Ухвала суду № 89393063, 20.05.2020, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/2803/20

УХВАЛА

20 травня 2020 року м.Львів

Суддя Залізничного районного суду м. Львова Постигач О.Б., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрій Андрійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

ОСОБА_1 19.05.2020 року звернулася до суду із клопотанням про забезпечення позову, в якому просить забезпечити позов шляхом зупинення вчинення виконавчих дій, в тому числі стягнення грошових коштів із доходів ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження ВП № 61108749, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. з примусового виконання виконавчого напису зареєстрованого в реєстрі за номером 8159 від 23.11.2019 року на час розгляду судової справи по суті та до набрання судовим рішенням законної сили, допустити до негайного виконання вказаної ухвали суду про забезпечення позову, виконання вказаної ухвали доручити приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Пиць А.А.

Клопотання мотивоване тим, що разом із заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 подано до суду позовну заяву про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, так як на підставі оспорюваного виконавчого напису, вчиненого 23.11.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А., відкрито виконавче провадження №61108749 від 29.01.2020 р. Згідно даного виконавчого провадження ТзОВ «Вердикт Капітал» намагається стягнути з неї заборгованість по кредитному договору 0620/020448-ZP від 06.05.2014 р., за період з 29.01.2019 р. по 05.11.2019 р. в сумі 43617,79 грн. З отриманої від приватного виконавця інформації Березніцька Н.В. довідалась, що в межах виконавчого провадження з її заробітної плати було стягнуто з 01.03.2020 р. по 31.03.2020 р. 903 грн. витрат виконавчого провадження та 826,77 грн. основної винагороди приватного виконавця. Оскільки вона не укладала даного кредитного договору, а приватний виконавець продовжуватиме безпідставно стягувати з неї заборгованість, реальне повернення якої буде утрудненим, просить суд заяву задоволити.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 ст. 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відтак, заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто бути безпосередньо зв`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Зі змісту клопотання про забезпечення позову вбачається, що необхідність забезпечення позову заявник мотивує тим, що приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою звернуто стягнення на доходи ОСОБА_1 , які вона отримує у ПРАТ «Львівський холодокомбінат». Даною постановою постановлено здійснювати відрахування із доходів боржника у відповідності до чинного законодавства у розмірі 20% від доходу, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до повного погашення заборгованості за виконавчим документом, яка становить 49597,56 грн.

ОСОБА_1 до заяви про забезпечення позову додано постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.01.2020 року та постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 03.03.2020 року.

Однак заявником не надано достатніх належних та допустимих доказів того, що щомісяця з її доходів здійснюються відрахування в розмірі 20 % на виконання спірного виконавчого напису, на підтвердження її мотивації необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином суду не надано достатніх належних та допустимих доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду.

Крім цього, дослідивши зміст заяви не вбачається за необхідність зупинення стягнення, що здійснюється на підставі вчиненого 23.11.2019 року приватним нотаріусомБроварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А., зареєстрованого в реєстрі за № 8159, оскільки зупинення стягнення на підставі виконавчого напису є блокування виконання виконавчого провадження.

Таке зупинення стягнення на підставі виконавчого напису є підміною рішення суду. Так у разі задоволення заяви про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, позивачем буде досягнуто мети позовної заяви про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, без розгляду справи по суті.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

відмовити ОСОБА_1 у заяві про забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, або у порядку ст. 354 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України, який набрав чинності 02 квітня 2020 року на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Постигач О.Б.