Рішення № 8936269, 26.09.2008, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

№ 2-440/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2008р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого - судді Литвинової Р.А., при секретарі Малой К.П., з участю представника позивачки-адвоката ОСОБИ1, відповідача ОСОБИ2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську цивільну справу за позовом ОСОБИ_3 до ОСОБИ_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБАЗ звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБИ2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина, в якому зазначає, що з відповідачем по справі вони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано в ІНФОРМАЦІЯ 1 році, від цього шлюбу вони мають неповнолітнього сина ОСОБУ4, ІНФОРМАЦІЯ 2 року народження. Син мешкає з відповідачем за вказаною в позові адресою.

Відповідно до рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від ІНФОРМАЦІЯ 3 р. з неї на користь відповідача стягуються аліменти на утримання сина у розмірі 116 частини її заробітку.

Однак, ІНФОРМАЦІЯ_4р. вона народила іншу дитину, сина ОСОБУ5, який за станом свого здоров'я перебуває на диспансерному обліку у міській лікарні та потребує індивідуального лікування та постійного нагляду обласного лікаря-гастроентеролога. З цих причин вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку. Вона не працює, самостійного доходу не має, державних виплат та матеріальної допомоги не отримує. В зв'язку з цим вона перебуває разом з дитиною на утриманні свого чоловіка - ОСОБИ 6.

Позивачка зазначає, що в зв'язку з викладеними обставинами вона не має можливості сплачувати аліменти на користь відповідача на утримання сина ОСОБИ4. Оскільки вона постійного заробітку не має та інших доходів не отримує, вона вважає, що аліменти з неї на утримання сина повинні стягуватись у твердій грошовій сумі, яку вона може реально сплачувати, а саме - в сумі 08.50 грн., що становить 1/2 частину неоподаткованого мінімуму доходів громадян, встановленого законодавством України.

Відповідач інших неповнолітніх дітей або непрацездатних осіб на своєму утриманні не має, його доходи значно перевищують її доходи, тому він має можливість забезпечити сина ОСОБУ4, який проживає разом з ним, всім необхідним в повному обсязі. Інших виплат на будь-чию користь відповідач не здійснює, за іншими виконавчими листами з нього кошти не стягуються.

Позивачка просить зменшити розмір аліментів, які утримуються з неї на користь відповідача на утримання неповнолітнього сина ОСОБИ4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження та стягувати з неї аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 08.50 грн. щомісячно до досягнення повноліття.

В судовому засіданні позивачка свій позов підтримала, просить його задовольнити.

Відповідач ОСОБА2, що діє також в інтересах неповнолітнього сина ОСОБИ4, висловив категоричні заперечення проти позову. Він пояснив, що тривалий час позивачка взагалі не надає сину будь-якої матеріальної допомоги. Він отримує допомогу від держави в межах 200 грн. на місяць, його заробіток не високий, менше 1 тис. грн., до того ж він виплачує аліменти за рішенням суду на утримання дитини від другого шлюбу. Він просить відмовити позивачці в задоволенні даного позову.

Син сторін по справі - неповнолітній ОСОБА4 суду пояснив, що він проживає з разом з батьком, знаходиться на повному його утриманні, мати ніякої матеріальної допомоги на його утримання не надає, він заперечує проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилались сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав. Згідно із ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом змінено за рішенням суду за позовом платника аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з рішенням суду від ІНФОРМАЦІЯ 3 р. позивачка зобов'язана виплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБИ4 до його повноліття на користь відповідача в розмірі 1/6 частини її заробітку.

В дійсності ж вона останнім часом взагалі не виплачує аліменти на утримання сина, мотивуючи зміною її сімейного та матеріального стану. Син перебуває на повному утриманні батька - відповідача по справі, також отримує державну допомогу згідно з чинним законодавством.

Суд не вбачає законних підстав для задоволення позову. Погодившись з доводами представника позивачки стосовно того, що оскільки позивачка не працює, з неї повинні утримуватись аліменти не в долі до заробітку, а в твердій грошовій сумі, однак суд не визнає такими, що заслуговують на увагу твердження сторони позивачки про те, щоб узаконити їй виплату аліментів на утримання дитини в розмірі 08.50 грн. в місяць. Такий мінімальний розмір аліментів існував в минулому, а згідно з нині діючими нормами сімейного законодавства України - Законом України від 15.10.2005р. «Про внесення змін в Сімейний кодекс України стосовно збільшення розміру аліментів на дітей» внесено зміни, зокрема в ч.2 ст. 182 цього Кодексу і встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, встановленого в державі.

З перелічених вище підстав позовні вимоги ОСОБИ 3 є безпідставними та необгрунтованими, тому задоволенню не підлягають.

Також не відповідають дійсним обставинам те, що позивачка вказує на відсутність у відповідача на утриманні інших неповнолітніх дітей. їй достовірно відомо, що він має неповнолітню дитину від другого шлюбу, на утримання якої виплачує аліменти. Дана обставина підтверджена матеріалами справи - рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від ІНФОРМАЦІЯ_5р. (а.с. 19), згідно з яким з відповідача стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБИ7, ІНФОРМАЦІЯ 6 року народження в розмірі 1/4 частини його заробітку.

При подачі позову позивачкою не було сплачено державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, тому у відповідності до ст. .88 ЦПК України зазначені судові витрати підлягають стягненню з неї.

Керуючись ст. ст. 88, 212-215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 180-183, 192 Сімейного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

ОСОБІЗ в задоволенні позову до ОСОБИ2 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина - ОСОБУ4, ІНФОРМАЦІЯ2 року народження відмовити.

Стягнути з ОСОБИЗ на користь держави державне мито (судовий збір) у розмірі 51.00 грн.

Стягнути з ОСОБИЗ витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи Вільногірським міським судом в сумі 07.50грн., перерахувавши їх за наступними реквізитами: Одержувач - УДК у м. Вільногірську ГУДКУ в Дніпропетровській області; Код ЄДРПОУ : 24237534, розрахунковий рахунок : 31215259700012, МФО 805012, Банк ГУДКУ в Дніпропетровській області.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Вільногірський міський суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.