Ухвала суду № 89351158, 20.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

20 травня 2020 року справа №640/23204/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін клопотання та заяву ОСОБА_1 про визнання причин пропуску поважними та поновлення строку звернення до суду та клопотання Головного управління національної поліції Національної поліції у м. Києві про залишення позову без розгляду в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління національної поліції Національної поліції у м. Києві провизнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління національної поліції Національної поліції у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ НП у м. Києві), в якому просить: 1) визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача щодо не присвоєння ОСОБА_1 спеціального звання - «старший лейтенант поліції»; 2) зобов`язати відповідача присвоїти ОСОБА_1 спеціальне звання - «старший лейтенант поліції» з часу поновлення на службі в поліції, а саме: з 04 листопада 2017 року; 3) зобов`язати відповідача перерахувати ОСОБА_1 грошове забезпечення з врахуванням окладу поліцейського за спеціальним званням «старший лейтенант поліції» з часу поновлення на службі в поліції, а саме: з 04 листопада 2017 року; 4) зобов`язати відповідача виплатити різницю між нарахованим ОСОБА_2 грошовим забезпеченням з врахуванням окладу поліцейського за спеціальним званням «старший лейтенант поліції» та виплаченим грошовим забезпеченням з врахуванням окладу поліцейського за спеціальним званням «рядовий поліції» з часу поновлення на службі в поліції, а саме: з 04 листопада 2017 року; 5) зобов`язати відповідача внести зміни до послужного списку ОСОБА_1 стосовно присвоєння спеціального звання «старший лейтенант поліції», видати завірений витяг з послужного списку особової справи та інші документи, необхідні для переоформлення пенсії; 6) стягнути з відповідача судові витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги; 7) зобов`язати відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення у місячний термін після винесення рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/23204/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

В адміністративному позові позивач також заявив клопотання про визнання причин пропуску поважними та поновлення строку звернення до суду. Крім того, позивач додатково подав заяву про поновлення пропущеного процесуального строку від 25 листопада 2019 року.

У свою чергу відповідач надав у відзиві на позовну заяву зазначив про пропущення ОСОБА_1 строку звернення до суду та просив залишити позов без розгляду.

Розглянувши подані клопотання та заяву, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод .чи інтересів.

Частина п`ята статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Таким чином, процесуальний закон обмежує право звернення до адміністративного суду певними часовими рамками, що сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Зазначена позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, який вказав, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, "Стаббігс на інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії").

При цьому момент порушеного права ставиться в залежність від того, коли саме особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з обставин справи, спір між сторонами виник у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 прийнято повторно на службу в поліцію 04 жовтня 2017 року у нижчому спеціальному званні, ніж у нього було при звільненні, а саме: замість спеціального звання «старший лейтенант поліції» присвоєно спеціальне звання «рядовий поліції», що суттєво вплинуло на розмір його грошового забезпечення.

Наявні в справі докази підтверджують, що наказом ГУ НП у м. Києві від 04 жовтня 2017 року №1111 о/с «Щодо особового складу» ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) прийнято на службу в поліцію за конкурсом з 04 жовтня 2017 року дільничим офіцером поліції сектору дільничих офіцерів поліції відділу превенції з посадовим окладом 2 500,00 грн. зі спеціальним званням «рядовий поліції» з тимчасовим вибуттям на курси первинної професійної підготовки поліцейських до Запорізького центру первинної професійної підготовки «Академія поліції» (м. Запоріжжя) Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ з 09 жовтня 2017 року.

Відповідно до наказу ГУ НП у м. Києві від 30 серпня 2019 року №958 о/с «Щодо особового складу» рядового поліції інспектора сектору інформаційної підтримки Солом`янського управління поліції ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) звільнено зі служби в поліції згідно з пунктом 2 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію України».

Таким чином, позивач у період з 04 жовтня 2017 року та до дня звільнення - 30 серпня 2019 року ОСОБА_1 достовірно знав, що працює на службі в поліції у спеціальному званні, нижчому, ніж у нього до прийняття на службу, та, відповідно, отримує грошове забезпечення у меншому обсязі, тобто, вже 04 жовтня 2017 року мав дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначене свідчить, що позивач мав звернутись до адміністративного суду у місячний строк з дня прийняття його на службу в поліцію в нижчому спеціальному званні «рядовий поліції».

Проте, до суду ОСОБА_1 звернувся лише 25 листопада 2019 року (згідно з відміткою служби діловодства суду), тобто, більше ніж через два роки з моменту, коли дізнався або мав дізнатись про порушення свого права.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду поза межами місячного строку звернення, визначеного частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як встановлює частина третя статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, позивач зазначає про погіршення стану здоров`я перед звільненням, у зв`язку з чим з 24 липня 2019 року по 06 серпня 2019 року він перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні госпіталю ДУ «ТМО МВС України по м. Києву» зі скаргами на періодичний головний біль, запаморочення, хиткість при ході, порушення бачення лівої половини простору. Після звільнення через непридатність до служби у поліції, ОСОБА_1 проходив медико-соціальну комісію для встановлення групи інвалідності з метою оформлення пенсії. Вказує, що з 07 жовтня 2019 року йому встановлено другу групу інвалідності - захворювання, пов`язане з проходженням служби в поліції.

Однак, наведені позивачем мотиви, на думку суду, не є причинами, які перешкоджали звернутись до адміністративного суду, оскільки у справі відсутні будь-які докази, які б підтверджували неможливість позивача протягом двох років оскаржити дії відповідача щодо прийняття ОСОБА_1 на службу в поліцію в спеціальному званні «рядовий поліції», ніж він мав при першому звільненні зі служби. У свою чергу, байдужість до своїх прав та інтересів не підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Посилання позивача на погіршення стану здоров`я перед звільненням, а саме 30 серпня 2019 року відхиляються судом як безпідставні, оскільки у межах спірних правовідносин ОСОБА_1 знав про порушення своїх прав та законних інтересів ще 04 жовтня 2017 року. У свою чергу погіршення стану здоров`я позивача у 2019 році не може бути визнане судом поважною причиною пропуску строку звернення до суду за захистом своїх законних прав та інтересів щодо відносин, які виникли у жовтні 2017 року.

Докази, які б підтверджували, що ОСОБА_1 оскаржував наказ ГУ НП у м. Києві від 04 жовтня 2017 року №1111 о/с «Щодо особового складу», яким позивача прийнято на службу в поліцію в нижчому спеціальному званні, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Оскільки позовна заява ОСОБА_1 подана після закінчення строку, встановленого частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на відсутність доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, суд приходить до висновку про необхідність відмовити позивачу у задоволенні клопотання та заяви про поновлення строку звернення до суду, та задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та залишає позовну заяву без розгляду.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 122, 123, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання та заяви ОСОБА_1 про визнання причин пропуску поважними та поновлення строку звернення до суду відмовити.

2. Клопотання Головного управління національної поліції Національної поліції у м. Києві про залишення позову без розгляду задовольнити.

3. Позов ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.А. Кузьменко