Рішення № 89388026, 21.05.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

21 травня 2020 р. № 400/1265/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОТОРГ - АВТО", пр. Гер.Сталінграду, 113/1,Миколаїв,54025 до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001 про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.03.2020 р. № 00002730501 часткового в сумі 74 637,00 грн.,ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Техноторг-Авто» звернулось до адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС у Миколаївській області з вимогою визнати протиправною та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.02.2020 №00002730501 частково в сумі 74637 гривень (49758 гривень податок на прибуток іноземних юридичних осіб та 24879 гривень за штрафними санкціями).

Свої позовні вимоги ТОВ «Техноторг-Авто» обґрунтувало тим, що відповідно до ч.1 ст.11 Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Білорусь про уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухиленню від сплати податків стосовно податків на доходи і майно від 24.12.1993 відсотки, що виникають в одній Договірній Держави і виплачуються резидентом другої Договірної Держави, можуть оподатковуватися у цій другій Договірній Державі.

Частиною 2 ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» передбачено, що якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Як свідчить положення Акту перевірки ТОВ «Техноторг-Авто» під час перевірки надало відповідачу оригінали довідок про статус резидента (на 2017 рік - №10-5/736 від 13.01.2017, на 2018 рік - №2018/111/1.11/00600 від 16.01.2018, які видані Інспекцією Міністерства по податках і зборах Республіки Білорусь по Центральному району м. Мінська, які підтверджують, що ОАО «Промагролизинг» є особою з постійним місцезнаходженням в Республіці Білорусь у розмінні ст. 4 Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Білорусь про уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухиленню від сплати податків стосовно податків на доходи і майно від 24.12.1993.

Відповідно до п.103.10 ст.103 ПК України у разі неподання нерезидентом довідки відповідно до п.103.4 цієї статті доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

Отже, у ТОВ «Техноторг-Авто» були відсутні правові підстави для утримання та перерахування до бюджету податку з доходів нерезидента ОАО «Промагролизинг», оскільки а) міжнародним договором України та Республікою Білорусь передбачені інші правила щодо оплати згаданого податку; б) норма, що передбачає сплату податку з доходів нерезидента у вигляді процентів не є імперативною, а носить суто диспозитивний характер (сторони зовнішньоекономічного контракту вправі самі визначати у якій країні платити податок) в) нерезидентом було надано ТОВ «Техноторг-Авто» довідку, передбачену п.103.4 ст.103 ПК України.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Свою позицію виклав у відзиві. На порушення п.п.141.4.2 ст.141 ПК України, при сплаті нерезиденту ОАО «Промагролизинг», ТОВ «Техноторг-Авто» не здійснено утримання податку з такого доходу нерезидента. Проценти, сплачені ТОВ «Техноторг-Авто» за користування майном згідно із договором лізингу резидента Республіки Білорусь, можуть оподатковуватися в Україні з урахуванням норм міжнародних угод щодо максимального розміру ставки податку та інших особливостей оподаткування за цими угодами. Надання довідки надає право ТОВ «Техноторг-Авто» застосування пониженої ставки податку 10%, а не 15%, а не звільняє його взагалі від сплати податку. Зазначений підхід підтримано судовою практикою Верховного Суду.

У відповіді на відзив, позивач наполягав на правильності саме своєї позиції, а також акцентував увагу суду на рішеннях ЕСПЛ, відповідно до яких будь-яке втручання публічних органів у володіння майном особи, повинно бути законним. А також на іншу практику Вищого адміністративного суду України та Верховного Суду України.

Суд розглянув справу 21.05.2020, відповідно до вимог ст. 262 КАС України, без проведення судового засідання, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» та Рішення Ради суддів України від 17.03.2020 №19, в порядку письмового провадження, на підставі матеріалів справи.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ТОВ «Технорог-Авто» зареєстровано виконкомом Миколаївської міської ради 16.11.16. Основними видами діяльності товариства є вантажний автомобільний транспорт, технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, надання в оренду вантажних автомобілів, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Між ТОВ «Техноторг-Авто» та ОАО «Промагролизинг» 13.08.2013 укладено договір міжнародного лізингу №UA 004/13.

Відповідно до цього договору, ОАО «Промагролизинг» зобов`язаний придбати у власність у ОАО «Минский автомобильный завод» майно та передати ТОВ «Техноторг-Авто» у тимчасове користування за плату на термін лізингу, після закінчення терміну лізингу право власності на майно переходить позивачу.

Протягом періоду 01.01.2017 по 31.12.2018, ТОВ «Техноторг-Авто» здійснював виплати на користь ОАО «Промагролизинг» у загальному розмірі 497572,09 гривень.

Податок з доходів нерезидента ОАО «Промагролизинг» не нараховувався та не сплачувався.

В період з 20.12.2019 по 04.02.2020 ГУ ДПС у Миколаївській області провело документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Техноторг-Авто», за результатами чого було складено Акт №153/14-29-05-01/34707499 від 11.02.2020.

Під час перевірки відповідач донарахував позивачу 10% від суми сплачених на користь нерезидента платежів 49758 гривень та 24879 гривень штрафу.

06.03.2020 уповноваженою особою ГУ ДПС у Миколаївській області винесено податкове повідомлення-рішення №0002730501, яким ТОВ «Техноторг-Авто» визначено грошове зобов`язання на загальну суму 1408604 гривень, з яких 74637 гривень за вказане вище правопорушення.

Відповідно до п.141.4.1. ст.141 ПК України, доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є: проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом; лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди.

Відповідно до п. 141.4.2. ПК України, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.11 Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Білорусь про уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухилення від сплати податків стосовно податків на доходи і майно відсотки, що виникають в одній Договірній Державі і виплачуються резидентові другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Договірній Державі.

Однак такі відсотки можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Договірної Держави; але якщо одержувач фактично має право на відсотки, податок, що справляється, не повинен перевищувати 10 відсотків від валової суми відсотків. Компетентні органи Договірних держав за взаємною згодою встановлюють спосіб застосування такого обмеження.

Відповідно до п.103.2. ст.103 ПК України, особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. У разі отримання синдикованого фінансового кредиту особа (податковий агент) застосовує ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, на дату виплати процентів або інших доходів, отриманих із джерел в Україні, учасникам синдикату кредиторів з урахуванням того, резидентом якої юрисдикції є кожен учасник синдикованого кредиту, та пропорційно до його частки у межах кредитного договору, за умови що він є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, незалежно від того, виплата здійснюється через агента чи напряму.

Відповідно до пункту 103.1 статті 103 ПК України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Відповідно до пункту 103.4 статті 103 ПК України, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Аналізуючи наведені норми міжнародного договору, суд дійшов висновку, що положення пунктів 1 і 2 статті 11 Угоди не можна тлумачити як такі, що надають платнику податку право вибору, в якій саме з двох договірних держав здійснюватиметься оподаткування одержаного доходу. Цими двома пунктами встановлюється компромісне рішення для двох держав, яке передбачає оподаткування процентів у країні нерезидента, але залишає таке право і країні - джерелу походження процентів, у разі якщо це передбачено податковим законодавством цієї держави.

За загальним правилом, у разі виплати процентів на користь нерезидента відповідно до приписів підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України резидент має утримати податок з виплачених доходів у розмірі 15 відсотків їх суми.

В той же час, стаття 103 ПК України передбачає умови, за яких податковий агент може застосувати відповідний міжнародний договір України з метою використання передбаченої у ньому пільги у вигляді або звільнення від оподаткування, або застосування пониженої ставки податку. Такою умовою є надання довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

ОАО «Промагролизинг» надав позивачу довідку про постійне місцезнаходження, які були видані Інспекцією Міністерства по податках і зборах Республіки Білорусь по Мінському району, які підтверджують статус резидента Республіки Білорусь, ТОВ «Техноторг-Авто».

Разом з тим, позивач помилково вважає, що наявність зазначених довідок є підставою саме для звільнення позивача від утримання податку на доходи, адже така довідка є лише підставою для застосування однієї з двох пільг - звільнення або зменшення ставки податку, залежно від передбачених Угодою умов. Пункт 2 статті 11 Угоди чітко передбачає лише можливість застосування зниженої податкової ставки у розмірі 10%.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду України від 5 квітня 2016 року (справа №826/17223/14), від 29 березня 2016 року (справа №826/3685/13-а), Верховного Суду від 28 жовтня 2019 року (справа №810/6817/13-а) та в постанові Верховного Суду від 11 листопада 2019 року по справі № 560/2/19.

Крім того, Миколаївським окружним адміністративним судом вже розглядалась аналогічна справа з тих самих підстав, але за нарахування податку на 2015-2016 рік. Так, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2020 у справі № 814/1649/17 відмовлено в задоволенні позову ТОВ «Техноторг-Авто» в частині визнання протиправними дій відповідача щодо донарахування позивачу 10% від суми сплачених у 2015-2016 роках на користь ОАО «Проагролизинг» коштів. (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88237461).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов про необхідність відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Судові витрати покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОТОРГ - АВТО" (пр. Гер.Сталінграду, 113/1,Миколаїв,54025 34707499) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001 43144729) відмовити.

2. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя В. В. Біоносенко