Ухвала суду № 89329735, 20.05.2020, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/810/20

Провадження №1-кп/242/493/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2020 року Селидівський міський суд Донецької області у складі колегії суддів: головуючого судді Владимирської І.М., суддів Хацько Н.О., Коліщук З.М., при секретарі судового засідання Сафроновій К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 22019050000000211 від 23.09.2019 року відносно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.258-3 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження прокурора Желтухіна А.О., захисника Сніга В.І.,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, розгляд кримінального провадження № 22019050000000211 від 23.09.2019 року у відношенні ОСОБА_1 здійснюється у складі колегії суддів: головуючого судді Владимирської І.М., суддів Хацько Н.О., Коліщук З. М.

Як вбачається з обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується в участі в силовому блоці терористичної організації в м. Донецьку.

У підготовчому судовому засіданні суддя Владимирська І.М. подала заяву про самовідвід у даному кримінальному провадженні, оскільки у неї існують реальні підстави побоюватися за життя і здоров`я її рідних, за своє життя і здоров`я при розгляді даної справи, що може викликати сумнів у її об`єктивності та неупередженості, що виключає її участь у кримінальному провадженні.

Прокурор та захисник Сніга В.І. в підготовчому судовому засіданні самовідвід судді Владимирської І.М. вважають за можливе вирішити на розсуд суду.

Судом встановлено обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Так, 07.07.2017 р. під будівлею Селидівського міського суду Донецької області група невідомих осіб висловлювала погрози на адресу суддів, які розглядають кримінальні справи, пов`язані з тероризмом, дослівно: «…данная акція является предупредительной и в следующий раз, если не будут сделаны выводы, прибегнут к более радикальным методам.»

З даного приводу керівництво суду звернулося до Селидівського відділення поліції, а судді - до Генерального прокурора та Вищої Ради Правосуддя.

На засіданні 15 серпня 2017 року Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за результатами розгляду повідомлень суддів Селидівського міського суду Донецької області ухвалила рішення внести до Генеральної прокуратури України подання про притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими допущено бездіяльність щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за заявою керівника апарату Селидівського міського суду Донецької області Сац О .О. від 7 липня 2017 року з приводу подій, які мали місце того самого дня біля будівлі зазначеного суду.

Крім того, колегія суддів вважає, що заява судді Владимирської І.М. є обґрунтованою, оскільки вони побоюється за життя та здоров`я близьких родичів, які проживають на території проведення антитерористичної операції Донецької області, що може викликати сумніви щодо об`єктивності та неупередженості судді.

При вирішенні заяви про самовідвід колегія суддів відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У п. 30 Рішення Європейського суду з прав людини від 01.10.1982 р. у справі "П`єрсак проти Бельгії" зазначається "Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність, чи навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу…тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має бути відведений."

У п. 53. Рішення Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року у справі "Білуха проти України" заява N 33949/02, зазначається: «З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (DeCubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "КастіллоАльгар проти Іспанії" (CastilloAlgar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).

Крім того, прокуратура Донецької області зверталась до Вищої Ради Правосуддя зі скаргою на дії суддів під час розгляду низки кримінальних проваджень з питань заявлення самовідводів. Ухвалою Другої дисциплінарної палати Вищої Ради Правосуддя від 08 жовтня 2018 року №3091/2дп/15-18 відмовлено у відкритті дисциплінарної справи за вищевказаною скаргою та зазначено, що очевидною метою подання скарги є спонукання судді до ухвалення певного судового рішення та вчинення певних процесуальних дій.

У п. 80 Рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 р. у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" заява N 48553/99 зазначено: «…Суд не може не звернути увагу на численні випадки втручання в провадження українських органів державної влади на найвищому рівні. Якими б не були мотиви, представлені Урядом на виправдання такого втручання, Суд вважає, що воно, з огляду на його зміст та спосіб здійснення …, є таким, що суперечить поняттю "безсторонній і незалежний суд" в сенсі статті 6 параграфа 1 Конвенції. Не спекулюючи щодо того, який вплив це втручання мало на хід судового розгляду, Суд констатує в контексті справи, що заявник міг об`єктивно мати побоювання стосовно незалежності та безсторонності судів. Ці випадки втручання з боку органів державної виконавчої влади відображають, крім того, брак поваги до самого функціонування судової гілки влади.»

Обсяг зобов`язань держави-сторони Конвенції щодо гарантування «незалежного і безстороннього суду» відповідно до п. 1 статті 6 Конвенції не обмежується судовою гілкою, а накладає зобов`язання на виконавчу та законодавчу гілки та інші державні органи, незалежно від їх рівня, поважати і дотримуватися судових рішень, навіть не погоджуючись з ними. Повага держави до повноважень і ролі судів є неодмінною передумовою суспільної довіри до суду, і ширше - верховенства права. Для того, щоб це відбулося, конституційних гарантій незалежності та неупередженості судової влади не досить. Ці гарантії мають бути ефективно впроваджені у повсякденну поведінку та поводження органів державної влади.

У відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, колегія суддів вважає, що участь судді Владимирської І.М. у даному кримінальному провадженні може викликати сумнів в її неупередженості та безсторонності, за наявності обставин викладених вище, що призведе до порушення прав підозрюваного, регламентованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 75, 81, 342 КПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Заяву про самовідвід судді Владимирської І.М. - задовольнити.

Кримінальне провадження № 22019050000000211 від 23.09.2019 року у відношенні ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України передати до канцелярії суду.

Головуючий суддя І.М. Владимирська

Судді: Н.О. Хацько

З.М. Коліщук