Рішення № 89397956, 22.05.2020, Старосинявський районний суд Хмельницької області

Справа № 684/826/19

Провадження № 2/684/33/2020

РІШЕННЯ

іменем України

22 травня 2020 року

Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Галиш І.Б.

за участі секретаря с/з Гонти Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Стара Синява цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

в с т а н о в и в :

Представник позивача - АТ КБ «ПриватБанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця. В обґрунтування позову зазначано, що між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 17.07.2006 року був укладений кредитний договір б/н, за умовами якого позичальник отримала кредит в сумі 8000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ОСОБА_3 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «умовами та правилами надання банківських послуг» та «тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник, ОСОБА_3 померла. Спадкоємцями, які постійно проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Дізнавшись про смерть позичальника, банк 20.11.2017 року направив претензію до Старокостянтинівської державної нотаріальної контори. 23.01.2018 року державним нотаріусом Старокостянтинівської державної нотаріальної контори повідомлено, що претензію кредитора переслано до Старосинявської державної нотаріальної контори Хмельницької області. Позивачем 02.11.2018 року спадкоємцям була направлена претензія, згідно якої позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано. Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 17.07.2006 року становить 9242,73 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту. Посилаючись на те, що спадкоємці в силу ч. 2 ст. 1282 ЦК України зобов`язані задовольнити вимоги кредитора, просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 13 січня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, ухвалою суду від 03 квітня 2020 року закрито підготовче провадження у справі і призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги підтримав за обставин на їх обґрунтування, не заперечує щодо розгляду справи в порядку заочного провадження із постановленням заочного рішення у справі. В подальшому представником позивача до суду направлено відповідь на відзив, згідно з якою позивачем наведено об`єктивні підстави укладення договору відповідно до норм чинного законодавства, надано суду виписку по рахунку, яка є первинним бухгалтерським документом, зі змісту якого вбачається визнання боргу, зокрема, часткова сплата боржником основного боргу та/або сум санкцій, та просив задовольнити вимоги банку в повному обсязі. Також представником позивача було заявлено клопотання про витребування доказів, яке судом задоволено.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судове засідання не з`явивилися, про час та місце розгляду справи судом повідомлені належним чином. Відповідач ОСОБА_2 , попередньо, подав до суду відзив на позов, згідно якого, просить суд відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на те, що після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спадщину ні за законом, ні за заповітом не вступали, у ОСОБА_3 не було ні майна, ні майнових прав за життя які можна було б успадкувати.

Окрім того, відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів того, що померла уклала кредитний договір з банком та отримала кредит, крім того, в самій заяві на отримання кредиту не зазначено кредитного ліміту, відсотків, тощо. Також, зазначено, що Умови та Правила надання банківських послуг, ані Тарифи не містять підпису позичальника, що свідчить про недоведеність факту ознайомлення позичальника з ними, також долучені до матеріалів справи Умови та Правила надання банківських послуг не містять відомостей про дату їх прийняття та затвердження позивачем. Також, матеріали справи не містить відомостей, які б підтверджували, що померла підписуючи заяву позичальника ознайомлена саме з цими Умовами та Правилами, а також відомостей, щодо ознайомлення ОСОБА_3 з умовами збільшення розміру процентної ставки. Надані позивачем Витяги з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та розрахунки заборгованості містять неоднакову та неоднозначну інформацію про тарифи та процентні ставки встановлені позивачем. Просив в подальшому проводити розгляд справи без його участі

У зв`язку із зазначеним, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи позивача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду, вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.07.2006 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір б/н, за умовами якого вона отримала кредит в сумі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

17.07.2006 року позичальник підписала заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПриватБанк» для отримання кредитної картки. Із цієї заяви слідує, що позичальник надав згоду про те, що заява позичальника, разом з пам`яткою клієнта, запропонованими банком Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між позичальником і банком договір про надання банківських послуг. У заяві також зазначено, що Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті банку, і відповідач зобов`язалася виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті банку.

Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банк і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити чи збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідно до п. 1.1.2.7. Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Позичальник, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Старосинявським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 02.10.2017 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

За змістом указаної норми права цивільні обов`язки особи, в тому числі ті, які виникли на підставі договорів та інших правочинів, припиняються з часу смерті боржника.

Доводи відповідача у поданому відзиві про те, що між АТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_3 не був укладений кредитний договір, а остання не отримувала кредитних коштів, не відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, та не спростовані ними, оскільки виписка по рахунку за період від 17.07.2006 року по час смерті ОСОБА_3 достовірно вказує на те, що АТ КБ «Приватбанк» відкрило на ім`я ОСОБА_3 картковий рахунок, на який банком були перераховані кредитні кошти та через який здійснювались проведення розрахунків, тобто фінансові операції.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання спадкодавцем зобов`язань за укладеним ним кредитним договором.

З довідок-розрахунків за кредитним договором б/н від 17.07.2006 року заборгованості за кредитом вбачається, що станом 31.05.2015 року та 15.09.2019 року, вбачається, що на дату смерті позичальника перед банком за кредитним договором б/н від 17.07.2006 року заборгованість становить 9242,73 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту.

Тобто, із доказів у справі слідує, що між АТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_3 виникли зобов`язання за кредитним договором, які остання не виконала.

Нормою статті 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав i обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять yсі права i обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав i обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Згідно зі статтею 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно з частиною третьою цієї статті спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Задовольнивши клопотання представника позивача, судом в державного нотаріуса Старосинявської державної нотаріальної контори. витребувано спадкову справу після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З копії матеріалів спадкової справи №13-2018 вбачається, що дана справа відкрита 24.01.2018 року після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі звернення АТ КБ «Приватбанк» з претензією кредитора, у зв`язку із чим нотаріусом було заведено спадкову справу до майна померлої ОСОБА_3 . Однак, з матеріалів вказаної спадкової справи встановлено, що жоден із спадкоємців до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини не звертався, та свідоцтво про право на спадщину не отримано жодним спадкоємцем.

Статтею 1281 ЦК України визначено порядок та строки пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців, згідно якого спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги (частина перша). Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги (частина друга). Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги (частина третя). Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги (частина четверта).

Аналіз вказаної норми дає підстави для висновку, що строки пред`явлення кредиторами спадкодавця вимог до спадкоємців є обмежувальними (преклюзивними), тобто їх пропущення припиняє права кредиторів, а тому ці строки не призупиняються, не перериваються й не поновлюються.

Отже, встановлені статтею 1281 ЦК України строки - це строки, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб`єктивне право.

Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за зобов`язанням, а також припинення такого зобов`язання.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2018 року у справі № 14-53цс18.

Стаття 1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів до спадкоємців боржника.

За положеннями пункту 189 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5, нотаріус за місцем відкриття спадщини в строк, установлений статтею 1281 ЦК України, приймає претензії від кредиторів спадкодавця. Претензії мають бути заявлені у письмовій формі і прийняті незалежно від строку настання права вимоги. Про претензію, що надійшла, нотаріус доводить до відома спадкоємців, які прийняли спадщину, або виконавця заповіту.

Таким чином, за змістом наведених норм закону кредитор боржника або повинен подати вимогу безпосередньо спадкоємцям, або звернутись до нотаріуса з вимогою, яку нотаріус доводить до відома спадкоємців, що прийняли спадщину, або виконавця заповіту.

Обрання певного способу є правом кредитора і здійснюється ним на власний розсуд.

Банк повідомив суд про те, що про смерть ОСОБА_3 йому стало відомо в листопаді 2017 року. Ця обставина відповідачами не спростована.

Через нотаріуса АТ КБ «Приватбанк» 20.11.2017 року пред`явив вимогу до спадкоємців ОСОБА_3 20.11.2017 року, тобто в строк, визначений ст. 1281 ЦК України.

Таким чином банк, звернувшись до нотаріуса з претензією до спадкоємців ІНФОРМАЦІЯ_4 року не пропустив шестимісячний строк для пред`явлення вимоги до спадкоємців.

Частиною 1 статті 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1282 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Окрім того, слід врахувати, що позивачем заявлено вимогу про стягнення боргу кредитором спадкодавця до спадкоємців, які постійно проживали разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

З довідки відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб №21 від 15.01.2020 року вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , була зареєстрована на день смерті за адресою АДРЕСА_1 . На день її смерті за вказаною адресою також були зареєстровані: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . Проте, вказані докази не підтверджують факт постійного проживання на час відкриття спадщини відповідачів з померлою ОСОБА_3 .

Як вбачається з даних інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №208574995, сформованої 08.05.2020 року, відсутні відомості щодо майна ОСОБА_3 .

Із змісту довідки №32-22-0.31-37/114-20, виданої 23.04.2020 року Відділом у Старосинявському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, вбачається, що станом на 01.01.2013 року за ОСОБА_3 - право власності на земельні ділянки чи користування не реєструвалося.

Отже, до спадкоємців боржника обов`язок перед позиконавцями (кредиторами) спадкодавця виникає лише в межах, передбачених ст.1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Враховуючи, що відповідачі є спадкоємцями першої черги, не відмовилися від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , разом із тим, матеріали справи не містять відомостей щодо спадкового майна, в межах вартості якого відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зобов`язані задовольнити вимоги кредитора, оскільки, нотаріусом не видано свідоцтва про право на спадщину жодному із відповідачів, за матеріалами справи не встановлено факту успадкування будь-якого майна після смерті ОСОБА_3 у свою чергу, банк не довів протилежного.

Таким чином, судом не встановлено отримання відповідачами спадкового майна, яке б посвідчувалося свідоцтвом про право власності, в межах вартості якого слід задовольнити вимоги позивача.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що позов АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 141, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, -

у х в а л и в:

У задоволені позову акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду або через Старосинявський районний суд. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу Українипід час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місце знаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд.1-Д, 01001, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО № 305299.

Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , серія та номер паспорта НОМЕР_3 , виданий Старосинявським РВ УМВС України в Хмельницькій області від 27.03.2013 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , серія та номер паспорта НОМЕР_5 , виданий Старосинявським РВ УМВС України в Хмельницькій області від 20.05.1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ).

Повне судове рішення складено 22 травня 2020 року.

Головуюча суддя Галиш І.Б.