Ухвала суду № 89320460, 20.05.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.05.2020Справа № 910/1407/20

Суддя Господарського суду міста Києва Гулевець О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРУМ УКРАЇНА"

про забезпечення позову у справі №910/1407/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРУМ УКРАЇНА"

до Державної організації (Установа, Заклад) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ"

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ГОРИЗОНТ"

про визнання аукціону недійсним

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОРУМ УКРАЇНА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної організації (Установа, Заклад) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб", третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ", третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ГОРИЗОНТ" про визнання аукціону недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем порядку організації попередньої підготовки проведення відкритих торгів (аукціону) за номером лоту №UKR-2019-04, у зв`язку і чим, позивач вважає, що результати таких торгів, оформлені протоколом електронних торгів № UKR-2019-04 від 12.09.2019 підлягають визнанню недійсними.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.02.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/1407/20, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 17.03.2020, залучив до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ГОРИЗОНТ".

19.05.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРУМ УКРАЇНА" про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" вчиняти дії, направлені на примусове виконання наказів Господарського суду Донецької області від 24.02.2020 №905/1688/15 та зупинення стягнення на підставі наказів Господарського суду Донецької області від 24.02.2020 №905/1688/15.

Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).

Положеннями частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Заява про забезпечення позову, є обґрунтованою із зазначенням адекватного засобу забезпечення позову, необхідного для забезпечення ефективного захисту.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник з обраними заявником заходами забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів або здійснюється ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав / інтересів позивача.

При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

В обґрунтування вжиття заходів забезпечення позову, заявник вказує, що рішенням Господарського суду Донецької області від 21.02.2019 у справі 905/1688/15 вирішено стягнути з позивача за кредитним договором №ККМУ.154391.009 від 04.10.2013, який був укладений між ПрАТ «Корум Україна» та ПАТ «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ», суму боргу 276 641 243,89 грн. Надалі, ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.03.2020 на підставі договору від 30.10.2019 про відступлення права вимоги між ПАТ «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» та ТОВ «Фінансова компанія Горизонт», замінено стягувача за виконавчим документом на ТОВ «Фінансова компанія Горизонт». 24.02.2020 на примусове виконання рішення Господарського суду Донецької області від 21.02.2019 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 видано відповідні накази.

За доводами заявника, у разі незастосування саме таких заходів забезпечення позову до розгляду даної справи 910/1407/20, ТОВ «ФК Горизонт» звернене стягнення на майно та кошти заявника за примусовим виконанням наказів у справі № 905/1688/15.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- імовірності ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту (поновлення) прав та інтересів позивача в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення, у разі задоволення якого не вимагається примусове виконання, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Виконання рішення немайнового характеру ставиться в залежність виключно від виконання боржником певного ряду дій. В даному випадку ймовірність утруднення або невиконання рішення господарського суду пов`язується виключно з обставинами можливого ухилення боржника від виконання дій, визначених в якості предмету позову.

Отже, зупинення виконання рішень судів, за якими встановлено стягнення, не може вважатись ефективним захистом прав позивача у даній справі.

Також, слід звернути увагу на положення ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Європейський суд з прав людини вказав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах «Півень проти України» від 29.06.2004р. заява №56849/00, «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997).

У рішенні від 15.10.2009р. Європейський суд з прав людини у справі " Юрій Миколайович Іванов проти України" вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту ст. 1 Першого протоколу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. При цьому, суд звертає увагу, що положення ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачають можливості зупинення виконавчого провадження на підставі судового рішення в рамках забезпечення позову.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявником не доведено, що заборона ТОВ «Фінансова компанія Горизонт» вчиняти дії направлені на примусове виконання наказів суду та зупинення стягнення за рішенням суду у справі №905/1688/15 може забезпечити ефективний захист прав заявника у даній справі. При цьому, забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, які набрали законної сили, є недопустимим.

Окрім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України, яка передбачає обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Отже, заявником не обгрунтовано та не доведено, пов`язаність заявлених заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами у даній справі, та яким чином заявлені ним заходи нададуть можливість заявнику ефективно реалізувати своє право на судовий захист у даній справі, а після завершення розгляду ефективно реалізувати свої права та обов`язки.

З огляду на наведене вище, суд відмовляє у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРУМ УКРАЇНА" про забезпечення позову.

Згідно із приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРУМ УКРАЇНА" про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання ухвали: 20.05.2020.

Суддя О.В. Гулевець