Ухвала суду № 89327466, 20.05.2020, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/95/2020

130/314/19

У Х В А Л А

20.05.2020 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Сенько Л.Ю.,

секретаря Даніловської А.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 187 КК України, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, відомості про який внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019020130000009 від 03.01.2019,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Посвалюка І.П.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисника Таужнянського Д.В.,

в с т а н о в и в:

В провадженні Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області перебуває вищезазначене кримінальне провадження.

В підготовчому судовому засіданні прокурор Посвалюк І.П. заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжних заходів у виді тримання під вартою терміном на 60 днів, оскільки 25.05.2020 спливає строк застосування запобіжних заходів.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечив.

Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поклалися на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_3 просив провести судове засідання у відсутність адвоката.

Захисник Таужнянський Д.В. просив змінити обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжні заходи з утримання під вартою на особисте зобов`язання.

Вирішуючи клопотання прокурора Посвалюка І.П. про продовження строків запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд враховує таке.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення обвинуваченим ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченими переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Судом встановлено, що строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді утримання під вартою обраний та продовжений ухвалами суду від 05.01.2019, 04.11.2019, 17.12.2019, 10.02.2020, 27.03.2020 спливає 25 травня 2020 року.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, враховує, що останній раніше судимий за вчинення аналогічного злочину, а саме вироком Новокаховського міського суду Херсонської області від 08.11.2007 за ч.3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на вісім років, звільнений умовно - достроково 12.03.2014, судимість за яким не погашена. Обвинувачений ОСОБА_1 являється іногороднім, проживає в с. Богданівка Дніпровського АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштований, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та йому у разі доведення його вини в даному кримінальному провадженні може бути призначено покарання до десяти років позбавлення волі, судове дослідження доказів по справі не проведене, тому вказане свідчить про наявність ризиків переховування від суду, незаконно впливати на потерпілу сторону та свідків, які ще судом не допитані у цьому кримінальному провадженні, можливості скоювати інші злочини.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Враховуючи вищезазначене, оцінюючи суспільний інтерес, який незважаючи на преземцію невинуватості, переважає принцип поваги до свободи особистості, суд вважає що продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 виправдані як це підтверджує практика Європейського суду з прав людини, в зв`язку з чим суд приходить до висновку про продовження обвинуваченому строків тримання під вартою до двох місяців, а саме до 18 липня 2020 року включно.

Судом встановлено, що строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді утримання під вартою обраний та продовжений ухвалами суду від 05.01.2019, 04.11.2019, 17.12.2019, 10.02.2020, 27.03.2020 спливає 25 травня 2020 року.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, враховує, що останній раніше судимий за вчинення аналогічного злочину, а саме вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 07.04.2010 за ч.2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на сім років шість місяців, звільнений 17.02.2016, судимість за яким не погашена. Обвинувачений ОСОБА_2 являється громадянином Республіки Молдова, не має постійного місця проживання в Україні, офіційно не працевлаштований, немає постійних стійких соціальних зв`язків, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та йому у разі доведення його вини в даному кримінальному провадженні може бути призначено покарання до десяти років позбавлення волі, судове дослідження доказів по справі не проведене, тому вказане свідчить про наявність ризиків переховування від суду, незаконно впливати на потерпілу сторону та свідків, які ще судом не допитані у цьому кримінальному провадженні, можливості скоювати інші злочини.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Враховуючи вищезазначене, оцінюючи суспільний інтерес, який незважаючи на преземцію невинуватості, переважає принцип поваги до свободи особистості, суд вважає що продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 виправдані як це підтверджує практика Європейського суду з прав людини, в зв`язку з чим суд приходить до висновку про продовження обвинуваченому строків тримання під вартою до двох місяців, а саме до 18 липня 2020 року включно.

Судом встановлено, що строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді утримання під вартою обраний та продовжений ухвалами суду від 05.01.2019, 04.11.2019, 17.12.2019, 10.02.2020, 27.03.2020 спливає 25 травня 2020 року.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, враховує, що останній хоча раніше не судимий, проте являється іногороднім, проживає в с АДРЕСА_2 , офіційно не працевлаштований, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та йому у разі доведення його вини в даному кримінальному провадженні може бути призначено покарання до десяти років позбавлення волі, судове дослідження доказів по справі не проведене, тому вказане свідчить про наявність ризиків переховування від суду, незаконно впливати на потерпілу сторону та свідків, які ще судом не допитані у цьому кримінальному провадженні, можливості скоювати інші злочини.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Враховуючи вищезазначене, оцінюючи суспільний інтерес, який незважаючи на преземцію невинуватості, переважає принцип поваги до свободи особистості, суд вважає що продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 виправдані як це підтверджує практика Європейського суду з прав людини, в зв`язку з чим суд приходить до висновку про продовження обвинуваченому строків тримання під вартою до двох місяців, а саме до 18 липня 2020 року включно.

Суд не вбачає достовірних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, як таких, що недостатні для запобіганню ризиків та виконанню обвинуваченими ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 процесуальних обов`язків, в зв`язку з чим клопотання прокурора Посвалюка І.П. підлягає задоволенню.

Ухвалами Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 05.01.2019, при застосуванні запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 застава не визначалась.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176 -178 КПК України,-

у х в а л и в:

Клопотання прокурора Посвалюка І.П. про продовження строків запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 187 КК України, у вигляді утримання під вартою продовжити до двох місяців, а саме до 18 липня 2020 року включно.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обвинувачується у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, у вигляді утримання під вартою продовжити до двох місяців, а саме до 18 липня 2020 року включно.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який обвинувачується у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, у вигляді утримання під вартою продовжити до двох місяців, а саме до 18 липня 2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя