Ухвала суду № 89384376, 21.05.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/1619/20

У Х В А Л А

іменем україни

21.05.2020 року місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дергачова Н.В., при секретарі судового засідання Стегней К.В., з участю: прокурора Лазаренка В.В., підозрюваного - ОСОБА_1 та його захисника - Дубровської О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 42019070000000367 за ч. 2 ст. 366 ККУ - слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Закарпатській області старшого лейтенанта податкової міліції Ільницького Тараса Петровича, погоджене прокурором Івановим А., про обрання щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Лисичево Іршавського району, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, -

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2019 року прокуратурою Закарпатської області розпочато досудове розслідування кримінального правопорушення, відомості про яке внесено до ЄРДР за №42019070000000367, з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 191 КК України.

23.01.2020 постановою заступника прокурора області Василенка О.Ю. про доручення проведення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування, досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019070000000367 доручено здійснювати СУ ФР ГУ ДФС у Закарпатській області.

23.04.2020 постановою начальника відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Закарпатської області Іванов А.Б. , кримінальне правопорушення перекваліфіковано за ч. 2 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом про призначення №1 від 20.09.2016 року призначено ОСОБА_1 на посаду директора ПП «Карпати-2000» (код ЄДРПОУ - 40850093, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Крилова, 15 А)

Відповідно до Статуту ПП «Карпати-2000» управління підприємством здійснює керівник, на якого покладаються повноваження із здійснення поточного (оперативного) керівництва підприємством, організації його виробничо-господарської, соціально-побутової та іншої діяльності, забезпечення виконання завдань підприємства, передбачених законодавством, статутом підприємства та контрактом та обов`язок організовувати подання звітності до органів фіскальної служби із достовірною інформацією.

Відповідно до ст.16 Податкового кодексу України, ОСОБА_1 , як службова особа ПП «Карпати-2000», був зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розміри, встановлених законами, забезпечувати збереження документів, пов`язаних з виконанням податкового обов`язку, протягом установлених строків.

Згідно з п.3 ст.8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 (із змінами та доповненнями) ОСОБА_1 був відповідальним за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років.

Відповідно до п.6 ст.8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 (із змінами та доповненнями) ОСОБА_1 , як службова особа ПП «Карпати-2000», був зобов`язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Згідно з п.8 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 (із змінами та доповненнями), ОСОБА_1 , який відповідно до статуту ПП «Карпати-2000» здійснював управління та керівництво підприємством, був відповідальний за своєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та достовірність відображених у них даних.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ПП «Карпати-2000» (код ЄДРПОУ - 40850093), здійснюючи діяльність згідно основного КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, уклало 8 угод на проведення капітального і поточного ремонту з управлінням капітального будівництва Ужгородської міської ради на загальну суму 3 050 732, 86 грн., 3 угоди з центральною міською клінічною лікарнею м. Ужгорода на загальну суму 209 099, 53 грн., 1 угоду з Департаментом культури Закарпатської ОДА на загальну суму 22 558, 80 грн., 1 угоду з Департаментом фінансів Закарпатської ОДА на загальну суму 81 980, 00 грн. та 1 угоду з Департаментом економічного розвитку і торгівлі Закарпатської ОДА на загальну суму 54 000, 00 грн.

Всього укладено 14 угод на загальну суму 3 418 371, 19 грн.

Відповідно, ПП «Карпати-2000», протягом 2018 року, виконало роботи з капітального та поточного ремонту по наступним об`єктам:

капітальний ремонт покрівлі-будівлі «Інклюзивно-ресурсний центр №1» по вул. 8 Березня, 46А;

капітальний ремонт будівлі ЗОШ І-ІІІ ступенів №6 по вул. Одеська, 15;

капітальний ремонт будівлі ЗОШ І-ІІІ ступенів №7 по вул. Дворжака;

капітальний ремонт карнизу покрівлі будівлі Ужгородської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №5 із поглибленим вивченням іноземних мов по пл. Ш. Петефі, 36;

капітальний ремонт першого поверху МДКЛ по вул. Бращайків, м. Ужгород;

капітальний ремонт приміщень судинної медицини та неврології МДКЛ по вул. Грибоєдова, м. Ужгород;

капітальний ремонт відділення молодшого дитинства МДКЛ по вул. Бращайків, м. Ужгород;

реконструкція спортивного майданчика НВК «гармонія» по вул. Доманинська, 263, м. Ужгород;

поточний ремонт приміщень центральної міської клінічної лікарні м. Ужгорода;

поточний ремонт приміщень департаменту культури Закарпатської ОДА;

поточний ремонт приміщень департаменту фінансів Закарпатської ОДА;

поточний ремонт приміщень департаменту економічного розвитку і торгівлі Закарпатської ОДА.

Відповідно до п. 187.7. ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов`язаннями перед бюджетом.

Так, за період з 01.01.2018 по 31.12.2018, ПП "Карпати 2000" отримано на розрахунковий рахунок бюджетних коштів по взаємовідносинах з державними (або комунальними) установами (організаціями) 4 874 243,86 грн. (в т.ч. ПДВ - 812 373,83 грн.), а задекларовано (визнано зобов`язання з ПДВ) на загальну суму 1 090 964,86 грн. ( в т.ч. ПДВ - 181 827,48 грн.).

У порушення абз. "б" п. 185.1. ст. 185, абз. "б", абз. "в" п.п. 186.2.2. п. 186.2. ст. 186, п. 187.7. ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п. 193.1. ст. 193, п. 200.1., п. 200.2. ст. 200 Податкового кодексу України, підприємством занижено суму податкових зобов`язань по отриманих бюджетних коштах за виконані будівельно-монтажні роботи та інші ремонтні роботи на суму 630 547 грн. податку на додану вартість.

Не дивлячись на це, у період з 01.01.2018 по 17.01.2019 ОСОБА_1 подавав до органів фіскальної служби податкові декларації з податку на додану вартість, де не відобразив в повному обсязі податкові зобов`язання по отриманих бюджетних коштах за виконані будівельно-монтажні роботи та інші ремонтні роботи, та умисно ставив на них свій електронний цифровий підпис та надсилав такі декларації з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2.

Зокрема, розрахунок податкових зобов`язань по отриманих бюджетних коштах за виконані будівельно-монтажні роботи та інші ремонтні роботи здійснювався на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість, які подавалися підприємством протягом 2018-2019 років, а саме: податкова декларація з податку на додану вартість від 16.05.2018 року, податкова декларація з податку на додану вартість від 15.06.2018 року, податкова декларація з податку на додану вартість від 16.07.2018 року, податкова декларація з податку на додану вартість від 16.08.2018 року, податкова декларація з податку на додану вартість від 17.09.2018 року, податкова декларація з податку на додану вартість від 16.10.2018 року, податкова декларація з податку на додану вартість від 16.11.2018 року, податкова декларація з податку на додану вартість від 18.12.2018 року, податкова декларація з податку на додану вартість від 17.01.2019 року подачу яких ОСОБА_1 здійснював за допомогою електронного цифрового підпису, відповідно до договору про визнання електронних документів №709002 від 30.11.2017, якими він отримав електронний цифровий підпис.

Об`єктивна сторона службового підроблення полягає у перекрученні істини в офіційному документі, вчиненому службовою особою з використанням свого службового становища.

Внесення до документів неправдивих відомостей означає включення інформації, яка повністю або частково не відповідає дійсності, до офіційного документа. При цьому, форма документа та всі його реквізити відповідають необхідним вимогам.

Таким чином, незаконні дії ОСОБА_1 , як директора ПП "Карпати-2000», щодо внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей спричинили ненадходження до державного бюджету України грошових коштів на загальну суму 630 547 грн.

Дані порушення підтверджуються актом перевірки ГУ ДФС у Закарпатській області № 62/07-16-14-02/40850093 від 22.08.2019 року, яким підприємству донараховано податок на додану вартість на загальну суму 630 547 грн.

Отже, ОСОБА_1 , будучи службовою особою - директором ПП «Карпати-2000», переслідуючи мету мінімізації податкових зобов`язань ПП «Карпати-2000» зі сплати податку на додану вартість під час здійснення будівельно-монтажних та інших ремонтних робіт за бюджетні кошти, умисно, розуміючи справжній зміст і характер своїх злочинних дій, при розрахунку вказаного податку на додану вартість, не відображаючи в повному обсязі податкові зобов`язання по отриманих бюджетних коштах за виконані будівельно-монтажні роботи та інші ремонтні роботи, вчинив внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, а саме: податкова декларація з податку на додану вартість від 16.05.2018 року, податкова декларація з податку на додану вартість від 15.06.2018 року, податкова декларація з податку на додану вартість від 16.07.2018 року, податкова декларація з податку на додану вартість від 16.08.2018 року, податкова декларація з податку на додану вартість від 17.09.2018 року, податкова декларація з податку на додану вартість від 16.10.2018 року, податкова декларація з податку на додану вартість від 16.11.2018 року, податкова декларація з податку на додану вартість від 18.12.2018 року, податкова декларація з податку на додану вартість від 17.01.2019, після чого проставив на вказаних податкових деклараціях свій електронний цифровий підпис та вчинив видачу вказаних неправдивих офіційних документів - податкових декларацій з податку на додану вартість в спосіб їх подачі шляхом надсилання таких декларацій з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 до органів фіскальної служби, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 366 КК України, а саме внесенні до офіційних документів неправдивих відомостей, чим причинив ненадходження коштів до державного бюджету України на загальну суму 630 547 грн., що спричинило тяжкі наслідки.

27 квітня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.

Метою застосування запобіжного заходу згідно ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Беручи до уваги, що ОСОБА_1 під час досудового розслідування свою винуватість у вчиненні зазначеного вище кримінального правопорушення не визнає, в порядку ст. 89 КК України, раніше судимого, однак, виходячи з того, що не займається суспільно-корисною діяльністю, враховуючи те, що він вчинив кримінальне правопорушення в сфері службової діяльності, тяжкість покарання, передбаченого інкримінованому йому злочину, наніс збитки державі, у вигляді ненадходження коштів до державного бюджету України на загальну суму 630 547 грн., враховуючи, що раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ст. 367, 175, 366, 191, 358 КК України, враховуючи, що стосовно підозрюваного в минулому застосовувались запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту, наявні ризики, що підозрюваний в ході досудового розслідування може не з`являтись на виклики слідчого, прокурора, змінити місце проживання, переховуватись від органів досудового розслідування та вчинити нове кримінальне правопорушення, відповідно, виникла необхідність застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. З метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків доцільним є покладення на підозрюваного ОСОБА_1 таких, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, обов`язків:

1)прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

2)не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду цілодобово;

3)повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4)здати на зберігання до відповідних органів державної влади (ГУ ДМС у Закарпатській області: м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 12-а) свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Під час обрання вказаного запобіжного заходу слідчим та прокурором враховано такі обставини:

1) ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке належить до тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленні волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2)отримані вагомі докази щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.

3)завдання ОСОБА_1 збитків державі, у вигляді ненадходження коштів до державного бюджету України на загальну суму 630 547 грн.;

4)підозрюваний ОСОБА_1 в минулому притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 367, 175, 366, 191, 358 КК України;

5)до ОСОБА_1 в минулому вже застосовувались запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту.

З огляду на викладене, слідчий просив задовольнити зазначене клопотання.

Прокурор підтримав зазначене клопотання та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного Дубровська О.М. заперечила проти обрання запобіжного заходу відноно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю будь-яких доказів на підтвердження обгрунтованості підозри ОСОБА_1 . Крім того зазначила, що акт перевірки ГУ ДФС у Закарпатській області №62/07-16-14-02/40850093 від 22.08.2019 року є предметом оскарження в Закарпатському окружному адміністративному суді та рішення по ньому на даний момент не прийнято.

Підозрюваний підтримав думку захисника.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

У відповідності до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Як зазначено у ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Проаналізувавши вищезазначене та надані суду докази, суд дійшов до наступних висновків.

27 квітня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, яку він отримав особисто 27 квітня 2020 року.

В свою чергу, слідчим на обґрунтування клопотання про обрання запобіжного заходу не надано суду жодних доказів. До матеріалів клопотання додано лише витяг з ЄРДР № 4201907000000367 від 31.10.2019 року та повідомлення про підозру ОСОБА_1 .

Як встановлено слідчим суддею під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 , акт перевірки ГУ ДФС у Закарпатській області № 62/07-16-14-02/40850093 від 22.08.2019 року, яким підприємству донараховано податок на додану вартість на загальну суму 630 547 грн., на який посилається слідчий у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, є предметом оскарження в Закарпатському окружному адміністративному суді та рішення по ньому на даний момент не прийнято.

Таким чином слідчий суддя приходить висновку, що органом досудового розслідування належними та допустимими доказами не доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 1,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та правоохоронних органів в цілому, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Суд також оцінює в сукупності всі обставини, перелічені у ст. 178 КПК та приймає до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 366 КК України, тобто у вчиненні злочину середньої тяжкості, санкція статті якого передбачає позбавлення волі строком від 2 (двох) до 5 (п`яти) років, має зареєстроване місце проживання, проживає в АДРЕСА_1 , має на утриманні дружину, яка ніде не працює, періодично проходить обов`язкове лікування, тобто має міцні соціальні зв`язки.

Відтак, враховуючи вищенаведене слідчий суддя дійшов висновку про відсутність передумов у застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, та необґрунтованість ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор, тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 309 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ :

Відмовити у задоволенні клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 42019070000000367 за ч. 2 ст. 366 ККУ - слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Закарпатській області старшого лейтенанта податкової міліції Ільницького Тараса Петровича, погодженого прокурором Івановим А., про обрання щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду Н.В. Дергачова