Рішення № 89368125, 18.05.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/14685/18

н/п 2/953/190/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2020 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Бородіної Н.М.,

за участю секретаря – Кострової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом Акціонерне товариство «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей по Київському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового приміщення, -

встановив:

Позивач, ПАТ «Укрсоцбанк», звернувся у суд з позовом до відповідачів, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей по Київському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового приміщення, в якому позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №825МІ11130627001 від 27.06.2013року звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів, також просить виселити із зазначеної квартири без надання іншого житла ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 27.06.2013р. був укладений договір кредиту, за умовами якого банк надав позичальнику кредит. В забезпечення виконання зобов`язань за договором кредиту між банком та ОСОБА_3 27.06.2013р. був кладений договір іпотеки, предметом якого є кв. АДРЕСА_2 ОСОБА_5 .Є порушив умови кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом в сумі 143188,94 грн., відсотками в сумі 37970,15 грн. Також банк на підставі ст. 625 ЦК України нарахував інфляційні на кредитну заборгованість та заборгованість по відсоткам, в загальній сумі 4016,38 грн. Вказану заборгованість в сумі 185175,74 грн. , банк просить на підставі ст.ст.12, 33, 39 ЗУ «Про іпотеку» звернути стягнення на предмет іпотеки та виселити без надання іншого житлового приміщення відповідачів.

Відповідач - ОСОБА_3 , у поданому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечував, при цьому зазначаючи, що рішенням суду від 18.10.2017р. вже стягнута заборгованість за договором кредиту №825МІ11130627001 від 27.06.2013року. На теперішній час рішення перебуває на виконанні приватного виконавця Попельняк В.В. Даним позовом позивач фактично змінює спосіб виконання рішення суду про стягнення коштів, внаслідок чого вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідач - ОСОБА_1 у поданих поясненнях зазначила, що вона, разом із ОСОБА_3 намагається сплатити заборгованість за договором кредиту №825МІ11130627001 від 27.06.2013року. Крім того, іпотечна квартира тільки частково придбана в кредит.

3-я особа - Служба у справах дітей по Київському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, у поданій заяві просила слухати справу за її відсутності, подала висновок про недоцільність виселення малолітнього ОСОБА_2 із квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом ухвалами відкрито провадження, відмовлено у витребуванні доказів, прийнятті зустрічного позову, зупиненні провадження у справі .

Ухвалою суду від 02.03.2020р. замінений позивач з ПАТ «Укрсоцбанк» на правонаступника АТ «Альфа-банк».

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи. В судовому засіданні досліджені всі докази, подані учасниками справи. Клопотання про витребування і дослідження інших доказів до суду не надходило. Суд постановляє рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 27.06.2013 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 укладено договір кредиту №825МІ11130627001, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 166 822 грн. зі сплатою за користування кредитом 18,39% річних з кінцевим строком повернення кредиту до 10.06.2033 року.

В забезпечення виконання зобов`язань за договором кредиту №825МІ11130627001 від 27.06.2013р., між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 . був укладений договорів іпотеки № 825МІ11130627001- ЗАСТ від 27.06.2013р., посвідчений ПН ХМНО Хаславською К,В. за р. № 1685, предметом якого є кв. АДРЕСА_2 , яке належить іпотекодавцеві на підставі договору купівлі-продажу.

Згідно п.п.1.4.- 1.5 договору іпотеки, вона забезпечує виконання ОСОБА_3 зобов`язання за договором кредиту , в частині повернення кредиту, сплати відсотків, неустойки (пені, штрафу), витрат пов`язаних із пред`явленням вимог до кредитора, збитків завданих порушенням договору кредиту, витрат пов`язаних із зверненням стягнення на предмет іпотеки, витрат на утримання збереження та страхування майна.

Банк виконав своїх зобов`язання та надав ОСОБА_3 кредитні кошти, однак позичальник своєчасно кредит та відсотки не сплачував, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 18.10.2017р., ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , як поручителя, на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту №825МІ11130627001 від 27.06.2013 року на загальну суму 148251 грн. 59 коп., що включає заборгованість за: кредитом 143188 грн. 94 коп.; відсотками 4211 грн. 78 коп.; пенею за несвоєчасне повернення кредиту 233 грн. 73 коп.; пенею за несвоєчасне повернення відсотків 534 грн. 08 коп.; інфляційні витрати за кредитом 19 грн. 46 коп.; інфляційні витрати за відсотками 63 грн. 60 коп. Рішення набуло законної сили.

Таким чином, рішенням суду від 18.10.2017р. стягнута уся сума виданого кредиту за договором №825МІ11130627001 від 27.06.2013р. (за вирахуванням сплачених коштів)

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит) чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.

Права та інтереси позивача у цих правовідносинах забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 14-10цс18 та від 04 липня 2018 року у справі № 14-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 14-318цс18.

Таким чином, банк звернувшись до суду із позовом про дострокове стягнення кредиту та відсотків за договором кредиту №825МІ11130627001 від 27.06.2013 року та ухвалення рішення суду від 18.10.2017р. про задоволення таких вимог, банк змінив строк виконання договору та він вважається таким, що настав, внаслідок чого банк втратив своє право на нарахування відсотків за вказаним договором кредиту.

На виконання рішення Київського районного суду м.Харкова від 18.10.2017р. ПАТ «Укрсоцбанк» були видані виконавчі листи, які пред`явлені до виконання приватному виконавцю виконавчого округу Харківської області Попляк В.В., який проводив виконавчі дії.

Згідно наданих суду документів в рамках виконавчого провадження №56060301, рішення суду від 18.10.2017р. було виконано боржником ОСОБА_3 в повному обсязі та сплачені, присуджені судом кошти, а саме заборгованість за договором кредиту №825МІ11130627001 від 27.06.2013 року у сумі 148251 грн. 59 коп., що включає заборгованість за: кредитом 143188 грн. 94 коп.; відсотками 4211 грн. 78 коп.; пенею за несвоєчасне повернення кредиту 233 грн. 73 коп.; пенею за несвоєчасне повернення відсотків 534 грн. 08 коп.; інфляційні витрати за кредитом 19 грн. 46 коп.; інфляційні витрати за відсотками 63 грн. 60 коп. Внаслідок виконання рішення суду 03.10.2019р. ПП Попляк В.В., прийняв постанову про закриття виконавчого провадження №56060301, у зв`язку із виконанням виконавчого листа суду.

Таким чином, з 03.10.2019р. зобов`язання ОСОБА_3 перед ПАТ «Укрсоцбанк» за договором кредиту №825МІ11130627001 від 27.06.2013 року , щодо сплати суми кредитних коштів, відсотків, пенею – виконані.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на

предмет іпотеки.

Ні положенням ЗУ «Про іпотеку», ні умовами іпотечного договору № 825МІ11130627001- ЗАСТ від 27.06.2013р., не передбачено забезпечення за рахунок предмета іпотеки сплати інфляційних витрат за кредитом та відсотками, у відповідності до ст. 625 КК України, на які має право банк з моменту пред`явлення вимоги до фактичної сплати заборгованості, внаслідок чого підстави для звернення їх стягнення на іпотечне майно відсутні.

Частиною 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців,

Враховуючи відмову в задоволені вимоги про звернення стягнення заборгованості на предмет іпотеки, вимоги про виселення відповідачів із квартири кв. АДРЕСА_2 також задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 141, 258, 263,265, 280 ЦПК України суд, -

вирішив:

В задоволені позову Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (ЄДРПОУ 23494714, м. Київ , вул.Велика Васильківська,б.100) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_3 ), третя особа Служба у справах дітей по Київському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового приміщення – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається через Київський районний суд м. Харкова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлений 21.05.2020р.

Суддя Н.М. Бородіна