Рішення № 89382165, 20.05.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 761/47395/19

Провадження № 2/369/2701/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

20.05.2020 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Одинцов О.С.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКС.КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2020 року позивач звернувся до відповідача з позовом про відшкодування шкоди у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою в порядку регресу. Свої вимоги мотивував тим, що 10 грудня 2016 року в м. Києві по вул. Борщагівській в районі будинку № 10 сталася ДТП за участю автомобіля марки «Porsche» д.н.з. НОМЕР_2 (номер кузова, шасі рами - НОМЕР_3 ) під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки «Opel» д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2 .

Вина відповідача у скоєнні ДТП була встановлена у судовому порядку, що підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.06.2017 року у справі № 761/15283/17.

Цивільно-правову відповідальність відповідача було застраховано в - ПрАТ «СК «Саламандра-Україна», яке 21.07.2017 року виплатило власнику пошкодженого автомобіля страхове відшкодування в розмірі 79490,00 грн.

11.08.2017 року ПрАТ «СК «Саламандра-Україна» звернувся до відповідача із вимогою в порядку регресу про відшкодування понесених страховою компанією витрат, але грошових коштів перераховано на рахунок позивача не було.

У відповідності до укладеного договору про надання фінансових послуг факторингу № 01-25.01.2019 від 25.01.2019 р. право вимоги від ПрАТ «СК «Саламандра-Україна» перейшло до позивача - ТОВ «МАРКС.КАПІТАЛ», у зв`язку з чим останнє просить суд стягнути з відповідача 79490,00 грн. страхового відшкодування, 1921,00 грн. судового збору, а також 3000 грн. судових витрат, що пов`язані з правничою допомогою.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 березня 2020 року відкрито провадження по справі та справу до розгляду призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У встановлений судом строк сторони не надіслали заперечень щодо такого розгляду справи.

Ухвалу про відкриття, позовну заяву з додатками ОСОБА_1 не отримав. Позовна заява направлена на адресу реєстрації, конверти повертались за відсутності відповідача. Відзиву, пояснень, будь-яких клопотань чи заяві від ОСОБА_1 до суду не надходило на час прийняття рішення.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п.п. 3,4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Враховується судом і рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011 згідно яких у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.

Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлено, що 19 травня 2016 року ПрАТ СК «Саламандра-Україна» було застраховано цивільно-правову відповідальність власника т/з «Porsche», д.н.з. НОМЕР_5 , (номер кузова, шасі рами - НОМЕР_3 ), про що видано поліс № АІ/9606656.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.06.2017 року у справі № 761/15283/17, встановлено, що 10 грудня 2016 року о 08 годині 35 хвилин ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Porsche», модель «Cayenne S», номерний знак НОМЕР_7 , рухаючись по вулиці Борщагівській біля будинку АДРЕСА_1 10 у місті Києві, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом марки «Opel», модель «Vivaro», номерний знак НОМЕР_8 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, чим порушив вимоги п.п.2.3«б», 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, за що передбачена адміністративна відповідальність, згідно зі ст.124 КУпАП. Також, 10 грудня 2016 року о 08 годині 35 хвилин ОСОБА_1 , який двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, рухаючись по вулиці Борщагівській біля будинку № 10 у місті Києві, керував транспортним засобом марки «Porsche», модель «Cayenne», номерний знак НОМЕР_9 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9«а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, за що передбачена адміністративна відповідальність, згідно з ч.3 ст. 130 КУпАП. Зазначеною постановою відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.3 ст. 130 КУпАП та закрито провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.

12.12.2016 року ОСОБА_2 , як потерпіла особа в ДТП, звернувся до СК «Саламандра Україна» із повідомленням про ДТП, а 23.06.2017 року із заявою про виплатою страхового відшкодування.

На підставі Страхового акту №0013753.12.16/4 від 14.07.2017 року та розрахунку страхового відшкодування до нього, 21.07.2017 року ПрАТ «СК «Саламандра-Україна» виплатило страхове відшкодування потерпілому ОСОБА_2 в розмірі 79490,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2713 від 21.07.2017 року.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Постановою Пленуму Верховного Суду України за №14 від 18.12.2009 р. «Про судове рішення» (з наступними змінами) передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Згідно з положеннями ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, а отже, виходячи з даних правил, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина притягнутої до адміністративної відповідальності особи, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань щодо того, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_3 встановлена та в порядку ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.

Відповідно до пункту 38.1.1. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотньої вимоги /регресу/ до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Згідно ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Враховуючи той факт, що постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.06.2017 року встановлено, що ДТП сталася з вини водія ОСОБА_1 , який порушив умови договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а ПрАТ «СК « Саламандра-Україна» відшкодував вказану суму, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача, як правонаступника останнього, страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 79490,00 грн.

Вказане право вимоги перейшло від ПрАТ «СК «Саламандра-України» до ТОВ «МАРКС.КАПІТАЛ» згідно укладеного Договору про надання фінансових послуг факторингу № 01/25.01.2019 від 25.01.2019 року.

Крім цього, відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони пропорційно до задоволеної частини позовних вимог понесені судові витрати, до яких відповідно до ст.133 ЦПК України відносяться витрати по оплаті судового збору та на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що позивачем понесені витрати на оплату судового збору 1921,00 грн., та оплату послуг за надання правової допомоги в розмірі 3000,00 грн., які підлягають до стягнення з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 993, 1188, 1191 ЦК України, ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 12, 76, 81, 259, 263-265, 268,280, 351, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКС.КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКС.КАПІТАЛ» завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 79490,00 грн. (сімдесят дев`ять тисяч чотириста дев`яносто грн. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКС.КАПІТАЛ» судовий збір в розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКС.КАПІТАЛ» судові витрати, що пов`язані з наданням правової допомоги в розмірі 3000,00 грн. (три тисячі грн. 00 коп.).

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРКС.КАПІТАЛ» ( адреса: 36000, м. Полтава, вул. Соборності, буд. 19, п/р № НОМЕР_10 в АБ «Кліринговий Дім», МФО 300647, код ЄДРПОУ:37686922).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).

Копію заочного рішення негайно направити відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 20 травня 2020 року.

Суддя