Рішення № 89314749, 19.05.2020, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"19" травня 2020 р.

Справа № 642/1677/20

Провадження № 2/642/826/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2020 року Ленінський районний суд м. Харкова (діє на підставі п.3 розділу ХІІ прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 30.09.2016р.)

в складі: головуючого - судді Ольховського Є.Б.,

за участю секретаря – Алімурадової Т.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за позовом Комунального підприємства «Жилкомсервіс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, -

ВСТАНОВИВ:

25.03.2020 представник позивача звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за період з 01.03.2007 по 01.03.2020 в розмірі 19 910,17 грн., а також суми сплаченого судового збору у розмірі 2102,00 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачі є співвласниками та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , також вониє споживачами житлово-комунальних послуг. Позивач стверджує, що виконує свої обов`язки та забезпечує надання відповідачам послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за переліком, затвердженим рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 893 від 20.12.2011 з наступними змінами «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова», рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 10.05.2017 № 283 та від 11.05.2018 № 318 «Про коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова», проте відповідачі не виконують обов`язку щодо оплати отриманих послуг, в результаті чого утворилася вищевказана заборгованість, тому представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 27.03.2020 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Відповідачі у встановлений строк відзив на позовну заяву не надали.

Відповідач ОСОБА_2 надав до суду заяву ОСОБА_1 про продовження строку на подання відзиву, у зв`язку з її перебуванням за межами України.

При вирішенні вказаного клопотання судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі „Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що учасник справи зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, тобто присутність відповідача ОСОБА_1 не є обов`язковою, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін відповідачами не заявлено, відповідач не була позбавлена можливості надати відзив на позовну заяву засобами електронного зв`язку, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про продовження строку на подання відзиву.

Інші відповідачі правом на подання відзиву в установлений законом строк не скористалися, причини цього суду не повідомили. Зі змісту заяв про скасування судових наказів встановлено що з сумою заборгованості вони не згодні вважаючі що існує розбіжність в загальній площі житла що перебуває у них у власності та нарахованою сумою а також вважали необхідним застосування позовної давнини.

Відповідно до 2 ст. ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правові відносини.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є співвласниками та значаться зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями, отриманими судом відповідно до вимог ч. 6 ст.187 ЦПК України та копією свідоцтва про право власності на житло від 27.12.2005 в матеріалах справи.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

На підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20 грудня 2006 року № 1186 «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста Харкова» КП «Жилкомсервіс» є виконавцем житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Харкова з управління будинком, спорудою та групою будинків та забезпечує надання населенню житлово-комунальних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 22.02.2007 року № 188 «Про внесення змін до Рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 року № 1186 «Про визначення виконавців житлово - комунальних послуг в житловому фонді м. Харкова», у господарське відання КП «Жилкомсервіс» передано житловий фонд комунальної власності територіальної громади м. Харкова, отже КП «Жилкомсервіс» набуло статусу управителя та балансоутримувача житлового фонду.

Згідно з частиною другою статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Вартість послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій встановлюється відповідним рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування належить встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону.

Надання послуг здійснюється КП «Жилкомсервіс» згідно з переліком, затвердженим рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 893 від 20.12.2011, з наступними змінами 27.01.2012 №39 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2011 №893 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова», рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 10.05.2017 № 283 та від 11.05.2018 № 318 «Про коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова».

Договори про надання житлово-комунальних послуг між КП «Жилкомсервіс» та споживачами були укладені шляхом опублікування публічного типового договору в офіційному виданні ХМР – спецвипуску газети «Слобода» від 28.11.2006 №95/1.

Пунктом 1 договору визначено, що предметом договору є забезпечення виконавцем надання послуг з у тримання будинків і споруд та прибудинкових територій в будинку, який знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова.

Невід`ємною частиною даного договору є рішення виконавчого комітету Харківської міської ради «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова».

Частиною 1 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь - якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною та вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товар, надала послуги, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця діє є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відтак, між сторонами виникли правовідносини з приводу надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, та оплати таких послуг, їх надання здійснюється на підставі Типового договору про надання житлово-комунальних послуг, положення якого мають юридично обов`язковий характер і підлягають застосуванню незалежно від того, включені вони до конкретного договору чи ні.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово- комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом першим частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Аналіз вищенаведених положень свідчить про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

На підставі викладеного, у відповідачів виникли зобов`язання щодо сплати заборгованості за надані комунальні послуги. Не укладення письмового договору про надання послуг не є підставою для звільнення відповідачів як споживачів від оплати відповідних послуг.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду Українивід 20 квітня 2016 року у справі № 221/515/15-а, згідно з якою, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними, і відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг в такому випадку не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати у повному розмірі, а також в постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 210/5796/16-ц.

Також вказані положення закону свідчать про те, що споживачі зобов`язані своєчасно і в повному обсязі оплачувати витрати на утримання будинку, споруд і прибудинкової території.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В порушення обов`язку щодо своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг, відповідачі неналежним чином виконували зобов`язання з оплати таких послуг.

Згідно з розрахунком позивача, заборгованість відповідачів за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.03.2007 по 01.03.2020 становить 19 910,17 грн.

Доказів того, що послуги відповідачам не надавались, що вони не користувалися наданими послугами і потреби в таких послугах не мали, належними та допустимими доказами останніми не доведено, матеріалами справи не підтверджено.

Розрахунок боргу, наданий позивачем, сумніву не викликає та приймається судом. При цьому ніякої розбіжності в площі нерухомості та нарахованої сумою судом не вбачається. Згідно до копій технічного паспорту та свідоцтва про право власності загальна площа квартири становить 85,7 кв.м. Ніяких підстав вважати що сума нарахована з розрахунку іншої площі матеріали справи не дають.

Застосування судом строків позовної давності можливе лише за заявою відповідача, зробленою до винесення рішення по справі, проте відповідачами такого клопотання не заявлено. Разом з тим, з урахуванням принципів верховенства права, суд вважає що заяви про скасування судових наказів від 10.09.2013 року та від 28.08.2018 року з посиланням на сплив строків позовної давнини, повинні рахуватись як заяви про застосування позовної давнини до виниклих правовідносин.

Тобто, позовна давність - це встановлений законом строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення захисту свого права шляхом подання позовної заяви до суду.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України)

Враховуючи, що відповідно до положень 1 статті 136 ЦПК України та ч. 2 статті 8Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, тоді як позивач за спірний період не звертався до суду із позовом разом із таким клопотанням.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Беручи до уваги, що позивачем без поважних причин пропущена позовна давність, про застосування якої заявлено відповідачами, позивач звернувся з позовом до суду в березні 2020, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, в межах 3-х річного строку позовної давності, тобто з березня 2017.

На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення суми заборгованості підлягають частковому задоволенню в межах строків позовної давності у розмірі 6819.53 грн., в задоволенні інших вимог необхідно відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги були задоволені частково, то стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір пропорційно частці задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 723 грн.

Стосовно солідарного обов`язку відповідачів суд зазначає, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання (ст. 541 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і будь - кого з них окремо.

Згідност. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як напідставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, позовні вимоги КП «Жилкомсервіс» про солідарне стягнення із відповідачів заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій підлягають задоволенню частково.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідачів на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 723 грн.

Керуючись ст.ст. 3,4,12, 81, 89, 141, 247, 258-259, 264-265, 354, ЦПК України, ст.ст. 509, 525, 526, 541, 543, 610, 638, 639, 624 ЦК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства «Жилкомсервіс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Жилкомсервіс» (адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Конторська, 35, код ЄДРПОУ 34467793, розрахунковий рахунок № НОМЕР_4 , банк одержувача ПАТ «Мегабанк» м. Харків, МФО 351629) заборгованість з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за період з 01.03.2017 по 01.03.2020 у розмірі 6819.53 грн.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Жилкомсервіс» (адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Конторська, 35, код ЄДРПОУ 34467793, розрахунковий рахунок № НОМЕР_4 , банк одержувача ПАТ «Мегабанк» м. Харків, МФО 351629) витрати зі сплати судового збору у розмірі 723 грн. а саме по 241грн. з кожного.

В задоволенні інших вимог – відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Суддя Є.Б. Ольховськи