Ухвала суду № 89386659, 07.04.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/6577/20

Провадження №1-кс/752/2929/20

У Х В А Л А

про арешт майна

07.04.2020 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши внесене в рамках кримінального провадження за № 12020100010001413 від 19.02.2020 року слідчим Голосіївського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4 , клопотання про накладення арешту на майно, подане в порядку глави 17 Кримінального процесуального кодексу України, -

в с т а н о в и в:

слідчий Голосіївського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням про накладення арешту на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Голосіївським УП ГУ НП в м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020100010001413 від 19.02.2020 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ст. 356 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.04.2013 року між ПАТ "Дельта Банк" (іпотекодержатель) та ОСОБА_5 (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір №4021 та кредитний договір №К-1611286 на суму 113 000 грн. із терміном повернення до 09.04.2020 року. Предметом іпотеки згідно договору є квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

27.09.2019р.у зв`язкуіз ліквідацієюПАТ «ДельтаБанк» правовимоги закредитним договором№К-1611286від 10.04.2013р.було виставленона електронніторги ТОВ«Національна Електроннабіржа»,переможцем якогостало ТОВ«МАГАІНВЕСТ СЕРВІС» (Код ЄРДПОУ 42237969).

02.10.2019р.між ПАТ«Дельта Банк»та ТОВ«МАГАІНВЕСТ СЕРВІС» (Код ЄРДПОУ 42237969) було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги №1986/К за кредитним договором №К-1611286 від 10.04.2013 р.

Листом від 10.10.2019 р. ПАТ «Дельта Банк» повідомив ОСОБА_5 про те, що в межах процедури реалізації майна банку, в якому запроваджено ліквідаційну процедуру, на підставі Договору №1986/К про відступлення права вимоги за кредитним договором від 02.10.2019 року АТ «Дельта Банк» відступив ТОВ «Мегаінвест сервіс» право вимоги за Кредитним договором № К-1611286 від 10.04.2013 року. Станом на 01.10.2019 року заборгованість за кредитним договором № К-1611286 від 10.04.2013 року складала 63025,33 грн. Вказаний лист ОСОБА_5 отримав засобами поштового зв`язку 17.10.2019 року. Жодних листів від ТОВ «Мегаінвест сервіс» з реквізитами для подальшого виконання зобов`язань за кредитним договором для погашення залишку по кредиту ОСОБА_5 не надходили.

Натомість, в той же день, 17.10.2019 року невстановлені особи, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, всупереч Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому Постановою КМУ від 25.12.2015 р. №1127, незаконно подали приватному нотаріусу ОСОБА_6 документи для перереєстрації права власності на об`єкт нерухомості, зокрема, квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на ім"я ОСОБА_7 , що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам ОСОБА_5 .

На підставі наданих документів приватним нотаріусом ОСОБА_6 17.10.2020 внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом відкриття розділу та проведено державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 875580000): квартири, загальною площею 34 кв.м, житловою площею 16,2 кв.м, за ОСОБА_7 .

Крім цього, 28.12.2019 року у денний час доби невстановлені особи самовільно здійснили проникнення до квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , де знаходяться майно та особисті речі ОСОБА_5 , чим порушили його право на недоторканість житла.

На думку слідчого, існують достатні підстави вважати, що на даний час існує велика ймовірність настання негативних наслідків, зокрема відчуження вищевказаної квартири, яка постановою слідчого визнана речовим доказом у кримінальному провадженні. З метою забезпечення збереження речових доказів, попередження настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий просить накласти арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_7 .

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Вирішуючи питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Так, ст.98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, ще встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з цим, слідчим не дотримано вимоги ч.4 ст.173 КПК України щодо застосування найменш обтяжливого способу арешту майна, який не призведе до інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах третіх осіб, та не обґрунтував необхідність накладення арешту на нерухоме майно, що на праві власності належить ОСОБА_7 .

Чинним кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

Доводи клопотання та додані до нього матеріали не містять достатньо даних, які вказують на ті обставини, що вказане в клопотанні майно може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є об`єктом кримінально протиправних дій чи набуто кримінально протиправним шляхом, а відтак може бути використані як доказ у кримінальному провадженні, оскільки не відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Таким чином, суд дійшов висновку про недоведеність стороною обвинувачення наявності у арештованого майна ознак речових доказів.

З огляду на наведене, клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 131, 132, 167, 170-173, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання, внесене врамках кримінальногопровадження за№ 12020100010001413від 19.02.2020року слідчимГолосіївського УПГУ НПв м.Києві ОСОБА_3 ,погоджене прокуроромКиївської місцевоїпрокуратури №1 ОСОБА_4 ,про накладенняарешту намайно - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя: