Рішення № 89307018, 19.05.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/860/20

Провадження № 2-а/761/114/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Рибака М.А.,

за участю секретаря Савенко О.І.,

представника позивача Дасюка В.В.,

представника відповідача Рудік А.Ю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в режимі відеоконференції поза приміщенням суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у місті Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у місті Києві (далі по тексту - відповідач), відповідно до якої просив суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління ДПС у місті Києві від 20.12.2019 року № 67 по справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в період з 18.11.2019 року по 20.11.2019 року відповідачем було проведено документальну позапланову перевірку позивача у зв`язку із прийняттям останнім рішення про припинення підприємницької діяльності як фізичної особи-підприємця.

За результатами проведення перевірки було складено акт від 27.11.2019 року, яким було встановлено порушення ведення обліку доходів і витрат та порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

В подальшому відповідачем було складено протоколи про адміністративне правопорушення № 66 від 20.12.2019 року за ч. 1 ст. 164-1 КУпАП та № 67 від 20.12.2019 року за ч. 1 ст. 165-1 КУпАП та 20.12.2019 року постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-1 та ч. 1 ст. 165-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення в розмірі 680,00 грн.

ОСОБА_1 вважав дану постанову такою, що суперечить нормам чинного законодавства, оскільки його не було повідомлено про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також зазначав про сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності згідно ст. 38 КУпАП на час винесення постанови. Окрім того, вказував на порушення ч. 2 ст. 254 КУпАП та складення протоколів про адміністративне правопорушення та відсутність мотивації суті правопорушення в оскаржуваній постанові. Просив суд постанову у справі про адміністративне правопорушення від 20.12.2019 року визнати протиправною та скасувати, як незаконну.

Ухвалою суду від 17.01.2020 року справу прийнято до провадження та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляду справи по суті на 26.02.2020 року.

18.02.2020 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

21.02.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позов в якому він позов не визнав та заперечував проти його задоволення. При цьому зазначав, що відповідачем було дотримано двомісячний строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки він вчинив триваюче адміністративне правопорушення в період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року та з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, яке було виявлено лише під час перевірки 27.11.2020 року. Окрім того, вказував, що законом не встановлено правового наслідку порушення строку складення протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначав, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення був присутній представник позивача, а сама постанова містила усі вимоги, що передбачені законом.

26.02.2020 року розгляд справи було відкладено на 19.05.2020 року у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному.

12.05.2020 року до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Дасюка Віктора Володимировича про участь у судовому засіданні а режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 13.05.2020 року клопотання було задоволено та надано можливість учасникам справи брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд про його задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнала та заперечувала проти його задоволення.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, приходить до наступних висновків.

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 61 Конституції України визначає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Судом встановлено, що згідно з актом перевірки від 27.11.2019 року № 613/26-15-42-05-30-2487705035, складеним головним управлінням ДПС у місті Києві, було встановлено, зокрема, не ведення обліку доходів і витрат та порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

20.12.2019 року заступником начальника відділу перевірок самозайнятих осіб по припиненню підприємницької діяльності управління податкових перевірок фізичних осіб Головного управління ДПС у місті Києві І. Гамрецькою було викладено протоколи про адміністративні правопорушення №№ 66 та 67 за ч. 1 ст. 164-1 та ч. 1 ст. 165-1 КУпАП.

Вказаними протоколами було встановлено неналежне ведення обліку доходів і витрат за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року та порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року.

Згідно із ч. 1 ст. 164-1 КУпАП неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов`язкову форму обліку тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 165-1 КУпАП порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" і "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян..

Стаття 9 КУпАП визначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до ст. 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст.251 КУпАП).

Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП).

Згідно з ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Так, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Положеннями частини 8 статті 9 зазначеного Закону передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пункті 4, пункті 5 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

За змістом частини 11 та частини 12 статті 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом; єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Статтею 234-2 КУпАП передбачено, що органи доходів і зборів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані зокрема з порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (стаття 165-1).

Від імені органів доходів і зборів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники органів доходів і зборів та їх заступники.

Відповідно до частини 1 статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні данні, на підставі яких суд встановлює наявні або відсутні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не були в повній мірі дотримані вимоги КУпАП при розгляді справи, а саме: не з`ясовано чи підлягає особа адміністративній відповідальності за вчинене правопорушення та чи не закінчились на момент розгляду справи строки притягнення особи до відповідальності.

Як вбачається зі змісту статті 38 КУпАП, початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.

Відповідно до положень пункту 7 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статті 38 цього Кодексу.

Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Подібна правова позиція щодо застосування норм права викладена у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17, від 11 грудня 2018 року у справі № 242/924/17 та від 24 січня 2019 року в справі № 203/28/17.

Відтак судом встановлено, що неналежне ведення обліку доходів і витрат за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року та порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року не є триваючими адміністративними правопорушеннями, а тому суб`єктом владних повноважень при прийнятті постанови не враховано вимоги статті 38 КУпАП, яка в свою чергу визначає строки накладення адміністративного стягнення.

Оскільки оскаржувану постанову було винесено 20.12.2019 року за вчинення порушень за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року та в період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року, суд приходить до висновку, що відповідач під час винесення постанови порушив вимоги ст. 38 КУпАП

Окрім того, суд відзначає, що оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення не містить чіткого опису обставин, установлених під час розгляду справи, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, відповідачем не було доведено правомірності свого рішення, а заперечення, виловлені у відзиві на позов не спростовують встановлених судом обставин.

За таких обставин суд приходить до висновку по те, що позов слід задовольнити, постанову Головного управління ДПС у місті Києві від 20.12.2019 року № 67 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 в сумі 680,00 грн скасувати.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 251, 252, 280, 288, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 73, 74, 77, 241, 242, 296 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у місті Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову Головного управління ДПС у місті Києві від 20.12.2019 року № 67 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 в сумі 680,00 грн.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-1 та ч. 1 ст. 165-1 КУпАП - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд міста Києва. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Головне управління Державної податкової служби України у місті Києві: м. Київ, вул. Щолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267.

СУДДЯ М.А. РИБАК