Ухвала суду № 89322540, 18.05.2020, Київський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

18 травня 2020 року 320/2982/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши в м. Києві заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АК-Газпрогрес" до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправними та скасування постанов,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АК-Газпрогрес" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №З-2506/1-10/10-20/2506/08/01 від 25.06.2018 та №З-2506/2-10/10-21/2506/08/01 від 25.06.2018.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.04.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 18.05.2020.

12 травня 2020 року до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АК-Газпрогрес" про забезпечення позову шляхом:

- зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №З-2506/1-10/10-20/2506/08/01 від 25.06.2018 в рамках виконавчого провадження №57005504 від 15.08.2018, яке перебуває у Білоцерківському міському відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ);

- зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №З-2506/2-10/10-21/2506/08/01 від 25.06.2018 в рамках виконавчого провадження №57006089 від 15.08.2018, яке перебуває у Білоцерківському міському відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що 15.08.2018 Білоцерківським міським відділом державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкриті виконавчі провадження №57005504 та №57006089 з примусового виконання постанов Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №З-2506/1-10/10-20/2506/08/01 від 25.06.2018 та №З-2506/2-10/10-21/2506/08/01 від 25.06.2018, які є предметом оскарження у вказаній справі.

Таким чином, на думку позивача, склались обставини, які створюють очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, так як сума штрафів по оскаржуваним постановам буде стягнута в примусовому порядку.

Крім того, позивач стверджує, що виконавчою службою вже накладені арешти на кошти товариства, що призвело до неможливості використання таких коштів.

Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналізуючи вказані вище норми у сукупності, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів.

Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем існування визначених у статті 150 КАС України обставин, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.

Так, предмет позову становлять вимоги позивача про визнання протиправними та скасування постанов Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №З-2506/1-10/10-20/2506/08/01 від 25.06.2018 та №З-2506/2-10/10-21/2506/08/01 від 25.06.2018.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття обраних заходів забезпечення позову позивач стверджує, що примусове виконання оскаржуваних постанов №З-2506/1-10/10-20/2506/08/01 від 25.06.2018 та №З-2506/2-10/10-21/2506/08/01 від 25.06.2018 може завдати значної шкоди правам та інтересам позивача внаслідок стягнення такого штрафу за постановами, які не набрали законної сили.

При цьому позивач вважає, що без вжиття заходів забезпечення позову усунути негативні наслідки, спричинені примусовим виконанням оскаржуваних постанов, буде неможливо або для цього необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Таким чином, вимоги позивача вжити обраних ним заходів забезпечення позову обумовлені примусовим виконанням оскаржуваних постанов, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Як визначено статтею 5 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

При цьому, процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (далі - Закон), визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №735) (далі - Порядок №244).

Відповідно до п. 28 Порядку №244 постанову про накладення штрафу та постанову про закриття справи відповідно до статті 5 Закону може бути оскаржено суб`єктом містобудування, щодо якого її винесено, до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс відповідну постанову.

При цьому, пунктом 29 Порядку №244 визначено, що оскарження постанови про накладення штрафу в установлений строк зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Враховуючи те, що постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №З-2506/1-10/10-20/2506/08/01 від 25.06.2018 та №З-2506/2-10/10-21/2506/08/01 від 25.06.2018 оскаржено позивачем у судовому порядку, то вони не набрали законної сили, а визначений у них штраф є неузгодженим і примусовому стягненню не підлягає.

Крім того, оскарження постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №З-2506/1-10/10-20/2506/08/01 від 25.06.2018 та №З-2506/2-10/10-21/2506/08/01 від 25.06.2018 зупиняє їх виконання до набрання законної сили рішенням у даній справі.

З урахуванням викладеного суд не знаходить достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або для ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача потрібно буде докласти значних зусиль.

Окрім того, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що відкрите виконавче провадження призведе до накладення арешту на всі рахунки в банках, оскільки зазначене не є тими обставинами, які можуть свідчити про наявність підстав для забезпечення адміністративного позову в силу положень частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також слід зауважити, що стягнення та інші дії, які відбуваються в межах виконавчого провадження, відкритого постановою державного виконавця, не є предметом даного позову та регулюються Законом України "Про виконавче провадження".

Суд наголошує на тому, що позивачу надано право оскаржити рішення державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, якщо вважає, що таким рішенням порушеного його права, свободи чи інтереси.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АК-Газпрогрес" про забезпечення позову - відмовити.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.