
Долинський районний суд Кіровоградської області
110 м. м. Долинська Долинський район Кіровоградська область Україна 28500
Справа № 388/99/20
2019 р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.05.2020м. Долинська
Долинський районний суд Кіровоградської області
у складі: головуючого – судді Баранського Д.М.,
за участю секретаря Поліщук Т.І.,
прокурора Семенюк В.І.,
потерпілої ОСОБА_1 ,
представника потерпілої Гончаренка В.О.,
обвинуваченого ОСОБА_2 ,
захисника Проценко О.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні, у приміщенні суду в м. Долинській кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019120150000670 від 8 жовтня 2019 року за обвинуваченням: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільховець Звенигородського району Черкаської області, українця, громадянина України, неодружений, з повною загальною середньою, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий, а саме вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 13 жовтня 2011 року за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк п`ять років. Звільнився з місць позбавлення волі 26 лютого 2016 року,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, –
ВСТАНОВИВ:
8 жовтня 2019 року близько 08.24 години, ОСОБА_2 порушуючи вимоги п. п. 2.1 (а), 2.3 (д), 2.9 (а) Правил дорожнього руху (2.1 (а). Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; п. 2.3 (д). Не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; п. 2.9 (а). Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння…), перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння (згідно з випискою з акта № 3725 від 25 жовтня 2019 року – 1,74 г/дм3), керував технічно-справним автомобілем «ВАЗ 2103», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_3 .
Рухаючись у вказаний час та на зазначеному автомобілі, в світлу пору доби, по вулиці Шевченка у м. Долинській Долинського району Кіровоградської області в напрямку до провулку Братів Клепачів, грубо порушуючи вимоги п. п. 1.5, 2.3 (б) ПДР України (п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку та перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3. Для забезпечення безпеки руху водій повинен: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за…, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та взагалі не маючи посвідчення водія на право керування транспортними засобами будь-якої категорії, рухаючись в межах населеного пункту, позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати автомобілем.
Так, ОСОБА_2 рухаючись по вищевказаній ділянці дороги, маючи об`єктивну можливість завчасно виявити велосипедистку ОСОБА_1 , що рухалася попереду в попутному напрямку, не вжив заходів щодо зменшення швидкості руху керованого ним транспортного засобу аж до повної його зупинки, чим грубо порушив вимоги п. п. 12.1, 12.3, 13.1 та 13.4 ПДР України (п. 12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п. 12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди; п. 13.1. Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції…(згідно з п. 1.10. Безпечна дистанція – відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування або зупинки дасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру), п. 13.4. Якщо зустрічний роз`їзд утруднений, водій, на смузі руху якого є перешкода чи габарити транспортного засобу, яким він керує, заважають зустрічному руху, повинен дати дорогу), маючи намір здійснити маневр обгону велосипедистки, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, де сталося зіткнення керованого ним автомобіля із транспортним засобом «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , а у подальшому і наїзд на велосипедистку ОСОБА_1 .
З огляду на вищевикладене, при уважному стеженні за дорожньою обстановкою, рухаючись з безпечною швидкістю при якій можливо контролювати рух автомобіля, дотримуючись безпечної дистанції до велосипедистки та категорично відмовившись від здійснення маневру вліво на смугу зустрічного руху автомобіля «ВАЗ 2101», водій ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути зіткнення із автомобілем «ВАЗ 2101» та уникнути наїзду на велосипедистку ОСОБА_1 . Вищевикладені невідповідні дії водія ОСОБА_2 вимогам п. п. 1.5, 2.1 (а), 2.3 (б, д), 2.9 (а), 12.1, 12.3, 13.1 та 13.4 ПДР України знаходяться в технічному причинному зв`язку з фактом дорожньо-транспортної пригоди.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої велосипедистка ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження, водій ОСОБА_2 не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх перебачити, не переконався у наявності потерпілих внаслідок своїх протиправних дій, після чого з місця події зник та направився за місцем свого проживання, чим грубо порушив вимоги п. 2.10 (а, б, г, ґ, д, е) ПДР України (п. 2.10. У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил; г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу; ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред`явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди).
У результаті дорожньо-транспортної пригоди велосипедистка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з висновком судово-медичної експертизи № 125 від 27 грудня 2019 отримала тілесні ушкодження у вигляді: скалкового перелому нижньої третини діафізу лівої плечової кістки, черезвертельного внутрішньо-суглобового перелому лівої стегнової кістки, що відносяться до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості як такі, що викликали тривалий розлад здоров`я (більш ніж 21 день).
У судовому засіданні ОСОБА_2 вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, цивільний позов пред`явлений прокурором визнав повністю, цивільний позов потерпілої не визнав, вважає, як й інші учасники судового розгляду за можливе при дослідженні доказів у кримінальному провадженні обмежитись його допитом, допитом потерпілої, дослідженням висновку інженерно-транспортної експертизи, висновку судово-медичної експертизи, виписки з медичної картки стаціонарної хворої щодо потерпілої, документів про речові докази та процесуальні витрати, матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.
Учасники кримінального провадження вважають, що ці докази відображатимуть сукупність достатніх даних, що мають значення для кримінального провадження та вирішення питань необхідних для постановлення вироку.
З`ясувавши чи правильно розуміють учасники процесу зміст обставин, що не будуть досліджуватись, впевнившись у добровільності їх позиції, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, суд дійшов висновку при дослідженні доказів у кримінальному провадженні обмежитись допитом обвинуваченого, допитом потерпілої, дослідженням висновку інженерно-транспортної експертизи, висновку судово-медичної експертизи, виписки з медичної картки стаціонарної хворої щодо потерпілої, документів про речові докази та процесуальні витрати, матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, а також визнати недоцільним дослідження інших доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються.
Обвинувачений ОСОБА_2 по суті обвинувачення суду пояснив, що 8 жовтня 2019 року близько 08.24 години керував автомобілем «ВАЗ 2103», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_3 . Подія була зранку. Перебував у стані алкогольного сп`яніння, оскільки напередодні вживав алкогольні напої. Рухався по вул. Шевченка в напрямку до провулку Братів Клепачів у м. Долинській Долинського району Кіровоградської області. За його напрямком руху у попутному напрямку на велосипеді рухалась потерпіла ОСОБА_1 . Маючи намір здійснити маневр обгону велосипедистки, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення керованого ним автомобіля із транспортним засобом «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , а у подальшому і наїзд на велосипедистку ОСОБА_1 . Після цього залишив місце події. Посвідчення водія на право керування автомобілями не має. Має посвідчення тракториста.
Позов прокурора в інтересах держави визнає повністю. Позов потерпілої про відшкодування моральної шкоди не визнає. Під час лікування потерпілої витрати на її лікування ним відшкодовано. Потерпілу відвідував у лікарні, морально підтримував, допомагав матеріально. Не визнає позов про відшкодування моральної шкоди, оскільки не має для цього коштів. Також допомагав потерпілій по господарству.
Обвинувачення визнає повністю.
Потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що у день коли відбулась подія, тобто 8 жовтня 2019 року близько 08.20 години керувала велосипедом, рухалась по вул. Шевченка у м. Долинській Долинського району Кіровоградської області. У той час їхала до органу Пенсійного фонду України. Як відбулась подія не пам`ятає. Після події лікувалась у лікарні, перенесла дві операції. Після операцій має у тілі металеві пластини, що у майбутньому треба витягувати. Не наполягає на суворому покаранні щодо обвинуваченого, однак наполягає на відшкодуванні ним моральної шкоди. Лікування було оплачено обвинуваченим. Матеріального характеру претензій до обвинуваченого немає. Позов підтримує.
За змістом висновку інженерно-транспортної експертизи № 5150-5152/19-27 від 20 грудня 2019 року, у розглянутій дорожній обстановці належні дії водія автомобіля «ВАЗ 2103» ОСОБА_2 регламентувалися вимогами пунктів 2.3 (б), 12.1, 12.3, 13.1 та 13.4 ПДР. У даній дорожній обстановці, з метою забезпечення безпеки руху, дії водія автомобіля «ВАЗ 2101» ОСОБА_4 регламентувалися вимогами п. 12.3 ПДР. Враховуючи, що автомобіль «ВАЗ 2103» наближався до велосипедиста ОСОБА_1 позаду, то її (велосипедиста) дії, спрямовані на можливість уникнути зіткнення у такій ситуації вимогами ПДР не регламентувались. Керуючись вимогами пунктів 2.3 (б), 12.1, 12.3, 13.1 та 13.4 ПДР, водій автомобіля «ВАЗ 2103» ОСОБА_5 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем «ВАЗ 2101» та уникнути наїзду на велосипедистку ОСОБА_1 . У розглянутій дорожній обстановці діями водія автомобіля «ВАЗ НОМЕР_3 » водію автомобіля «ВАЗ НОМЕР_4 » ОСОБА_4 була створена аварійна ситуація, тобто така, в якій водій автомобіля «ВАЗ 2101» ОСОБА_4 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «ВАЗ 2103» своїми однобічними діями. У розглянутій дорожній обстановці велосипедист ОСОБА_1 була позбавлена можливості уникнути ДТП своїми односторонніми діями. У причинному зв`язку з фактом зіткнення транспортних засобів знаходяться невідповідні вимогам пунктів 2.3 (б), 12.1, 12.3, 13.1 та 13.4 ПДР дії водія автомобіля «ВАЗ 2103» ОСОБА_2 .
За змістом висновку судово-медичної експертизи від 27 грудня 2019 року, у ОСОБА_1 мали місце такі тілесні ушкодження: а) скалковий перелом нижньої третини діафізу лівої плечової кістки, черезвертельний внутрішньо-суглобовий перелом лівої стегнової кістки; б) синці в ділянці обличчя (точна кількість та локалізація в медичній документації незазначена). Згідно з правилами визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, тілесні ушкодження у вигляді скалкового перелому нижньої третини діафізу лівої плечової кістки, черезвертельного внутрішньо-суглобового перелому лівої стегнової кістки, відносяться до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що викликали тривалий розлад здоров`я (більше ніж 21 день). Тілесні ушкодження у вигляді синців обличчя мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Тілесні ушкодження могли виникнути у термін та за обставин, що зазначені у постанові про призначення експертизи, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно з випискою із медичної картки стаціонарного хворого хірургічного відділення Долинської центральної районної лікарні № 3444, Молчан В.А. з 09.10 години 8 жовтня по 13.00 годину 21 листопада 2019 року перебувала на стаціонарному лікуванні з діагнозом: «Політравма: закритий черезвертельний перелом лівого стегна. Закритий черезвертельний перелом лівого плеча зі зміщенням. Нейропатія плечового сплетіння. Закритий перелом тіла нижньої щелепи справа.
Отже, показання обвинуваченого та потерпілої, зміст досліджених судом вищезазначених доказів, дають підстави стверджувати про причетність обвинуваченого до події, що відбулась за його участю та участю потерпілої 8 жовтня 2019 року близько 08.24 години по вул. Шевченка у м. Долинській Долинського району Кіровоградської АДРЕСА_3 , внаслідок якої потерпіла отримала середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження.
ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом недотримався вимог пунктів 2.3 (б), 12.1, 12.3, 13.1, 13.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306, а саме: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди; водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу; якщо зустрічний роз`їзд утруднений, водій, на смузі руху якого є перешкода чи габарити транспортного засобу, яким він керує, заважають зустрічному руху, повинен дати дорогу. На ділянках доріг, позначених знаками 1.6 "Крутий підйом" і 1.7 "Крутий спуск", за наявності перешкоди дати дорогу повинен водій транспортного засобу, що рухається на спуск. Недотримання цих вимог є у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у виді середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у потерпілої.
Заслухавши пояснення обвинуваченого, потерпілої, дослідивши докази у межах визначених ухвалою суду про обсяг доказів, що підлягають дослідженню та порядок їх дослідження, суд доходить до висновку, що мають місце дії у вчиненні яких ОСОБА_2 обвинувачується й ці дії мають склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Обвинувачений ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується посередньо, а саме скарг на його поведінку не надходило. На диспансерному наркологічному та психіатричному обліку не перебуває. Також ОСОБА_2 щиро розкаявся у вчиненому.
Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
Суд уважає, що за обставинами цього кримінального провадження, а також правової кваліфікації діяння обвинуваченого, не може вважатись доказаною та такою, що має місце, обтяжуюча покарання обставина – вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України характеризується необережною формою вини. Тобто при тих обставинах кримінального провадження, що є предметом розгляду згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_2 не міг умисно вчинити злочин щодо потерпілої, яка є особою похилого віку, відповідно неможливо вважати доказаною наявність обтяжуючої покарання обставини – вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Так само є необґрунтованими доводи сторони захисту щодо наявності у діях обвинуваченого такої пом`якшуючої покарання обставини, як добровільне відшкодування заподіяної злочином шкоди. За обставинами кримінального провадження, підлягає відшкодуванню шкода завдана злочином, а саме внаслідок лікування потерпілої від злочину. Окрім цього, потерпілою у кримінальному провадженні заявлено вимоги про відшкодування шкоди, що також свідчить про неповне відшкодування обвинуваченим шкоди.
Добровільне відшкодування завданої шкоди для врахування пом`якшення покарання, має бути повнив.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного. Суд враховує обставину, що пом`якшує покарання та обставину, що його обтяжує. Також суд враховує необережну форму вини щодо злочину, наслідки вчиненого злочину, думку потерпілої, яка не наполягає на суворому покаранні. Суд бере до уваги те, що обвинуваченим потерпілій у кримінальному провадженні відшкодовано матеріальну шкоду. Суд уважає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення та попередження нових злочинів, буде покарання у виді обмеження волі, з призначенням додаткового покарання, а також зі звільненням обвинуваченого від відбування основного покарання, з випробуванням протягом іспитового строку із покладенням достатніх обов`язків, які суд покладає на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням.
Призначаючи додаткове покарання суд враховує той факт, що обвинувачений згідно з його показаннями має посвідчення тракториста, тобто має право керування транспортними засобами конкретного виду.
Згідно з чч. 1, 2 ст. 127 КПК України підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
За змістом ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Вирішуючи питання щодо вирішення заявлених у кримінальному провадженні цивільних позовів, суд виходить із положень ст. 26 ЦПК України, а саме того, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Прокурор у кримінальному провадженні пред`явив до обвинуваченого цивільний позов в інтересах держави в особі Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Комунального некомерційного підприємства «Долинська центральна районна лікарня Долинської районної ради» про відшкодування витрат на лікування потерпілої від злочину. Вимоги цього позову підлягають задоволенню у зв`язку з його повним визнанням обвинуваченим.
Потерпілою у кримінальному провадженні до обвинуваченого пред`явлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди завданої злочином.
За загальним правилом для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи. Неправомірною поведінкою можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина завдавача шкоди.
В деліктних зобов`язаннях передбачено презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
У кримінальному провадженні внаслідок діяння обвинуваченого, потерпіла отримала середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження.
З урахуванням тих душевних страждань, яких потерпіла ОСОБА_1 зазнала у зв`язку з діянням обвинуваченого, враховуючи характер правопорушення, глибину душевних страждань, ступень вини, зважаючи на те, що діяння винного характеризується необережною формою вини, беручи до уваги принципи розумності та справедливості, суд уважає, що потерпіла має право на моральну шкоду у розмірі 30000 грн, що підлягає стягненню з обвинуваченого.
Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Відповідно до довідок про витрати на проведення експертиз у цьому кримінальному провадженні, вартість судових витрат на залучення експертів становить 5809,22 грн, що підлягають стягненню з обвинуваченого на користь ДЕРЖАВИ.
Питання про речові докази підлягає вирішенню згідно з положеннями ст. 100 КПК України. Автомобіль «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_4 , підлягає залишенню йому як законному володільцю. Автомобіль «ВАЗ 2103», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_6 , підлягає залишенню їй як законному володільцю. Велосипед марки «Україна», що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_1 , підлягає залишенню їй як законному володільцю. Мобільний телефон марки «Prestigio», що знаходиться на зберіганні в обвинуваченого ОСОБА_2 , підлягає залишенню йому як законному володільцю. Паперові конверти зі змивами із керма автомобіля, ручки перемикання передач швидкості, що знаходяться на зберіганні у Долинському відділі поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, підлягають залишенню при матеріалах кримінального провадження.
Вирішуючи питання щодо долі транспортних засобів, які визнані речовими доказами, суд враховує те, що особи, яким передані ці транспортні засоби мають відповідні реєстраційні посвідчення на них, тобто у розумінні п. 2.2 Правил дорожнього руху, ст. 395 ЦК України мають речові права на транспортні засоби.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовувався.
На підставі викладеного, керуючись статтями 369, 371, 373, 374, 376, 395 КПК України суд, –
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк два роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням протягом іспитового строку тривалістю два роки та шість місяців.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов`язки:
1.періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2.повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
3.не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь районного бюджету витрати, понесені на стаціонарне лікування потерпілої від злочину у розмірі 19945,20 грн (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот сорок п`ять гривень двадцять копійок), на рахунок номер: НОМЕР_5 , МФО: 820172, код: 01995154, отримував: Державна казначейська служба України.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 30000 грн (тридцять тисяч гривень) моральної шкоди завданої злочином.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ДЕРЖАВИ 5809,22 грн (п`ять тисяч вісімсот дев`ять гривень двадцять дві копійки) процесуальних витрат на залучення експертів.
Долю речових доказів вирішити таким чином: автомобіль «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_4 , залишити йому як законному володільцю. Автомобіль «ВАЗ 2103», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_6 , залишити їй як законному володільцю. Велосипед марки «Україна», що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_1 , залишити їй як законному володільцю. Мобільний телефон марки «Prestigio», що знаходиться на зберіганні у засудженого ОСОБА_2 , залишити йому як законному володільцю. Паперові конверти зі змивами із керма автомобіля, ручки перемикання передач швидкості, що знаходяться на зберіганні у Долинському відділі поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, залишити при матеріалах кримінального провадження.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду через Долинський районний суд Кіровоградської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Роз`яснити засудженому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя Д. М. Баранський
Судове рішення № 89379165, Долинський районний суд Кіровоградської області було прийнято 21.05.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 388/99/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: