Ухвала суду № 89312304, 06.05.2020, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/1288/20

Провадження № 2-а/191/19/20

У Х В А Л А

іменем України

06 травня 2020 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Твердохліб А.В., розглянувши адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора Знам`янського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта Степаненко Дмитра Дмитровича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

04.05.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора Знам`янського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта Степаненко Дмитра Дмитровича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Разом із позовною заявою, ОСОБА_1 подано клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП та ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Суддя зазначає, що стаття 5 Закону України «Про судовий збір» вміщує перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.

Відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням звільнити від сплати судового збору на підставі, якщо:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Позивач ОСОБА_1 не надав суду належних доказів, з яких можливо встановити обставини, які підтверджують його майновий стан за попередній календарний рік, або підтверджень того, що він є особою на яку розповсюджуються положення пунктів 2, 3 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», згідно переліку, наведеного вище.

Окрім того, суддя вказує, що 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 Постановою Великої Палати Верховного Суду відступлено від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), яким було зазначено: «У справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, статей 2-4 Закону № 3674-VI позивач звільняється від сплати судового збору. КУпАП дає вичерпний перелік осіб, які можуть мати статус позивача у справах про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення і на цій підставі не повинні сплачувати судовий збір при зверненні до суду першої інстанції.

Так, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17, вказано, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на викладені вище обставини, суддя вважає необхідним відмовити позивачу ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення його від сплати судового збору за позовом про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, та залишити позовну заяву без руху, як таку, що не відповідає вимозі ч. 3 ст. 161 КАС України, оскільки вона не містить документу про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до статті 1 цього Закону судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік», визначено установити прожитковий мінімум на працездатних осіб з 1 січня 2020 року у сумі 2102 грн. 00 коп.

Тобто, позивачу ОСОБА_1 , слід здійснити оплату судового збору за вимогою немайнового характеру у сумі 420 грн. 40 коп. за наступними реквізитами, які введено в дію з 03.01.2020 року: отримувач коштів: УК у м.Синельниковому/м.Син/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ): 37916468, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA468999980313121206000004034, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;__(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області (назва суду, де розглядається справа).

Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 ст. 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки повинні бути усунені у строк не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України.

Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора Знам`янського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта Степаненко Дмитра Дмитровича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання ухвали суду про залишення позову без руху, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: А. В. Твердохліб