Вирок № 89359608, 21.05.2020, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 946/2371/20

Провадження № 1-кп/946/445/20

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________

ВИРОК

Іменем України

21 травня 2020 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого – судді Яковенка І.І.,

за участю: секретаря судового засідання Яковенко І.А.,

розглянув у місті Ізмаїл Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160150000110, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Кислиця Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

раніше судимого:

26.09.2006 р. Апеляційним судом Одеської області за п.п. 7, 12 ч. 2 ст. 115, ст. 69 Кримінального кодексу України (далі – КК) до 8 років позбавлення волі,

16.10.2019 р. Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 1 ст. 185 КК до штрафу в розмірі 850 гривень, штраф сплачено 13.12.2019 р.,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК,

сторона обвинувачення: прокурор Івахів М.В.,

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_1 , захисник Міркун С.М.,

інші учасники судового провадження: потерпілий ТОВ «БОРОЛ ЛТД», представник потерпілої юридичної особи Курилех А.М., потерпілий ОСОБА_2

Представник потерпілої юридичної особи ТОВ «БОРЛ ЛТД» Курилех А.М. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, що підтверджується його заявою, якою він просив здійснити розгляд кримінального провадження без його участі, матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого у ТОВ «БОРЛ ЛТД» немає. Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про можливість за відсутності представника потерпілої юридичної особи Курилех А.М. з`ясувати всі обставини судового розгляду, відповідно до ст. 325 КПК, дійшов висновку про проведення судового розгляду без його участі.

У судове засідання також не з`явилася представниця персоналу органу пробації Коломієць А.С., про дату, час та місце проведення судового розгляду була повідомлена належним чином, про що свідчить розписка про отримання повідомлення, заявою просила провести судовий розгляд без її участі. Відповідно до ч. 3 ст. 327 КПК, неприбуття у судове засідання представника уповноваженого органу з питань пробації, належним чином повідомленого про час і місце судового засідання, не перешкоджає судовому розгляду.

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

1.У період часу з 18 січня 2020 року по 04 березня 2020 року ОСОБА_1 , скориставшись відсутністю сторонніх осіб, які могли б помітити та запобігти його злочинним намірам та діям, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, вчиняючи дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, вчинив крадіжки та замахи на крадіжки на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , куди він незаконно проникав, перелізаючи через паркан.

Так, у період часу з 18:00 годин 18 січня 2020 року до 16:00 години 19 січня 2020 року, ОСОБА_1 , за допомогою металевого лому, збив навісний замок на дверях та незаконно проник до приміщення гаража, розташованого на території вищевказаного домоволодіння, звідки таємно викрав мотокосу (тример) марки «SadkoGTR-320» вартістю 950 грн та бензиновий кущоріз (бензокосу) «Rezer» вартістю 1 833,33 грн, а всього викрав майно на загальну суму 2 783,33 грн, яке належить ОСОБА_2 , після чого з місця вчинення злочину з викраденим майном зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вищезазначену суму.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення.

2.18 лютого 2020 року близько 17:00 години ОСОБА_1 , відчинивши замок вхідних дверей, незаконно проник до приміщення житлового будинку, розташованого на території вищевказаного домоволодіння, де приготував до таємного викрадення таке:

-9 кг. м`яса домашньої птиці (півня) вартістю за 1 кг. 57,96 грн, на суму 521,64 грн;

-3 кг. свіжомороженої риби «хек молочний» вартістю за 1 кг. 82,24 грн, на суму 246,72 грн;

-2 кг. капусти «Броколі» (свіжа) вартістю за 1 кг. 112 грн, на суму 224 грн;

-0,5 кг. халви з арахісом вагової вартістю за 1 кг. 62,96 грн, на суму 31,48 грн;

-2 кг. свинячого сала вартістю за 1 кг. 100,95 грн, на суму 201,90 грн;

-2 кг. свинячої вирізки вартістю за 1 кг. 152,20 грн, на суму 304,40 грн

А всього ОСОБА_1 приготував до викрадення майна на загальну суму 1530,14 грн, яке належить ОСОБА_2 , та виконав усі дії, які вважав необхідним для доведення злочину до кінця, однак довести до кінця свій злочинний умисел та розпорядитися майном не зміг з причин, що не належали від його волі, оскільки його злочинні дії були зупинені потерпілим.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, коли особа виконала усі дії, які вважала необхідним для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

3.01 березня 2020 року близько 22:00 години ОСОБА_1 за допомогою сокири розламав дерев`яні двері та незаконно проник до приміщення комори, розташованої на території вищевказаного домоволодіння, звідки таємно викрав виноматеріал (власного виробництва, червоного кольору) у кількості 30 літрів вартістю за 1 літр 18 грн, а всього на загальну суму 540 грн, що належить ОСОБА_2 , після чого з місця вчинення злочину з викраденим майном зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на вищевказану суму.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.

4.04 березня 2020 року близько 06:00 години ОСОБА_1 за допомогою сокири, розламав дерев`яні двері та незаконно проник до приміщення комори, розташованої на території вищевказаного домоволодіння, де приготував до таємного викрадення виноматеріал (власного виробництва, червоного кольору) у кількості 16 літрів вартістю за 1 літр 18 грн, а всього на загальну суму 288 грн, що належать ОСОБА_2 . При цьому ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідним для доведення злочину до кінця, однак довести до кінця свій злочинний умисел та розпорядитися майном не зміг з причин, що не належали від його волі, так як його злочинні дії були зупинені потерпілим.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище, коли особа виконала усі дії, які вважала необхідним для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

5.Крім того, 12 березня 2020 року приблизно о 14:00 годині ОСОБА_1 , знаходячись на перехресті вул. Покровської та вул. Савицького в місті Ізмаїл Одеської області, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, підійшов до автомобіля марки «ГАЗ 33076» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був припаркований для вивантаження товару водієм та тимчасово залишений без нагляду з ключами у замку запалювання, через відчинені водійські двері сів за кермо вказаного автомобіля та поїхав у ньому у невідомому напрямку, тим самим незаконно заволодів зазначеним транспортним засобом вартістю 77 261,61 грн, який належить ТОВ «Борол ЛТД».

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 289 КК, а саме незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

Статті КК, що передбачають відповідальність за злочини, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений

6.Кримінальний кодекс України

«Стаття 15. Замах на злочин

1. Замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.

2. Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.»

«Стаття 185. Крадіжка

1. Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) –

карається штрафом від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб, –

карається арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому, –

карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років.»

«Стаття 289. Незаконне заволодіння транспортним засобом

1. Незаконне заволодіння транспортним засобом –

карається штрафом від однієї тисячі до однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п`яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинені з проникненням у приміщення чи інше сховище, або якщо вони завдали значної матеріальної шкоди, –

караються позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.»

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

7.Обставини вчинення ОСОБА_1 злочинів встановлені судом шляхом дослідження доказів, обсяг яких був визначений відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК. Враховуючи, що учасники судового провадження не піддавали сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, а також того, що у суду не виникли сумніви у добровільності їх позиції, суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_1 , допитом потерпілого ОСОБА_3 , а також дослідженням документів щодо заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та що стосуються особи обвинуваченого. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.

8.Так, під час судового розгляду ОСОБА_1 повністю визнав себе винним в обсязі пред`явленого йому обвинувачення. В ході судового розгляду він детально розповів про злочини та щиро розкаявся в їх вчиненні, не піддавши сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, зокрема, перелік та вартість майна, яким він заволодів та намагався викрасти. При цьому обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що точні числа він не пам`ятає, коли він викрадав майно у потерпілого ОСОБА_2 , який проживає в АДРЕСА_2 . Усі рази він перебував у стані алкогольного сп`яніння, проникав у будинок потерпілого у темну пору доби. Перший раз він викрав з гаражу дві мотокоси, які склав у сусідньому з потерпілим занедбаному будинку, де вони і перебували до моменту їх вилучення поліцейськими, які повернули їх потерпілому. Далі він проник в будинок потерпілого та склав у пакет продукти харчування, поклав біля входу та чекав на потерпілого аби показати йому, що саме він викрав. А коли потерпілий прийшов, то викликав поліцію. Після цього він викрав вино об`ємом 30 літрів з комори, яке вжив та потерпілому не повернув. Також не відшкодував йому і вартість вина. Іншим разом він намагався викрасти ще 16 літрів вина, але не зміг це зробити, оскільки його виявив потерпілий. ОСОБА_1 також зазначив, що потерпілого ОСОБА_2 він знає тривалий час, і, хоча і не знав якого він року народження, але знав, що він є особою похилого віку.

ОСОБА_1 також пояснив, що у березні 2020 р. він заволодів автомобілем марки «ГАЗ 33076» близько 14:00 – 15:00 год. біля автостанції м. Ізмаїл на перехресті вул. Покровська та вул. Савицького, після цього проїхався на ньому до району «Копана балка» у м. Ізмаїл, назви вулиці він не знає, де одумався, зрозумів, що накоїв, зупинився та в цей момент до цього місця приїхали поліцейські. Під час цього він також перебував у стані сп`яніння та хотів проїхатися. Перед цим йому було відомо, кому належить цей автомобіль, оскільки працював водієм у ТОВ «БОРЛ ЛТД».

9.Окрім повного визнання винуватості ОСОБА_1 , його вина у вчиненні крадіжок та замахів на крадіжки майна у потерпілого ОСОБА_2 повністю підтверджуються також показаннями останнього, який під час судового розгляду пояснив, що він часто відсутній вдома. Коли 19.01.2020 р. він прийшов додому, то сусіди сказали йому, що вони чули як ворота стукали та що начебто хтось лазить у його будинку. Він побачив безлад у його домоволодінні. Викликав поліцейських, з якими поїхали за ОСОБА_1 , який показав місце по сусідству з його будинком інший занедбаний будинок, де перебували мотокоси, які йому повернули. Після цього, точну дату він не пам`ятає, коли він повернувся додому, то виявив ОСОБА_1 вдома, який приготував продукти харчування, заповнивши пакет, а він викликав поліцію. У нього також викрали з бочки в коморі вино об`ємом 30 літрів, яке не повернули, а після цього ОСОБА_1 намагався викрасти ще 16 літрів вина, але йому це не вдалося. Потерпілий зазначив, що у нього зникло і інше майно, але, можливо, що вчиняли крадіжки інші особи, які він підозрює. Залишилося невідшкодованою йому шкода лише за 30 літрів вина, усе інше майно, у викрадені якого обвинувачується ОСОБА_1 , йому повернуте.

10.Таким чином, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчинені ним злочинів, та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 185 КК, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення та сховище; за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло та сховище, коли особа виконала усі дії, які вважала необхідним для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі; та за ч. 2 ст. 289 КК, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

11.До обставин, які відповідно до ст. 66 КК пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів. Суд не може віднести до обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди, оскільки ОСОБА_1 добровільно шкоду не відшкодував, а лише завдяки діям поліцейських та потерпілого, а за одним епізодом обвинувачення шкода взагалі не була відшкодована.

12.До обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд відносить вчинення злочину щодо особи похилого віку та вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Мотиви призначення покарання

13.При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, у відповідності до ст. 65 – 68 КК, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставин, що пом`якшують та обтяжують його покарання, а також ступінь здійснення злочинного наміру та прични, внаслідок яких злочини не було доведено до кінця.

14.Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив умисні тяжкі злочини.

15.За місцем проживання обвинувачений ОСОБА_1 характеризується негативно.

16.Згідно абз. 17 ч. 1 ст. 368 КПК, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно якій ризики вчинення повторного злочину та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюються як дуже високі. Орган з питань пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити дуже високу небезпеку для суспільства, у тому числі для окремих осіб.

17.Отже, з урахуванням соціально-психологічної характеристики обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до досудової доповіді, дуже високих ризиків вчинення ним повторного злочину та небезпеки для суспільства і окремих осіб, враховуючи те, що ОСОБА_1 має не зняті та не погашені судимості за вчинення, в тому числі умисного особливо тяжкого злочину та умисного корисливого злочину проти власності, та вчинив нові умисні корисливі злочини також проти власності протягом нетривалого часу після ухвалення попереднього вироку (через три місяці), наявність обставин, що обтяжують його покарання, а саме вчинення злочину щодо особи похилого віку та вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, дають суду змогу дійти висновку, що у відповідності до вимог КК та передбачених ним санкцій виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових злочинів можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі. З урахуванням наявності обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд вважає за доцільне призначити йому покарання в нижніх межах санкцій чистин статей КК. Суд також не вважає за доцільне призначати ОСОБА_1 додаткове покарання за ч. 2 ст. 289 КК у виді конфіскації майна. При цьому, суд не вбачає підстав для застосовування положень як ст. 69, так і ст. 75 КК.

18.Крім того, про необхідність ізоляції обвинуваченого ОСОБА_1 від суспільства свідчать і ті обставини, що навіть після вчинення замаху та будучи викритим потерпілим, він все одно продовжував злочинну діяльність та знов вчинив нові злочини відносно того самого потерпілого.

19.Вказані обставини провадження, а також те, що ОСОБА_1 вчинив злочини при реальній сукупності дають підстави суду визначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в силу ст. 70 КК за сукупністю злочинів із застосуванням принципу часткового складання призначених покарань.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухвалені вироку

20.Судом встановлено, що ОСОБА_1 був затриманий у даному кримінальному провадженні 12 березня 2020 року, що підтверджується відповідним протоколом, після чого ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13 березня 2020 року відносно нього був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого був продовжений у встановленому КПК порядку до 07 липня 2020 року.

Клопотань про зміну чи скасування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не надійшло, у зв`язку з чим, та оскільки суд дійшов висновку про призначення покарання у виді позбавлення волі, строк тримання ОСОБА_1 під вартою має бути продовжений до набранням вироком законної сили.

В силу ч. 5 ст. 72 КК попереднє ув`язнення з 12 березня 2020 року до набрання вироком законної сили має бути зараховане у строк покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі з розрахунку день за день.

21.Необхідно скасувати арешти, накладені на підставі ухвал слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області: від 22 січня 2020 року – на мотокосу марки «Садко» чорного кольору та мотокосу марки «Кусторез» жовтого кольору, які необхідно повернути законному володільцю – потерпілому ОСОБА_2 ; від 21 лютого 2020 року – на кепку чорного кольору, яка належить ОСОБА_1 , вилучену в ході огляду місця події від 18.02.2020 р. (шляхом заборони користування та розпорядження), яку слід повернути обвинуваченому ОСОБА_1 , поновивши право користування та розпорядження; від 05 березня 2020 року – на матерчату шапку чорного кольору та чоловіче взуття 42 розміру замшевого типу у кількості 1 пари (без права користування та відчуження), які слід повернути обвинуваченому ОСОБА_1 ; 3 полімерні пляшки об`ємом 2 літри і 4 полімерні пляшки об`ємом 2,5 літри з червоним вином, а також сокиру з дерев`яною руків`ю (шляхом заборони відчуження), які слід повернути потерпілому ОСОБА_2 ; від 16 березня 2020 року – на автомобіль марки «ГАЗ 3307» 2002 року випуску білого кольору реєстраційний номер кузова НОМЕР_2 (без права відчуження), який необхідно повернути потерпілому ТОВ «БОРОЛ ЛТД».

22.В силу ч. 2 ст. 124 КПК з ОСОБА_1 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів за проведення судової трасологічної експертизи № 258-Д від 28.02.2020 р. в розмірі 628,04 грн, а також судових товарознавчих експертиз № 95ТГ від 21.02.2020 р. в розмірі 628,04 грн та № 204ТГ від 25.03.2020 р. в розмірі 1 884,12 грн, а також судової автотоварознавчої експертизи № 56 ОД від 07.04.2020 р. в розмірі 1 634,50 грн, а всього судові витрати у розмірі 4 774,70 грн.

Керуючись ст.ст. 369 – 371, 373 – 375 КПК, суд –

ухвалив:

1.ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК, та призначити йому покарання:

– за ч. 3 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк три роки;

– за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк три роки;

– за ч. 2 ст. 289 КК у виді позбавлення волі на строк п`ять років без конфіскації майна.

2.На підставі ст. 70 КК ОСОБА_1 за сукупністю злочинів визначити остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі на строк п`ять років шість місяців без конфіскації майна.

3.Застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили.

4.Строк покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту його затримання та взяття під варту, тобто з 12 березня 2020 року, зарахувавши йому таким чином строк попереднього ув`язнення в строк покарання у виді позбавлення волі, виходячи з розрахунку день за день.

5.Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз у розмірі 4 774, 70 гривні (чотири тисячі сімсот сімдесят чотири гривні сімдесят копійок).

6.Скасувати накладений на підставі ухвал слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 січня, від 21 лютого, від 05 та від 16 березня 2020 року арешти, та:

– мотокосу марки «Садко» чорного кольору та мотокосу марки «Кусторез» жовтого кольору, 3 полімерні пляшки об`ємом 2 літри і 4 полімерні пляшки об`ємом 2,5 літри з червоним вином, сокиру з дерев`яною руків`ю – повернути потерпілому ОСОБА_2 ;

– кепку чорного кольору, яка належить ОСОБА_1 , вилучену в ході огляду місця події від 18.02.2020 р., матерчату шапку чорного кольору та чоловіче взуття 42 розміру замшевого типу у кількості 1 пари – повернути обвинуваченому ОСОБА_1 , поновивши право користування та розпорядження;

– автомобіль марки «ГАЗ 3307» 2002 року випуску білого кольору реєстраційний номер кузова НОМЕР_2 – повернути потерпілому ТОВ «БОРОЛ ЛТД», поновивши його право відчуження.

7.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_1 , який тримається під вартою, – в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

8.Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК.

9.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

10.Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

СУДДЯ

Ізмаїльського міськрайонного суду І.І. Яковенко