Ухвала суду № 89350882, 21.05.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

м. Черкаси

21 травня 2020 року справа № 580/661/20

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Рідзель О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Черкаський обласний військовий комісаріат про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

24.02.2020 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) (далі - позивач) з позовною заявою до Міністерства оборони України (Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168) (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо відмови у прийнятті рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності - 12.04.2016;

- зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як особі з інвалідністю II групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності - 12.04.2016;

- зобов`язати Міністерство оборони України змінити пункт 15 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 21.06.2019 № 77, замінивши слова «90-кратного» на «200-кратного»;

- зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про доплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», в розмірі 151580,00 грн.;

- зобов`язати Міністерство оборони України направити до Черкаського обласного військового комісаріату документацію для виконання в частині проведення доплати в розмірі 151580,00 грн., як особі з інвалідністю II групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи в судовому засіданні, в силу ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Уманського міськрайонного суду від 23.01.2019 у справі №705/2208/17 зобов`язано відповідача призначити позивачу одноразову грошову допомогу, як особі з інвалідністю II групи. При цьому у мотивувальній частині цього рішення суд вказав, що позивач має право на отримання такої допомогу в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму. Однак, відповідач всупереч висновків цього рішення на його виконання призначив та виплатив позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму. Наведені обставини стали підставою звернення в суд з цим позовом.

Відповідач позов не визнав, надавши 18.03.2020 суду відзив на позов, в якому зазначив, що позивачу встановлена інвалідність, пов`язана з проходженням військової служби, що передбачає виплату грошової допомоги в розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму.

18.03.2020 до суду від третьої особи надійшов відзив на позовну заяву, в якому Черкаський обласний військовий комісаріат заперечує проти задоволення позову, з аналогічних підстав, зазначених відповідачем у відзиві на позов.

Оцінивши доводи учасників справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що провадження у справі належить закрити, з огляду на таке.

Суд встановив, що рішенням Уманського міськрайонного суду від 23.01.2019 у справі №705/2208/17, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2019, визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей». Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності особі, звільнених з військової служби про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оформлене пунктом 65 протоколу № 4 від 27.01.2017. Зобов`язано Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року у зв`язку з встановленням ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності та надіслати вказане рішення черкаському обласному військовому комісаріату для видання наказу про виплату такої допомоги ОСОБА_1 .

На виконання вказаного рішення суду на засіданні Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум 21.06.2019 прийняте рішення, оформлене протоколом №77, яким скасовано п.65 протоколу від 27.01.2017 №4. Призначено позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності в сумі 124020,00 грн.

Отже, позивач фактично оскаржує дії відповідача, вчинені останнім на виконання рішення Уманського міськрайонного суду від 23.01.2019 у справі №705/2208/17.

З цього приводу суд врахував, що відповідно до статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з положеннями ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» йдеться про те, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а.

Статтею 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

Суд встановив, що позовні вимоги у цій справі стосуються визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо непризначення позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму на виконання рішення Уманського міськрайонного суду від 23.01.2019 у справі №705/2208/17, у мотивувальній частині якого зазначено про право позивача на вказаний розмір допомоги.

Позивач у позовній заяві у цій справі стверджує, що відповідач протиправно та всупереч висновкам суду призначив одноразову допомогу у меншому розмірі (90-кратного прожиткового мінімуму).

При цьому суд враховує, що нових правовідносин між учасниками справи, аніж ті, що були предметом спору у справі №705/2208/17, не виникло.

Підставою цього позову позивач вважає неналежне виконання відповідачем вищевказаного судового рішення, та як наслідок порушення своїх прав.

Відповідно до вимог статті 383 КАС України особа-позивач на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Суд звертає увагу, що вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших додаткових судових рішень.

Оскаржувана бездіяльність відповідача допущена на виконання рішення Уманського міськрайонного суду від 23.01.2019 у справі №705/2208/17 і може бути оскаржені відповідно до статті 383 КАС України.

Такий порядок оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення ч.5 ст.383 КАС України, відповідно до якої розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання. Відповідно до частини 6 цієї статті, за наявності підстав для задоволення заяви, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд також враховує, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі №355/1648/15-а.

За вказаних обставин, суд зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду. Проте, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.

Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.

Згідно з висновками в постанові Верховного Суду від 22 серпня 2019 року у справі №522/10140/17 вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки є таке, що набрало законної сили рішення суду з фактичного предмету спору і між тими самим сторонами, а аргументи позивача стосуються саме правильності виконання рішення суду у справі №705/2208/17, наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України.

Суд також звертає увагу, що строк, передбачений частиною 4 статті 383 КАС України, за наявності причин, що можуть бути визнані судом у справі №705/2208/17 поважними, підлягає поновленню, зокрема, з огляду на закриття провадження у цій справі.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №802/1933/18-а.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції», Суд зазначив, що, право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. (Hornsby v. Greece № 18357/91).

Враховуючи, що позивачем не сплачено судовий збір, відсутні підстави для вирішення питання його повернення.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 238, 256, 294, 295 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Черкаський обласний військовий комісаріат про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Рідзель