Рішення № 89388909, 20.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2020 року м. Київ №640/19528/19

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г., суддів: Васильченко І.П., Мазур А.С., здійснюючи відкритий судовий розгляд в режимі відеоконференції, за участю: позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача (Кабінету Міністрів України) - Штокмана А.І., адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1

до Кабінету Міністрів України,

Пенсійного фонду України

третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20.05.2020 проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз`яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул.. Грушевського,12/2, код ЄДРПОУ відсутній), Пенсійного фонду України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, код ЄДРПОУ 00035323), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, Запорізька обл., місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012), в якій з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 16.03.2020) просить суд:

- визнати незаконними і скасувати, як такі, що суперечать актам цивільного законодавства і порушують цивільні права і інтереси позивача:

- пункт 1.1. постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року №1088 «Деякі питання виплати пенсії окремим категоріям громадян»;

- зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", визначені у п. 2 «Змін,що вносяться до Постанов Кабінету міністрів України»,затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсі особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

- визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо затримки з прийняття рішення (нормативно правового акту) про порядок перерахунку призначених пенсій, особам звільненим з військової служби у зв`язку з підвищенням з 01.03.2018 р. грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, згідно з вимогами нормам Законів України: "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членам їх сімей"; "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи";

- зобов`язати Кабінет Міністрів України постановити рішення про порядок перерахунку призначених пенсій, особам звільненим з військової служби у зв`язку з підвищенням з 01.03.2018 грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, згідно з нормами Законів України: "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членам їх сімей"; "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи";

- визнати незаконним та скасувати рішення (правовий акт індивідуальної дії) Пенсійного фонду України про перерахунок ОСОБА_2 , з 01.03.2018р., пенсії за вислугу років в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", на підставі рішення Окружного адміністративного суд м. Києва від 12.12.2018р, з адміністративної справи №826/3858/18 (див. Єдиний державний реєстр судових рішень);

- зобов`язати Пенсійний фонд України провести ОСОБА_2 з 01.03.2019 перерахунок призначеної йому пенсії за вислугу років згідно з чинним законодавством України, а саме: відповідно до вимог статей 13 і 43 Закону України: "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та частини 2 розділу 2 Закону України: "Про заходи щодо законодавчою забезпечення реформування пенсійної системи";

- стягнути з Кабінету Міністрів України, за рахунок держави Україна, на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в сумі 596 985 грн., моральну шкоду 5 000 000 грн., в загальні сумі 5 596 985 грн., завдану йому на 01.03.2020 протиправним рішенням та бездіяльністю Кабінету Міністрів України, внаслідок прийняття ним нормативно-правових актів, які є завідомо незаконними і підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2019 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 07 листопада 201 року позовну заяву повернуто позивачеві.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 листопада 2019 оку скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.01.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання у справі.

Позовні вимоги мотивовано тим, що з 01.03.2018 пенсія позивачеві за вислугу років виплачується на умовах, в порядку і розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" у обмеженому (заниженому) розмірі, з порушенням ст.. 13 і 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб,звільнених з військової служби та деяких інших осіб». З моменту прийнятті Окружним адміністративним судом м. Києва рішення в адміністративній справі №826/3858/18, про протиправність та не чинність: пунктів 1,2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, з 12.12.2018 і на теперішній час, порядок проведення перерахунку пенсії з 01.03.2018, особам звільненим з військової служби, Кабінетом Міністрів України не визначений. Здійснений позивачеві з 01.03.2018 Пенсійним фондом України, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", перерахунок призначеної пенсії, обмежує його право військовослужбовця на пенсійне забезпечення на умовах, в розмірах і порядку обчислення, визначених Законами України: "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".

Відповідач в особі Пенсійного Фонду України надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що вимоги, заявлені до Пенсійного фонду України про визнання незаконним та скасування рішення Пенсійного Фонду України про перерахунок пенсії та про зобов`язання здійснити перерахунок пенсії не ґрунтуються на законодавстві та фактичних обставинах справи, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідач в особі Кабінету Міністрів України також надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що оскаржувана постанова Уряду видана відповідно до вимог чинного законодавства та в межах компетенції Кабінету Міністрів України, а доводи позивача, викладені у позовній заяві є необґрунтованими.

Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області також надало суду письмові пояснення з приводу спірних правовідносин, в яких зазначило, що Запорізьким окружним адміністративним судом 28.01.2020 винесено рішення по справі №280/4977/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , яким частково задоволені позовні вимоги, а саме: визнано протиправним зменшення відсотку грошового забезпечення з 90 % до 70 % та зобов`язано здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2018 з розрахунку 90 % грошового забезпечення; визнано протиправним виплату з 05.03.2019 підвищення до пенсії в розмірі 75 % та зобов`язано виплачувати з 05.03.2019 підвищення до пенсії в розмірі 100 %. Позовні вимоги в частині стягнення майнової шкоди в сумі 497487 грн.50 коп. та в частині скасування рішення про перерахунок пенсії Позивачу з 01.03.2018 залишені без задоволення. Наразі Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області не вчинено жодних дій, які б порушували права позивача, та відсутні зобов`язання вчиняти якісь дії відповідно до вимог чинного законодавства.

Протокольною ухвалою суду від 13.05.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2020 закрито провадження в адміністративні справі №640/19528/19 в частині позовних вимог щодо визнання незаконними і скасування, як таких, що суперечать актам цивільного законодавства і порушують цивільні права і інтереси позивача зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", визначені у п. 2 «Змін, що вносяться до Постанов Кабінету міністрів України», затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсі особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». В іншій частині позовних вимог розгляд справи продовжено в порядку загального позовного провадження.

В судове засідання 20.05.2020, яке відбувалось в режимі відеоконференції прибув позивач, який підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Також, в судове засіданні 20.05.2020 прибув представник відповідача - Кабінету міністрів України, який проти позовних вимог заперечував, та просив суд відмовити в їх задоволенні.

У судовому засіданні 20.05.2020 на підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Як зазначено позивачем в тексті позовної заяви, ОСОБА_1 є підполковником Збройних Сил України у відставці, пенсіонером Міністерства оборони України, який має право на пенсію на умовах, в розмірі і порядку обчислення, визначених Законами України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», пенсійна справа якого перебуває у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькі області.

З 01.01.2018 пенсія позивачеві виплачується відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 №103, як стверджує позивач, у обмеженому (заниженому) розмірі, з порушенням ст. 13 та 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

19.08.2019 позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області була спрямована заява про призначення пенсії за вислугу років згідно з чинним законодавством України та здійснення перерахунку пенсії з 01.03.2018 з моменту вступу в дію Постанови КМУ від 30.08.2017 №704.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області від 14.09.2019 №2002/В-9 позивача повідомлено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" йому з 01.01.2018 проведено перерахунок пенсії, статтею 13 Закону передбачено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Також, у зазначеному листі вказано, що рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 по справі №826/3858/18 набрало законної сили 05.03.2019, разом з тим, нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводиться перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", після дати набрання рішення суду законної сили не приймалося", а в рішенні суду порядок проведення виплати перерахованої пенсії не вказаний.

Позивач, вважаючи порушеними його законні права та інтереси, внаслідок дій Пенсійного фонду України та Кабінету міністрів України звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Так, стосовно позовних вимог про визнання незаконним і скасування, як такого, що суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права і інтереси позивача пункт 1.1. постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року №1088 «Деякі питання виплати пенсії окремим категоріям громадян», суд зазначає наступне.

Вимоги позивача у даній частині позовних вимог згідно заяви від 16.03.2020 мотивовано тим, що пункт 1.1 постанови КМУ від 24.12.2019 №1088 і пункти 1, 2 постанови КМУ від 21.02.2018 №103 тотожні за змістом, тобто, положення постанови КМУ від 24.12.2019 №1088 продовжує дію положень пунктів 1, 2 постанови КМУ від 21.02.2018 №103, які визнані судом протиправними та нечинними.

Оцінивши дані доводи, суд бере до уваги наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 113 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Так, повноваження Кабінету Міністрів України у спірних правовідносинах врегульовано Законом України «Про Кабінет Міністрів України» від 27 лютого 2014 року № 794-VII (далі - Закон № 794-VII), Регламентом Кабінету Міністрів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 950 та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 49 вказаного Закону Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.

21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №103 «Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103), пунктом 1 якої визначено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Пунктом 2 вказаної Постанови врегульовано, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) слід проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах:

з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

При цьому, Постановою №103 також внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема: у Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженому Постановою КМУ №45, та пункт 5 викладено в такій редакції: «Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням».

Крім того, додаток 2 до Порядку №45 викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

У відповідності до листів Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, останнє виплачує позивачу пенсію, починаючи з 01 січня 2018 року у розмірах, визначених Постановою №103.

У той же час, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/3858/18 від 12 грудня 2018 року за позовом ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі №826/3858/18 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року залишено без змін.

В подальшому, 24.12.2019 Кабінетом міністрів України було прийнято постанову №1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян», підпунктом 1 пункту 1 якої установлено, що з 1 січня 2020 р. виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374), здійснюється у підвищеному розмірі з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 р.

При цьому, суд звертає увагу, що зі змісту постанови Кабінету міністрів України від 21.02.2018 №103, яка регулює порядок перерахунку пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб (в редакції від 01.01.2020) вбачається, що пункти 1, 2, 3 вказаної постанови виключено саме на підставі оскаржуваної постанови КМУ №1088 від 24.12.2019.

Згідно картки документа - Постанови КМ №1088 від 24.12.2019 на офіційному сайті Верховної Ради України за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/l472190p6, вказана постанова №1088 відсилає саме до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103.

Тобто, з наведеного вбачається, що постанова КМУ від 24.12.2019 №1088 була прийнята з метою врегулювання питань щодо перерахунку та виплати пенсії, які визначались п. 1, 2, 3 постанови КМУ від 21.02.2018 №103 та були скасовані рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яке залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019.

Так, аналіз оскаржуваної Постанови №1088 в частині підпункту 1 пункту 1 свідчить про те, що Урядом встановлено порядок виплати перерахованих пенсій, виходячи лише з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли у даній справі, суд зазначає, що статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тобто, вказана норма статті 43 Закону безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій.

При цьому, порядок перерахунку пенсій врегульований розділом VIII «Порядок перерахунку пенсій» Закону № 2262-XII.

Частиною четвертою статті 63 закріплено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, з аналізу вказаних правових норм вбачається, що перерахунок раніше призначених пенсій визначений статтею 63 Закону № 2262-XII. Кабінету Міністрів України лише надано право на встановлення умов, порядку та розміру для перерахунку пенсій, передбачених вказаною статтею.

У той же час, обчислення пенсії встановлюється статтею 43 Закону, яка має загальний характер та визначає вихідні дані відносно визначення грошового забезпечення для встановлення розміру як призначуваних пенсії, так і для перерахунку останніх, що є однорідними правовідносинами, виходячи зі змісту процитованого Закону.

Законодавець делегував Уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Так, під «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.

Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методу здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Величина грошового забезпечення, як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення «розміру» перерахунку пенсій. При цьому орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 43 Закону № 2262-XII.

При цьому, до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.

Суд звертає увагу на те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року набрало законної сили 05 березня 2019 року.

Крім того, постановою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі №826/3858/18 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року залишено без змін.

Приймаючи вказану постанову, Верховний Суд виходив з того, що зміна умов чи норм пенсійного забезпечення (зокрема, визначення видів грошового забезпечення для перерахунку пенсій) підзаконними нормативно-правовими актами є порушенням закону, тому п. 1 Постанови №103 підлягає скасуванню.

Слід зазначити, що приймаючи 24.12.2019 Постанову №1088 Кабінет Міністрів України знову ж таки не врахував всіх складових грошового забезпечення для перерахунку пенсій, зокрема, надбавок, доплат, підвищень і премій, які отримував військовий пенсіонер під час служби, та які враховувались при попередніх перерахунках пенсій, здійснивши вказівку лише на розмір окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти) - чим звужено зміст та обсяг існуючих прав і свобод.

Частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, підпункт 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №1088 всупереч вимогам частини третьої статті 1-1, статті 43, частини четвертої статті 63 та Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», змінює умови і норми пенсійного забезпечення військовослужбовців, зокрема, позивача.

Отже, суд приходить до висновку, що приймаючи 24.12.2019 постанову №1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» (в частині, що стосується п.п. 1 п. 1) Кабінет Міністрів України знову ж таки не врахував всіх складових грошового забезпечення для перерахунку пенсій, зокрема, надбавок, доплат, підвищень і премій, які отримував військовий пенсіонер під час служби, та які враховувались при попередніх перерахунках пенсій, здійснивши вказівку лише на розмір окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти) - чим звузив зміст та обсяг існуючих прав і свобод, зокрема, позивача.

Відповідно до частини дев`ятої статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та не чинним повністю або в окремій його частині.

Відповідно до частини другої статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Підпунктом 1 пункту 1 оскаржуваної Постанови №1088, як і раніше визнаними протиправними та нечинними пунктами 1, 2 Постанови №103, всупереч вимогам частини третьої статті 1-1, статті 43, частини четвертої статті 63 та Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", змінено умови і норми пенсійного забезпечення військовослужбовців, зокрема позивача, а відтак така постанова, в частині пп. 1 є протиправною та підлягає визнанню нечинним.

Що стосується позовних вимог в частині позовних вимог щодо визнання незаконними і скасування, як таких, що суперечать актам цивільного законодавства і порушують цивільні права і інтереси позивача зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", визначені у п. 2 «Змін, що вносяться до Постанов Кабінету міністрів України», затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсі особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», то як зазначено судом вище, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2020, вступну та резолютивну частини якої було проголошено в судовому засідання, закрито провадження в адміністративні справі №640/19528/19 в даній частині позовних вимог.

Стосовно вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо затримки з прийняття рішення (нормативно правового акту) про порядок перерахунку призначених пенсій, особам звільненим з військової служби у зв`язку з підвищенням з 01.03.2018 р. грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, згідно з вимогами нормам Законів України: "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членам їх сімей"; "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та зобов`язання Кабінет Міністрів України постановити рішення про порядок перерахунку призначених пенсій, особам звільненим з військової служби у зв`язку з підвищенням з 01.03.2018 грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, згідно з нормами Законів України: "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членам їх сімей"; "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", то суд вважає такі вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, та внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 . Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності з 01 березня 2018 року і є чинною на момент виникнення спірних правовідносин, встановлені розміри грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Аналогічна позиція з приводу правового механізму регулювання умов та порядку перерахунку пенсії після визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 Постанови №103 висловлена і Верховним Судом в рішенні від 06 серпня 2019 по справі №160/3586/19.

Що стосується вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення (правовий акт індивідуальної дії) Пенсійного фонду України про перерахунок ОСОБА_2 , з 01.03.2018р., пенсії за вислугу років в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", на підставі рішення Окружного адміністративного суд м. Києва від 12.12.2018р, з адміністративної справи №826/3858/18 (див. Єдиний державний реєстр судових рішень) та зобов`язання Пенсійного фонду України провести ОСОБА_2 з 01.03.2019 перерахунок призначеної йому пенсії за вислугу років згідно з чинним законодавством України, а саме: відповідно до вимог статей 13 і 43 Закону України: "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та частини 2 розділу 2 Закону України: "Про заходи щодо законодавчою забезпечення реформування пенсійної системи", то вказані вимоги позивача також не підлягають задоволенню, оскільки матеріали справи взагалі не містять рішення Пенсійного фонду України про перерахунок ОСОБА_2 , з 01.03.2018р., пенсії за вислугу років, яке позивач оскаржує.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

При цьому в позовній заяві зазначаються реквізити індивідуального акта (рішення) як то номер, дата тощо, за якими його можливо ідентифікувати.

Позивач, оскаржуючи рішення Пенсійного фонду України взагалі не зазначає ані номеру акта індивідуальної дії, ані його дати.

Матеріали справи взагалі не містять доказів того, що саме Пенсійним фондом України було порушено права та законні інтереси ОСОБА_1 з проводу здійснення перерахунку його пенсії з 01.01.2018 відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 №103.

При цьому, надані позивачем до матеріалів справи докази свідчать, що позивач звертався із відповідними заявами до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області, а не до Пенсійного фонду України.

Під час залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху позивачеві наголошувалось про необхідність уточнення суб`єктного складу відповідачів, проте, позивач виявив бажання залучити Головне управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області в якості третьої особи.

Шостим апеляційним адміністративним судом у своїй постанові від 19.12.2019 якою скасовано ухвалу суду про повернення позовної заяви ОСОБА_1 позивачеві у зв`язку з не усуненням недоліків позовної заяви зазначено, що за змістом пункту 4 статті 160 КАС України право викладати обставини, якими обґрунтовуються вимоги, надано саме позивачу і позивач в даному питанні користується певною свободою. Суд лише має оцінити переконливість викладених доводів на предмет їх достатності для задоволення позову і не може перебирати на себе права позивача у цих питаннях.

Також, щодо суб`єктного складу сторін, судом апеляційної інстанції зазначено, що особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів щодо порушення Пенсійним фондом України прав та інтересів ОСОБА_1 , позовні вимоги останнього в частині, що стосується даного відповідача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Стосовно вимог про стягнення з Кабінету Міністрів України, за рахунок держави Україна, на користь ОСОБА_2 майнової шкоди в сумі 596 985 грн., завданої йому на 01.03.2020 протиправним рішенням та бездіяльністю Кабінету Міністрів України, внаслідок прийняття ним нормативно-правових актів, які є завідомо незаконними і підлягають скасуванню, то на переконання суду позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, зокрема, з тих підстав, що наведений позивачем розрахунок в тексті позовної заяви є необґрунтованим.

Так, наведений позивачем розрахунок пенсії зроблено виходячи з розрахунку виплати обмеженої позивачеві пенсії, разом з тим, суд звертає увагу, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду м. Києва від 28.01.2020 у справі №280/4977/19 позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, 158-б, м. Запоріжжя, 69107) про визнання незаконним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення майнової шкоди - задовольнити частково, зокрема, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05.03.2019 до часу звернення із адміністративним позовом - 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб , якою збільшено розміри грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, частини 17 статті 43 та частини 4 статті 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 05 березня 2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Таким чином, з урахуванням наведеного вище судового рішення позивачеві має бути виплачена недоотримана пенсія, яка є складовою розрахунку майнової шкоди, наведеного в заяві від 16.03.2020 про збільшення розміру позовних вимог.

Стосовно виплати позивачеві моральної шкоди в розмірі 5 000 000, 00 грн.

Згідно статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 № 4 визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Статтею 23 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно зі статтею 1173 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Разом з тим, як зазначено у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 № 4, у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Отже, факт заподіяння моральної шкоди повинен довести позивач.

Проте, позивачем не зазначено, в чому саме виразились його моральні страждання, не доведено причинного зв`язку між стражданнями позивача та діями відповідача, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір моральної шкоди, який є значною та складає 5 000 000, 00 грн., не надано відповідних доказів.

Вирішуючи питання щодо стягнення компенсації за завдану моральну шкоду суд вважає, що мова йде про справедливе та розумне відшкодування, а не про покарання відповідача за його неправомірні дії, що не відповідає принципам та завданням Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, зі змісту наведених норми випливає, що основною умовою відшкодування моральної шкоди є те, що остання повинна бути заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин та полягати у фізичному болю та стражданнях, у душевних стражданнях, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 804/2252/14, від 31.01.2018р. у справі № 813/5138/13-а та в рішеннях Верховного Суду від 12.02.2018р. у справі № 800/500/16, від 01.03.2018 у справі № 9901/377/18.

Суд зазначає, що така моральна шкода має бути обов`язково підтверджена належними та допустимими доказами заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.

Позивачем не наведено доказів погіршення його самопочуття та психічного стану внаслідок незаконних дій відповідача в особі Кабінету Міністрів України, як і не надано жодних інших доказів завдання моральної шкоди позивачу, а відтак підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

У відповідності до частин першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини першої статті 6 цього Кодексу суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За нормами частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази а також усні, та письмові пояснення, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1 .

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 77-78, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) - задовольнити частково.

2. Визнати підпункт 1 пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 №1088 «Деякі питання виплати пенсії окремим категоріям громадян» протиправним та нечинним.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Зобов`язати Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта у відповідні частині протиправним та нечинним у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 21.05.2020.

Головуючий суддя Вєкуа Н.Г.

Судді: Васильченко І.П.

Мазур А.С.