Рішення № 89387952, 14.05.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/436/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретаря судового засідання Шавель М.М. .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Державного кадастрового реєстратора Відділу у Золочівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Карнидал Ольги Йосипівни про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії ,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, пр. Чорновола, 4, м. Львів), Державного кадастрового реєстратора Відділу у Золочівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Карнидал Ольги Йосипівни (80700, вул. Чорновола,3, м. Золочів, Львівська область), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державного кадастрового реєстратора Відділу у Золочівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Карнидал Ольги Йосипівни від 09 грудня 2019 року № РВ- 4601324362019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

- зобов`язати Державного кадастрового реєстратора Відділу у Золочівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Карнидал Ольги Йосипівни провести державну реєстрацію земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства в ур. «Циплі» с. Черемошня, Золочівського району, Львівської області згідно з заявою ОСОБА_1 від 02 грудня 2019 року та Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства (згідно з КВЦПЗ - А01.03) за адресою: ур. «Циплі» с. Черемошня, Золочівський району, Львівської області розроблено ФОП ОСОБА_3 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення Державного кадастрового реєстратора Відділу у Золочівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Карнидал Ольги Йосипівни про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 09.12.2019 року № РВ - 4601324362019, прийнято з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування, посилаючись на відомості, які викладені в позовній заяві.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, слід зазначити наступне.

Ухвалою суду від 17 січня 2019 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою суду від 10 березня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Від представника відповідача 1 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву. У тексті свого відзиву ГУ Держгеокадастру у Львівській області просило суд відмовити у задоволенні позову з мотиву правомірності вчинених державним кадастровим реєстратором реєстраційних дій. Зокрема, відповідач 1 зазначив, що підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати іншої земельної ділянки або її частини. Зазначають, що державним кадастровим реєстратором Відділу, Карнидал Ольгою Йосипівною , було розглянуто подані на державну реєстрацію земельної ділянки документи. За результатом розгляду даної заяви була відмова в реєстрації земельної ділянки (рішення № РВ - 4601324362019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 09.12.2019 р.), так як проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність виготовлений з недотриманням вимог земельного законодавства, а саме в акті приймання - передачі межових знаків на зберігання, який включається до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відсутні підписи представників Білокамінської сільської ради Золочівського району Львівської області. Білокамінська сільська рада Золочівського району є розпорядником суміжних земель (згідно проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства за адресою: Львівська область, Золочівський район, село Черемошня , урочище «Циплі» - від А до Б - землі Білокамінської сільської ради, від Г до А землі загального користування сільської ради. Також у відзиві зазначають, що відповідно до рішення № РВ- 4601324362019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 09.12.2019 року позивачу було рекомендовано привести акт прийомки - передачі межових знаків на зберігання, який включається до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими у відповідність до додатку 2 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18.05.2010 року № 376 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686 «Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками».

Відповідач 2 (державний кадастровий реєстратор) надіслав на адресу суду письмовий відзив на позовну заяву, де просила відмовити у задоволенні позову з аналогічних мотивів, що наведені у відзиві ГУ Держгеокадастру у Львівській області. (а.с. 136-141).

Представник позивача в судовому засіданні 12.05.20 позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.05.20 проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

02 грудня 2019 року позивачем було подано заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за адресою ур. «Циплі» с. Черемошня Золочівського району Львівської області.

До заяви додано документи, а саме: оригінал погодженого відповідно до законодавства Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (згідно з КВЦПЗ - А.01.03) за адресою: ур. «Циплі» с. Черемошня Золочівського району Львівської області; електронний документ.

Державним кадастровим реєстратором Відділу у Золочівському районі ГУ Держгеокадастру у Львівській області розглянуто заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 02.12.2019р. (реєстраційний номер ЗВ- 4611658082019) разом з доданими до неї документами та прийнято рішення № РВ- 4601324362019 від 09 грудня 2019 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Підставами відмови у рішенні було зазначено наступне: невідповідність поданих документів законодавству, а саме в акті погодження меж земельної ділянки та акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який включається до документації із землеустрою відсутні підписи представників Білокамінської сільської ради.

Також даним рішенням було рекомендованопривести акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками у відповідність до додатку 2 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18.05.2010 № 376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010р. № 391/17686 «Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками».

Не погоджуючись з рішенням про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, позивач звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 2 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Згідно з частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами.

Законом України «Про державний земельний кадастр» встановлено правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.

Статтею 1 Закону України «Про державний земельний кадастр» визначено, що державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Кадастровий номер земельної ділянки - це індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державний земельний кадастр», державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при: регулюванні земельних відносин; управлінні земельними ресурсами; організації раціонального використання та охорони земель; здійсненні землеустрою; проведенні оцінки землі; формуванні та веденні містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів; справлянні плати за землю.

Частинами 1, 5 статті 5 Закону України «Про державний земельний кадастр» встановлено, що ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом: створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону; внесення відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру; внесення змін до відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру; оброблення та систематизації відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про державний земельний кадастр», внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з частиною 4 статті 9 Закону України «Про державний земельний кадастр», державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про державний земельний кадастр», відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

Процедура та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначаються Порядком ведення Державного земельного кадастру, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі - Порядок № 1051).

Відповідно до п. 4, 5 Порядку ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр. Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держгеокадастром за погодженням з Мінекономіки державне підприємство, яке належить до сфери управління Держгеокадастру.

До складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком.

Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.

Згідно з п.110, 111 Порядку для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

1) заява (у паперовій або електронній формі) про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком 22;

2) оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації), у паперовій або електронній формі відповідно до вимог Закону України "Про землеустрій";

3) електронний документ.

Державний кадастровий реєстратор для здійснення державної реєстрації земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня реєстрації відповідної заяви перевіряє:

1) відповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 67 цього Порядку;

2) електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку.

За результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор виконує одну з таких дій:

здійснює державну реєстрацію земельної ділянки:

- за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці;

- відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки);

- робить позначку про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру відповідно до підпункту 2 пункту 75 цього Порядку;

- надає за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру відомості, зазначені у підпункті 1 пункту 197 цього Порядку, відповідним органам державної влади, органам місцевого самоврядування;

приймає рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки відповідно до пунктів 70, 73, 77-85 цього Порядку в разі:

- невідповідності поданих документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, вимогам, зазначеним у підпунктах 1 і 2 цього пункту;

- розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини;

- розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;

- подання заявником документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, не в повному обсязі.

Відповідно до ч.8 ст.118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Судом встановлено, що Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (згідно з КВЦПЗ - А.01.03) за адресою: ур. «Циплі» с. Черемошня Золочівського району Львівської області розроблено ФОП ОСОБА_3 на підставі укладеного типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 19/17 від 05.05.2017 року. (а.с. 15- 27) та погоджено ГУ Держгеокадастру у Донецькій області.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до Білокамінської сільської ради Золочівського району Львівської області із заявами про надання дозволу на розробку проекту відведення у власність вказаної земельної ділянки. (а.с.28, 29).

Так, рішенням Білокамінської сільської ради № 31 від 16.12.2015 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 30.10.2015р., було відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000 га - для ведення особистого селянського господарства в межах села Черемошня в урочищі «Циплі», так як заявник не зареєстрований і не проживає на території сільської ради, посилаючись на Положення про надання земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства на території Білокамінської сільської ради, затвердженого рішенням сільської ради № 24 від 16.12.2015р. (а.с. 30).

Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 28 лютого 2017 року по справі № 445/620/16-ц за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_1 до Білокамінської сільської ради Золочівського району Львівської області, позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Білокамінської сільської ради № 24 від 16.12.2015 року «Про затвердження Положення про надання земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства на території Білокамінської сільської ради Золочівського району» у частині затвердження абзацу 4 пункту 1.1. «Надання земельних ділянок для ОЖБ та ОСГ здійснюється тільки громадянам, які постійно зареєстровані та проживають в населених пунктах сільської ради»; визнано протиправним та скасовано рішення Білокамінської сільської ради № 30 від 16.12.2015 року «Про розгляд заяви ОСОБА_5 »; визнати протиправним та скасувати рішення Білокамінської сільської ради 31 від 16.12.2015 року «Розгляд заяви ОСОБА_1 »; зобов`язано Білокамінську сільську раду на черговій сесії розглянути заяви позивачів щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2, 0 гектарів.

На виконання вказаного рішення Золочівського районного суду Львівської області я 23.03.201р. повторно звернувся із заявою до Білокамінської сільської ради, рішенням Білокамінської сільської ради № 299 від 06.04.2017 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, схему бажаного місця розташування, було відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000 га - для ведення особистого селянського господарства в межах села Черемошня в урочищі «Циплі», тому що вищевказана земельна ділянка, яка пропонується для відведення, відноситься до земель загального користування і не може передаватись у приватну власність (відповідно до п. «а» ч.4 ст. 83 Земельного кодексу України). (а.с. 31).

Згідно відповіді Відділу Держгеокадастру у Золочівському районі Львівської області від 26.04.2017р. № 31-1311-0.2-1763/2-17 вбачається, що земельна ділянка в с. Черемошня ур «Циплі» відноситься до земель сільськогосподарського призначення, угіддя - сіножаті.

Згідно проекту роздержавлення і приватизації земель асоціації колективів колгоспу «Надбужжя» Білокамінської сільської ради призначення даної ділянки - для ведення особистого підсобного господарства.

У зв`язку із відсутністю мотивованої відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою позивач скористався правом, передбаченим абз. З ч. 7 ст. 118 ЗКУ та замовив Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, повідомивши про це заявою від 15.05.2017 року Білокамінську сільську раду та додавши копію договору на виконання робіт із землеустрою.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (згідно з КВЦПЗ - А.01.03) за адресою: ур. «Циплі» с. Черемошня Золочівського району Львівської області розроблено інженером землевпорядником ФО ОСОБА_3 .

Підстави розробки проекту землеустрою: заява ОСОБА_2 від 05.05.2017р.; заява (клопотання) про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; завдання на виконання робіт.

Складовою проекту відведення земельної ділянки є акт погодження меж земельної ділянки суміжними власниками (землекористувачами) та акт приймання - передачі межових знаків на зберігання. Акти підписано усіма суміжними землекористувачами ( Золочівський УВГ. ПРАТ «Львівоблнерго») ОКРІМ представників Білокамінської сільської ради, які відмовились від підписання актів.

Так, 25.07.2017р., позивачем було подано заяву до Білокамінської сільської ради про погодження меж земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Циплі» в с. Черемошня Золочівського району підписанням актів, та отримано відмову сільської ради вих. № 198 від 07.08.2017року, яка мотивована тим, що дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність сільська рада не надавала, було надіслано у передбачені законодавством терміни рішення 11 сесії від 06 квітня 2017 року про мотивовану відмову у його (дозволі) наданні; пропонована земельна ділянка відноситься згідно форми 6-зем, до земель загального користування і не може передаватись у приватну власність відповідно до п. «а» ч. 4 ст. 83 Земельного кодексу України; - акт приймання-передачі межових знаків на зберігання складався без представника сільської ради і при обстеженні даної земельної ділянки в натурі межових знаків, вказаних у проекті землеустрою, не виявлено.

Рішення Білокамінської сільської ради № 67 від 02.10.2003 року в частині віднесення земельної ділянки площею 8,8 га в ур. «Циплі» до земель загального користування ОСОБА_5 , ОСОБА_1 оскаржено до Львівського окружного адміністративного суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року по справі № 813/2184/18 позов ОСОБА_5 , ОСОБА_1 до Білокамінської сільської ради Золочівського району Львівської області задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Білокамінської сільської ради Золочівського району Львівської області №67 від 02.10.2003 "Про інвентаризацію (уточнення) земель сільськогосподарських угідь" в частині віднесення 8,8 га в урочищі "Циплі" до земель загального користування.

Рішення Білокамінської сільської ради Золочівського району Львівської області № 299 від 06 квітня 2017 року «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 » та відмову у підписанні акту передачі межових знаків на зберігання мною оскаржено до Золочівського районного суду Львівської області.

Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 28 травня 2019 року по справі № 445/1444/17 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Білокамінської сільської ради Золочівського району Львівської області № 298 від 06.04.2017 року «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 ». Визнано протиправним та скасовано рішення Білокамінської сільської ради Золочівського району Львівської області № 299 від 06.04.2017 року «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 ». В решті позовних вимог відмовлено.

В мотивувальній частині рішення Золочівського районного суду Львівської області судом вказано наступне: «Із наявних у матеріалах справи заяв від 16.05.2017 вбачається, що позивачі повідомили Білокамінську сільську раду про те, що вони замовили виготовлення проекту землеустрою, відтак вони діяли у спосіб передбачений ч.7 ст.118 ЗК України. Відповідно до ст.50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають, зокрема, акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки). Механізм встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками визначено Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 №376, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 р. за №391/17686. Відповідно до п.2.1 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 №376, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 р. за №391/17686 (надалі - Інструкція), встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Згідно з п.3.12 Інструкції закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою. Виконавцем, відповідно до п.1.3 Інструкції, є юридична особа, що володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі якої працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників або фізична особа - підприємець, яка володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованим інженером-землевпорядником. Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур`єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцезнаходженням земельної ділянки. Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез`явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання. Таким чином, аналіз вищевказаних норм Інструкції дає підстави для висновку що відмова власника (користувача) земельної ділянки та власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноважених ними осіб від підписання ата приймання-передачі межових знаків на зберігання не свідчить про тре, що погодження меж земельних ділянок не відбулося. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення зміни або припинення будь яких прав у процесі приватизації земельної ділянки. Окрім того, непогодження меж земельної ділянки не може бути самостійною підставою для відмови погодження та затвердження проекту землеустрою відповідними суб`єктами владних повноважень. Судом встановлено, що із наявних у матеріалах справи заяв від 16.05.2017 вбачається, що позивачі повідомили Білокамінстку сільську раду про те, що вони замовили виготовлення проекту землеустрою, відтак вони діяли у спосіб передбачений ч. 7 ст. 118 ЗК України. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною відмови сільського голови Білокамінської сільської ради Важного В.М . та землевпорядника Білокамінської сільської ради Олексяк Г.Ф. щодо не підписання актів приймання межових знаків на зберігання та зобов`язання голову Білокамінської сільської ради Важного В.М. та землевпорядника Білокамінської сільської ради Олексяк Г.Ф. підписати акти, Золочівський районний суд зазначив, що аналіз норм Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками,затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18.05.2010 № 376 дає підстави для висновку що відмова власника (користувача) земельної ділянки та власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноважених ними осіб від підписання акта приймання-передачі межових знаків на зберігання не свідчить про те, що погодження меж земельних ділянок не відбулося. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення будь-яких прав у процесі приватизації земельної ділянки. Окрім того, непогодження меж земельної ділянки не може бути самостійною підставою для відмови погодження та затвердження проекту землеустрою відповідними суб`єктами владних повноважень».

Отже, з поданого відповідачу проекту землеустрою вбачається, що позивачем неодноразово вчинялись дії щодо підписання акту прийомки-передачі межових знаків Білокамінською сільською радою, однак без результативно.

Відповідачу - Державному кадастровому реєстратору було надано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який погоджено у встановленому законодавством порядку, а тому відсутні підстави для відмови у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормами статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначена стаття визначає, як розподіляються обов`язки щодо доказування і подання доказів між особами, які беруть участь у справі, та передбачає активну роль суду у процесі доказування та спрямована на забезпечення повного з`ясування обставин у справі на основі поєднання принципів змагальності та офіційності.

Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов`язок відсутній, якщо відповідач визнає позов.

Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (PincovdandPine v. The Czech Republic), "Ґаші проти Хорватії" (Gashiv. Croatia), "Трго проти Хорватії" (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу "належного урядування", згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, з урахуванням наданих судом висновків, вимоги позивача є обґрунтованими, позовні вимоги є таким, що підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що для належного способу захисту порушених прав позивача слід зобов`язати Державного кадастрового реєстратора Відділу у Золочівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Карнидал Ольгу Йосипівну провести державну реєстрацію земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства в ур. «Циплі» с. Черемошня, Золочівського району, Львівської області згідно з заявою ОСОБА_1 від 02 грудня 2019 року та Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства (згідно з КВЦПЗ - А01.03) за адресою: ур. «Циплі» с. Черемошня, Золочівський району, Львівської області розроблено ФОП ОСОБА_3 .

Судові витрати відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246 КАС України , суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Державного кадастрового реєстратора Відділу у Золочівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Карнидал Ольги Йосипівни про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного кадастрового реєстратора Відділу у Золочівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Карнидал Ольги Йосипівни від 09 грудня 2019 року № РВ- 4601324362019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Зобов`язати Державного кадастрового реєстратора Відділу у Золочівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Карнидал Ольгу Йосипівну провести державну реєстрацію земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства в ур. «Циплі» с. Черемошня, Золочівського району, Львівської області згідно з заявою ОСОБА_1 від 02 грудня 2019 року та Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства (згідно з КВЦПЗ - А01.03) за адресою: ур. «Циплі» с. Черемошня, Золочівський району, Львівської області розроблено ФОП ОСОБА_3

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Львівській області ( м.Львів, пр.Чорновола, 4 код ЄДРПОУ 39769942) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 840,80 грн( вісімсот сорок грн..80 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до суду апеляційної інстанції .

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Львівський окружний адміністративний суд. Відповідно до п.3 розділу УІ «Прикінцеві положення» КАС України строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину.

Повний текст рішення складено 22 травня 2020 року.

Суддя Кухар Н.А.