Рішення № 89326913, 14.05.2020, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/12427/19

2/357/824/20

Категорія 71

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 травня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Орєхова О. І. ,

за участі секретаря - Сокур О. В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника третьої особи - Шимко Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: служби у справах дітей та сім`ї Білоцерківської райдержадміністрації про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_4 , третя особа: служби у справах дітей та сім`ї Білоцерківської райдержадміністрації про позбавлення батьківських прав, посилаючись на наступні обставини.

Вона, ОСОБА_1 , є бабусею малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які в даний час проживають з нею.

Мати дітей, її донька ОСОБА_4 , мати-одиначка. Відповідач не виконує своїх батьківських обов`язків, не піклується про фізичних та духовий розвиток дітей, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, не забезпечує необхідного харчування, медичного огляду, лікування дітей, навіть три місяці не проживає разом з дітьми, що негативно впливає на їх розвиток, як складову виховання.

Опікунська ради при виконавчому комітеті Чупирянської сільської ради, до якої вона звернулася із заявою про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 щодо її дітей, вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав.

Просила суд позбавити батьківських прав ОСОБА_4 , 1996 року народження щодо її малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Призначити її, ОСОБА_1 , опікуном онуків - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а. с. 6 ).

Ухвалою судді від 21 листопада 2019 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження. Постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено в підготовче судове засідання у справі на 10 годину 00 хвилин 18 грудня 2019 року ( а. с. 24-25 ).

Ухвалою суду від 18 лютого 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 11 годину 30 хвилин 26 березня 2020 року ( а. с.68-69 ).

Ухвалою суду від 14 травня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині позовних вимог до ОСОБА_4 , третя особа: служби у справах дітей та сім`ї Білоцерківської райдержадміністрації про призначення опікуном залишено без розгляду згідно п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 , кожний окремо підтримали позовні вимоги, надали пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та просили суд позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітніх дітей.

Представник третьої особи Шимко Є.С. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги позивача ОСОБА_1 та просила суд задовольнити вимоги та позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітніх дітей.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, про що в матеріалах справи свідчить наявне поштове повідомлення про вручення.

Згідно поштового повідомлення вбачається, що ОСОБА_4 отримала судову повістку 02.04.2020 року про слухання справи, яке відбудеться в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду о 16 годині 00 хвилин 14 травня 2020 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Відповідно до ч. 3 ст. 130 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

Оскільки, з поштового повідомлення вбачається, що відповідачу ОСОБА_4 судова повістка була доставлена та вручена 02.04.2020 року, в якій було зазначено про розгляд справи 14.05.2020 року, тому суд вважає, що відповідач завчасно та належним чином була повідомленою про розгляд даної цивільної справи.

Заяв та клопотань з боку відповідача на адресу суду не надходило, як і не надходило відзив на позовну заяву позивача.

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судовому засіданні підтвердили, що відповідач ОСОБА_4 не піклується про дітей, ухиляється від виконання батьківських обов`язків, малолітніми дітьми займається позивач. Близько одинадцяти місяців відповідач не проживає з дітьми, виїхала з місця проживання та її перебування не відоме.

Стаття 280 ЦПК України визначає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки, належним чином повідомлений відповідач ОСОБА_4 не з`явилася в судове засідання, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового розгляду, не повідомивши суду про поважність причини неявки та не надала відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи, а саме заочного, в судовому засіданні судом було постановлено ухвалу протокольно із занесенням в протокол судового засідання про подальший розгляд справи в заочному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Суд, вислухавши пояснення позивача та її представника, представника третьої особи, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлені наступні обставини та спірні їм правовідносини.

Згідно з наявних в матеріалах справи свідоцтв про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а. с. 8), ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а. с. 12 ) вбачається, що батьками у зазначених свідоцтва вказані ОСОБА_10 і ОСОБА_4 .

В свідоцтві про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а. с. 10 ) батьками зазначено ОСОБА_11 та ОСОБА_4 .

Встановлено, що відомості про батька у вищевказаних свідоцтвах зазначені відповідно до частини першої статті 135 СК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи Витягами з державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження ( а. с. 55-57 ).

З довідки № 1 від 05.01.2020 року, яка видана Чупирянським навчально-виховним об`єднанням «ЗОШ I-II ступенів - дитячий садок» вбачається, що діти ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно відвідують різновікову дошкільну групу з 01.09.2019 року. За час перебування дітей у дошкільній групі, їхнім вихованням займалися дідусь та бабуся, а саме ОСОБА_15 та ОСОБА_1 . Вони приводять та забирають дітей з групи, ведуть спілкування з вихователем. Діти завжди охайні, чисто вдягнені. Мати вихованням дітей не займалась ( а. с. 60 ).

З довідки за № 02-33-106 від 05.02.2020 року, видана виконавчим комітетом Чупирянської сільської ради вбачається, що діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстровані та проживають в АДРЕСА_1 з бабусею ОСОБА_16 з дня народження ( а. с. 61 ).

Відповідно до довідки № 38 від 11.02.2020 року, яка видана лікарем Чупирянської амбулаторії загальної практики сімейної медицини в останній зазначено що діти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебувають під наглядом сімейного лікаря та бабусі і дідуся. Догляд за дітками хороший, діти харчуються своєчасно, відвідують дитячий садочок, коли хворіли призначення лікаря дотримується бабуся, санітарний стан в будинку задовільний. Дітки до бабусі та дідуся відносяться з повагою. Здоров`я бабусі у задовільному стані ( а. с. 62 ).

Згідно наявного в матеріалах справи договору довічного утримання ( а. с. 58 ) та заповіту ( а. с. 59 ) у позивача наявне у власності нерухоме майно.

З Акту обстеження умов проживання від 21.10.2019 року комісія вважає, що в родині ОСОБА_18 створені житлово-побутові умови для проживання та виховання малолітніх дітей. Відповідно до інформації заявника мати дітей, ОСОБА_4 більше трьох місяців ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо дітей, матеріально не утримує, не піклується ( а. с. 15 ).

Рішенням опікунської ради Чупирянської сільської ради Білоцерківського району Київської області від 21 жовтня 2019 року за № 2 вирішено надати висновок про доцільність позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_4 стосовно її малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а. с. 16 ).

З рішення виконавчого комітету Чупирянської сільської ради від 22 жовтня 2019 року за № 28, виконавчий комітет сільської ради дійшов висновку, що ОСОБА_4 в порушення вимог чинного законодавства України з питань охорони дитинства ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дітей, що є правовою підставою для позбавлення її батьківських прав, позбавлення батьківських прав стосовно малолітніх дітей є доцільним та таким, що відповідає інтересам дітей ( а. с.17-18 ).

Крім того, свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судовому засіданні підтвердили, що відповідач ОСОБА_4 не піклується про дітей, ухиляється від виконання батьківських обов`язків, малолітніми дітьми займається позивач. Близько одинадцяти місяців відповідач не проживає з дітьми, виїхала з місця проживання та її перебування не відоме.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по виханню дитини.

Відповідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таке рішення має бути прийнято з метою захисту інтересів неповнолітньої дитини, яка фактично позбавлена його батьківського піклування.

Всі наведені вище факти, як кожен окремо так в сукупності, свідчать проте, що відповідач ОСОБА_4 , свідомо ухиляється від покладеного на неї обов`язку виховання своїх дітей, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, не надає матеріальної допомоги на їх утримання та не цікавиться дітьми. На протязі одинадцяти місяців взагалі діти фактично покинути матір`ю та проживають з позивачем, яка доглядає за ними.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2019 року ( справа № 631/2406/15-ц провадження № 61-36905св18 ).

Отже, відповідач ОСОБА_4 будучи обізнаною про розгляд справи в суді про позбавлення її батьківських прав, в судове засідання не з`явилася, жодних пояснень, заперечень стосовно позовних вимог не надала.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_4 ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно своїх малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зазначене також підтверджується, як матеріалами цивільної справи так і свідченнями учасників справи та допитаних в судовому засіданні свідків.

Відповідно до статті 76 ЦПК Країни доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частина 1 статті 81 ЦПК України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, в судовому засіданні під час розгляду вказаної справи знайшло свого підтвердження того, що відповідач ОСОБА_4 у відповідності до вимог ст. 164 СК України ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дітей.

А тому, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача до відповідача про позбавлення батьківських прав є обґрунтованими, доведеними та такими, що знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 131 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Оскільки позивач просила суд судові витрати залишити за нею, суд вважає за можливим віднести судові витрати, які були понесенні останньою при зверненні до суду у розмірі 768,40 гривень за рахунок позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 150, 155, 164, 166 СК України, ст. ст. 2, 5, 12, 19, 76, 77, 79, 80, 81, 89, 128, 130, 131, 141, 263, 273, 280-289 ЦПК України, п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа служба у справах дітей та сім`ї Білоцерківської райдержадміністрації про позбавлення батьківських, - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянку України, батьківських прав відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення ( виклику ) учасників справи, копія судового рішення на надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ( адреса проживання: АДРЕСА_2 );

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ( адреса проживання: АДРЕСА_2 );

Третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Білоцерківської райдержадміністрації ( адреса місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, буд. 2, ЄДРПОУ: 19425498 ).

Повний текст заочного рішення виготовлено 20 травня 2020 року.

Заочне рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов