Рішення № 89327195, 20.05.2020, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/2345/20

Провадження № 2-а/361/124/20

20.05.2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2020 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі головуючої судді Радзівіл А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бровари в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 2 роти №1 батальйону патрульної поліції в м.Бориспіль управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Харченко Дмитра Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2338917, винесену 03.04.2020 року,

В С Т А Н О В И В:

10 квітня 2020 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, просив суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 2338917, винесену 03.04.2020 року, відповідно до якої до ОСОБА_1 застосовано адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень, та закрити провадження по адміністративній справі.

Свій позов обґрунтовує тим, що 03.04.2020 року відносно нього - ОСОБА_1 , поліцейським роти № 1 батальйону № 1 патрульної поліції у м.Бориспіль УПП в Київської області рядовим поліції Харченком Дмитром Миколайовичем було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 2338917, згідно якої до нього було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень.

У позовній заяві позивач посилався на вимоги ч.1 ст. 2 КАС України, ч. 1 ст. 7, ст. 23, ст. 252, ст.280 КУпАП, та зазначив, що застосування адміністративних стягнень до осіб, які не вчинили адміністративне правопорушення є неприпустимим, а слід насамперед з"ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені.

Вказав, що з вищевказаною постановою не погоджується, вважає її такою, яка підлягає скасуванню з наступних правових підстав.

Зі змісту постанови слідує, що 03.04.2020 року о 22 год. 25 хв. він керував транспортним засобом на автодорозі, яка має дві смуги в одному напрямку та рухався в крайній лівій смузі при вільній правій не маючи наміру повернути ліворуч чи розвертатися, чим порушив п. 11.5. ПДР - порушення виїзду на край, ліву смугу при наявності двох і більше смуг для руху в одному напрямку, за що був притягнутий до відповідальності за частиною 2 статті 122 КУпАП.

Однак обставини, які зазначені в постанові не відповідають фактичним обставинам справи, а посадова особа, що розглядала справу прийняла рішення без всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, оскільки 03.04.2020 я керував транспортним засобом в крайній лівій смузі автодороги М-03 на 76 км. зважаючи, що права смуга була зайнята вантажним автомобілем мережі магазинів "АТБ", який в свою чергу, виїхав зі сторони міста Березань об`їжджаючи автомобіль, що знаходився на узбіччі, тобто позивач зазначає, що чітко виконував п. 11.5. ПДР, який передбачає можливість руху в крайній лівій смузі, якщо права зайнята.

Відповідно до п. 11.5 ПДР на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямки дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

Позивач вважає, що інспектор формально розглянув справу, незважаючи на його пояснення та пояснення пасажира, виніс постанову, як доказ вчинення правопорушення надано на ознайомлення декілька секундний, неповний відрізок відео зупинки його автомобіля на якому вантажний автомобіль мережі магазинів "АТБ" вже був за спиною у інспектора, тобто не зафіксований в кадрі, а на вимогу позивача надати повний відеозапис йому було відмовлено.

Таким чином, позивач посилається на те, що він неправомірно був притягнутий до адміністративної відповідальності, у зв`язку з цим постанова у справі про адміністративне правопорушення від 03.04.2020 року підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

23 квітня 2020 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області відкрито провадження у справі, зазначено, розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

13 травня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що твердження позивача не відповідають дійсності, вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до постанови, 03.04.2020 о 22 год. 25 хв. водій, ОСОБА_1 , керував автомобілем VOLKSWAGEN PASSAT, д.н.з. НОМЕР_1 , на 76 км автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-кпп Довжанський (державний кордон з Росією), на автодорозі яка має дві смуги для руху в одному напрямку, та рухався в крайній лівій смузі при вільній правій немаючи наміру повернути ліворуч чи розвернутись, чим порушив вимоги пункту 1 1Л Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрівх від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР). Внаслідок чого ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

В обгрунтування правомірності винесення постанови зазначив наступне.

Згідно частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.

Відповідно до пункту 1.1. ПДР ці правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно з пунктом 1.9. ПДР особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 11.2 ПДР встановлено, що на дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об`їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом.

Відповідно до пункту 11.5 ПДР на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті , а також для повороту ліворуч , розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

Вимога цього пункту Правил закладена ще й у основоположному пункті 1.2 та стосується доріг з двома і більше смугами руху в одному напрямку. Розташування транспортних засобів на такій дорозі повинно постійно тяжіти до правого краю проїзної частини, перш за все для збільшення пропускної здатності дороги, здійснення безпечного об`їзду та випередження.

В Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів (пункт 1.2 ПДР).

У відповідності до частини 2 статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил -руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимогвідповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Стаття 35 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає випадки в яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби. До них відноситься, зокрема якщо водій порушив ПДР.

На вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1. (пункт 2.4. а) ПДР).

Відповідно до статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, передбачені частиною першою, другою, третьою, п`ятою та шостою статті 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до статті 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У цьому випадку уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Вказані положення кореспондуються з частиною 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за№ 1408/27853) (далі - Інструкція).

Відповідно до частини 2 розділу III Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, зокрема частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Тобто, дані норми, навіть у випадку незгоди Позивача з вчиненим правопорушенням, виключають можливість складення протоколу та зобов`язують Відповідача за результатами розгляду справи приймати відповідне рішення та без складання протоколу виносити постанову про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статей 249, 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито і за місцем його вчинення.

Інспектор патрульної поліції, який уповноважений виносити постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності, на місці вчинення адміністративного правопорушення, зокрема, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, має право здійснювати розгляд адміністративної справи де було вчинено таке адміністративне правопорушення та на місці де він несе службу в той час.

Відтак підготовка та розгляд справи про адміністративне правопорушення відповідності до статті 276 КУпАП відповідачем за місцем його перебування та виконанням ним посадових обов`язків, який в даному випадку був уповноважений розглядати вказану адміністративну справу на місці здійснення адміністративного правопорушення безпосередньо в присутності особи відносно якої розглядалася вказана адміністративна справа.

Таким чином інспектор патрульної поліції, який уповноважений виносити постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності, на місці вчинення адміністративного правопорушення, зокрема, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, має право здійснювати розгляд адміністративної справи де було вчинено таке адміністративне правопорушення та на місці де він несе службу в той час.

Відтак підготовка та розгляд справи про адміністративне правопорушення у відповідності до статті 276 КУпАП здійснена відповідачем за місцем його перебування та виконанням ним посадових обов`язків, який в даному випадку був уповноважений розглядати вказану адміністративну справу на місці здійснення адміністративного правопорушення, а не за місцем розташування БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП чи УПП у Київській області ДПП (які не мають повноважень здійснювати розгляд адміністративних справ та виносити відповідні постанови).

Відповідно до частини 2 статті 33 КУпАП, у редакції на час винесення оскаржуваної постанови, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Таким чином посилання Позивача на статтю 33 КУпАП та нібито її порушення відповідачем не відповідають дійсності.

Відтак, на виконання вищевказаних вимог та вимог статтей 268, 278, 279 КУпАП, відповідач, розпочавши розгляд справи, назвав своє ім`я, посаду та спеціальне звання, зазначив порушення, яке вчинив Позивач, а саме керував транспортним засобом на автодорозі яка має дві смуги для руху в одному напрямку, та рухався в крайній лівій смузі при вільній правій не маючи наміру повернути ліворуч чи розвернутись і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, пояснив позивачеві його права та надав можливість надати письмові чи усні пояснення з приводу вчиненого правопорушення. Жодних клопотань позивач не заявляв. Після чого інспектор здійснив дослідження та оцінку наявних доказів та повідомив позивача про прийняте по справі рішення (накладення штрафу на Позивача в розмірі 425 грн. 00 коп.) та виніс постанову.

Постанова була складена в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздрукована за допомогою спеціального технічного пристрою, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до Інструкції. Також відповідач звернув увагу, що в графі 9 "До постанови додається" постанови міститься посилання на камеру 256 та пояснення самого позивача, які він надав на місці вчинення правопорушення.

Треба врахувати, що позивач скористався своїм правом на власний розсуд і надав поліцейським письмові пояснення по суті вчиненого ним правопорушення. Жодної іншої письмової заяви чи клопотання, як під час підготовки так і під час розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку частини 5 статті 278 КУпАП - не надходило.

Відповідач зазначає, що винесення постанови відповідачем в порядку скороченого провадження на місці вчинення правопорушення позивачем було здійснено відповідно до та в межах чинного законодавства.За приписами закону про адміністративні правопорушення розгляд справ і накладення штрафу інспектором поліції фактично відбувається у спрощеному порядку, підстави для відкладення таких контролюючих функцій не передбачені.

Відповідач зазначає, що відеозапис у вказаній справі є фіксацією оскаржуваної події, яка дозволяє через призму ретроспективності встановити та дослідити обставини справи, а також з`ясувати причинно-наслідковий зв`язок між об`єктивними обставинами справи та прийнятим рішення щодо винесення оскаржуваної постанови. Тому вказаний відеозапис є належним, достовірним та достатнім доказом у цій справі як і згідно норм КУпАП, так і згідно норм КАС України.

Також зазначив, що відеозапис порушення ПДР не може бути визнаний як недопустимий доказ по справі, за умови, що сукупний аналіз усіх наявних у справі доказів, в тому числі відеофіксації, з урахуванням дати та часу зафіксованої на відеозйомці, яка співпадає з зазначеною датою та часом в оскаржуваній постанові дає підстави стверджувати, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є в повній мірі доведений відповідачем.

У тексті позовної заяви позивач висуває таку тезу, мовою оригіналу: "... права смуга була зайнята вантажним автомобілем мережі магазинів "АТБ", який в свою чергу, виїхав зі сторони міста Березань об`їжджаючи автомобіль, що знаходився на узбіччі...".Позивач не надав жодних доказів своєї тези, які б підтвердили його твердження при наявність вантажного автомобіля мережі магазинів "АТБ" у правій смузі від нього, який, начебто, здійснював об`їзд транспортних засобів на узбіччі.А тому, позиція позивача, щодо наявності вантажного автомобіля у правій смузі від нього на момент вчинення правопорушення є необґрунтованою, а враховуючи повне спростування вказаних твердження доданими до відзиву матеріалами - свідчить про перебирання версій події та введення суду в оману щодо дійсних обставин справи з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинене ним правопорушення, що є неприпустимою поведінкою з боку учасника по справі.

Одночасно із наведеними обґрунтуваннями щодо суті позовних вимог та обставин справи відповідач посилався на вимоги ст. 45 КАС України та просив суд прийняти ухвалу про застосування до ОСОБА_1 , позивача по справі № 361/2345/20, заходу процесуального примусу передбаченого частиною 1 статті 149 КАС України.

Так, вказав, що слід враховувати, що наведений у частині другій статті 45 КАС перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Вказану поведінку позивача можна вважати крайнім проявом неповаги не тільки до Броварського міськрайонний суд Київської області та його суддів, до якого позивач звернувся з позовною заявою, а й до всього суддівського корпусу України в цілому, оскільки позивач спотворив завдання адміністративного судочинства. Замість інструменту відновлення порушених прав та свобод, встановлення істини та об`єктивного вирішення спору по суті, Позивач віднісся до нього як до інструменту уникнення відповідальності за вчинене ним правопорушення та скасування об`єктивного та законного рішення відповідача - що є неприпустимою поведінкою з боку добросовісного учасника по справі.

У зв`язку з викладеним, просимо суд визнати дії позивача зловживанням процесуальними правами та постановити ухвалу про застосування до нього заходу процесуального примусу, передбаченого частиною 1 статті 149 КАС України.

Відтак, твердження позивача, викладенні у позові, є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом. Також вищенаведене дає підстави вважати, що позивач звернувся з позовною заявою до суду не з метою захистити свої порушені права та інтереси, а з метою уникнути відповідальності за вчинене ним правопорушення. Проте сама незгода позивача щодо його притягнення до адміністративної відповідальності не є підставою для звільнення позивача від адміністративної відповідальності та скасування постанови.

Суд, повно та всебічно з`ясувавши обставини у справі, дослідивши надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03 квітня 2020 року складена поліцейським взводу № 2 роти №1 батальйону патрульної поліції в м.Бориспіль управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Харченко Дмитром Миколайовичем складена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2338917 на ОСОБА_1 .

У вказаній постанові зазначається про наступне.

03.04.2020 о 22 год. 25 хв. водій, ОСОБА_1 , керував автомобілем VOLKSWAGEN PASSAT, н.з. НОМЕР_2 , на 76 км автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-кпп Довжанський (державний кордон з Росією), на автодорозі яка має дві смуги для руху в одному напрямку, та рухався в крайній лівій смузі при вільній правій немаючи наміру повернути ліворуч чи розвернутись, чим порушив вимоги пункту 11.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрівх від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР). Внаслідок чого ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

Згідно частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.

Відповідно до пункту 1.1. ПДР ці правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні грунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно з пунктом 1.9. ПДР особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 11.2 ПДР встановлено, що на дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об`їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом.

Відповідно до пункту 11.5 ПДР на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті , а також для повороту ліворуч , розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

В Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів (пункт 1.2 ПДР).

Відповідно частини 2 статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил - руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимогвідповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до. адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 35 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає випадки в яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби. До них відноситься, зокрема якщо водій порушив ПДР.

На вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1. (пункт 2.4. а) ПДР).

Відповідно до статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, передбачені частиною першою, другою, третьою, п`ятою та шостою статті 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до статті 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У цьому випадку уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Вказані положення кореспондуються з частиною 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853) (далі - Інструкція).

Відповідно до частини 2 розділу III Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, зокрема частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до статей 249, 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито і за місцем його вчинення.

Інспектор патрульної поліції, який уповноважений виносити постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності, на місці вчинення адміністративного правопорушення, зокрема, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, має право здійснювати розгляд адміністративної справи де було вчинено таке адміністративне правопорушення та на місці де він несе службу в той час.

Відтак підготовка та розгляд справи про адміністративне правопорушення відповідності до статті 276 КУпАП відповідачем за місцем його перебування та виконанням ним посадових обов`язків, який в даному випадку був уповноважений розглядати вказану адміністративну справу на місці здійснення адміністративного правопорушення безпосередньо в присутності особи відносно якої розглядалася вказана адміністративна справа.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 33 КУпАП, у редакції на час винесення оскаржуваної постанови, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідачем до відзиву наданий СD диск із відеофайлами вчиненого правопорушення та розглядом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, який був досліджений судом, та встановлено, що на виконання вищевказаних вимог та вимог статтей 268, 278, 279 КУпАП, відповідач, розпочав розгляд справи, назвав своє ім`я, посаду та спеціальне звання, зазначив порушення, яке вчинив позивач, а саме керував транспортним засобом на автодорозі яка має дві смуги для руху в одному напрямку, та рухався в крайній лівій смузі при вільній правій не маючи наміру повернути ліворуч чи розвернутись і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, пояснив позивач його права та надав можливість надати письмові чи усні пояснення з приводу вчиненого правопорушення. Позивач скориставшись своїми правами надав відповідачу письмові пояснення, які були долучені до оскаржуваної постанови.

Будь-яких клопотань позивач не заявляв та письмово не надавав.

Інспектор дослідив, надав оцінку наявним доказам та повідомив позивача про прийняте по справі рішення, а саме наклав штраф на позивача в розмірі 425 грн. 00 коп. та виніс про це постанову.

Згідно з частиною 4 статті 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Положеннями статті 258 КУпАП також передбачено, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження доводи позивача, які повністю спростовуються наданими доказами, а оскаржувана постанова складена на місці вчинення правопорушення, відповідно до положень частини 4 статті 258 КУпАП та вимог чинного законодавства.

Згідно частини 1 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (частина 1 статті 75 КАС України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 76 КАС України).

Наданий відеозапис зафіксував вчинене правопорушення, тому є належним, достовірним та достатнім доказом у цій справі.

Зважаючи на вищевикладені та встановлені судом обставини справи, та оцінивши відповідно докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позовних вимог.

Згідно зі статтею 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. У часники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Учасники справи мають право, серед іншого, подавати докази. Учасники справи зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно зі статтею 144 КАС України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частини 1 статті 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках, зокрема, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Відповідно ч.1, 2 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Під час розгляду вказаної справи судом не встановлено протиправності у діях позивача які б можливо було кваліфікувати як зловживання процесуальним правом, а тому щодо застосування до ОСОБА_1 заходів процесуального примусу, суд дійшов до висновку про відмову в задоволені такої заяви.

Керуючись ч.2 ст. 122 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 6, 72-77, 241, 242, 246, 255, 286, 295, 297, Кодексу адміністративного судочинства України,суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 2 роти №1 батальйону патрульної поліції в м.Бориспіль управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Харченко Дмитра Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2338917 від 03.04.2020 року - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Радзівіл А.Г.