Рішення № 89350977, 20.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2020 року м. Київ №640/8838/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві) про визнання протиправними дій, бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не перерахунку роз-міру пенсії позивачу за додатковими документами, поданими із заявою про перерахунок пенсії від 08.04.2019;

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у нарахуванні та виплаті пенсії позивачу з 07.03.2018 без урахування грошового забезпечення у розмірі, зазначеному у довідках Управління державної охорони України (далі - УДО України) від 02.02.2017 №2/613п та від 03.04.2019 №1/6-519;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу раніше призна-ченої пенсії без обмеження максимального розміру у розмірі, встановленому з урахуванням грошового забезпечення, визначеного довідками УДО України від 02.02.2017 №2/6-13п та від 03.04.2019 №1/6-519, починаючи з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рн/2016;

- зобов`язати відповідача здійснити виплату позивачу недоплаченої частини основного розміру раніше призначеної йому пенсії однією сумою;

- зобов`язати відповідача подати протягом п`ятнадцяти днів з дня набрання рішенням суду законної сили звіт про виконання судового рішення згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України.

Підставами позову зазначено наступне. Позивач одержує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з вій-ськової служби, та деяких інших осіб". У лютому 2017р. до ГУ ПФУ в м. Києві з УДО Украї-ни надійшла довідка для перерахунку пенсії від 02.02.2017 №2/6-13п. Однак, розмір фактич-но виплачуваної позивачу пенсії обмежений розміром 10-типрожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Із 07.03.2018 набули чинності зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 №121 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року №718", а з 01.03.2018 - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослуж-бовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" для військовослужбов-ців запроваджено нові розміри окладів за військові звання та розміри надбавок за вислугу років. У зв`язку з цим УДО України видано позивачу довідку від 03.04.2019 №1/6-519. Однак, листом відповідача від 15.04.2019 №80183/02/К-5512 відмовлено позивачу в приведе-нні призначеної йому пенсії у відповідність з розмірами, встановленими приписами чинного законодавства, і в проведенні перерахунку та виплати пенсії без обмежень її максимального розміру, що, на думку позивача, є протиправним та свідчить про порушення відповідачем права позивача на належний рівень пенсійного забезпечення.

Представник відповідача Паркіна А.С. подала відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на вжиття відповідачем необхідних дій щодо проведення перерахунку пенсії і на те, що виплата пенсії буде проведена після виділення коштів з дер-жавного бюджету. Послалася на постанову Верховного Суду від 12.03.2018 №802/2196/17-а щодо зазначення у довідці про розмір грошового забезпечення і врахування додаткових видів грошового забезпечення. Послалася на постанову Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, згідно з якою сума перерахованих пенсій за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 01.01.2018 і виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету у відповідних розмірах. Крім цього, зазначила, що Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України не повідомляло Пенсійний фонд України про необхідність проведення перерахунку пенсій військовослужбовцям, оскільки Кабінет Міністрів України постановою від 22.09.2010 №889 встановив грошову винагороду, яка не є складовою грошового забезпечення для обра-хування розміру пенсії. Посилаючись на правову позицію, викладену у постановах Верхов-ного Суду України від 15.10.2013 №21-368а13 та від 15.07.2014 №21-234а14, стверджує, що згідно з ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 не передбачено такого додаткового виду грошового забезпечення як винагорода, та не передбачено його врахування до складу грошового забезпечення при обчисленні пенсії, у зв`язку із чим правові підстави для перерахунку пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 відсутні.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для част-кового задоволення позову, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що позивач проходив службу і звільнений 28.02.2014 з посади начальника УДО України та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно з копією довідки УДО України про розмір грошового забезпечення для перера-хунку пенсії від 02.02.2017 №2/6-13п відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №718 розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.05.2016 (день, з якого змінено розмір грошового забезпечення особам, що проходять службу) за поса-дою начальника УДО України становить 40614,35 грн., у т.ч.:

- посадовий оклад - 12061 грн.,

- оклад за військовим званням - 150 грн.,

- надбавка за вислугу років 40% - 4884,40 грн.,

- надбавка за інтенсивність служби від посадового окладу (ПО) 100% - 12061 грн.,

- надбавка за роботу в умовах режимних обмежень 20% - 2412 грн.,

- надбавка державному експерту з питань таємниць 20% - 2412,20 грн.,

- премія 55% - 6633,55 грн.

Вказана довідка одержана відповідачем 15.02.2017, що підтверджується відбитком ГУ ПФУ в м. Києві про реєстрацію в правому нижньому кутку. На підставі цієї довідки позивачу проведено перерахунок пенсію, про що зазначено у листі відповідача від 15.04.2019 №80183/02/К-5512.

До 31.12.2017 розмір пенсійної виплати позивача становив 10740 грн., з 01.01.2018 - 13730 грн., з 01.07.2018 - 14350 грн., з 01.12.2018 - 14970 грн.

08 квітня 2019р. позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок його пенсії без обмежень з урахуванням розмірів грошового забезпечення, виз-наченого у довідці УДО України від 03.04.2019 №1/6-519. Зміст заяви співвідноситься з наведеним у позовній заяві обґрунтуванням. Як зазначено у заяві, до неї додано довідка УДО України від 03.04.2019 №1/6-519.

У справі відсутня довідка за вказаними у заяві реквізитами, але наявна копія листа УДО України від 03.04.2019 №1/6-519, яким позивачу повідомлено, що станом на 01.04.2019 розмір грошового забезпечення за посадою начальника УДО України складає 82935 грн., у т.ч.: - посадовий оклад - 24000 грн.,

- оклад за військовим званням - 1690 грн.,

- надбавка за вислугу років 50% - 12845 грн.,

- надбавка за інтенсивність служби від посадового окладу (ПО) 100% - 24000 грн.,

- надбавка за роботу в умовах режимних обмежень 20% - 4800 грн.,

- надбавка державному експерту з питань таємниць 20% - 4800 грн.,

- премія 5% - 10800 грн.

Листом ГУ ПФУ в м. Києві від 15.04.2019 №80183/02/К-5512 відповідач повідомив про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії. При цьому відповідач зазначив, що станом на листопад 2018р. лист Пенсійного фонду України про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 №121 до ГУ ПФУ в м. Києві не надходив, а вказаною постановою не визначено умов проведення перера-хунку. Щодо обмеження максимального розміру пенсії, то відповідач послався у листі на ст. 2 Закону України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" і Закон України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими встановлено обмеження у розмірі 10740 грн., та на Закон України "Про державний бюджет на 2018 рік", яким визначено розмір прожиткового мінімуму.

Спірні правовідносини виникли у сфері пенсійного забезпечення та стосуються прове-дення перерахунку і виплати пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" без обмеження її максимальним розміром.

Розглядаючи вимогу про визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, суд зважає на наступне.

Із 01.10.2011 норма ч. 5 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції Закону України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформу-вання пенсійної системи") встановлювала, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" обмеження пенсії (щомісяч-ного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом (01.10.2011).

Як встановлено судом, пенсія позивачу призначена у 2014р., тобто після набрання чин-ності вищевказаним Законом, а відтак п. 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону не поширюється на позивача. Натомість, встановлене у ч. 5 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" обмеження максимального розміру пенсії 10-ма прожитковими мінімумами поширювались на позивача.

Законом України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодав-чих актів України" доповнено ч. 5 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з ураху-ванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особ-ливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.".

У п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.

Оскільки пенсія позивачу призначена до 01.01.2016, то визначення цим Законом мак-симального розміру пенсії 10740 грн. не застосовується до позивача.

З урахуванням інших змін, внесених до ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпе-чення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", ч. 5 вважається ч. 7.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано некон-ституційним положення ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільне-них з військової служби, та деяких інших осіб", яке втрачає чинність з дня ухвалення цього рішення.

Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодав-чих актів України" внесено зміни до ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якими замінено слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" на "по 31 грудня 2017 року".

Суд проаналізував практику Верховного Суду у справах у подібних правовідносинах.

Так, у постановах від 03.10.2018 №127/4267/17, від 16.10.2018 №522/16882/17, від 31.01.2019 №638/6363/17, від 12.03.2019 №522/3049/17, від 09.09.2019 №463/925/17, від 16.04.2020 №620/1285/19 Верховний Суд дійшов висновку про неправомірність виплати пенсії із обмеженням її максимальним розміром. При цьому зазначив, що ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016. За таких обставин, внесені Законом України від 06.12.2016 №1774 "Про внесення змін до дея-ких законодавчих актів України" до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконсти-туційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження. Крім того, передбачені ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" обмеження пенсій максимальним розміром введені в дію Законом України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України". В той же час, п. 2 Прикінцевих положень цього Закону передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується лише до пенсій, які призна-чаються починаючи з 01.01.2016, при цьому судами встановлено, що пенсія позивачу призначена до набрання чинності цим Законом.

У постановах від 17.10.2019 №348/190/17, від 21.11.2019 №295/2039/17, від 05.02.2020 №815/357/18 Верховний Суд дійшов висновку про часткову неправомірність виплати пенсії із обмеженням її максимальним розміром. При цьому зазначив, що враховуючи те, що Рішення Конституційного Суду України набирає чинності в момент проголошення і визнає відповідні норми законодавства неконституційними саме з часу прийняття, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги про визнання неправомірними дій, зобов`язання зняти обмеження максимального розміру пенсії за вислугу років та виплачувати пенсію за вислугу років без обмеження її максимального розміру з 20.12.2016 по 31.12.2016 підлягають задоволенню.

У постановах від 14.05.2019 №591/2109/17, від 12.09.2019 №750/12889/16-а Верховний Суд зазначив, що з 20.12.2016 та протягом 2017р. обмеження максимальним розміром пенсії позивача є протиправним. Однак, направляючи справу на новий розгляд, зазначив, що суда-ми попередніх інстанцій не встановлено ряд обставин, які випливають із змісту абзаців 1, 2 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".

Підсумовуючи вищенаведене правове регулювання питання про обмеження пенсії максимальним розміром і висновки Верховного Суду у справах у подібних правовідносинах, зважаючи на фактичні обставини цієї справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для обмеження пенсії позивача максимальним розміром, починаючи з 20.12.2016.

Як зазначив суд вище, пенсія призначена після набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", тому вста-новлене у ч. 5 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військо-вої служби, та деяких інших осіб" обмеження 10-ма прожитковими мінімумами, установ-леним для осіб, які втратили працездатність, поширювалось на позивача до 20.12.2016 (дата ухвалення рішення Конституційним Судом України).

Разом з тим застосовані Законом України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" обмеження пенсії максимальним розміром 10740 грн. з 01.01.2016, на позивача не поширюються. Щодо змін, внесених Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", то суд зважає на висновки Верховного Суду про те, що дані зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) самі по собі не створюють підстав для обмеження розміру пенсії.

У листі від 15.04.2019 відповідач в якості правової підстави для виплати пенсії в обме-женому розмірі послався на ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпе-чення реформування пенсійної системи", якою встановлено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додатко-вої пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахо-ваних) відповідно до <...> Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" <...> не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Суд вважає, що вказана відповідачем норма не може бути правовою підставою для обмеження пенсії позивача, зважаючи на наступне.

Згідно із ст. 1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військо-вої служби, та деяких інших осіб" законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загаль-нообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів Украї-ни, прийнятих відповідно до цих законів (ч. 1).

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове держав-не пенсійне страхування" (ч. 3).

Оскільки Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" не відноситься до законодавства про пенсійне забезпечення осіб, звільне-них з військової служби, та деяких інших осіб, а внесені цим Законом зміни до ст. 43 про-фільного Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визнані неконституційними і з 20.12.2016 втратили чинність, то правові підстави для обмеження пенсії позивача (10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність) з 20.12.2016 відпали.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги про виз-нання протиправними дій відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії пози-вача з 20.12.2016.

При цьому суд відхиляє як необґрунтовані доводи представника відповідача у відзиві про те, що сума перерахованих пенсій виплачується після виділення коштів на їх фінансу-вання з державного бюджету, враховуючи висновок Верховного Суду у п. 37 рішення від 15.02.2018 у справі №Пз/9901/8/18 №820/6514/17, згідно з яким органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Розглядаючи вимогу про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не перерахунку розміру пенсії позивачу за додатковими документами, поданими із заявою про перерахунок пенсії від 08.04.2019, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задово-лення, зважаючи на наступне.

Листом УДО України від 03.04.2019 №1/6-519 надано позивачу відповідь на його звер-нення, в якій повідомлено розмір грошового забезпечення за відповідною посадою.

Даний лист не є довідкою про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, виданою відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призна-чених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військо-вої служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45.

У зв`язку з цим у відповідача не було підстав для проведення перерахунку пенсії позивача, а тому ним не допущено протиправної бездіяльності.

Розглядаючи вимогу про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у нарахуванні та виплаті пенсії позивачу з 07.03.2018 без урахування грошового забезпечення у розмірі, зазначеному у довідках УДО України від 02.02.2017 №2/613п та від 03.04.2019 №1/6-519, суд дійшов висновку про її необґрунтованість і відсутність підстав для задово-лення, зважаючи на таке.

Як встановлено судом, у лютому 2017р. відповідач провів перерахунок пенсії саме на підставі довідки УДО України від 02.02.2017 №2/613п, а відтак у суду відсутні підстави для висновку про не врахування відповідачем вказаного у цій довідці грошового забезпечення.

Щодо довідки від 03.04.2019, то станом на 07.03.2018 така довідка на розгляд відпові-дачу не подавалась, тому у відповідача не було підстав для її врахування.

Розглядаючи вимогу про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу раніше призначеної пенсії без обмеження максимального розміру у розмірі, встановленому з урахуванням грошового забезпечення, визначеного довідками УДО України від 02.02.2017 №2/6-13п та від 03.04.2019 №1/6-519, починаючи з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рн/2016, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового її задоволення, зважаючи на таке.

Як встановив суд, відповідач провів перерахунок пенсії позивача на підставі довідки УДО України від 02.02.2017 №2/6-13пз 20.12.2016. Також, за висновком суду, правових підстав для обмеження максимального розміру пенсії позивача з 20.12.2016 не було.

Отже, відповідача слід зобов`язати здійснити перерахунок і виплату пенсії позивачу з 20.12.2016 без обмеження її максимального розміру з урахуванням розміру грошового забезпечення позивача, зазначеного у довідці УДО України від 02.02.2017 №2/6-13п.

В іншій частині підстав для задоволення цієї вимоги не має, оскільки, як встановив суд, довідка УДО України від 03.04.2019 №1/6-519 не складалась і на розгляд відповідачу не подавалась, а лист УДО України з такими ж реквізитами не є підставою для проведення перерахунку пенсії.

Розглядаючи вимогу про зобов`язання відповідача здійснити виплату позивачу недо-плаченої частини основного розміру раніше призначеної йому пенсії однією сумою, то дана вимога задоволенню не підлягає.

Так, за загальним правилом, визначеним у ч. 3 ст. 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше оста-ннього числа місяця, за який виплачується пенсія. Однак, до спірних правовідносин, пов`яза-них з проведенням перерахунку і виплати пенсії (різниці) за минулі періоди, дана норма не підлягає застосуванню.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позову і наявність підстав для його задоволення у вказаній судом частині.

Суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю, оскільки не вважає, що виконання рішення є утрудненим чи неможливим без такого контролю. При цьому на стадії виконання рішення позивач вправі звернутися до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення.

З огляду на часткове задоволення позову та згідно із ст. 139 КАС України судовий збір у сумі 768,40 грн., сплачений позивачем згідно з квитанцією від 20.05.2018 №667, підлягає стягненню з відповідача у сумі 384,20 грн., пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 90, 139, 241-246, 257-263 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Задовольнити позов ОСОБА_1 частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо обмеження з 20.12.2016 максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 20.12.2016 без обмеження її максимального розміру з урахуванням розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідці Управління державної охорони України від 02.02.2017 №2/6-13п.

4. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову в іншій частині.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві судовий збір у сумі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок).

Позивач: ОСОБА_1 ;

АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві;

04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Дата рішення є датою складання його повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко