Постанова № 8936128, 15.07.2008, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

№2-а-70/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2008 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мудрецького Р.В.

при секретарі Максімовій Н.О.

за участю

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, третя особа на стороні відповідача - Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області, про визнання дій протиправними, стягнення недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та стягнення недоотриманої щорічної разової грошової допомоги інваліду війни, -

ВСТАНОВИВ:

9 червня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про стягнення недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за 2004-2007 роки. Він обґрунтовував свої вимоги тим, що є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС та інвалідом другої групи, і має право у відповідності до ст.48 ОСОБА_3 України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Відповідач ухиляється від сплати йому вказаних коштів в повному обсязі, не враховуючи при цьому те, що розмір мінімальної заробітної плати для щорічної допомоги на оздоровлення визначається на момент виплати. В зв'язку з тим, що вказані дії відповідача є протиправними, просив стягнути на його користь з Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради недоотриману щорічну допомогу на оздоровлення за 2004-2007 роки у розмірі 6433 грн. 30 коп.

9 червня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до того ж відповідача про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманої щорічної разової грошової допомоги інваліду війни за 2004 - 2007 роки. Він обґрунтовував свої вимоги тим, що у відповідності до ст.7 ОСОБА_3 України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має статус інваліда війни. Згідно ч.5 ст.13 цього закону щорічно до 5 травня інвалідам війни другої групи виплачується разова грошова допомога в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Відповідач ухиляється від сплати йому вказаних коштів в повному обсязі, сплативши цю грошову допомогу в розмірах, встановлених відповідними законами про державний бюджет України: в 2004 році - 160 грн., в 2005 році - 320 грн., в 2006 році - 320 грн., в 2007 році - 360грн. Оскільки розмір цих виплат не відповідає розміру мінімальної пенсії за віком у відповідні періоди, просив визнати вказані дії відповідача протиправними та стягнути на його користь недоотриману щорічну разову грошову допомогу у сумі 8940 грн.

Ухвалою суду від 26 червня 2008 року ці адміністративні позови об'єднані в одному провадженні, до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача залучено Головне управління Державного Казначейства України в Донецькій області.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що виплата позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у в 2004 році - 26 грн. 70 коп., а в 2005 – 2007 роках в розмірі по 120грн. на рік здійснені у відповідності до вимог ст.ст.48,62,63 ОСОБА_3 України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». При цьому враховувалось, що у відповідності до ст.62 вказаного закону роз'яснення порядку його застосування проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання всіма органами виконавчої влади та суб'єктами господарювання. Згідно з п.37 ст.77 ОСОБА_3 України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дія ч.4ст.48 ОСОБА_3 України "'Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зупинена на 2006 рік в частині виплат компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати. Ця ж норма була встановлена на 2007 рік пунктом 30 ст.71 ОСОБА_3 України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Тобто, компенсаційні виплати позивачу призведені у встановлених урядом розмірах. Що стосується виплати щорічної разової грошової допомоги позивачу, як інваліду війни, то її розмір встановлюється законами «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, вона сплачена позивачу в розмірах: 2004 рік - 160грн., 2005 рік - 320грн., 2006 рік - 320грн., 2007 рік - 360грн. і підстав для задоволення вимог позивача в цій частині немає. Крім того, позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду за захистом права, яке на його думку порушено, що також є підставою для відмови у задоволенні позову.

Представник третьої особи до суду не з»явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1), що підтверджується копією посвідчення серії А №019220 від 5 квітня 1993 року, наявною у матеріалах справи (а.с.15).

З 15 березня 1998 року по теперішній час позивач має другу групу інвалідності у зв»язку з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою (а.с.4).

Відповідно до ст.48 ОСОБА_3 України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року 796 - XII (далі - ОСОБА_4 № 796-ХП) передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам другої групи в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати щодо щорічної допомоги на оздоровлення визначається на момент виплати.

Управлінням праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради позивачу виплачена щорічна допомога на оздоровлення у у 2004 році - 26 грн. 70 коп., у 2005 - 2007 роках - по 120 грн.(а.с.34).

При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення Управління керувалося постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок "Чорнобильської катастрофи" (далі - постанова № 836), якою розмір щорічної допомоги для інвалідів 2 групи складав 26грн.70коп., а з 2005 року - постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - постанова № 562), якою розмір зазначеної допомоги інвалідам 2 групи встановлений в 120 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Зазначеними постановами №№ 836, 562 всупереч ОСОБА_3 № 796-ХІІ (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної ОСОБА_3 на час здійснення виплати) встановлено конкретні зазначені вище розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 ОСОБА_3 № 796-ХІІ та ОСОБА_3 України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2001-2005 роки, які визначають саме розмір щорічної допомоги на оздоровлення, а не постанови №№ 836, 562, які регламентують порядок здійснення виплат відповідно до ст.62 зазначеного ОСОБА_3.

Крім того, згідно частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу у відповідності до пункту 2 Указу Президента України «Про Єдиний державний реєстр нормативних актів» від 27.06.1996 року (зі змінами) стосовно преюдиції нормативних актів.

Конституція - ОСОБА_4 України і має найвищу юридичну силу, а тому суд приходить до висновку, що у зазначеній ситуації слід застосувати конституційні положення щодо пільг, компенсацій і гарантій, які Держава надає громадянам.

Таким чином, дії відповідача в частині виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 26,70 грн. за 2004 рік та по 120 грн. за 2005 та 2007 роки слід визнати протиправними.

При цьому суд враховує, що відповідно до ОСОБА_3 України від 20.12.2005 року № 3235-IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ч. 4 ст. 48 ОСОБА_3 України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допоміг у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати; відповідно до ОСОБА_3 України від 19.12.2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ч. 4 ст. 48 ОСОБА_3 України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допоміг у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Але, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року положення пункту 30 статті 71 ОСОБА_3 України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратило чинність, як таке, що визнано неконституційним в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 ОСОБА_3 України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Що стосується виплати допомоги на оздоровлення за 2006 рік, то враховуючи наведені норми закону «Про державний бюджет України на 2006 рік», які до теперішнього часу не визнані Конституційним судом України неконституційними, то підстав для визнання дій відповідача в цій частині протиправними немає.

ОСОБА_3 України „Про Державний бюджет на 2004 рік" встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі: з 01.01.2004 року по 01.09.2004 року - 205 грн. на місяць, з 01.09.2004 року - 237 грн. на місяць.

Відповідно до ст. 83 ОСОБА_3 України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» розмір мінімальної заробітної плати встановлений: з 01.01.2005 року - 262 грн. на місяць, з 01.04.2005 року - 290 грн. на місяць, з 01.07.2005 року - 310 грн. на місяць, з 01.09.2005 року - 332 грн. на місяць.

Відповідно до ОСОБА_3 України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з 01.01.2007 року встановлений розмір мінімальної заробітної плати 400 грн. на місяць, з 01.04.2007 року-420 грн. на місяць, з 01.07.2007 року - 440 грн. на місяць, з 01.10.2007 року - 460 грн. на місяць.

Таким чином, з урахуванням вже отриманих позивачем виплат, розмір недоотриманої ним щорічної допомоги на оздоровлення за 2004,2005, 2007 роки складає 4578 грн. 30 коп. (237грн.х5)+(332грн.х5)+(400грн.х5) - (26грн. 70 коп.+120 грн. +120 грн.).

Тому, визнавши вказані вище дії відповідача протиправними, слід зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради сплатити позивачу вказану суму за рахунок Державного бюджету.

У відповідності до ст.7 ОСОБА_3 України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач ОСОБА_1 є інвалідом війни, до яких належать особи, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Статтею 13 цього закону (в редакції, яка діяла до 28 грудня 2007 року) передбачено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни другої групи виплачується разова грошова допомога в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Законами України «Про Державний бюджет України» на 2004-2007 роки була зупинена на відповідні роки дія частини 5 ст.13 ОСОБА_3 України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Разова грошова допомога за 2004 рік в розмірі 160грн. встановлена ст.44 ОСОБА_3 України «Про Державний бюджет України на 2004 рік»; разова грошова допомога за 2005-2006 роки в розмірі 330 грн. встановлена ст.34 ОСОБА_3 України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та ст.30 ОСОБА_3 України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»; разова грошова допомога за 2007 рік в розмірі 360грн. встановлена ст.29 ОСОБА_3 України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Управлінням праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради позивачу виплачена така допомога: 16.04.2004 році - 160грн., 13.04.2005 року - 330 грн., 19.04.2006 року - 330грн.; 18.04.2007 році - 360грн. (а.с.33).

З огляду на викладений вище в рішенні аналіз застосування законодавства, суд вважає, що дії Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради щодо виплати щорічної разової грошової допомоги інваліду війни ОСОБА_1 слід визнати протиправними лише при виплаті такої допомоги за 2004 та 2007 роки.

При цьому суд керується рішенням Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року №20-рп/2004, відповідно до якого положення ст..44 ОСОБА_3 України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» визнано неконституційним та рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, згідно якому визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною): стаття 29 ОСОБА_3 України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Відповідно до ст.152ч.2 Конституції України ОСОБА_3, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, втрачають силу з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Але частиною 3 цієї статті передбачено, що матеріальна або моральна шкода, спричинена фізичним або юридичним особам актами або діями, визнаними неконституційними, відшкодовується в установленому законом порядку.

ОСОБА_3 України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та ОСОБА_3 України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», що стосуються виплати щорічної разової грошової допомоги інвалідам війни, до теперішнього часу не визнані Конституційним судом України неконституційними, і підстав для визнання дій відповідача в цій частині протиправними немає.

Згідно з ч.1 ст.28 ОСОБА_3 України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму визначеного законом для осіб, що втратили працездатність.

У 2004 році прожитковий мінімум складав на 14 травня - 284 грн. 69 коп. згідно ОСОБА_3 України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік» (№1704).

Станом на 18.04.2007 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність (ОСОБА_4 від 19.12.2006 року №489-У зі змінами, внесеними ОСОБА_3 від 15.03.2007 року №749-У) становить 406 грн., а для визначення мінімального розміру пенсії він повинен збільшуватись на один відсоток.

Таким чином, з урахуванням вже отриманої позивачем разової грошової допомоги у 2004, 2007 роках, розмір недоотриманої ним такої допомоги за вказані роки складає 5005 грн. 52 коп. (284 грн. 69 коп х8)+(406грн.х8) - (160грн.+360грн.)

Визнавши вказані вище дії відповідача протиправними, слід зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради сплатити позивачу цю суму за рахунок Державного бюджету. Розмір недотриманої допомоги інваліду війни складає саме 5005 грн. 52 коп. та підлягає відшкодуванню. Позивач, привівши обґрунтований розрахунок заборгованості в позовній заяві, помилково розрахував допомогу інваліду війни за 2004 рік, прийнявши за основу помилковий розмір мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, якою затверджений Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів). Таким чином, відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Відповідно до ст. 48 спеціального ОСОБА_3 та приписів п.п.1-3 Порядку використання коштів Державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 року у управління праці та соціального захисту населення з'явився обов'язок щодо реалізації механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо, зокрема, пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Тому, звернення з позовними вимогами до управління праці та соціального захисту населення щодо стягнення щорічної допомоги на оздоровлення учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та стягнення недоотриманої щорічної разової грошової допомоги інваліду війни є обгрунтованими і саме цей відповідач зобов'язаний сплатити за рахунок Державного бюджету недоплачені суми допомоги, оскільки статтею 63 спеціального ОСОБА_3 фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього ОСОБА_3, здійснюється за рахунок Державного бюджету України і Управління є розпорядником коштів Державного бюджету України.

Суд вважає, що до вказаних правовідносин не має підстав застосовувати строк позовної давності, враховуючи, що позивач звертався до відповідача з заявами про перерахунок зазначених виплат та отримав відмови 27.12.2007 року (а.с.5) та 11.12.2007 року (а.с.16), з якого і слід обліковувати строк звернення до адміністративного суду, встановлений ст.99 КАС України.

Керуючись ст.ст.11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради щодо недоплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2004, 2005, 2007 роки; щорічної разової грошової допомоги інваліду війни за 2004, 2007 роки.

Зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради за рахунок Державного бюджету сплатити на користь ОСОБА_1: недоотриману щорічну допомогу на оздоровлення за 2004, 2005, 2007 роки в розмірі 4578 (чотири тисячі п'ятсот сімдесят вісім) гривень 30 коп. шляхом перерахування з розрахункового рахунку №35213023001529 в УДК м.Костянтинівка Донецької області, МФО 834016, ОКПО 03197428; недоотриману щорічну разову грошову допомогу інваліду війни за 2004, 2007 роки в розмірі 5005 (п'ять тисяч п'ять) гривень 52 коп. шляхом перерахування з розрахункового рахунку №35214011001529 в УДК м.Костянтинівка Донецької області, МФО 834016, ОКПО 03197428.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови суду в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.