Рішення № 89334456, 20.05.2020, Оболонський районний суд міста Києва

20.05.2020 Справа № 756/12111/16-ц

Справа пр. №2/756/124/20

ун. №756/12111/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2020 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Андрейчука Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Лісовенка О.О.,

учасники справи:

представник позивача - Зінченко І .О. ,

представники відповідача - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Києві цивільну справу за позовом приватного підприємства "КомСервіс-Безпека" до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості зі сплати за послуги охорони, втрат від інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми, -

в с т а н о в и в:

У вересні 2016 року позивач приватне підприємство "КомСервіс-Безпека" (далі - ПП "КомСервіс-Безпека") звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_5 про стягнення заборгованості зі сплати за послуги охорони, втрат від інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми.

Ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва Великохацької В.В. від 12 жовтня 2016 року було відкрито провадження у цивільній справі №756/12111/16-ц за позовом ПП "КомСервіс-Безпека".

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 січня 2017 року судді Васалатію К.А. передано на розгляд цивільну справу №756/12111/16-ц за позовом ПП "КомСервіс-Безпека".

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 серпня 2019 року цивільну справу №756/1445/16-ц за позовом №756/12111/16-ц за позовом ПП "КомСервіс-Безпека" передано на розгляд судді Андрейчуку Т.В.

Свої позовні вимоги ПП "КомСервіс-Безпека" обґрунтовувало тим, що 20 січня 2011 року між ним та ОСОБА_5 укладено договір №367-ПО, згідно з яким позивач прийняв під охорону за допомогою пульта централізованого спостереження будинок АДРЕСА_1 , власником якого є відповідачка.

Проте ОСОБА_5 належним чином не виконувала взяті на себе за договором від 20 січня 2011 року №367-ПО зобов`язання щодо своєчасної та у повному обсязі оплати за надані послуги з охорони, допустила заборгованість з її сплати у сумі 4000,00 грн.

Як стверджувало ПП "КомСервіс-Безпека", відповідачці ОСОБА_5 була надіслана претензія від 11 січня 2016 року №15 з проханням терміново сплатити суму заборгованості за договором від 20 січня 2011 року №367-ПО. Однак ця вимога була залишена відповідачкою без реагування.

З цих підстав позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та просив суд стягнути з ОСОБА_5 заборгованість за надані послуги охорони у сумі 4000,00 грн, втрати від інфляції у сумі 1011,20 грн та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 138,45 грн.

Відповідачка подала до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувала проти позову, зазначила, що з весни 2015 року ПП "КомСервіс-Безпека" припинило надавати послуги з охорони будинку АДРЕСА_1 , оскільки блок сигналізації не працював та не надсилав повідомлень до пункту централізованого спостереження. Унаслідок невиконання позивачем умов договору від 20 січня 2011 року №367-ПО ОСОБА_5 припинила здійснення оплати за договором, зателефонувала ПП "КомСервіс-Безпека" та повідомила про розірвання договору. Також у відзиві на позовну заяву відповідачка вказувала на неправильність розрахунку позивачем заявлених до стягнення втрат від інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми, надала свій розрахунок цих сум.

У відповіді на відзив ПП "КомСервіс-Безпека" зазначило, що відповідач жодного разу не повідомляла про те, що блок сигналізації не працював та не надсилав повідомлень до пункту централізованого спостереження, не вимагала здійснити ремонт обладнання. Також позивач вказував на те, що ОСОБА_5 неправильно розраховано втрати від інфляції та три проценти річних від простроченої суми.

У судовому засіданні представниця позивача в судовому засіданні позовні вимоги свого довірителя підтримала з мотивів, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву, просила суд їх задовольнити.

Представниця відповідачки ОСОБА_4 у судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, просила суд відмовити ПП "КомСервіс-Безпека" у задоволенні його позовних вимог.

Заслухавши вступні слова представників сторін, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд дійшов такого висновку.

Особливості та порядок провадження охоронної діяльності визначені Законом України "Про охоронну діяльність".

Ч. 1 ст. 1 Закону України "Про охоронну діяльність" встановлено, що охоронна діяльність - надання послуг з охорони власності та громадян. Охорона майна - діяльність з організації та практичного здійснення заходів охорони, спрямованих на забезпечення недоторканності, цілісності визначених власником і належних йому будівель, споруд, територій, акваторій, транспортних засобів, валютних цінностей, цінних паперів та іншого рухомого і нерухомого майна, з метою запобігання та/або недопущення чи припинення протиправних дій щодо нього, для збереження його фізичного стану, припинення несанкціонованого власником доступу до нього та забезпечення здійснення власником цього майна всіх належних йому повноважень стосовно нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охоронну діяльність" суб`єкт охоронної діяльності надає послуги з охорони на підставі договору, укладеного із замовником у письмовій формі відповідно до законодавства.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з охорони об`єкта, який за правовою природою є договором про надання послуг охорони.

До зобов`язань, що виникають та існують на підставі договору охорони застосовуються відповідні положення глави 63 "Послуги. Загальні положення" ЦК України та глави 66 "Зберігання" ЦК України, одним із спеціальних видів якого згідно з параграфом 3 цієї глави є договір охорони.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання (ч. 2 ст. 901 ЦК України).

За приписами ч. 2 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб`єктом підприємницької діяльності, зобов`язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов`язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Отже договір охорони за своєю правовою природою відноситься до двосторонніх, консенсуальних, оплатних договорів, укладення якого зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. У даних правовідносинах на виконавця (охоронця) покладено обов`язок надавати послугу з охорони об`єкта, який йому переданий під охорону та надано право на одержання відповідної щомісячної плати, тоді як замовник як володілець такого майна, у свою чергу, зобов`язаний сплачувати виконавцю (охоронцю) обумовлену щомісячну плату за надані послуги і наділений правом вимагати належного надання послуг з боку виконавця.

Вказаний договір посідає окреме місце серед інших видів договорів передбачених цивільним законодавством. Специфічність природи договору охорони, враховуючи його віднесення до одного з видів договорів послуг, полягає в особливості об`єкта договору, яким є послуги нематеріального характеру, що нерозривно пов`язані з особистістю виконавця результат діяльності якого (надання послуг) немає оречевленого (матеріального) змісту, оскільки сама послуга споживається у процесі її надання. Визначальною ознакою при наданні послуг є сама діяльність виконавця, оскільки при послугах продається не сам результат, а дії які до нього призвели так як в силу самого характеру послуги досягнення результату виконавцем не гарантується.

Законодавець презюмує оплатність договору охорони, залишаючи при цьому за сторонами право погодити розмір відповідної плати, яка проводиться за фактично надані послуги якщо сторони не домовились про інше.

20 січня 2011 року між ПП "КомСервіс-Безпека" (виконавець) та ОСОБА_5 (замовник) укладено договір №367-ПО, за умовами якого виконавець зобов`язався прийняти під охорону за допомогою пульта централізованого спостереження об`єкт - будинок АДРЕСА_1 , власником якого є відповідачка (а. с. 8-15).

Охорона об`єкта здійснюється шляхом спостереження за станом об`єктів сигналізації на об`єкті та негайного виїзду групи мобільного реагування при їх спрацюванні з метою затримання сторонніх осіб, що незаконно проникли на цей об`єкт (п. 2.2 договору від 20 січня 2011 року №367-ПО).

Замовник ОСОБА_5 взяла на себе обов`язок своєчасно сплачувати за послуги охорони у розмірі 500,00 грн щомісячно. Оплата за договором здійснюється на умовах передоплати і проводиться у термін перших п`яти банківських днів поточного місяця (пп. 3.2.11 п. 3.2, п. п. 8.1, 8.2 договору від 20 січня 2011 року №367-ПО).

Початком надання послуг виконавцем вважається дата, що вказана в акті вводу в експлуатацію охоронної сигналізації (п. 2.3 договору від 20 січня 2011 року №367-ПО).

ПП "КомСервіс-Безпека" розпочало надання послуг з охорони будинку АДРЕСА_1 з 20 січня 2011 року, що підтверджується актом вводу в експлуатацію охоронної сигналізації (а. с. 13), а отже з цієї дати у замовника виник обов`язок з оплати послуг охорони.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У розумінні наведеної норми, яка надає визначення порушення зобов`язання, останнє може бути двох видів. По-перше, це невиконання зобов`язання, яке виникає якщо його сторони взагалі не виконують дій, що складають зміст зобов`язання (не передають річ, не виконують роботи, не надають послуги, не сплачують гроші тощо), або продовжують виконувати дії, від яких вони відповідно до зобов`язання мають утримуватися. По-друге, це неналежне виконання зобов`язання, тобто порушення умов, визначених змістом зобов`язання.

Починаючи з квітня 2015 року ОСОБА_5 припинила оплату послуг з охорони за договором від 20 січня 2011 року №367-ПО, допустила заборгованість з оплати у сумі 4000,00 грн за квітень-листопад 2015 року (а. с. 17-24).

Нормами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України на сторін справи покладено обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч. 3 ст. 614 ЦК України).

Акти надання послуг надсилались виконавцем замовнику за адресою: АДРЕСА_1 , проте поштове відправлення було повернуте за закінченням терміну зберігання (а. с. 25-28). При цьому суд ураховує, що іншої адреси для листування з замовником ОСОБА_5 у договорі від 20 січня 2011 року №367-ПО вказано не було.

У своїй постанові від 08 жовтня 2018 року у справі №916/1316/17 Верховний Суд зазначив, що неотримання замовником актів надання послуг не є підставою звільнення його від оплати наданих йому послуг, оскільки замовник не позбавлений був можливості вимагати направлення йому актів, встановивши для цього охоронцю розумний строк.

Проаналізувавши зібрані у справі докази, суд вважає доведеним факт надання ОСОБА_5 послуг з охорони майна за період з квітня по листопад 2015 року та не оплати їх замовником.

Несплату за послуги охорони відповідач обґрунтовувала тим, що такі послуги не надавались ПП "КомСервіс-Безпека", починаючи з весни 2015 року, зокрема не працював блок сигналізації та не надсилав повідомлень до пункту централізованого спостереження.

Суд відхиляє такі доводи відповідачки, позаяк нею не наведено належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів на підтвердження таких обставин, зокрема ОСОБА_5 не надано жодного доказу на підтвердження того, що у спірний період вона відповідно до п. 3.2.16 договору зверталась до виконавця ПП "КомСервіс-Безпека" з приводу ненадання чи неналежного надання останнім послуг з охорони (наприклад, надсилання листів з претензією, повідомлення про несправність переданого ОСОБА_5 за договором обладнання тощо).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якшо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Зважаючи на викладене, стягненню з відповідачки на користь позивача підлягаю заборгованість з оплати за послуги охорони у сумі 4000,00 грн.

Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що у разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз норм ст. ст. 524, 533-535, 625 ЦК України свідчить, що грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

Таким чином, грошовим зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У ч. 3 ст. 510 ЦК України визначено, що якщо кожна зі сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Отже, грошовим слід вважати зобов`язання, що складається, зокрема, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити кошти на користь кредитора.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачається передача грошей як предмета договору або сплата їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

Наведене свідчить, що зобов`язання ОСОБА_5 за договором від 20 січня 2011 року №367-ПО з оплати послуг охорони є грошовим, а тому за його порушення відповідач повинна компенсувати позивачеві втрати від інфляції та сплатити три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем неправильно розраховано належні до стягнення втрати від інфляції та три проценти річних від простроченої суми, зокрема ним не враховано, що за умовами договору від 20 січня 2011 року №367-ПО оплата за надані послуги здійснюється щомісячно протягом п`яти банківських днів поточного місяця.

Втрати від інфляції ПП "КомСервіс-Безпека" становлять 460,96 грн ((500 грн х 1,268 - індекс інфляції за період з 08 квітня 2015 року по 16 вересня 2016 року) + (500 грн х 1,112 - індекс інфляції за період з 13 травня 2015 року по 16 вересня 2016 року) + (500 грн х 1,088 - індекс інфляції за період з 06 червня 2015 року по 16 вересня 2016 року) + (500 грн х 1,084 - індекс інфляції за період з 08 липня 2015 року по 16 вересня 2016 року) + (500 грн х 1,095 - індекс інфляції за період з 08 серпня 2015 року по 16 вересня 2016 року) + (500 грн х 1,104 - індекс інфляції за період з 08 вересня 2015 року по 16 вересня 2016 року) + (500 грн х 1,079 - індекс інфляції за період з 08 жовтня 2015 року по 16 вересня 2016 року) + (500 грн х 1,093 - індекс інфляції за період з 07 листопада 2015 року по 16 вересня 2016 року) = 460,96 грн).

Три проценти річних за прострочення ОСОБА_5 зобов`язання зі сплати охорони складають 138,18 грн ((500 грн х 3% х кількість днів прострочення за період з 08 квітня 2015 року по 16 вересня 2016 року) + (500 грн х 3% х кількість днів прострочення за період з 13 травня 2015 року по 16 вересня 2016 року) + (500 грн х 3% х кількість днів прострочення за період з 06 червня 2015 року по 16 вересня 2016 року) + (500 грн х 3% х кількість днів прострочення за період з 08 липня 2015 року по 16 вересня 2016 року) + (500 грн х 3% х кількість днів прострочення за період з 08 серпня 2015 року по 16 вересня 2016 року) + (500 грн х 3% х кількість днів прострочення за період з 08 вересня 2015 року по 16 вересня 2016 року) + (500 грн х 3% х кількість днів прострочення за період з 08 жовтня 2015 року по 16 вересня 2016 року) + (500 грн х 3% х кількість днів прострочення за період з 07 листопада 2015 року по 16 вересня 2016 року) = 460,96 грн).

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити, стягнути з ОСОБА_5 на користь ПП "КомСервіс-Безпека" заборгованість зі сплати за послуги охорони у сумі 4000,00 грн, втрати від інфляції у сумі 460,96 грн, три проценти річних від простроченої суми у розмірі 138,18 грн.

Згідно з ст. 141 ЦПК України суд присуджує з ОСОБА_5 на користь ПП "КомСервіс-Безпека" судовий збір пропорційно до задоволених вимог у сумі 1230,69 грн (4599,14 грн (4000,00 грн + 460,96 грн +138,18 грн) /5149,65 грн х 1378,00 грн = 1230,69 грн).

Керуючись ст. ст. 2-5, 10-13, 19, 81-82, 89, 200, 206, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов приватного підприємства "КомСервіс-Безпека" до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості зі сплати за послуги охорони, втрат від інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь приватного підприємства "КомСервіс-Безпека" (зареєстроване місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, 6, корп. 1; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 35900097) борг зі сплати за послуги охорони у сумі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 (нуль) копійок, втрати від інфляції у сумі 460 (чотириста шістдесят) гривень 96 (дев`яносто шість) копійок, три проценти річних від простроченої суми у розмірі 138 (сто тридцять вісім) гривень 18 (вісімнадцять) копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь приватного підприємства "КомСервіс-Безпека" (зареєстроване місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, 6, корп. 1; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ) судовий збір у сумі 1230 (тисяча двісті тридцять) гривень 69 (шістдесят дев`ять) копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Андрейчук

Повний текст рішення виготовлено 20 травня 2020 року