Рішення № 89349133, 21.05.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 травня 2020 року м. Ужгород№ 260/378/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Закарпатській області), в якій просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000223201 від 07.10.2019 Головного управління ДПС у Закарпатській області про застосування штрафної (фінансової) санкцій у розмірі 34000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідно до ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами:№ 07060311201900849 від 09.04.2019 строком дії з 15.04.2019 до 15.04.2020 зазначено, що дана ліцензія зареєстрована 09.04.2019, на зворотній стороні ліцензії відмітка про поточні сплати за ліцензію: сплачено за період з 15.04.2019 до 15.04.2020 платіжним дорученням від 02.04.2019 №ПН6601, сума 250 грн.. Відповідно до ліцензії на право фіскального чеку РРО від 09.04.2019 №86003 встановлено факти реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів №07060308201901167 від 09.04.2019 строком дії з 15.04.2019 до 15.04.2020 зазначено, що дана ліцензія зареєстрована 09.04.2019, на звороті ліцензії відмітка про поточні сплати за ліцензію: сплачено за період з 15.04.2019 до 15.04.2020 платіжним дорученням від 02.04.2019 №ПН661, сума 500 грн. Відповідно, позивач вважає, що на момент перевірки ГУ ДПС у Закарпатській області знали і володіли інформацією, що відповідно до фіскального чеку РРО від 09.04.2019 №86003 факти реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснені у межах та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, так як на право здійснення реалізації алкогольних напоїв та на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, вже були зареєстровані відповідні ліцензії.

Відповідно позивач вважає протиправним оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

17 лютого 2020 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження за вказаною позовною заявою.

24 лютого 2020 року ГУ ДПС у Закарпатській області подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого Головне управління ДПС у Закарпатській області не погоджується із вимогами позовної заяви, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідач вказує, що проведеною фактичною перевіркою ФОП ОСОБА_1 , встановлено, що у період відсутності відповідних ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, а саме 09.04.2019, фізичною особою-підприємцем із використанням РРО здійснювалась реалізація пива та сигарет, що підтверджується фіскальним чеком від 09.04.2019 №86003. Загальна сума реалізованих 09.04.2019 алкогольних напої становить - 12,00 грн., та тютюнових виробів - 26,00 грн.. (Фіскальний чек від 09.04.2019р. № 86003 додається).

Розгляд справи не одноразово відкладався з об`єктивних причин, у тому числі за клопотанням учасників справи.

У судове засідання 21.05.2020 року учасники справи не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Позивач про причини неприбуття суд не повідомив.

21.05.2020 року від представника відповідача подано клопотання про розгляд справи у відсутності представника.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Отже, враховуючи достатність доказів наявних у матеріалах справи, відсутність необхідності допиту свідків, суд вважає за можливе провести розгляд справи у порядку письмового позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 19.01.2016 року та згідно даних про основний вид економічної діяльності здійснює роздрібну торгівлю в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Згідно наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що 09.04.2019 року позивачем подана заява за реєстраційним номером 303 про одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, згідно якої просить видати ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями терміном дії з 15 квітня 2019 по 14 квітня 2020 (а.с.40). Згідно заяви за реєстраційним номером 304 від 09.04.2019 просить видати ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами терміном дії з 15 квітня 2019 по 14 квітня 2020 (а.с.41).

Встановлено, що працівниками ГУ ДПС у Закарпатській області 18.09.2019 року проведено фактичну перевірку господарської одиниці - магазину з кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (за адресою: АДРЕСА_1 ) суб`єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , про що складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним від 18.09.2019.

У вказаному акті зафіксовано та не заперечується учасниками справи, що для перевірки було представлено наступні ліцензії:

- ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №07060308201901167 від 09.04.2019 та терміном дії з 15.04.2019 до 15.04.2020;

- ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами №07060311201900849 від 09.04.2019 та терміном дії з 15.04.2019 до 15.04.2020:

- ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №807066401770 від 30.03.2018 та строком дії з 04.04.2018 до 03.04.2019;

- ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами №807066601771 від 30.03.2018 та строком дії з 04.04.2018 до 03.04.2019 (а.с.10).

Проведеною фактичною перевіркою ФОП ОСОБА_1 , встановлено, що 09.04.2019, фізичною особою-підприємцем із використанням РРО здійснювалась реалізація пива та сигарет, що підтверджується фіскальним чеком від 09.04.2019 №86003. Загальна сума реалізованих 09.04.2019 алкогольних напої становить - 12,00 грн., та тютюнових виробів - 26,00 грн.. (а.с.38).

За результатами вказаної перевірки встановлено порушенння вимоги статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР, із змінами і доповненнями.

Вказаний акт підписаний ФОП ОСОБА_1 особисто без зауважень. Додатково позивач надала пояснення до акта перевірки, згідно яких, вказує, що порушення були допущені у зв`язку з відсутністю знань і досвіду роботи з касовим апаратом, не проведеного навчання по ньому, допустила деякі помилки у роботі (а.с.39).

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 07.10.2019 №0000223201 про застосування до ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34000,00 грн..

21.10.2019 року позивачем подано скаргу на вказане податкове повідомлення-рішення до Державної податкової служби України. За результатами розгляду вказаної скарги Державною податковою службою України 12.12.2019 прийнято рішення за №1284916/99-00-08-05-05, згідно якого скарга залишена без задоволення.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Закарпатській області від 07.10.2019 №0000223201 позивач звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи дані спірні правовідносини по суті суд виходив з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», зі змінами і доповненнями (далі - Закон № 481/95).

Відповідно до частини 20 статті 15 Закону № 481/95 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Згідно зі статтею 1 Закону № 481/95, ліцензія (спеціальний дозвіл) - це документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Абзацом шостим частини другої етапі 17 цього Закону передбачено, що до суб`єктів господарювання в разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Відповідно до ст.1 Закону № 481/95, роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування.

Таким чином, диспозиція статті 17 Закону № 481/95 передбачає, що визначені нею санкції підлягають застосуванню до суб`єктів господарювання у разі здійснення ними торгівлі (продажу) алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій.

Як встановлено судом, у заявах поданих суб`єктом господарювання зазначено дату початку терміну дії ліцензії з 15.04.2019. Отже, відповідно до наданих до Головного управління заяв, 09.04.2019 видано ФОП ОСОБА_1 ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, терміном дії саме з 15.04.2019 до 14.04.2020р.. Відповідно станом на 09.04.2019 року суб`єкт господарювання не мав права продажу алкогольних та тютюнових виробів. Водночас, згідно доказів наявних у матеріалах справи, зокрема згідно чеку ІД 003219000545 від 09.04.2019 встановлено, що позивачем 09.04.2019 року було реалізовано пиво вартістю 12,00 грн. та сигарети вартістю 26,00 грн.

Суд відхиляє доводи позивача, проте, що на момент перевірки ліцензії були зареєстровані з 09.04.2019, оскільки сам факт подання раніше заяви про отримання ліцензії у якій зазначено терміном дії з 15.04.2019 не змінює дію вказаних ліцензій.

У зв`язку з вищенаведеним, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі та у відповідності до норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, а вимоги позивача є безпідставними.

Відповідно до ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1, 2 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Враховуючи вищенаведені положення, суд вважає, що податковий орган при винесенні податкового повідомлення-рішення №0000223201 від 07.10.2019 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України, тому позов не підлягає до задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул. Волошина, буд.52, код ЄДРПОУ 43143065) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000223201 від 07.10.2019 Головного управління ДПС у Закарпатській області про застосування штрафної (фінансової) санкцій у розмірі 34000,00 грн. - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяЮ.Ю.Дору