Рішення № 89350200, 21.05.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3445/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови від 09.04.2020 року, -

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій просив: визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 09.04.2020 року ВП № 59024041 по примусовому виконанню виконавчого листа у справі № 1540/4509/18 виданого Одеським окружним адміністративним судом 15.02.2019 року, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щегловою Євгенією Віталіївною.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2018 року у справі № 1540/4509/18 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку розміру грошового забезпечення для призначення йому пенсії з 07.05.2018 року з врахуванням: щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до Довідки військової частини А4619 від 21.05.2018 року № 15 про виплату грошового забезпечення старшому солдату ОСОБА_1 за період з лютого 2016 року по січень 2018 року та довідки військової частини А4619 від 20.07.2018 року № 26 про сплату єдиного соціального внеску старшого солдата ОСОБА_1 , за період з лютого 2016 року по січень 2018 року; грошової допомоги для оздоровлення відповідно до довідки військової частини А4619 від 21.05.2018 року № 15 про виплату грошового забезпечення старшому солдату ОСОБА_1 за період з лютого 2016 року по січень 2018 року та довідки військової частини А4619 від 20.07.2018 року № 27 про сплату єдиного соціального внеску старшого солдата ОСОБА_1 , за період з лютого 2016 року по січень 2018 року; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань відповідно до довідки військової частини А4619 від 21.05.2018 року № 15 про виплату грошового забезпечення старшому солдату ОСОБА_1 за період з лютого 2016 року по січень 2018 року та довідки військової частини А4619 від 20.07.2018 року № 29 про сплату єдиного соціального внеску старшого солдата ОСОБА_1 , за період з лютого 2016 року по січень 2018 року та святкової премії до 25-річчя Збройних Сил України відповідно до довідки військової частини А4619 від 21.05.2018 року № 15 про виплату грошового забезпечення старшому солдату ОСОБА_1 за період з лютого 2016 року по січень 2018 року та довідки військової частини А4619 від 20.07.2018 року № 28 про сплату єдиного соціального внеску старшого солдата ОСОБА_1 , за період з лютого 2016 року по січень 2018 року, з яких сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 07.05.2018 року з урахуванням: щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до довідки військової частини А4619 від 21.05.2018 року № 15 про виплату грошового забезпечення старшому солдату ОСОБА_1 за період з лютого 2016 року по січень 2018 року та довідки військової частини А4619 від 20.07.2018 року № 26 про сплату єдиного соціального внеску старшого солдата ОСОБА_1 , за період з лютого 2016 року по січень 2018 року; грошової допомоги для оздоровлення відповідно до довідки військової частини А4619 від 21.05.2018 року № 15 про виплату грошового забезпечення старшому солдату ОСОБА_1 за період з лютого 2016 року по січень 2018 року та довідки військової частини А4619 від 20.07.2018 року № 27 про сплату єдиного соціального внеску старшого солдата ОСОБА_1 , за період з лютого 2016 року по січень 2018 року; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань відповідно до довідки військової частини А4619 від 21.05.2018 року № 15 про виплату грошового забезпечення старшому солдату ОСОБА_1 за період з лютого 2016 року по січень 2018 року та довідки військової частини А4619 від 20.07.2018 року № 29 про сплату єдиного соціального внеску старшого солдата ОСОБА_1 , за період з лютого 2016 року по січень 2018 року; святкової премії до 25-річчя Збройних Сил України відповідно до Довідки військової частини А4619 від 21.05.2018 року № 15 про виплату грошового забезпечення старшому солдату ОСОБА_1 за період з лютого 2016 року по січень 2018 року та довідки військової частини А4619 від 20.07.2018 року № 28 про сплату єдиного соціального внеску старшого солдата ОСОБА_1 , за період з лютого 2016 року по січень 2018 року, з яких сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 07.03.2019 року № 375/Л-11 було повідомлено, що доплата до пенсії за період з 07.05.2018 року по 20.01.2019 року складає 22316,51 грн. Одеським окружним адміністративним судом 15.02.2019 року видано виконавчий лист у справі № 1540/4509/18, який разом із заявою від 27.04.2019 року було пред`явлено представником за довіреністю до примусового виконання 27.04.2019 року до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області. Постановою від 06.05.2019 року ВП № 59024041 головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Одеській області відкрито виконавче провадження по виконавчому виконанню виконавчого листа у справі № 1540/4509/18 виданому Одеським окружним адміністративним судом 15.02.2019 року. 09.11.2019 року позивач звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області з заявою у якій повідомив, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2018 року по справі № 1540/4509/18 не виконано боржником - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.05.2019 року ВП № 59024041. Повідомив, що відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державне підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства. З Автоматизованої системи виконавчого провадження Міністерства юстиції України позивач дізнався, що постановою головного державного виконавцю Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щегловою Євгенією Віталіївною від 09.04.2020 року ВП № 5902404 закінчено виконавче провадження ВП № 59024041, оскільки в ході примусового виконання виконавчого документу державним виконавцем у зв`язку з невиконанням боржником вимог виконавчого документу, були застосовані штрафні санкції, про що винесено відповіді постанови від 06.06.2019 та 09.04.2020. В зв`язку з тим, що боржником вимоги виконавчого документу не виконано, 09.04.2020 державним виконавцем направлено до ГУНП в Одеській області повідомлення про вчинення злочину. Таким чином, виконавче провадженні підлягає закінченню, а виконавчий документ поверненню до суду, який його видав. Позивач вважає зазначені дії головного державного виконавця Щеглової Євгенії Віталіївни при здійсненні виконавчого провадження ВП № 59024041 по примусовому виконанню виконавчого листа по справі № 1540/4509/18 виданого Одеським окружним адміністративним судом 15.02.2019 року протиправними.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови від 09.04.2020 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що 10.06.2019 до відділу надійшов лист ГУ ПФУ в Одеській області про те, що доплата пенсії з дня набрання рішенням суду законної сили, тобто з 21.01.2019 по 28.02.2019 в сумі 3653,53 грн. зарахована на рахунок стягувача. Доплата пенсії за період з 07.05.2018 по 20.01.2019 в сумі 22316,51 грн. буде виплачена згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649, та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правлінням Пенсійного фонду України від 26.09.2018 № 20-1. Таким чином, боржником рішення суду не виконано в повному обсязі та посилання на Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649, є безпідставним, адже боржником не вчинено жодних дій на виконання вказаного поряду. 09.04.2020 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у подвійному розмірі, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» та до правоохоронних органів направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що рішення суду залишається невиконаним. Постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження винесена передчасно й за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання. Відповідач не надав доказів дійсної неможливості виконання судових рішень без участі відповідача. Накладення штрафів і внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам про вчинення кримінального правопорушення є лише заходами з метою притягнення до відповідальності боржника за невиконання без поважних причин виконавчого документа та не можуть уважатись достатнім вчиненням виконавчих дій.

Згідно з ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З урахуванням зазначеного, суд вирішив розглянути вказану справу в письмовому провадженні.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа № 1540/4509/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2018 року у справі № 1540/4509/18 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії було задоволено, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку розміру грошового забезпечення для призначення йому пенсії з 07.05.2018 року з врахуванням: щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до Довідки військової частини А4619 від 21.05.2018 року № 15 про виплату грошового забезпечення старшому солдату ОСОБА_1 за період з лютого 2016 року по січень 2018 року та довідки військової частини А4619 від 20.07.2018 року № 26 про сплату єдиного соціального внеску старшого солдата ОСОБА_1 , за період з лютого 2016 року по січень 2018 року; грошової допомоги для оздоровлення відповідно до довідки військової частини А4619 від 21.05.2018 року № 15 про виплату грошового забезпечення старшому солдату ОСОБА_1 за період з лютого 2016 року по січень 2018 року та довідки військової частини А4619 від 20.07.2018 року № 27 про сплату єдиного соціального внеску старшого солдата ОСОБА_1 , за період з лютого 2016 року по січень 2018 року; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань відповідно до довідки військової частини А4619 від 21.05.2018 року № 15 про виплату грошового забезпечення старшому солдату ОСОБА_1 за період з лютого 2016 року по січень 2018 року та довідки військової частини А4619 від 20.07.2018 року № 29 про сплату єдиного соціального внеску старшого солдата ОСОБА_1 , за період з лютого 2016 року по січень 2018 року та святкової премії до 25-річчя Збройних Сил України відповідно до довідки військової частини А4619 від 21.05.2018 року № 15 про виплату грошового забезпечення старшому солдату ОСОБА_1 за період з лютого 2016 року по січень 2018 року та довідки військової частини А4619 від 20.07.2018 року № 28 про сплату єдиного соціального внеску старшого солдата ОСОБА_1 , за період з лютого 2016 року по січень 2018 року, з яких сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 07.05.2018 року з урахуванням: щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до довідки військової частини А4619 від 21.05.2018 року № 15 про виплату грошового забезпечення старшому солдату ОСОБА_1 за період з лютого 2016 року по січень 2018 року та довідки військової частини А4619 від 20.07.2018 року № 26 про сплату єдиного соціального внеску старшого солдата ОСОБА_1 , за період з лютого 2016 року по січень 2018 року; грошової допомоги для оздоровлення відповідно до довідки військової частини А4619 від 21.05.2018 року № 15 про виплату грошового забезпечення старшому солдату ОСОБА_1 за період з лютого 2016 року по січень 2018 року та довідки військової частини А4619 від 20.07.2018 року № 27 про сплату єдиного соціального внеску старшого солдата ОСОБА_1 , за період з лютого 2016 року по січень 2018 року; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань відповідно до довідки військової частини А4619 від 21.05.2018 року № 15 про виплату грошового забезпечення старшому солдату ОСОБА_1 за період з лютого 2016 року по січень 2018 року та довідки військової частини А4619 від 20.07.2018 року № 29 про сплату єдиного соціального внеску старшого солдата ОСОБА_1 , за період з лютого 2016 року по січень 2018 року; святкової премії до 25-річчя Збройних Сил України відповідно до Довідки військової частини А4619 від 21.05.2018 року № 15 про виплату грошового забезпечення старшому солдату ОСОБА_1 за період з лютого 2016 року по січень 2018 року та довідки військової частини А4619 від 20.07.2018 року № 28 про сплату єдиного соціального внеску старшого солдата ОСОБА_1 , за період з лютого 2016 року по січень 2018 року, з яких сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2018 року у справі № 1540/4509/18 набрало законної сили на підставі ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2019 року про повернення апеляційної скарги.

15.02.2019 року було видано виконавчий лист ОСОБА_1 про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 07.05.2018 року з урахуванням: щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до довідки військової частини А4619 від 21.05.2018 року № 15 про виплату грошового забезпечення старшому солдату ОСОБА_1 за період з лютого 2016 року по січень 2018 року та довідки військової частини А4619 від 20.07.2018 року № 26 про сплату єдиного соціального внеску старшого солдата ОСОБА_1 , за період з лютого 2016 року по січень 2018 року; грошової допомоги для оздоровлення відповідно до довідки військової частини А4619 від 21.05.2018 року № 15 про виплату грошового забезпечення старшому солдату ОСОБА_1 за період з лютого 2016 року по січень 2018 року та довідки військової частини А4619 від 20.07.2018 року № 27 про сплату єдиного соціального внеску старшого солдата ОСОБА_1 , за період з лютого 2016 року по січень 2018 року; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань відповідно до довідки військової частини А4619 від 21.05.2018 року № 15 про виплату грошового забезпечення старшому солдату ОСОБА_1 за період з лютого 2016 року по січень 2018 року та довідки військової частини А4619 від 20.07.2018 року № 29 про сплату єдиного соціального внеску старшого солдата ОСОБА_1 , за період з лютого 2016 року по січень 2018 року; святкової премії до 25-річчя Збройних Сил України відповідно до Довідки військової частини А4619 від 21.05.2018 року № 15 про виплату грошового забезпечення старшому солдату ОСОБА_1 за період з лютого 2016 року по січень 2018 року та довідки військової частини А4619 від 20.07.2018 року № 28 про сплату єдиного соціального внеску старшого солдата ОСОБА_1 , за період з лютого 2016 року по січень 2018 року, з яких сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом від 07.03.2019 року повідомило ОСОБА_1 , що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2018 року у справі № 1540/4509/18 було проведено перерахунок призначеної пенсії, розмір пенсії з 01.03.2019 року становить 6600,15 грн., доплата пенсії з дня набрання рішенням суду законної сили, тобто з 21.01.2019 року по 28.02.2019 року в сумі 3653,53 грн. зарахована на рахунок стягувача, доплата пенсії за період з 07.05.2018 року по 20.01.2019 року в сумі 22316,51 грн. буде виплачена згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649, та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правлінням Пенсійного фонду України від 26.09.2018 року № 20-1.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Гортолум В.С. від 06.05.2019 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.04.2019 року про примусове виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2018 року у справі № 1540/4509/18 було відкрито виконавче провадження ВП № 59024041 з виконання виконавчого листа № 1540/4509/18, виданого Одеським окружним адміністративним судом 15.02.2019 року, про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 07.05.2018 року з урахуванням: щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до довідки військової частини А4619 від 21.05.2018 року № 15 про виплату грошового забезпечення старшому солдату ОСОБА_1 за період з лютого 2016 року по січень 2018 року та довідки військової частини А4619 від 20.07.2018 року № 26 про сплату єдиного соціального внеску старшого солдата ОСОБА_1 , за період з лютого 2016 року по січень 2018 року; грошової допомоги для оздоровлення відповідно до довідки військової частини А4619 від 21.05.2018 року № 15 про виплату грошового забезпечення старшому солдату ОСОБА_1 за період з лютого 2016 року по січень 2018 року та довідки військової частини А4619 від 20.07.2018 року № 27 про сплату єдиного соціального внеску старшого солдата ОСОБА_1 , за період з лютого 2016 року по січень 2018 року; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань відповідно до довідки військової частини А4619 від 21.05.2018 року № 15 про виплату грошового забезпечення старшому солдату ОСОБА_1 за період з лютого 2016 року по січень 2018 року та довідки військової частини А4619 від 20.07.2018 року № 29 про сплату єдиного соціального внеску старшого солдата ОСОБА_1 , за період з лютого 2016 року по січень 2018 року; святкової премії до 25-річчя Збройних Сил України відповідно до Довідки військової частини А4619 від 21.05.2018 року № 15 про виплату грошового забезпечення старшому солдату ОСОБА_1 за період з лютого 2016 року по січень 2018 року та довідки військової частини А4619 від 20.07.2018 року № 28 про сплату єдиного соціального внеску старшого солдата ОСОБА_1 , за період з лютого 2016 року по січень 2018 року, з яких сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, боржнику надано строк в 10 робочих днів на виконання рішення суду, стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 16692,00 грн.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Гортолум В.С. від 06.06.2019 року у виконавчому провадженні ВП № 59024041 було накладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області штраф за невиконання в повному обсязі рішення суду.

Листом від 09.11.2019 року ОСОБА_1 повідомив головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Гортолум В.С., що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2018 року по справі № 1540/4509/18 не виконано боржником протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.05.2019 року ВП № 59024041, також повідомив, що відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державне підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щеглової Євгенії Віталіївни від 09.04.2020 року у виконавчому провадженні ВП № 59024041 було накладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області штраф за невиконання вимог виконавчого листа № 1540/4509/18, виданого Одеським окружним адміністративним судом 15.02.2019 року.

У зв`язку з невиконанням боржником рішення суду 09.04.2020 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щегловою Є.В. було направлено повідомлення до Головного управління Національної поліції в Одеській області про вчинення злочину.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_2 від 09.04.2020 року у виконавчому провадженні ВП № 59024041 було закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 1540/4509/18, виданого Одеським окружним адміністративним судом 15.02.2019 року, про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 07.05.2018 року з урахуванням: щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до довідки військової частини А4619 від 21.05.2018 року № 15 про виплату грошового забезпечення старшому солдату ОСОБА_1 за період з лютого 2016 року по січень 2018 року та довідки військової частини А4619 від 20.07.2018 року № 26 про сплату єдиного соціального внеску старшого солдата ОСОБА_1 , за період з лютого 2016 року по січень 2018 року; грошової допомоги для оздоровлення відповідно до довідки військової частини А4619 від 21.05.2018 року № 15 про виплату грошового забезпечення старшому солдату ОСОБА_1 за період з лютого 2016 року по січень 2018 року та довідки військової частини А4619 від 20.07.2018 року № 27 про сплату єдиного соціального внеску старшого солдата ОСОБА_1 , за період з лютого 2016 року по січень 2018 року; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань відповідно до довідки військової частини А4619 від 21.05.2018 року № 15 про виплату грошового забезпечення старшому солдату ОСОБА_1 за період з лютого 2016 року по січень 2018 року та довідки військової частини А4619 від 20.07.2018 року № 29 про сплату єдиного соціального внеску старшого солдата ОСОБА_1 , за період з лютого 2016 року по січень 2018 року; святкової премії до 25-річчя Збройних Сил України відповідно до Довідки військової частини А4619 від 21.05.2018 року № 15 про виплату грошового забезпечення старшому солдату ОСОБА_1 за період з лютого 2016 року по січень 2018 року та довідки військової частини А4619 від 20.07.2018 року № 28 про сплату єдиного соціального внеску старшого солдата ОСОБА_1 , за період з лютого 2016 року по січень 2018 року, з яких сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, на підставі п.11 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.2 та ч.4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Тобто, набрання судовим рішенням законної сили є підставою для його виконання.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Згідно з ч.6 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Відповідно до ч.1 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ч.2 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Як вже було зазначено судом вище, в постанові головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щеглової Євгенії Віталіївни від 09.04.2020 року ВП № 59024041 зазначено, що виконавче провадження підлягає закінченню на підставі п.11 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з п.11 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Відповідно до ч.3 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа). Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно з ч.3 ст.4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Згідно з ч.2 ст.7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» у разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях констатує, що закріплюючи право кожного на мирне володіння своїм майном, стаття 1 Протоколу № 1 Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод за своєю суттю є гарантією права власності (рішення від 13.06.1979 року у справі «Маркс проти Бельгії», п.69).

Поняття майно має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу: у розумінні цього положення певні інші права та інтереси, які є активами, можуть також розглядатися як майнові права, а отже - майно (рішення від 23.02.1995 року у справі «Гасус ОСОБА_3 унд Фьордертехнік Гмбг проти Нідерландів», п.53).

Під дію статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції підпадає право вимоги, якщо воно достатньою мірою встановлене, щоб являти собою актив. Коли основою вимоги є майновий інтерес, то особа, яка її має, вважатиметься такою, що має «легітимне сподівання» («Федоренко проти України», « ОСОБА_4 проти України») на отримання майна за наявності однієї з умов: - якщо наявне остаточне судове рішення, що підтверджує це право («Бурдов проти Росії», «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Агрокомплекс проти України»); - якщо є достатнє правове підґрунтування у національному законодавстві, що підтверджує вимогу («Брезовец проти Хорватії», «Рисовський проти України», «Кечко проти України», «Стреч проти Великобританії», «Москаль проти Польщі», «Сук проти України», «Федоренко проти України», «Україна-Тюмень проти України»).

Відповідно до ч.3 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

З урахуванням зазначеного, на думку суду, державний виконавець з метою вжиття заходів примусового виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2018 року у справі № 1540/4509/18 зобов`язаний був спочатку після спливу двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

При цьому, під час розгляду справи відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту виконання державним виконавцем вимог Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що оскаржувана постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження винесена передчасно, оскільки ним не було вжито всіх необхідних передбачених законом заходів з примусового виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2018 року у справі № 1540/4509/18.

Відповідно до ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Європейський суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Таким чином, постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щеглової Євгенії Віталіївни про закінчення виконавчого провадження від 09.04.2020 року ВП № 59024041 є протиправною та належить до скасування.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 271, 287 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Разумовська, 37, м. Одеса, 65091, ідентифікаційний код 43315529) про визнання протиправною та скасування постанови від 09.04.2020 року - задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щеглової Євгенії Віталіївни про закінчення виконавчого провадження від 09.04.2020 року ВП № 59024041.

3. Стягнути з Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.287 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.272 КАС України.

Суддя М.М. Кравченко