Ухвала суду № 89334011, 14.05.2020, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №520/11815/17

Провадження №1-кп/523/321/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2020 року колегія суддів Суворовського районного суд міста Одеси у складі: головуючого судді Позняка В.С., суддів Шкорупеєва Д.А., Деркачова О.В., при секретарі Ситник І.П., за участю прокурорів Одеської місцевої прокуратури №3 Задоріна Є.Ю., Голубкова М.В., представника потерпілих Кіхтенка Л.Ф., захисників Прилепського І.А., Боряк Г.Л., Семенкова О.О., Соломенцева І.А., Євсюкова Є.П., у присутності обвинувачених, розглянувши у судовому засіданні в режимі відео конференції з Бородянським районним судом Київської області у залі суду обвинувальний акт та додані до нього документи у кримінальному провадженні за №12016160500008887 від 22.11.2016р. за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.190 ч.4, 257, 187 ч.4; 14 ч.1, 187 ч.4 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.4 КК України та клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів, -

Встановила:

В провадженні Суворовського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт з наданими до нього документами за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.190 ч.4, 257, 187 ч.4; 14 ч.1, 187 ч.4 КК України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.4 КК України.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що під час судового провадження на підставі ст.331 КПК України відносно обвинуваченого ОСОБА_2 ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 20.03.2020 року був продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор». Строк дії ухвали суду припиняє свою дію 18.05.2020 року.

Стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 15.01.2020 року був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладеними на них обов`язками строком на два місяці. Строк дії ухвали суду спливав 15.03.2020р.

У ході судового засідання прокурор надав письмове клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , мотивуючи тим, що обвинувачений скоїв особливо тяжкі кримінальні правопорушення, обвинувачення є обґрунтованим, що підтверджується комплексом зібраних у кримінальному провадженні доказів, також посилаючись на покази свідків, речові докази, те, що обвинувачений має навички підробки, крім того, в умовах слідчого ізолятору у нього був вилучений заборонений термінал мобільного зв`язку, що у сукупності дає підстави вважати, що ризики передбачені ст.177, 178 КПК України на сьогоднішній день продовжують існувати, та дає підстави вважати, що перебуваючи на волі, він може переховуватися від суду, протиправно впливати на інших свідків з метою зміни ними показань у ході судового провадження; знищити, сховати будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати встановленню істини по справі іншим чином, тому на думку прокурора єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім ризикам є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Водночас було надане та заявлене клопотання про обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту за місцем його мешкання, мотивуючи тим, що обвинувачений, незважаючи на те, що обґрунтовано обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину передбаченого ст.190 ч.4 КК України, після застосування вищевказаного запобіжного заходу будь-яких порушень покладених на нього обов`язки не виявлено, однак деякі ризики, передбачені ст.177 КПК України залишаються існувати, а саме наявний ризик переховування, не виключається можливість вчинення інших кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим на думку прокурора необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених діючим КПК України.

Дослідивши надані до суду матеріали, вислухавши думку учасників процесу:

- представника потерпілих Кіхтенка Л.Ф., який підтримав клопотання прокурора в повному обсязі та просив задовольнити;

- захисника Семенкова О.О., який в захист інтересів ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, в черговий раз звертаючи увагу суду, що дане клопотання є аналогічним попереднім, вважаючи його безглуздим, ризики не обґрунтованими, так як ніяких доказів прокурором не надано, що вимагає чинне законодавство, також прокурор посилається на те, що неможливо застосувати до ОСОБА_2 більш м`який запобіжний захід, так як не встановлені інші учасники вчинення злочину, виникає питання, а що перешкоджає правоохоронним органам протягом всього часу встановити інших спільників, та враховуючи принцип рівності, залишається не зрозумілим, чому останній з обвинувачених залишається за гратами, коли інші обвинувачені знаходяться на волі та не порушують покладені на них обов`язки, ні на кого не вчиняють тиск, не переховуються, яким чином ОСОБА_2 , перебуваючи більше трьох років під вартою, може перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню, коли всі свідки допитані, всі речові докази зібрані, при цьому жодним чином, що підзахисний причетний до скоєння злочину за ст.190 ч.4 КК України на сьогоднішній день не підтверджується, взагалі не має підстав вважати, що ризики існують, водночас зазначаючи, що за ухвалою суду було здійснене медичне обстеження підзахисного, внаслідок чого був отриманий висновок лікаря, відповідно якого встановлено ряд діагнозів, однак необхідно провести додаткові дослідження, але в умовах слідчого ізолятору не має можливості надати ОСОБА_2 повну медичну допомогу, відсутні медичні препарати, у зв`язку з чим з метою недопущення тяжких наслідків, за наявності підстав просив суд бути гуманним, змінити щодо підзахисного запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за місцем його проживання, гарантуючи, як захисник, що ОСОБА_2 буде сумлінно виконувати покладені на нього обов`язки;

- захисника Прилепського І.А., який підтримуючи думку свого колеги, зазначив, що клопотання прокурора про продовження щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відповідає вимогам діючого законодавства, доводи є не обґрунтованими, не пролунало, чому ризики не зменшилися, поведінка обвинувачених, не зважаючи на обсяг обвинувачення свідчить, що вони бажають виконувати процесуальні обов`язки, також звертаючи увагу суду, що Комітетом ради Європи висловлені рекомендації в умовах пандемії розповсюдження корона вірусу приймати міри, щоб особи не утримувалися під вартою, тому вважає, з урахуванням медичної довідки щодо стану здоров`я ОСОБА_2 , що є достатньо підстав для зміни щодо обвинуваченого запобіжного заходу;

- захисника Соломенцева І.А., який приєднався до загальної думки колег, зазначаючи, що ризиків на сьогоднішній день не має, прокурор обходить ч.5 ст.72 КК України, а саме Закон ОСОБА_5 , відповідно якого ОСОБА_2 відбув майже 7 років позбавлення волі, у зв`язку з чим вважав за можливе змінити щодо ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який;

- захисника Євсюкова Є.П., який підтримав думку колег та просив застосувати щодо ОСОБА_2 , запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою;

- обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , які одностайно підтримали думку своїх захисників, при цьому обвинувачений ОСОБА_1 заявив, що дійсно в слідчому ізоляторі не має обладнання, щоб зробити належне обстеження ОСОБА_2 , до закінчення карантину вивозити до лікарні не можуть, у зв`язку з чим просив змінити щодо ОСОБА_2 запобіжний захід на більш м`який.

Таким чином, враховуючи положення ст.331 ч.3 КПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 підлягає задоволенню за наступними підставами.

За змістом ст.331 ч.3 КПК України при судовому розгляді незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до положень ст.178 ч.1 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

За змістом вимог ст.ст.177 та 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений не виконає покладені на нього процесуальні обов`язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З урахуванням вищевикладеного, вирішуючи питання щодо продовження строків тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , враховуючи категорію злочинів, які за змістом пред`явленого ОСОБА_2 обвинувачення відносяться відповідно до положень ст.12 КК України до особливо тяжких злочинів, за які, у разі визнання особи винною, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 12-15 років з конфіскацією майна, враховуючи необхідність дослідження інших доказів для з`ясування певних обставин справи, які покладені в основу обвинувачення; особу обвинуваченого ОСОБА_2 , який як вбачається зі змісту клопотання та обвинувального акту вчинив протиправні дії, спрямовані на заволодіння чужим майно за попередньою змовою групою осіб, приймаючи до уваги розмір спричиненого збитку, що у сукупності дає підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, не виключається можливість незаконного впливу на свідків з метою зміни ними показів у судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку що застосований під час судового провадження запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованих обвинуваченому діянь, на теперішній час деякі ризики, передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати, що в свою чергу на даній стадії судового провадження унеможливлює застосування щодо ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу, не зважаючи на оголошені захисником Семенковим О.О. результати медичного обстеження ОСОБА_2 за ухвалою суду, будь-яких підтверджуючих документів щодо погіршення стану здоров`я обвинуваченого суду не надано, виключних обставин, які б перешкоджали застосуванню запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України колегією суддів на даний момент не встановлено.

Статтею 183 ч.3 КПК України регламентовано, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно положення ст.183 ч.4 п.1 КПК України розмір застави у кримінальному провадженні не визначається щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, що належить до права суду, а не його обов`язків.

Враховуючи, що на теперішній час докази вини щодо обвинуваченого ще знаходяться на стадії дослідження, судове слідство триває, при цьому ОСОБА_2 довгий час утримуються під вартою, зважаючи на характер і обставини інкримінованих обвинуваченому діянь та наявність встановлених у судовому засіданні ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, приймаючи до уваги вказаний в обвинуваченні розмір завданої майнової шкоди, колегія суддів відповідно ч.3 ст.183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за можливе в якості гаранту виконання обов`язків визначити розмір застави у межах розміру, передбаченого п.3 ч.5 ст.182 КПК України, який передбачений для осіб обвинувачених у вчиненні особливо тяжкого злочину, а саме у виключних випадках застава може бути застосована у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму, що на думку суду буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Щодо клопотання прокурора про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, з урахуванням думки захисника Євсюкова Є.П., який категорично не погодився з клопотанням сторони обвинувачення, мотивуючи тим, що підзахисний майже два роки перебував під домашні арештом, будь яких порушень покладених на нього обов`язків не встановлено, він самостійно з`являється у судові засідання, прокурором ніяким чином не доведено, що ризики продовжують існувати чи появилися нові, приймаючи до уваги думку інших учасників процесу, які одностайно підтримали доводи захисника Євсюкова Є.П., колегія суддів дійшла до висновку, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Дійсно, положеннями ст.181 ч.1,2 КПК України регламентовано, що домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Однак, статтею ст.176 ч.3 КПК України передбачено, що суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання.

Згідно ст.179 ч.1 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов`язання виконувати покладені на нього судом обов`язки, передбачені статтею 194 ч.5 цього Кодексу.

За змістом ст.194 ч.4 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Таким чином, приймаючи до уваги викладені в клопотанні сторони обвинувачення обставини, колегія суддів вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, передбаченому ст.177 КПК України, однак дослідивши наданий до суду обвинувальний акт, який містить дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, але має постійне місце мешкання та реєстрації, де проживає разом з родиною, що свідчить про міцність соціальних зв`язків, на теперішній час працює, те, що обвинувачений дотримувався умов попереднього застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, будь-яких порушень покладених на нього судом обов`язків не виявлено, після спливу дії попередньої ухали суду ОСОБА_4 показав належну поведінку, приймаючи до уваги позицію учасників кримінального провадження, які не заперечували проти застосування щодо обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, зважаючи, що особисте зобов`язання є найменш суворим із передбачених у КПК України запобіжних заходів та надасть ОСОБА_4 можливість за наявності утриманців забезпечувати свою сім`ю, оцінюючи у сукупності викладені доводи, колегія суддів дійшла до висновку про можливість застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.194 ч.5 КПК України, що на думку суду на теперішній час буде достатнім для тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та достатнім для запобігання ризиків і забезпечення належної поведінки обвинуваченого.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 132, 177-178, 179, 183, 194, 196, 201, 205, 331, 369-372, 376, 392 КПК України, колегія суддів,-

Постановила:

Клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити в частині продовження строку дії запобіжного заходу, але не на 60 діб.

В задоволенні клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту – відмовити.

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 12.06.2020р. включно з визначенням розміру застави.

Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_2 обов`язків, передбачених КПК України у межі - 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 768400 (сімсот шістдесят вісім тисяч чотириста) гривень.

Зазначену суму обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести на депозитний рахунок для зараховування заставних сум:

Призначення платежу: відповідно ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 14.05.2020 року заставна сума за ОСОБА_2 .

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 обов`язки строком на два місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими по справі.

Роз`яснити обвинуваченим, що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 12.06.2020 року.

Копію ухвали направити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для виконання.

На підставі Рішення Конституційного Суду України №4рп-2019 від 13.06.2019 року, ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на 2 місяці, тобто до 14.07.2020р.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, передбачених ст.194 ч.5 КПК України у межах застосованого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання:

1) не відлучатися за межі м. Одеси та Одеської області без дозволу суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

3) утримуватися від можливого спілкування з потерпілими та свідками в рамках даного кримінального провадження;

4) прибувати по першому виклику до Суворовського районного суду м. Одеси в призначений час.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі невиконання вищевказаних зобов`язань може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід і на нього може бути накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання покласти на прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Задоріна Є.Ю. – процесуального керівника у кримінальному провадженні за №12016160500008887 від 22.11.2016р.

Строк дії ухвали суду складає 2 місяці з дня її проголошення та припиняє свою дію 14.07.2020 року.

Головуючий суддя : В.С. Позняк

Судді : Д.А. Шкорупеєв

О.В. Деркачов