Ухвала суду № 89388027, 22.05.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 травня 2020 р. справа № 400/1892/20

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мороз А. О., ознайомившись з позовною заявою:

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача в частині розрахунку та призначення пенсії;

- зобов`язати відповідача перерахувати стаж та розмір пенсії з моменту звернення в 2008 році, згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 418 від 21.07.1992 р. та постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 09.08.2005 р., та проводити виплати без обмеження її максимального розміру з 01.03.2017 р.;

- зобов`язати відповідача компенсувати позивачу всю несплачену пенсію з моменту звернення в 2008 році з урахуванням інфляції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивач оскаржує розрахунок стажу, застосований відповідачем при призначенні пенсії, а також розмір самої пенсії, призначеної у 2008 році. Окрім того, на думку позивача, при призначенні пенсії відповідач керувався законодавством, яке не застосовується для розрахунку пенсії льотно-випробного складу цивільної авіації.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таке формулювання, як "особа повинна дізнатись" дозволяє стверджувати, що законодавцем на позивача покладено обов`язок бути обізнаним про свої права, проявляти розумну зацікавленість в їх стані, що в свою чергу дозволяє своєчасно дізнаватись про їх порушення, у випадках, які знаходяться в межах можливостей позивача і, відповідно, своєчасно звертатись за їх захистом.

При цьому, суд зауважує, що законодавець пов`язує початок обчислення строку не з тим, коли особа суб`єктивно з`ясувала для себе або почала усвідомлювати, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а те, коли вона об`єктивно повинна була дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність або мала реальну можливість дізнатись про наявність порушення своїх прав раніше.

До суду з даним позовом позивач звернувся 18.05.2020 року, строк звернення вважає не пропущеним, посилаючись на висновок Верховного Суду, згідно якого, нараховані суми пенсії, на виплату якої пенсіонер має право, але не отримав своєчасно в повному об`ємі з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження шестимісячним терміном (в межах загального терміну позовної давності) з нарахуванням компенсації втрати частини доходу.

Суд не приймає до уваги вищезазначені посилання позивача, оскільки, з поданої позовної заяви та заявлених позовних вимог судом не вбачається, що відповідачем було нараховано, однак, не виплачено суму пенсії.

Окрім того, позивач вважає, що строк звернення до суду ним не пропущений з тих підстав, що 01.04.2020 року він звернувся до відповідача із заявою, на яку відповіді не отримав, а тому пов`язує початок перебігу строку звернення з поданням зазначеної заяви.

Суд не приймає до уваги звернення до відповідача як підставу пропуску строку звернення до суду.

Як вбачається з позовної заяви, позивач фактично не погоджується з розрахунком пенсії, здійсненим при її призначенні та оскаржує застосування відповідачем невірно обрахованого трудового стажу саме при призначенні пенсії в 2008 році.

Враховуючи, що пенсія є щомісячним платежем, тому, отримуючи на думку позивача пенсію в меншому розмірі, ніж передбачено законом, про порушення своїх прав позивач мав дізнатися ще з часу призначення пенсії в 2008 році, отримуючи таку виплату за відповідний місяць.

Отже, позивач звернувшись до суду з даним адміністративним позовом 18.05.2020 року, пропустив строк звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зазначивши обґрунтовані причини поважності пропуску строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви позивач додав квитанцію про сплату судового збору № 0.0.1631512163.1 від 26.02.2020 року в розмірі 840,80 грн.

Однак, судом встановлено, що згідно комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" зазначеною квитанцією сплачено судовий збір за подачу іншого позову, а саме ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області у справі № 400/965/20.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Таким чином, за подання кожної окремої заяви, у разі відсутності пільг щодо сплати судового збору, необхідно сплатити судовий збір у розмірах та порядку, передбачених Законом України "Про судовий збір".

Суд роз`яснює позивачеві, що судовий збір, сплачений за подання конкретного адміністративного позову або заяви, не може бути використаний для підтвердження сплати судового збору за подання до суду іншого адміністративного позову або заяви, у тому числі адміністративного позову, поданого тим самим позивачем до того самого суду.

Використання сплаченої суми судового збору при поданні іншого позову не передбачено законодавством та є порушенням порядку сплати судового збору.

Таким чином, квитанція № 0.0.1631512163.1 від 26.02.2020 року не є належним доказом сплати судового збору, тому позивачу необхідно сплатити судовий збір за подачу даного позову.

Як передбачено ст. 7 ч. 1 п. 2 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Суд роз`яснює позивачу його право подати клопотання про повернення судового збору у справі № 400/965/20.

В постанові Верховного Суду від 12.11.2019 року у справі № 640/21330/18 висловлена правова позиція про те, що якщо одна позовна вимога є передумовою для застосування іншого способу судового захисту, то в такому випадку вони є пов`язаними і їх слід розглядати як єдиний спосіб судового захисту.

Таким чином, вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача в частині розрахунку та призначення пенсії та зобов`язання перерахувати стаж та розмір пенсії з моменту звернення в 2008 році, та проводити виплати без обмеження її максимального розміру з 01.03.2017 р., відповідно до наведеної правової позиції Верховного Суду, слід розглядати як взаємопов`язані.

При цьому зобов`язання відповідача компенсувати позивачу всю несплачену пенсію з моменту звернення в 2008 році з урахуванням інфляції, є самостійною позовною вимогою.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 року становить 2102,00 грн.

Таким чином, розмір судового збору за подачу даного позову становить 1 681,60 грн. (840,80 грн. * 2).

Судовий збір сплачується на рахунок № UA908999980313101206084014002, отримувач коштів УК у м. Миколаїв (м. Миколаїв/22030101), код отримувача 37992781, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування збору: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ, ідентифікаційний код/серія та номер паспорта позивача).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3 такого змісту: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Враховуючи викладене, суд зазначає, що позивачу слід подати до Миколаївського окружного адміністративного суду заяву, в якій вказати підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду та надати документ про сплату судового збору в розмірі 1681,60 грн., у десятиденний строк з наступного дня після офіційного закінчення карантину.

Враховуючи вищезазначене та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Позивачу у десятиденний строк з наступного дня після офіційного закінчення карантину подати до Миколаївського окружного адміністративного суду заяву, в якій вказати підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду та документ про сплату судового збору в розмірі 1 681,60 грн.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.

4. Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Суддя А. О. Мороз