Рішення № 89308785, 14.05.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/22646/19

Пров. №2/766/860/20

14 травня 2020 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого – судді Ус О.В., секретар судового засідання Неменко Ю.М., з участю позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Брусенцової О.С., представника відповідача адвоката Ремига М.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Херсонтеплогенерація" про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,-,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 12.11.2019 року звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства "Херсонтеплогенерація" (відповідач), в якому просив суд: визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування йому заборгованості за теплову енергію по особовому рахунку № НОМЕР_1 в сумі 6997,22 грн. у квартирі АДРЕСА_1 за період з листопада 2018 року по квітень 2019 року включно; зобов`язати відповідача списати з особового рахунку незаконно нараховану йому заборгованість по несплаті за теплову енергію по особовому рахунку № НОМЕР_1 в сумі 6997,22 грн. у квартирі АДРЕСА_1 за період з листопада 2018 року по квітень 2019 року включно; стягнути моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.; стягнути понесені ним судові витрати по цій справі, в тому числі витрати на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проте не є власником квартири та фактично там не проживає. Власником вищевказаної квартири є його батько – ОСОБА_2 . Відповідно до інформації ПП «Херсонтеплогенерація» станом на 03.07.2019 року позивачу нараховано заборгованість за нібито спожиту теплову енергію квартири АДРЕСА_3 у сумі 6997,22 грн. З нарахованою відповідачем заборгованістю не погоджується та вважає її безпідставною, оскільки він не є власником вищевказаної квартири та фактично в ній не мешкає, не є індивідуальним споживачем послуг з теплопостачання, які надаються відповідачем. Він не є учасником правовідносин у сфері надання будь-яких житлово-комунальних послуг за адресою зазначеної квартири. Договір на постачання теплової енергії між ним та відповідачем ніколи не укладався, зазначені послуги ним ніколи не отримувались. Він намагався вирішити спірне питання з відповідачем неодноразово, проте це не дало жодних результатів. Він систематично отримує на своє ім`я рахунки виписані відповідачем із заборгованістю за нібито надані відповідачем послуги з теплопостачання. Вказує на те, що у квартирі його батька з травня 2006 року встановлено автономне газове опалення, проте представники відповідача жодного разу не намагалися провести обстеження квартири з метою проведення технічних чи профілактичних оглядів, не надіслали жодного запиту до ПрАТ «Херсонгаз», «Херсонська ТЕЦ» про встановлення в цій квартирі автономного опалення. Вважає такі дії відповідача шахрайством, в зв`язку з чим змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 15.11.2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

29.11.2019 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними оскільки твердження позивача про непроживання в квартирі, де проживають інші члени його родини не є підставою для припинення нарахування заборгованості, у позові відсутні відомості про те, що позивач та члени його родини надавали відповідачу документи, передбачені Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ №630 від 21.07.2005 року, на підтвердження його відсутності за адресою місця реєстрації та й сам по собі факт його не проживання у квартирі в даному випадку не має правових наслідків, оскільки нарахування проводилось не за кількістю зареєстрованих осіб, а відповідно до опалювальної площі. Посилання позивача на те, що він не повинен сплачувати за спожите тепло, оскільки вважає, що він від`єднався від мереж централізованого постачання ПП «Херсонтеплогенерація» та має автономне опалення є хибним, оскільки доказів відключення від мереж централізованого опалення ПП «Херсонтеплогенерація» позивачем ні відповідачу, ні суду не надано. Твердження позивача про те, що дії відповідача призвели до моральних страждань позивача, а також призводять до змін в його житті ніякими доказами не підтверджені. Враховуючи вищевикладене просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

06.12.2019 року позивачем подано відповідь на відзив в якому вказав, що квартира належить його батькові одноосібно, та він не є членом сім`ї позивача, в даній квартирі позивач зареєстрований але фактично там не проживає. Позивач вказує на те, що відповідачем вказано на факт надання теплової енергії до квартири як доведений, проте позивач зазначає, що неодноразово вказував відповідачу на те, що за його інформацією вказана квартира відключена від централізованого теплопостачання ПАТ «Херсонська ТЕЦ», обладнана автономним газовим опаленням у травні 2006 року, тобто до моменту створення ПП «Херсонтеплогенерація» взагалі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 09.12.2019 року вирішено призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

14.05.2020 року від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, яка стосується періоду нарахованої заборгованості та сум, копія якої надіслана стороні відповідача 12.05.2020 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 15.05.2020 року за заявою сторони позивача залишено без розгляду позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії за період з травня 2019 року по березень 2020 року.

Тобто, судом розглядаються первісні вимоги, викладені у позовній заяві від 12.11.2019 року.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов в повному обсязі та дали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Позивач вказав, що у нього відсутні документи щодо відключення від мереж ЦО, він не зобов`язаний доводити законність такого відключення. Крім того, він не проживає у квартирі, не є відповідальним наймачем чи власником квартири, а тому відповідач протиправно зазначає, що рахунок відкритий на його ім`я, не вказує інших зареєстрованих осіб, вважає, що вказані дії пов`язані з займаною ним посадою. Діями відповідача йому заподіяно шкоду.

Представник відповідача позов не визнав в повному обсязі та дав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві. Зазначив, що на підприємстві відсутні відомості про законне відключення квартири від мереж ЦВП, нарахування є законними. Відповідач зареєстрований у квартирі та несе солідарну відповідальність за сплату комунальних послуг. Він зазначений у рахунку, оскільки є зареєстрованою особою, чому не зазначені інші особи пояснити не може.

Суд, заслухавши вступні слова сторін, дослідивши письмові докази встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Визнано стороною позивача та не є спірним у справі, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Власником вказаної квартири був його батько ОСОБА_2 , що підтверджено Договором дарування, посвідченим 29 березня 1994 року державним нотаріусом Другої Херсонської державної нотаріальної контори за реєстровим №3-1796 (арк. справи 11-12). На час розгляду справи в суді на початку 2020 року батько позивача помер. Відомості про спадкоємців відсутні, строк на прийняття спадщини не сплив.

Відповідно до досудової вимоги попередження ПП «Херсонтеплогенерація» абонента Полк АДРЕСА_4 заборгованість за послуги з теплопостачання по о/с 27509 на 01 липня 2019 року складає 6997,22 грн. (арк. справи 15) .

Згідно копії оголошення (арк. справи 16) станом на 03.07.2019 року мешканці під`їзду АДРЕСА_5 будинку АДРЕСА_6 мають заборгованість в загальному розмірі 197027,77 грн., перелічені квартири, що мають борг, в тому числі і квартира АДРЕСА_3 , заборгованість складає 6997,22 грн.

Згідно рахунків на оплату послуг з теплопостачання за особовим рахунком НОМЕР_1 , ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 за надані послуги нараховано: листопад 2018 року – 1156,84 грн., грудень 2018 року -1640,72 грн. до сплати – 2797,56 грн., січень 2019 року – 1650,23 грн. до сплати – 4447,79 грн. (арк. справи 17,18,19).

22.06.2018 року ОСОБА_2 на ім`я директора ПП «Херсонтеплогенерація» було подано лист в якому вказано, що на адресу квартири ОСОБА_2 надійшла записка від імені адміністрації ПП «Херсонтеплогенерація» щодо надання останнім копії акту вводу в експлуатацію або акту закінчення будівництва. ОСОБА_2 вказує, що у зв`язку з відсутністю між сторонами будь-яких цивільно-правових чи господарсько-фінансових взаємовідносин він не бачить підстав для надання вказаних документів (арк. справи 21).

12.12.2018 року ОСОБА_1 подано заяву до Суворовського РВ НП в Херсонській області з приводу того, що 10.12.2018 року за адресою його реєстрації надійшов рахунок ПП «Херсонтеплогенерація» на оплату послуг теплопостачання за листопад 2018 року на суму 1153,84 грн., вказує що він не є власником вказаної у рахунку квартири в зв`язку з викладеним просить порушити кримінальне провадження по факту вчинення щодо нього шахрайським дій визначених ч. 4. 190 КК України з боку ПП «Херсонтеплогенерація» (арк. справ 22).

11.01.2019 року ОСОБА_1 подано заяву до Суворовського РВ НП в Херсонській області з приводу того, що 10.12.2018 року за адресою його реєстрації надійшов рахунок ПП «Херсонтеплогенерація» на оплату послуг теплопостачання за січень 2019 року на суму 1640,72 грн., вказує що він не є власником вказаної у рахунку квартири, в зв`язку з викладеним просить порушити кримінальне провадження по факту вчинення щодо нього шахрайським дій визначених ч. 4. 190 КК України з боку ПП «Херсонтеплогенерація» (арк. справ 24).

12.02.2019 року за №36/587 начальником Херсонського відділу поліції ГУНП в Херсонській області на звернення ОСОБА_1 за фактом можливих протиправних дій з боку ПП «Херсонтеплогенерація» було повідомлено, що за результатом розгляду даної події було встановлено відсутність ознак кримінального правопорушення. Під час проведення перевірки встановлено, що ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_2 або будь-які інші громадяни чи власники квартири АДРЕСА_1 за наданням узгодження про відключення вказаної квартири від централізованого теплопостачання у 2018 році до приватного підприємства не звертались, документи, які б свідчили про відключення від централізованого опалення вказаної квартири у період з 2017 року по 2018 рік до ПП «Херсонтеплогенерація» не надходили (арк. справи 23).

03.06.2019 року ОСОБА_1 на адресу ПП «Херсонтеплогенерація» направлено заяву про досудове врегулювання спору, в якій пропонує ПП «Херсонтеплоенерго» скасувати безпідставно нараховану заборгованість та виключити подібні нарахування в подальшому (арк. справи 25).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Приватне підприємство «Херсонтеплогенерація» надає послуги з теплопостачання (централізованого опалення), в тому числі у квартиру АДРЕСА_1 . Відповідачем відкрито особовий рахунок по квартирі АДРЕСА_7 . У рахунках про сплату на зазначену квартиру за листопад 2018 р. – січень 2019 року вказана її площа, кількість зареєстрованих осіб – 4, а також прізвище та ім`я по батькові позивача – ОСОБА_1 (арк. справи 17-19).

Позивач вважає, що його права порушуються тим, що він вказаний у рахунках на оплату, але не укладав договір з відповідачем та не є власником спірного житла, інформація на під`їзді про заборгованість по квартирі та намір подати позов до суду завдає йому моральну шкоду, оскільки він має військове звання та така інформація ганьбить його офіцерську честь, завдає сорому та душевні страждання.

За п.5 ч.1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (станом на спірні правовідносини) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Індивідуальний споживач (п.6 ч.1 ст. 1 Закону 2189-VIII) - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (п.2 ч.1 ст.5 Закону 2189-VIII).

Статтею 9 Закону 2189-VIII встановлений порядок оплати житлово-комунальних послуг:

1. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

2. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг.

3. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Позивач, як зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 особа, нарівні з іншими зареєстрованими особами несе солідарну відповідальність нарівні зі споживачем за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

За ч.5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (станом на час виникнення правовідносин, що розглядаються судом) відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

Послуга з постачання теплової енергії за ч.6 ст. 21 Закону № 2189-VIII надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п.п. 8, 32 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» (в редакції, чинній на час спірни х правовідносин), послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформлюється на основі типового договору про надання послуг з постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Виконавець зобов`язаний звільнити споживача від оплати за послуги у разі їх ненадання.

З матеріалів справи слідує, що договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання води сторонами не укладався, однак відповідно до ст.13 Закону 2189-VIII зобов`язання укласти договір на надання житлово-комунальних послуг покладено, як на виконавця, так і споживача.

Відповідачем було вчинено дії на користь відповідача у виді надання послуг, тому договір про надання послуг вважається фактично укладеним з моменту надання відповідачу таких послуг.

Відсутність укладеного між сторонами у письмовій формі договору про надання послуг не є підставою виконавцю житлово-комунальних послуг не проводити нарахування оплати за послуги.

Доказів ненадання послуг з теплопостачання до квартир АДРЕСА_1 позивачем не надано.

Посилання на встановлення в квартирі системи автономного опалення суд не приймає до уваги, оскільки відсутні докази зазначеного.

Крім того, відносини у сфері надання послуг з централізованого теплопостачання в Україні регулюються низкою нормативних актів, зокрема, Законом України "Про теплопостачання", Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі -Правила), Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (далі - Порядок).

Згідно п.25 вказаних Правил самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. А в п.26 вказаних Правил передбачена можливість такого відключення за наявності технічної можливості.

Відповідно до п.1.2. Порядку для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг ЦО (центрального опалення) і ГВП (постачання гарячої води) орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади своїм рішенням створює постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП, призначає голову та затверджує її склад, затверджує положення про роботу комісії. До складу комісії повинен входити представник організації теплопостачання.

Порядком передбачено перелік дій, які необхідно вжити споживачу для реалізації свого права на відключення від системи ЦО і ГВП: звернення споживача з заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП, до якої додається копія рішення загальних зборів мешканців будинку про влаштування в будинку системи індивідуального або автономного опалення, підтримане всіма власниками (п.2.1.); розгляд комісією наданих документів лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї. Прийняття комісією рішення, яке оформлюється протоколом. При позитивному рішенні заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП (п.2.2.); отримання від відповідних організацій технічних умов та проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП (п.2.3.); надання разом з проектом відповідних документів. Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж (п.2.4.); відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з ЦО і ГВП та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи (п.2.5.); по закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП (додаток 4) і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження (п.2.6.); комісія своїм рішенням затверджує акт про відключення від мереж ЦО.

Позивачем не надано суду доказів отримання дозволу на відключення, звернення із заявою про видачу технічних умов, про узгодження проекту відключення від ЦО, прийняття участі теплопостачаючої організації у процедурі відключення від мереж ЦО. Відсутність акту про відключення від мереж ЦО свідчить самовільне відключення.

Відповідно до вказаних Правил та Порядку відключення від мереж централізованого опалення окремих приміщень у житлових будинках не дозволяється, а можливо лише відключення будинку в цілому.

Таким чином, вказаними нормативно правовими актами взагалі не передбачено можливості проведення відключення окремих житлових приміщень від мереж ЦО та ГВП.

Тобто, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що квартира АДРЕСА_1 не отримує послуги з теплопостачання у передбаченому законом порядку.

Посилання сторони позивача на те, що саме відповідач зобов`язаний запитати у будь-яких інших організацій докази законного відключення квартири від мереж централізованого опалення не заслуговують на увагу, оскільки саме споживач або особи зареєстровані чи проживаючи без реєстрації у квартирі, яка підключена до мережі теплопостачання, повинні довести факт неотримання ними послуг або законність відключення від мереж.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За положеннями ЦК України: цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (ч.1 ст.11); кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.ч.1 і 2 ст.15).

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способом захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріального - правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення(визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст.16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямого визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Судова юрисдикція поширюється не загалом на всі суспільні відносини, а лише на такі, що врегульовані нормами права, тобто на правовідносини. У свою чергу, неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Порушенням суб`єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб`єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов`язаної особи.

Так само протиправним є покладення на особу додаткового обов`язку, який не випливає зі змісту конкретних правовідносин за участі цієї особи.

Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Таким чином, на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, з урахуванням діючого законодавства, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог щодо незаконності нарахування плати за отримані послуги з теплопостачання квартири АДРЕСА_1 , а тому відсутні підстави для задоволення вимог про списання такої заборгованості та відшкодування моральної шкоди.

На підставі п.2 ч.2 та ч.1 ст. 142 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача. Стороною відповідача доказів про наявність судових витрат суду не надано.

Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.

Рішення в повному обсязі складене 19 травня 2020 року.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 10, 12, 76, 81, 10-13, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8 ) до Приватного підприємства "Херсонтеплогенерація" (ідентифікаційний код юридичної особи 34458071, місцезнаходження: м.Херсон, вул. Кутузова, 2а) про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Херсонського апеляційного суду або через Херсонський міський суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На підставі п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк на апеляційне оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

СуддяО. В. Ус