Рішення № 89392, 01.08.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.08.06 р. Справа № 45/146

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Точмаш”, ЄДРПОУ 14300579,

м. Донецьк

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”,

ЄДРПОУ 00131268, м. Горлівка

про стягнення 12 142 грн. 25 коп.

Суддя Б.Д. Плотніцький

при секретарі судового засідання Крищук Л.В.

Представники:

Від позивача: Пащенко К.П. – дов.

Від відповідача: Калитвянська С.А.– юриск.

В засіданні суду брали участь

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Точмаш”, м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” Донецькі електричні мережі, м. Донецьк, про стягнення заборгованості у сумі 12 142 грн. 25 коп.

Ухвалою господарського суду від 10.07.2006р. задоволене клопотання позивача №22/01-5471 від 06.07.2006р. та замінено неналежного відповідача - Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” Донецькі електричні мережі, м. Донецьк на належного - Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго”, м.Горлівка.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань по договору №1229/223 від 11.12.2003р. про спільне використання технологічних мереж в частині своєчасної та повної оплати за користування електричними мережами та рахунки.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №26-14/2311 від 14.07.2006р. позовні вимоги не визнає, посилаючись на відсутність правовідносин між сторонами в 2005р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

11.12.2003р. між сторонами підписаний договір №1229/223 про спільне використання технологічних мереж.

Згідно з умовами даного договору позивач за цим позовом забезпечує передачу електричної енергії в межах величин, дозволених відповідачу до використання.

В свою чергу відповідач повинен своєчасно сплачувати за використання електричної мережі, отримані послуги.

Як стверджує позивач, протягом травня – листопада 2005р. відповідачу були надані послуги із спільного використання технологічних мереж, зокрема, передача електричної енергії, на загальну суму 12 381 грн. 67 коп.

Позивачем на адресу відповідача були виставлені рахунки – фактури для сплати наданих послуг: рахунок – фактура №1943 від 31.05.2005р., №2340 від 30.06.2005р., №2727 від 29.06.2005р., №3105 від 31.08.2005р. №3516 від 30.09.2005р., №3830 від 31.10.2005р., та №4389 від 30.11.2005р.

Вказані рахунки з боку відповідача залишені без сплати.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 12 381 грн. 67 коп.

Відповідач позовні вимоги не визнає у повному обсязі.

В обгрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що в 2005р. між сторонами відсутні правовідносини, оскільки договір №1229/223 від 11.12.2003р. був укладений на термін до 31.12.2004р.

За таких підстав відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивачу.

Господарський суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного:

З урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як встановлено судом, позивачем заявлені вимоги про стягнення заборгованості з відповідача за передачу електричної енергії за травень – листопад 2005р., відповідно до умов договору №1229/223 від 11.12.2003р. про спільне використання технологічних мереж.

При дослідженні матеріалів справи судом було встановлено, що даний договір №1229/223 від 11.12.2003р. був підписаний між сторонами з протоколом розбіжностей, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.13).

За змістом даного протоколу сторонами була змінена редакція п.9.4 договору №1229/223 від 11.12.2003р., а саме даний пункт був викладений в наступній редакції: договір укладається на термін з дати підписання договору по 31.12.2004р.

При цьому, дія даного договору продовжується шляхом підписання додаткової угоди.

Одночасно, договір може бути розірваний в інший термін з ініціативи кожної із сторін даного договору в порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно із ст. 905 Цивільного кодексу України, враховуючи, що правовідносини між сторонами продовжують існувати після набрання даним кодексом чинності, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Додаткова угода про подовження терміну дії договору №1229/223 від 11.12.2003р. про спільне використання технологічних мереж в матеріалах справи відсутня.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що термін дії договору №1229/223 від 11.12.2003р. про спільне використання технологічних мереж закінчився 31.12.2004р.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Оскільки позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за травень – листопад 2005р., то господарський суд приймає до уваги твердження відповідача, що у сторін відсутні цивільні правовідносини в 2005р.

При цьому, в підтвердження своїх позовних вимог, позивачем надані лише рахунки – фактури №1943 від 31.05.2005р. на суму 507 грн. 07 коп., №2340 від 30.06.2005р. на суму 717 грн. 71 коп., №2727 від 29.06.2005р. на суму 1 335 грн. 10 коп., №3105 від 31.08.2005р. на суму 1 590 грн. 12 коп., №3516 від 30.09.2005р. на суму 1 722 грн. 73 коп., №3830 від 31.10.2005р. на суму 2725 грн. 16 коп., №4389 від 30.11.2005р. на суму 3 544 грн. 36 коп.

При дослідженні даних рахунків – фактур судом було встановлено, що дані рахунки були виписані на виконання умов договору №1229 від 01.07.2004р. (рахунки – фактури №1943, №2340, №2727, №3105, №3516) та договору №223 від 11.12.2003р. (рахунок – фактура №3830, №4389).

Господарський суд звертає увагу, що договір, згідно з яким позивач просить стягнути заборгованість з відповідача, був підписаний 11.12.2003р. за №1229/223.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Таким чином, господарський суд вважає, що всупереч вимогам ст.33 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не надані докази в підтвердження наявності у відповідача заборгованості у сумі 12 381 грн. 67 коп.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем безпідставно пред’явлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 12 381 грн. 67 коп. за надані послуги за передачу електричної енергії за травень – листопад 2005р.

З урахуванням вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати підлягають віднесенню на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства „Точмаш”, м.Донецьк до Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м. Горлівка, про стягнення заборгованості у сумі 12 381 грн. 67 коп., відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оголошений в судовому засіданні 01.08.2006р.

Суддя Плотніцький Б.Д.