Рішення № 89391, 01.08.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.08.06 р. Справа № 45/145

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Точмаш”, ЄДРПОУ 14300579,

м. Донецьк

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”,

ЄДРПОУ 00131268, м. Горлівка

про стягнення 14 093 грн. 85 коп.

Суддя Б.Д. Плотніцький

при секретарі судового засідання Крищук Л.В.

Представники:

Від позивача: Пащенко К.П. – дов.

Від відповідача: Калитвянська С.А.– юриск.

В засіданні суду брали участь

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Точмаш”, м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” Донецькі електричні мережі, м. Донецьк, м. Донецьк, про стягнення заборгованості у сумі 14 093 грн. 85 коп., в тому числі основний борг – 10 302 грн. 53 коп., 3% річних – 772 грн. 68 коп., інфляція – 3 018 грн. 64 коп.

Ухвалою господарського суду від 10.07.2006р. задоволене клопотання позивача №22/01-5472 від 06.07.2006р. та замінено неналежного відповідача - Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” Донецькі електричні мережі, м. Донецьк на належного - Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго”, м.Горлівка.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань по договору №50-1294 від 15.03.2002р. про надання послуг з передачі електроенергії транзитним споживачам в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №26-14/2310 від 14.07.2006р. позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що сума основного боргу в розмірі 10 084 грн. 15 коп. була сплачена в 2005р., про що повідомлено позивача листом №26-14/1522 від 25.05.2005р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

15.03.2002р. між сторонами підписаний договір №50-1294 про надання послуг з передачі елекроенергії транзитним споживачам.

Згідно з умовами даного договору позивач за цим позовом забезпечує передачу електричної енергії, що належить відповідачу, через власні мережі.

В свою чергу відповідач повинен своєчасно сплачувати надані послуги з передачі електроенергії позивачем.

За приписом п. 2.1 договору №50-1294 від 15.03.2002р. відповідач повинен сплатити вартість наданих послуг з передачі електроенергії шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача у відповідності з виставленими рахункам протягом трьох банківських днів з моменту виставлення рахунку.

На виконання умов договору №50-1294 від 15.03.2002р. позивачем протягом червня 2003р. – листопада 2003р. були надані послуги на загальну суму 10 302 грн. 53 коп.

19.11.2004р. між сторонами підписаний акт звірки станом на 01.11.2004р., згідно з яким відповідачем підтверджена наявність заборгованості у сумі 10 302 грн. 53 коп.

При цьому, наявна відмітка відповідача, що за жовтень та листопад 2003р. сума, що підлягає сплаті, не узгоджена та рахунок не був прийнятий.

Пунктом 4.1 договору №50-1294 від 15.03.2002р. у випадку порушень умов цього договору, винна сторона несе відповідальність в порядку, встановленому законодавством України.

Оскільки, відповідачем своєчасно та у повному обсязі не була сплачена вартість наданих послуг, позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нараховані та пред’явлені до стягнення 3% річних у сумі 772 грн. 68 коп. та інфляція у сумі 3 018 грн. 64 коп.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі у сумі 14 093 грн. 85 коп., в тому числі основний борг – 10 302 грн. 53 коп., 3% річних – 772 грн. 68 коп., інфляція – 3 018 грн. 64 коп.

Відповідач позовні вимоги не визнає.

В обгрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що сума основного боргу була сплачена в 2005р.

При цьому відповідач стверджує, що позивач був належним чином повідомлений про сплату заборгованості листом №26-14/1522 від 25.05.2005р.

За таких підстав відповідач просить припинити провадження.

Господарський суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Як встановлено судом, зобов’язання з оплати наданих позивачем послуг виникли в 2003р.

Проте актом звірки розрахунків від 19.11.2004р. станом на 01.11.2004р. між сторонами підтверджена наявність заборгованості у сумі 10 302 грн. 53 коп.

Таким чином, оскільки правовідносини продовжують існувати між сторонами після набрання Цивільним кодексом України чинності, господарський суд при винесенні рішення застосовує норми саме Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. При цьому, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт надання послуг по передачі електроенергії транзитним споживачам за період червня – листопада 2003р. на суму 10 302 грн. 53 коп. з боку відповідача не заперечується та підтверджується актом звірки розрахунків від 19.11.2005р., копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.11).

Як встановлено судом, оплата за надані послуги здійснюється на підставі виставлених рахунків позивача протягом трьох банківських днів з моменту виставлення даних рахунків.

Відповідачем не заперечується факт виставлення позивачем рахунків.

При цьому, відповідач стверджує, що позивача листом №26-14/1522 від 25.05.2005р. було повідомлено про сплату основної суми боргу в 2005р.

В підтвердження сплати отриманих послуг, відповідачем надані копії платіжних доручень №1323 від 13.05.2005р., №1189 від 29.04.2005р., №0650 від 17.03.2005р., №0317 від 09.02.2005р., №0060 від 12.01.2005р.

Господарським судом доводи відповідача в цій частині не приймаються до уваги, оскільки з наданих відповідачем платіжних доручень судом встановлено, що оплата здійснена за період грудень 2004р., січень 2005р., лютий 2005р., березень 2005р. та квітень 2005р., а вимоги позивача пред’явлені за період червень – листопад 2003р.

Крім цього, твердження відповідача про те, що позивач був належним чином повідомлений про погашення заборгованості в 2005р., судом спростовуються, враховуючи те, що згідно з даним листом №26-14/1522 від 25.05.2005р., копія якого наявна в матеріалах справи, мова йде про договір №1229/223 від 11.12.2003р., а не договір №50-1294 від 15.03.2002р.

Таким чином, господарський суд вважає, що позивачем правомірно пред’явлені вимоги про стягнення з відповідача основної суми боргу у сумі 10 302 грн. 53 коп.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає випадки, коли боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, згідно з вимогами п. 4.1 договору №50-1294 від 15.03.2002р. у випадку наявності порушення умов договору, винна сторона несе відповідальність в порядку, встановленому законодавстом України.

Оскільки факт наявності заборгованості доведений, господарський суд дійшов до висновку, що позивачем правомірно нараховані та пред’явлені до стягнення 3% річних у сумі 772 грн. 68 коп. та інфляція у сумі 3 018 грн. 64 коп.

З урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем, обгрунтований матеріалами справи, вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з надання послуг з передачі електроенергії транзитним споживачам у сумі 14 093 грн. 85 коп., в тому числі основний борг – 10 302 грн. 53 коп., 3% річних – 772 грн. 68 коп., інфляція – 3 018 грн. 64 коп., підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Точмаш”, м. Донецьк, до Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка, про стягнення заборгованості у сумі 14 093 грн. 85 коп., в тому числі основний борг – 10 302 грн. 53 коп., 3% річних – 772 грн. 68 коп., інфляція – 3 018 грн. 64 коп., задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка на користь Відкритого акціонерного товариства “Точмаш” м.Донецьк основний борг у сумі 10 302 грн. 53 коп., 3% річних у сумі 772 грн. 68 коп., інфляцію у сумі 3 018 грн. 64 коп., а всього у сумі 14 093 грн. 85 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 140 грн. 93 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оголошений в судовому засіданні 01.08.2006р.

Суддя Плотніцький Б.Д.