Ухвала суду № 89323957, 19.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

19 травня 2020 року м. Київ № 640/10643/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області від 09.04.2020 про скасування рішення ГУ ДМС України в м. Києві від 15.01.2018 про оформлення громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 .

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить забезпечити позов шляхом:

- зупинення дії рішення Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області від 09.04.2020 про скасування рішення ГУ ДМС України в м. Києві від 15.01.2018 про оформлення громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 до вирішення спору по суті.

18 травня 2020 року вказану заяву передано на розгляд судді Балась Т.П.

Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для забезпечення позову, суд виходив з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналізуючи вказані вище норми у сукупності, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів.

Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, суд дійшов висновку про існування визначених у статті 150 КАС України обставин, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.

Так, предмет оскарження даного адміністративного позову становить законність рішення Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області від 09.04.2020, яким скасовано рішення ГУ ДМС України в м. Києві від 15.01.2018 про оформлення громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи необхідність вжиття обраних заходів забезпечення позову позивач стверджує, що дії органу ДМС України щодо скасування рішення від 09.04.2020 про оформлення громадянства України позивача містять комплекс заходів, а, отже, у разі подальшого впровадження та оформлення результатів до ухвалення судом рішення у даній адміністративній справі, матиме місце небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, зокрема, позивача буде позбавлено паспорту, що зумовить відсутність захисту та невизначеність правового статусу останнього в Україні та за кордоном, а обмеження свободи пересування позбавить можливості належного захисту порушень прав.

З матеріалів справи судом з`ясовано, що 15.01.2018 Головним управлінням Державної міграційної служби України в м. Києві було прийнято рішення про оформлення набуття ОСОБА_1 громадянства за територіальним походженням, відповідно до вимог ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України».

Однак, з листа Державної міграційної служби України №6-4300/1-19 від 31.05.2019 позивачу стало відомо про скасування відповідачем рішення про оформлення громадянства позивача у зв`язку із поданням останнім фальшивих документів.

Не погоджуючись із таким рішенням позивач оскаржив його до суду.

Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2020 у справі № 640/11913/19 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області від 12.03.2019 про скасування рішення ГУ ДМС у м. Києві від 15.01.2018 про оформлення громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 .

Разом з тим, на адвокатський запит щодо виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2019 у справі № 640/11913/19, листом ДМС України повідомлено, що рішення ГУ ДМС у м. Києві від 15.01.2018 підлягає скасуванню відповідно до статті 21 Закону України «Про громадянство», оскільки громадянство за територіальним походженням набуто ОСОБА_1 шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей, а саме, під час набуття громадянства України ОСОБА_1 надав паспортний документ громадянина держави Ізраїль, який не існує.

09.04.2020 Центральним міжрегіональним управлінням ДМС у м. Києві та Київській області прийнято оскаржуване рішення про скасування рішення ГУ ДМС України в м. Києві від 15.01.2018 про оформлення громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 у зв`язку із поданням під час подання заяви про набуття громадянства України паспортного документу громадянина держави Ізраїль, який не існує.

Ураховуючи обставини, викладені у заяві про забезпечення позову, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову дійсно може призвести до того, що до ухвалення рішення у даній справі існує об`єктивний ризик настання негативних та неповоротних наслідків, а саме, повернення позивача до країни походження, що у свою чергу, може унеможливити у майбутньому виконання рішення суду.

На переконання суду, визначений даною ухвалою спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття визначених судом заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а насамперед спрямоване лише на забезпечення права позивача доступу до правосуддя в Україні та збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.

Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи від 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» (Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

З урахуванням викладеного суд вважає, що існують підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області від 09.04.2020 про скасування рішення ГУ ДМС України в м. Києві від 15.01.2018 про оформлення громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 150, 151, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

2. Зупинити дію рішення Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області від 09.04.2020 про скасування рішення ГУ ДМС України в м. Києві від 15.01.2018 про оформлення громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

3. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Дана ухвала підлягає негайному виконанню згідно з ч. 1 статті 156 КАС України.

Дана ухвала може бути пред`явлена до виконання у порядку та спосіб, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», у строк до 12 лютого 2023 року.

Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_1 ), а боржником - Центральне міжрегіональне управління ДМС у м. Києві та Київській області (02152, місто Київ, вулиця Березняківська, 4-А; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 42552598).

Ухвала суду, відповідно до ч. 2 статті 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Т.П. Балась