Ухвала суду № 89372218, 16.05.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/19591/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В.,

при секретарі судових засідань Винник С. М.,

за участі сторін кримінального провадження:

підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Николенка Р. С., прокурора Мрачка Я. І.,

розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Печерського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві Українця Тараса Васильовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного у кримінальному провадженні № 12020100060001835 від 15 травня 2020 року ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

16.05.2020 старший слідчий СВ Печерського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві Українець Т.В., за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №6, звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12020100060001835 від 15.05.2020 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Клопотання обґрунтовує тим, що Слідчим відділом Печерського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020100060001835 від 15.05.2020, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.

В матеріалах клопотання прокурор зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше обвинуваченим за злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та будучи обвинуваченим за злочин, передбачений ч. 2 ст. 289 КК України, знаходячись в розшуку за Новокаховським ВП ХВП ГУНП в Херсонській області за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185 КК України, належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став та вчинив новий корисливий злочин.

В клопотанні зазначено, що 15.05.2020, приблизно о 11 год. 30 хв., у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись біля магазину «Велика Кишеня», який розташований за адресою: м. Київ, пл. Печерська, 1, раптово виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб.

Також слідчий зазначає, що Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 увійшли до приміщення магазину « Велика Кишеня » та піднялись сходами на другий поверх приміщення де підійшли до однієї з полиць та, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 зняв сумку чорного кольору «Puma» з плеча, яку приніс до магазину із собою, відкрив її, а в свою чергу ОСОБА_2 , згідно відведеної йому ролі, взяв «засіб миючий синтетичний з ароматом від ленор все в одній капсулі «Аріель», артикул 1341097, в кількості 2 шт. загальною вартістю 250 грн. 24 коп., та поклав його до сумки ОСОБА_1 . Далі, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 попрямували далі вздовж прилавків із продукцією магазину, де останні побачили на одній із полиць шампунь-бальзам 2 в 1 основний догляд «Хел-енд-Шолдерс», артикул 1235154, вартістю якого становить 93 грн. 13 коп., після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, зупинились, та ОСОБА_2 , згідно відведеної йому ролі, поклав до сумки чорного кольору «Puma», яка знаходилась на плечі ОСОБА_1 дві бутилки вказаного шампуня, загальною вартістю яких становить 186 грн. 26 коп. Далі, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 попрямували далі вздовж прилавків із продукцією, де останні побачили на одній із полиць зубну пасту «Нейче протекшн «Біотон», штрих-код 4823097600351, вартістю 24 грн. 14 коп., після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає зупинились, а ОСОБА_2 , згідно відведеної йому ролі поклав до сумки чорного кольору «Puma», яка знаходилась на плечі ОСОБА_1 вказану зубну пасту. Далі, продовжуючи виконувати свій злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 попрямували далі вздовж прилавків із продукцією де останні побачили на одній із полиць хустинки носові «нейче протекшн 100 мл. «Біотон», вартістю 1 грн. 30 коп. та зубну щітку «Глибоке очищення м`яка «Сенсодін» вартістю 51 грн. 89 коп., після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, зупинились, та ОСОБА_2 засунув собі с переді за пояс зубну щітку «Сенсодін» та поклав у праву кишеню штанів одну упаковку з хустинками носовими, після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спустились сходами з другого поверху магазину на перший поверх, пройшли антикрадіжкові рамки та вийшли за межі магазину.

Виходячи з матеріалів клопотання, довести до кінця свій злочинний умисел ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не змогли з причин, що не залежали від їх волі, оскільки вийшовши з приміщення магазину одразу були зупинені співробітниками охорони магазину разом з викраденим майном, яке належить ТОВ «Фудком» на загальну суму 513 грн. 83 коп.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, враховуючи при цьому наявність ризиків, які передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Захисник в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, зазначивши, що підозра є необґрунтованою, ризики, зазначені у клопотанні - недоведені, а тому просив застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Підозрюваний підтримав думку захисника та просив застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

15.05.2020 в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_1 затримано за підозрою у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб.

15.05.2020 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, або таке, що готується від 15.05.2020;

- протокол огляду місця події від 15.05.2020;

- протокол затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_1 ;

- протокол затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_2 ;

- протокол допиту свідка ОСОБА_3 ;

- протокол допиту свідка ОСОБА_4 ;

- протокол допиту свідка ОСОБА_5 ;

- протокол допиту свідка ОСОБА_6 ;

- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_2 від 15.05.2020;

- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 15.05.2020;

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, інкримінованих йому стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Разом з тим, варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).

Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, що останній може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:

- ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 , підозрюються у скоєнні злочину середньої тяжкості, та той факт, що в лютому 2020 року до Печерського районного суду міста Києва відносно ОСОБА_1 скеровано обвинувальний акт за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 ККУ, а тому, усвідомлюючи реальність покарання, в разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, останній може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання.

- ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто запобігання подальшим спробам незаконно впливати на свідків, понятих у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується, фіксування анкетних даних в тому числі місця проживання свідків події а також понятих які були присутні під час огляду місця події та затримання ОСОБА_1 , з метою уникнення відповідальності може залякувати останніх;

- ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме враховуючи той факт, що підозрюваний не має постійного джерела прибутків, та постійного місця проживання, останній знаходячись на волі може вчиняти інші кримінальні правопорушення та продовжити злочину діяльність.

В клопотанні слідчий зазначає, що вище перелічені ризики повністю підтверджуються матеріалами кримінального провадження і саме обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , дані, які характеризують останнього, як особу, суспільний інтерес, вік та стан здоров`я підозрюваного, його соціальні зв`язки, сімейний стан, наявність у підозрюваного постійного місця проживання, майновий стан та враховує те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м`якого запобіжного заходу, як на тому наполягала сторона захисту.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

При дослідженні особи підозрюваного встановлено, що ОСОБА_1 не працює, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, з середньою освітою, відносно нього в Печерському районному суді міста Києва знаходиться на розгляді обвинувальний акт по обвинуваченню у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, відносно якого в Новокаховському міському суді знаходиться на розгляді обвинувальний акт по обвинуваченню у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185 КК України, який знаходиться в розшуку за Новокаховським ВП ХВП ГУНП в Херсонській області за вчинення кримінальних правопорушень.

Таким чином, застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

При визначенні ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, їх корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя вважає, що застава у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає в сумі 42 040,00 грн. з покладенням обов`язків передбачених частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, та як з урахуванням вказаних обставин, розмір застави на якому наполягав орган досудового розслідування є надмірно обтяжливим та таким, що не виправдовує мету застосування запобіжного заходу.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Дмитрівка Каховського району Херсонської області, громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 13 липня 2020 року включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020100060001835 від 15 травня 2020 року.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає в сумі 42 040, 00 грн, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_1 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:

р/р №UA128201720355259002001012089

Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

Строк обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 13 липня 2020 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя І. В. Литвинова