Рішення № 89361305, 21.05.2020, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 361/5286/19

Номер провадження 2/676/804/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2020 року

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі головуючої судді - Шевцової Л.М.

з участю секретаря судового засідання - Сопрун С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам`янець-Подільському цивільну справу № 361/5286/19 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

19.07.2019 року позивач звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 910.15127 від 21.05.2012 року в розмірі 445355.12 грн.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 22.10.2019 року прийнято позовну заяву передано на розгляд за територіальною підсудністю до Кам`янець-Подільського міськрайонного суду.

Ухвалою суду від 11.01.2020 року, прийнято позовну заяву, відкрито провадження по справі призначено підготовче судове засідання.

20.02.2020 року закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду, про що постановлено ухвалу суду і повідомлено учасників справи.

27.03.2020 року відповідач ОСОБА_1 надіслав суду заяву про застосування строку позовної давності до позовних вимог.

В обґрунтування вимог позивач вказує, що 21.05.2012 року між банком та відповідачем було укладено кредитний договір, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 207991.99 грн., зі сплатою 16.99 % річних, з погашенням кредиту та процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором, графіком щомісячних платежів. Проте, взяті на себе зобов`язання відповідач не виконав, заборгованість станом на 14.06.2019 року становить 445355.12 грн. Представник позивача Олешек О.М., яка діє за довіреністю № 105/22 від 02.01.2019 року, справу просить розглянути у відсутності представника АТ «Ідея Банк», позовні вимоги підтримує і просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , який представляє інтереси відповідача на підставі ордера серія ХМ № 001607 від 13.03.2020 року, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності. В позові АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором просить відмовити, застосувавши строк позовної давності.

Суд розглядає справу у відсутності сторін. Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до

ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, судом встановлено, 21.05.2012 року між банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 910.15127, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 207991.99 грн. Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, ОСОБА_1 не виконав, заборгованість станом на 14.06.2019 року становить 445355.12 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 та довідкою-розрахунком заборгованості, приєднаних до матеріалів справи.

19.07.2019 року позивач подав позов до суду.

Як стверджує позивач у позовній заяві, 21.05.2012 року між акціонерним товариством «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_4 , було укладено Кредитний договір №910.15127 згідно якого він начебто отримав кошти у кредит в сумі 207991,99 гривень, зі сплатою 16,99% річних погашенням кредиту та процентів у терміни передбачені графіком щомісячних платежів.

Невід`ємним додатком №1 до договору кредиту є графік щомісячних платежів (копію долучено позивачем до позовної заяви), відповідно до умов якого кредит повинен погашатись ануїтетними (однаковими) сумами -4249,28 гривень 21 числа кожного місяця, починаючи з 21 червня 2012 року та закінчуючи 21.05.2019 року.

Пунктом 3 Додатку №1 до спірного Договору кредиту узгоджено абсолютне значення подорожчання кредиту у грошовому виразі становить 196226,51 гривню.

Договір кредиту оформлявся для придбання авто, яке одразу було передано у заставу банку. Зокрема пунктом1 підпункту2 кредитного договору визначено що кредит надається для фінансування купівлі Позичальником Транспортного засобу та фінансування страхового платежу за страхування життя Позичальника. Кредит призначений для використання на споживчі цілі. Кредитні кошти відповідач не отримував, а згідно наданих позивачем копій меморіальних ордерів їх одразу було перераховано продавцю за придбаний автомобіль та страховій організації за договором страхування життя.

Таким чином, як видно із наданих банком копій документів, кредит надавався Позичальнику на споживчі цілі.

Згідно рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року, дія Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

З документів наданих банком вбачається, що кошти були наданні для споживчих цілей, таким чином, означений кредитний договір являється договором споживчого кредиту.

Відповідно до п.7 ч.11 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», кредитодавцю забороняється, зокрема, вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

У п.31 Постанови Пленуму Верховного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», вказано, що враховуючи положення п.7 ч.13 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у справах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв`язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Як видно з долученої до позовної заяви позивачем виписки за рахунком НОМЕР_1 , та про що вказує позивач у тексті позовної заяви - останній платіж позичальником було здійснено 17.09.2012 року.

Відповідач вважає, що право вимоги за спірним кредитним договором, відповідно до вказаних вище обставин, в тому числі на підставі долученої позивачем виписки у АТ «Ідея Банк» виникло 22.06.2012 року (з моменту виникнення першої простроченої заборгованості зі сплати визначеної договором суми ануїтету), а банк звернувся до суду в 19.07.2019 року, тим самим пропущено договірний п`ятирічний строк позовної давності.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Аналізуючи умови договору сторін та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку про те, що у випадку неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов`язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою уповноваженою особою.

Так, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

У зобов`язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України. При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Отже враховуючи, що відповідач отримав саме споживчий кредит та те, що строк давності за вимогами позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором минув до дати подачі позовної заяви, суд має застосовати до даних правовідносин приписи закону, що регламентують наслідки спливу позовної давності.

Отже, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов`язань (внесення щомісячних платежів), що входить до змісту зобов`язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов`язання згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Оскільки умовами договору встановлені окремі самостійні зобов`язання, які деталізують обов`язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу (ануїтету), а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, оскільки за умовами договору - додаток №1 графік щомісячних платежів,погашення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами щомісячно, до 21 числа кожного місяця, наступного за місяцем, в рахунок якого вносяться кошти, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов`язань.

Вказана правова позиція міститься у правових висновках Верховного Суду України про стягнення заборгованості за кредитним договором та відображена у справі Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України №6-116цс 13. ( http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35667396) та постанові від 19.03.2014 року (справа №6-14 цс 14).

Позивачем у позовній заяві необгруновано та не підтверджено належними, допустимими, достатніми доказами факт збільшення узгодженого сторонами абсолютного значення подорожчання кредиту у грошовому виразі, що становив 196226,51 гривню, а також означену в довідці розрахунку від 14.06.2019 року суму 5199,80 гривень як - інші штрафні санкції.

А тому суд погоджується із заявою представника відповідача та застосовує позовну давність, що є підставою для відмови у задоволені позовних вимог .

Керуючись ст. 268 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

В позові Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 910.15127 від 21.05.2012 року в розмірі 445355.12 грн. - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21 травня 2020 року.

Суддя Кам`янець-Подільського

міськрайонного суду Л.М. Шевцова