Рішення № 89331559, 12.05.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/7422/19 2/335/270/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12травня 2020 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Соболєвої І.П.,

за участю секретаря судового засідання Топчій Н.С.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки ОСОБА_2 ,

представників відповідача Кравченко Я.І., Афанасьєва І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107-Б, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Енергосервісна компанія «Екологічні системи» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

05.07.2019 до суду надійшов позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічні системи» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що їй належить автомобіль «Mitsubishi Outlender», реєстраційний номер НОМЕР_1 . 26.10.2018 о 14.30 годині водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Renaullt Kadjar», реєстраційний номер НОМЕР_2 , поблизу будинку АДРЕСА_1 , в порушення вимог п.2.3 б), п.10.1, п.13.1 ПДР України, скоїв зіткнення з автомобілем «ЗАЗ Vida», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_4 , та з автомобілем «Mitsubishi Outlender», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_5 , який продовжив рух та скоїв зіткнення з автомобілем «ЗАЗ Vida», реєстраційний номер НОМЕР_3 , після чого ОСОБА_3 залишив місце ДТП.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 12.12.2018 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.

На час вчинення ДТП автомобіль «Renaullt Kadjar», реєстраційний номер НОМЕР_2 , належав відповідачу. Як вбачається з пояснень керівника ТОВ ЕСКО «Екологічні системи» Степаненка В.А., які містяться в матеріалах адміністративної справи щодо ОСОБА_3 за ст.124 КпАП України, на час ДТП водій ОСОБА_3 виконував свої трудові обов`язки як працівник підприємства за трудовою угодою, укладеною строком на 1 місяць.

На час ДТП цивільно-правова відповідальність ТОВ ЕСКО «Екологічні системи» була застрахована у АТ «Просто-Страхування». Загальний розмір заподіяної їй шкоди становить 204446,44 грн., яка складається з 202946,44 грн. шкоди, пов`язаної з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, 1500,00 грн. витрат за проведення авто-товарознавчого дослідження. Страховою компанією їй було сплачено 100 000 грн.

Також їй завдана моральна шкода на суму 50000 гривень , оскільки автомобіль для неї є цінним майном. Внаслідок ДТП її автомобіль зазнав значних пошкоджень та вона була позбавлена можливості користуватися своїм майном. Все це призвело до порушення душевної рівноваги, викликало душевні страждання та переживання, що негативно вплинуло на її самопочуття та душевний стан.

Тому просить стягнути з відповідача на свою користь 104446,44 грн. майнової шкоди, завданої ДТП, 50000 грн. моральної шкоди та судові витрати.

13.11.2019 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що водій ОСОБА_3 не перебував у трудових відносинах з відповідачем на час ДТП. Пояснення, які знаходились в іншій справі не можуть бути підтвердженням перебування водія у трудових відносинах з підприємством. Між відповідачем та правопорушником ОСОБА_3 , в жовтні 2018 року, повинні були бути цивільно-правові відносини, а саме: останній повинен був виконати певні роботи з побудови тимчасової споруди для підприємства, які повинен був виконати протягом одного місяця та отримати винагороду за свої послуги. ОСОБА_3 в момент вчинення ДТП не виконував свої трудові обов`язки.

Для розрахунку спричинених збитків позивачу в наслідок ДТП позивачем надано звіт № 126 від 27 листопада 2018 року складений оцінювачем ОСОБА_6 на підставі договору з ОСОБА_5 . Згідно із зазначеним звітом, вартість спричиненого володільцю автомобіля станом на 07.11.2018 складає 202946,44 грн.

Згідно висновків звіту № 42 про оцінку автомобіля позивача складеного оцінювачем ОСОБА_7 , вартість матеріальних збитків та вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача станом на 01.11.2018 становить 177217,52 грн. Крім того, із позовної заяви та доданих доказів до неї, не вбачається чи здійснено ремонт автомобіля, для визначення судом розрахунку пропорційності частки, яку необхідно компенсувати власнику транспортного засобу, із урахуванням виплаченого страхового відшкодування. Матеріали справи містять докази того, що позивачу страхова компанія виплатила грошові кошти на відновлення автомобіля 100 000 грн, дані кошти повинні були бути витрачені на ремонт автомобіля. Враховуючи викладене, позивачем не доведено розмір суми, яку необхідно стягнути для повного відшкодування збитків завданих ДТП.

Щодо стягнення грошових коштів в розмірі 50 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, вважаю, що такий розмір є не обґрунтований та не підлягає до задоволенню в такому розмірі. Тому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, зазначених в ньому, просить його задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечують проти задоволення позову з підстав, зазначених у відзиві. Просять в задоволенні позову відмовити.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що з 1991 року він займає посаду директора ТОВ ЕСКО «Екологічні системи». ОСОБА_3 знає більше 10 років. 26 жовтня 2018 року ОСОБА_3 самовільно взяв автомобіль підприємства і поїхав по своїм справам. На час скоєння ДТП ОСОБА_3 не перебував у трудових відносинах із ТОВ ЕСКО «Екологічні системи». Після скоєння ОСОБА_3 ДТП ним були надані пояснення співробітнику поліції. Проте він не володіє юридичними термінами і не в повній мірі розуміє надані ним пояснення.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що він є пенсіонером. В жовтні 2018 року він підрядився виконувати роботи з монтажу ангара підприємства. 26 жовтня 2018 року він взяв автомобіль підприємства «Renaullt Kadjar», поїхав по своїх справах та потрапив у ДТП. При цьому директора він не повідомляв, що візьме автомобіль.

Суд, заслухавши пояснення сторін та свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 26.10.2018 о 14.30 годині, в м. Запоріжжя, по бул. Центральному, 20, водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Renaullt Kadjar», реєстраційний номер НОМЕР_2 , не був уважним при зміні напрямку руху, не впевнився в безпеці маневру, не вибрав безпечну дистанцію та скоїв зіткнення з автомобілем «ЗАЗ Vida», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_4 , та з автомобілем «Mitsubishi Outlender», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_5 , який продовжив рух та скоїв зіткнення з автомобілем «ЗАЗ Vida», реєстраційний номер НОМЕР_3 , чим порушив п.2.3 б), п.10.1, п.13.1 ПДР України.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.12.2018 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.

Частиною 4 ст.82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постанова Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.12.2018 щодо ОСОБА_3 набрала законної сили 24.12.2018.

Відповідно до листа Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області №31/8-4124 від 07.08.2019 власником автомобіля «Renaullt Kadjar», реєстраційний номер НОМЕР_2 , є ТОВ ЕСКО «Екологічні системи».

На момент ДТП автомобіль відповідача ТОВ ЕСКО «Екологічні системи» був застрахований у АТ «Просто-Страхування» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів серії АК № 8680631 від 05.06.2018. Згідно з полісом ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну складає 100000 грн.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля «Mitsubishi Outlender», реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 .

Як убачається з пояснень наданих ОСОБА_8 26.10.2018 співробітнику поліції, на час ДТП водій ОСОБА_3 виконував свої трудові обов`язки як працівник підприємства за трудовою угодою, укладеною строком на 1 місяць.

Відповідно до звіту № 126 від 27 листопада 2018 року, складеного на підставі договору з ОСОБА_5 , вартість матеріальної шкоди завданої володільцю автомобіля «Mitsubishi Outlender», в результаті ДТП станом на 07.11.2018 складає 202946,44 грн.

Згідно зі звітом № 42 про оцінку автомобіля позивача складеного на підставі заяви СК «Просто-страхування», вартість матеріальних збитків та вартість відновлювального ремонту автомобілю «Mitsubishi Outlender», реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на 01.11.2018 становить 177217,52 грн.

Відповідно до страхового акту №132385 від 26.04.2019 АТ «ПРОСТО-страхування» прийняло рішення про сплату ОСОБА_1 100000 грн. страхового відшкодування.

Відповідно до платіжного доручення №7699 від 26.04.2019 АТ «ПРОСТО-страхування» перерахувало 100000 грн. відшкодування за ремонт автомобіля Mitsubishi Outlender», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власник ОСОБА_1

23.05.2019 АТ «ПРОСТО-страхування» пред`явило регресну вимогу ОСОБА_3 про виплату 100000 грн. страхового відшкодування.

Відповідно до довідки ТОВ ЕСКО «Екологічні системи» №39 від 12.11.2019 ОСОБА_3 в 2018 році у трудових відносинах з ТОВ ЕСКО «Екологічні системи» не перебував.

Частиною 1 ст.1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частинами 1,2 ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

2. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтями 78-80 ЦПК України встановлено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Наказом Міністерства фінансів України № 435 від 14.04.2015, зареєстрованим в Міністерстві Юстиції України 23 квітня 2015 р. за № 460/26905, затверджено «Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Пунктами 1,2,9 розділу IV Порядку передбачено, що звіт формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок.

2. Звіт має містити основні дані про страхувальника та перелік таблиць Звіту.

Звіт формується страхувальником або відповідальною особою страхувальника та включає таблиці, наведені у додатках 4-7 до цього Порядку.

9. Таблиця 6 додатку 4 до цього Порядку призначена для формування страхувальниками у розрізі кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) у звітному місяці.

Відповідачем суду наданий звіт (Додаток 4) про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який поданий ТОВ ЕСКО «Екологічні системи» Державній фіскальній службі України 09.11.2018, що підтверджується відміткою про отримання.

В таблицях 5 та 6 цього звіту вказані прізвища застрахованих осіб у реєстрі застрахованих осіб та відомості про суми нарахованої їм заробітної плати кожної застрахованої особи в жовтні 2018 року.

Прізвище ОСОБА_3 відсутнє в цьому звіті, тобто він заробітну плату в ТОВ ЕСКО «Екологічні системи» в жовтні 2018 року не отримував.

Судом під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_3 , встановлено, що він є пенсіонером, не працює.

Письмові пояснення ОСОБА_8 , надані співробітнику поліції, про те, що ОСОБА_3 виконував роботу на підприємстві за трудовим договором на 1 місяць, суд не може покласти в основу рішення, та не приймає як доказ, у зв`язку з тим, що він спростовується наведеними звітом та постановою суду, тому цей доказ не є достовірним і достатнім.

Оцінивши вищевказані докази в їхній сукупності, суд вважає, що відповідачем належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами доведена та обставина, що станом на день ДТП ОСОБА_3 не перебував в трудових відносинах з ТОВ ЕСКО «Екологічні системи» і, тому, не повинно нести матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну його діями.

Позивачем, в свою чергу, не доведено, що ТОВ ЕСКО «Екологічні системи» повинно нести матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну діями ОСОБА_3 .

Позовна вимога про стягнення з відповідача моральної шкоди, в даному випадку є похідною від вимоги про стягнення матеріальної шкоди. Враховуючи те, що вина відповідача в заподіянні позивачу моральної шкоди, за умови її наявності, відсутня, то й вимога про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягає.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, то судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Енергосервісна компанія «Екологічні системи» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дні вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 Розділу ХШ «Перехідні Положення» ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Відповідно до п. 3 р. ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки щодо апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги продовжуються на строк дії такого карантину.

Вступну та резолютивну частини судового рішення виготовлено в нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні 12 травня 2020 року.

Повне рішення складене 15 травня 2020 року.

Суддя І.П. Соболєва