Ухвала суду № 89331795, 15.05.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/436/20

Провадження № 1-кс/461/3117/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2020 м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого - судді Радченка В.Є.

за участю:

секретаря Собко В.В.

прокурора Потупи І.Я.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Козія Т.В.

при розгляді у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУ Національної поліції у Львівській області майора поліції Кобасяр І.В. у кримінальному провадженні №12020140000000012 від 10.01.2020 відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

старший слідчий в ОВС слідчого управління ГУ Національної поліції у Львівській області Кобасяр І.В. звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3,4 ст.358, ч.3 ст.190 КК України ОСОБА_1 . Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки: 1) не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без виклику та дозволу слідчого, прокурора, або суду; 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання ; 3) прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; 4) утриматись від спілкування з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 5) здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3,4 ст. 358, ч.3 ст. 190 КК України, зокрема у вчиненні тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Вина підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3,4 ст. 358, ч.3 ст. 190 КК України, повністю доводиться зібраними у кримінальному провадженні доказами. Наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, може незаконними способом впливати на свідків, тим самим перешкоджаючи кримінальному провадженню. При визначені розміру застави слід враховувати тяжкість та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також те, що підозрюваний може переховується від органу досудового розслідування, що може вплинути на виконання покладених на нього обов`язків.

Максимальний розмір застави до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб визначений для тяжкого злочину, здатен забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків. Вважає, що жоден інший більш м`який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, не забезпечить належну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 та не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Прокурор у судовому засіданні просив задовольнити подане клопотання. Надав пояснення аналогічні викладеним у клопотанні.

Захисник в судовому засіданні зазначив, що клопотання безпідставне, недостатньо доказів для обґрунтованої підозри, відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, ОСОБА_1 неодноразово з`являвся до слідчого. Просив врахувати, що ОСОБА_1 одружений, має трьох дітей, характеризується позитивно, є учасником бойових дій.

Підозрюваний підтримав думку захисника. Зазначив, що має дохід у розмірі 5000 грн., не має змоги внести заставу.

Заслухавши думку прокурора щодо поданого клопотання, пояснення підозрюваного, позицію захисника, дослідивши надані матеріали, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 4 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

13 травня 2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3,4 ст. 358, ч.3 ст. 190 КК України, зокрема у вчиненні тяжкого злочину.

Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 стверджується зібраними доказами, а саме:

- рапортами про виявлення в діях ОСОБА_1 , ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч.3,4 ст. 358, ч.3 ст. 190 КК України;

- виписками із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого форми №027/о №13801 від 02.02.2013, №28125 від 12.08.2019, №11125 від 08.08.2014 виданих КНП "КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ М.ЛЬВОВА" на ім`я ОСОБА_1 ;

- постановою військово-лікарської комісія Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» № 53 від 14.06.2019 виданою на ім`я ОСОБА_1 ;

- випискою з акт огляду медико-соціальною експертною комісією форми №157-1/0 від 30.10.2019 №311909виданою на ім`я ОСОБА_1 ;

- довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати працездатності у відсотках форми №158/0 від 30.10.2019 серії12ААА №011174;

- висновком почеркознавчої експертизи №2821 від 29.04.2020;

- заява рапорт ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги;

- платіжним дорученням від 27.01.2020;

- показаннями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; ОСОБА_6

- листом КНП ЛШМД м.Львова від 29.04.20 №0307 вих. 1707.

Надані стороною обвинувачення факти та обставини є достатніми для висновку суду про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3,4 ст. 358, ч.3 ст. 190 КК України.

Вказане узгоджується з положеннями ЄСПЛ, відповідно до яких повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення "Мамедов проти Азербайджану" і рішення "Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства"), що має місце в даному випадку.

Більш того, у п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13.11.2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Суд встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3,4 ст. 358, ч.3 ст. 190 КК України, є вірогідною та достатньою для обрання щодо нього такого обмежувального заходу, як застава.

Крім того, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення в повному обсязі доведене існування ризику переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування або суду з огляду та наступне.

Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення «Бекчиєв проти Молдови»). ОСОБА_1 одружений, має на тримання трьох дітей, має постійне місце проживання, тобто має міцні соціальні зв`язки. Водночас, він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, у разі визнання винуватим йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, що може стимулювати підозрюваного до втечі.

Слідчим доведена наявність ризиків, передбачених у статті 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_1 може впливати на свідків, тим самим перешкоджаючи кримінальному провадженню.

Суд вважає, що існують обставини, які свідчать про обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, про достатність підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про її особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначений у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.2 ч.5 ст. 182 КПК України).

У клопотанні прокурор просить визначити заставу підозрюваному ОСОБА_1 у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченої.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, характеристики підозрюваного, доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, його майнового та сімейного стану підозрюваного, який одружений має на утриманні трьох дітей, також враховуючи, що ОСОБА_1 інкримінуються кримінальні правопорушення, передбачені ч.3,4 ст.358, ч.3 ст.190 КК України, зокрема яке являється тяжким злочином та передбачає заставу в розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, слідчий суддя вважає можливим визначити підозрюваному заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 126120 грн. з покладанням на ОСОБА_1 на строк до12.07.2020 нижчеперелічених обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Застава підлягає внесенню на депозитний рахунок суду: Одержувач: Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області, IBAN: НОМЕР_1 , Банк одержувача: Державна казначейська служба України, м.Київ, ЄДРПОУ 26306742.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави , в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Керуючись ст.ст. 369, 376 ,177, 331 КПК України,суд-

УХВАЛИВ:

Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Середкевичі, Яворівського району, Львівської області, громадянина України, із середньою освітою, непрацюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді застави в сумі 126120 грн. з покладанням на ОСОБА_1 на строк до 12.07.2020 р. наступних обов`язків:

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- утримуватись від спілкування з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Застава підлягає внесенню на депозитний рахунок суду: Одержувач: Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області, IBAN: НОМЕР_1 , Банк одержувача: Державна казначейська служба України, м.Київ, ЄДРПОУ 26306742.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави , в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали.

Слідчий суддя В.Є. Радченко