стажу у Дніпропетровському Хлібзаводі №8 з 19.07.1978 по 31.12.1997 роки, оскільки надана уточнююча довідка №1 від 04.08.2019 року містить недостовірні відомості та не відповідає вимогам Постанови №637 від 13.08.1993 року

Не погодившись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості, гарантоване громадянам України (ч.1 ст.46 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-IV (далі Закон №1058-IV) страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 ст. 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п.п. 2, 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року №22-1, до заяви для призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 року №637. За період роботи, починаючи з 01.01.2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку, надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління ПФУ від 18.06.2014 року № 10-1, а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 цього Положення.

Частиною 4 ст.24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі Інструкція №58), записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Пунктом 4.1 Інструкції №58 визначено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Аналіз зазначених правових норм дозволяє прийти до висновку, що обов`язок щодо проставлення печатки при звільненні працівника та внесення достовірної інформації у належний спосіб покладається на роботодавця або уповноважену ним особу, які здійснюють заповнення трудової книжки.

У пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

З аналізу вказаних вище положень Порядку №637 слідує, що подання інших документів, окрім трудової книжки, для підтвердження трудового стажу з метою призначення пенсії здійснюється виключно у випадку, якщо в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

Відповідач, відмовляючи у перерахунку пенсії за період з 19.07.1978 по 31.12.1997 роки, посилається на недостовірність відомостей в уточнюючій довідці №1 від 04.08.2019 року.

Суд вважає, твердження відповідача необґрунтованим, оскільки відповідно до Інструкції №58 всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на підприємстві, засвідчено підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Крім того, надана позивачем довідка №1 від 04.08.2019 року відповідає вимогам Порядку №637 та підтверджує трудовий стаж ОСОБА_1 .

Таким чином, відповідачем при перерахунку пенсії протиправно не враховано стаж роботи позивача з 19.07.1978 по 31.12.1997 роки, згідно записів у трудовій книжці.

В силу вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч.2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, з урахуванням заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачена позивачем квитанцією №0.0.1628444348.1 від 24.02.2020р. сума судового збору у розмірі 840грн.80коп., підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування періоду трудового (страхового) стажу у Дніпропетровському Хлібзаводі №8 з 19.07.1978 по 31.12.1997 роки при обрахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до трудового (страхового) стажу ОСОБА_1 період роботи у Дніпропетровському Хлібзаводі №8 з 19.07.1978 по 31.12.1997 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зробити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 з моменту її нарахування, а саме з 09.08.2019 року, з урахуванням трудового (страхового) стажу у Дніпропетровському Хлібзаводі №8 з 19.07.1978 по 31.12.1997 роки.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 840грн. 80коп. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова