Рішення № 89388822, 22.05.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/1097/20

Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 10.03.2020 №189453 про застосування до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено про протиправність оскаржуваної постанови, оскільки відповідачем не враховано властивості вантажу, який перевозив належний позивачу автомобіль, а саме - кукурудзу, яка є подільним вантажем та може переміщуватися по всім осям транспортного засобу під час руху. При цьому Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі не розповсюджується на транспортні засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в процесі руху (сипучі вантажі). Крім того в акті від 03.02.2020 №02673425 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та в довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 03.02.2020 відсутнє посилання на зважувальне обладнання, яке було використано при проведенні габаритно-вагового контролю транспортних засобів: напівпричепа марки STAS моделі S33-9CX, номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля марки IVECO моделі AS440S45, номерний знак НОМЕР_2 . Не дивлячись на те, що посадовими особами відповідача було зафіксовано факт перевищення вагового нормативного параметру, водію було дозволено продовжити рух транспортного засобу, що суперечить вимогам пункту 21, 22 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 30.03.2020 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову - 15-денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачем, в установлений судом строк, подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому останній, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог, просить у їх задоволенні відмовити, зазначивши, що позивач не зазначає жодної обставини щодо протиправності оскаржуваної постанови. Також вказує, що позивачем не наведено жодних обґрунтувань порушення його права у спірних правовідносинах внаслідок проведення габаритно-вагового контролю без використання методики.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 05.05.2015 ОСОБА_1 зареєстровано в якості фізичної особи-підприємця, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 22.05.2020 (а.с.45-49).

Позивач є власником білого спеціалізованого напівпричепа - самоскид-Е, марки STAS, моделі S33-9CX, номерний знак НОМЕР_3 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , виданого ТСЦ 7442 27.07.2018 (а.с.16), та власником спеціалізованого вантажного сідлового тягача-Е, марки IVECO, моделі НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_2 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , виданого ТСЦ 7442 12.10.2019 (а.с.17).

Згідно з товарно-транспортною накладною від 03.02.2020 №144671 на належних позивачу транспортних засобах перевезення кукурудзи врожаю 2019 року насипом, масою брутто 43 тони 160 кг, здійснював водій ОСОБА_2 (а.с.11).

03.02.2020 посадовою особою Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було проведено габаритно ваговий - контроль транспортного засобу марки IVECO, модель НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_2 , та напівпричепа марки STAS, модель S33-9CX, державний номерний знак НОМЕР_7 , місце проведення: Р-03 під`їзд до М-03 км. 4+100, за результатами якого складено відповідну довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (а.с.12).

За результатами зважування встановлено перевищення габаритних вагових параметрів транспортного засобу, а саме: повна маса транспортного засобу склала 43,320 тони при допустимих 44 тони. При цьому, навантаження на одиночну вісь з одиничними шинами складає 11,980 тон при максимально допустимому навантаженні для даного типу транспортного засобу 11 тон та 25,720 тон при максимально допустимому навантаженні для даного типу транспортного засобу 24 тони, про що 03.02.2020 складено акт №026725 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (а.с.14).

На підставі вищевказаних документів посадовою особою Укртрансбезпеки здійснено розрахунок від 03.02.2020 №026725, яким позивачу була визначена плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у сумі 87,00 євро (а.с.13).

10.03.2020 заступником начальника Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області Ю. Полванюк, розглянувши справу про порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 14 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», було винесено постанову №189453 про застосування адміністративно - господарського штрафу до позивача в сумі 8500,00 грн. (а.с.15).

Вважаючи протиправною оскаржувану постанову, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.

Так, у відповідності до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека). Відповідно до пункту 1 Положення Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

У відповідності до пункту 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 №592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1378-р «Питання Державної служби з безпеки на транспорті» здійснення функцій і повноважень, покладених на Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекцію), припинено та забезпечено можливість їх виконання Укртрансбезпекою.

З огляду на викладене, Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області під час здійснення своїх повноважень діє як структурний підрозділ суб`єкта владних повноважень, якому надані повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов`язкових до виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05.04.2001 №2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон №2344-III) автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Частиною 2 статті 29 Закону України від 30.06.1993 №3353-XII «Про дорожній рух» (далі - Закон №3353-XII) передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567), органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи. Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Статтею 48 Закону №2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до пункту 16 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).

Відповідно до пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку №879 наведене визначення поняття «габаритно-ваговий контроль» - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Підпунктом 3 пункту 2 Порядку №879 також наведене визначення поняття «великовагові та великогабаритні транспортні засоби» - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - Правила №1306). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Пунктом 6 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Згідно з пунктами 16,18 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Відповідно до пункту 20 Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Згідно з пунктом 22.5 Правил №1306 за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Після здійснення габаритно - вагового контролю співробітниками Київського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки було встановлено, що навантаження на одиночну вісь транспортного засобу позивача складає 11,98 т. при нормативному значенні 11,0 т., отже вагові параметри навантаження на одиночну вісь перевищило на 8,91%. Навантаження на строєну вісь транспортного засобу позивача складає 25,72 т. при нормативному значенні 24,0 т, отже вагові параметри навантаження на строєну вісь перевищило на 7,17%.

Зважаючи на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно було віднесено транспортний засіб позивача до великовагових, та складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та розрахунок плати за поїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів від 03.02.2020 №026725, яким розраховано плату за проїзд у сумі 87,00 євро.

При цьому суд враховує, що під час перевірки транспортного засобу у водія позивача був відсутній документ про внесення плати за проїзд транспортним засобом з перевищенням вагових обмежень. Позивачем до суду такий документ також не надано.

Суд відхиляє посилання позивача у позові на той факт, що в акті від 03.02.2020 №02673425 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та в довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 03.02.2020 відсутнє посилання на зважувальне обладнання, яке було використано при проведенні габаритно-вагового контролю транспортних засобів позивача, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, зважування проводилось на габаритно - ваговому комплексі - ваги автомобільні тензометричні тип «Лахта-У» СВ-80000-А, заводський №1217, який утримується в робочому стані та відповідає законодавству в сфері стандартизації, метрології та сертифікації, що підтверджується результатами повірки ваг при випуску з виробництва (а.с.38), свідоцтвом про пакування (а.с.39), свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, чинним до 20.02.2021 (а.с.40), результатами повірки ваг в експлуатації - 19.02.2019 та 20.02.2020 (а.с.41).

При цьому суд зауважує, що відсутність посилання на зважувальне обладнання у певних документах не є беззаперечною підставою для скасування оскаржуваної у даній справі постанови.

У відповідності до пункту 21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більше як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування.

Суд відхиляє посилання позивача на той факт, що після проведеного габаритно-вагового контролю транспортний засіб не затримували та він продовжив свій рух, та погоджується з доводами відповідача, що вказані обставини не знаходяться в причинному зв`язку з результатами габаритно-вагового контролю і встановленим перевищенням вагових параметрів, та не можуть бути підставою для визнання протиправною постанови про застосування до позивача адміністративного-господарського штрафу.

Також суд відхиляє посилання позивача у позові на той факт, що відповідачем не враховано властивості вантажу, який перевозив належний позивачу автомобіль, а саме - кукурудзу, яка є подільним вантажем та може переміщуватися по всім осям транспортного засобу під час руху, та що Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі не розповсюджується на транспортні засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в процесі руху (сипучі вантажі), з огляду на таке.

Як встановлено судом вище, згідно з товарно-транспортною накладною від 03.02.2020 №144671, на належних позивачу транспортних засобах водієм ОСОБА_2 здійснювалось перевезення кукурудзи врожаю 2019 року насипом, масою брутто 43 тони 160 кг (а.с.11).

Відповідно до пункту 12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Суд звертає увагу позивача, що, завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси до 44 т, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.

При цьому відсутність затвердженої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології методики виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів, на переконання суду, не свідчить про недостовірність результатів вимірювання, оскільки, за змістом статей 4 і 29 Закону №3353-XII, статті 33 Закону України від 08.09.2005 № 2862-IV «Про автомобільні дороги», визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, яким керувався відповідач при здійсненні габаритно - вагового контролю.

Також суд вважає, що відсутність методичних рекомендацій для зважування сипучих вантажів, затверджених Мінекономрозвитку, сама пособі не може бути підставою для незастосування до перевізника відповідальності, у зв`язку із порушенням ним законодавства про автомобільний транспорт, за умови підтвердження факту перевищення транспортним засобом вагових параметрів.

Пунктом 25 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до пункту 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 до Порядку №1567.

Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт передбачена абзацом 14 частиною 1 статті 60 Закону №2344-III. Зокрема, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За результатами розгляду справи відповідно до статті 60 Закону №2344-III на позивача винесено постанову від 10.03.2020 №189453 про застосування до позивача адміністративно - господарського штрафу у сумі 8500,00 грн.

Позивач не спростував факт перевищення нормативно допустимого вагового навантаження транспортного засобу, відтак оскаржувана постанова відповідача про застосування до позивача адміністративно - господарського штрафу є правомірною, у зв`язку з чим відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

Позивачем не виконано передбаченого частиною 1 статті 77 КАС України обов`язку довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Водночас відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів суду правомірність свого рішення.

Оскільки судом не встановлено жодних порушень відповідачем вимог чинного законодавства України при винесенні оскаржуваної постанови, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ФОП ОСОБА_1 .

Підстави для розподілу судових витрат, у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_8 ).

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ - 39816845).

Суддя В.В. Падій