Вирок № 89303228, 13.05.2020, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1656/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2020 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді Ковальчука О.І.

секретаря с/з Кайрякової К.О.

з участю прокурора Ліховина І.С.

захисника Накловича І.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження №12020140090000599 від 25.02.2020 року про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше неодноразово судимого, останній раз 12.02.2016 року вироком Шевченківського районного суду м. Львова за ч. 3 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч. 1 ст. 162 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , 22.02.2020, приблизно о 19:45 год., перебуваючи в приміщені магазину «Близенько» ПП «Мережа-Сервіс Львів» №68, що за адресою: м. Львів, пр. Чорновола, 69А, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою протиправного збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу із стелажу вказаного магазину таємно викрав одну коробку цукерків марки «Рафаелло» Т30 вагою 300 грам вартістю 215,40 грн. без ПДВ та пройшов повз касу не розрахувавшись за вказаний товар та покинув місце вчинення злочину, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

В ході досудового розслідування укладена угода про примирення від 28.02.20120 року, між представником потерпілого ОСОБА_2 , з одного боку, та обвинуваченим у кримінальному провадженні ОСОБА_1 , з іншого боку, на підставі ст. ст. 468, 469, 471 КПК України, за умовами якої обвинувачений погодився на повне визнання своєї винуватості та призначення йому покарання за ч. 2 ст. 185 КК України в межах санкції за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі та згідно ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Так, із змісту даної угоди встановлено, що ОСОБА_1 беззастережно та в повному обсязі визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та наведені обставини вчинення цього правопорушення і зобов`язується беззастережно визнавати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 підтримавши угоду, повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та пояснив, що він повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом, відтак просить затвердити угоду, так як реально може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Представник потерпілого Шолок І.М . надіслав на адресу суду заяви про розгляд справи без участі представника потерпілого. Просив затвердити угоду про примирення та пояснив, що на нього не чинився будь-який тиск при підписанні угоди. Жодних претензій до обвинуваченого не має.

Захисник Наклович І.М. просив затвердити угоду примирення між представником потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 від 28.02.2020 року.

Прокурор не заперечив щодо затвердження угоди про примирення між представником потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 від 28.02.2020 року.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, які просили затвердити угоду про примирення, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення повністю доведена та його дії вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Відтак суд вважає, що слід затвердити угоду про примирення між сторонами кримінального провадження з тих підстав, що така відповідає вимогам ст. 471 КПК України, обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, учасники судового провадження просять таку угоду затвердити, узгоджена сторонами міра покарання відповідає санкції ч. 2 ст. 185 КК України, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особі обвинуваченого ОСОБА_1 та укладення даної угоди між сторонами кримінального провадження було добровільним.

Підстав для відмови у затвердженні укладеної між сторонами угоди про примирення суд не вбачає.

Відповідно до вимог ст. 469 КПК України, угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді). Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Згідно ст. 471 КПК України, в угоді про примирення зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування чи перелік дій, не пов`язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов`язані вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди. В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.

У відповідності до ч.3 ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

З врахуванням вищевикладеного, підстав для відмови у затвердженні укладеної між сторонами угоди про примирення суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 370, 373, 374, 471, 474, 475 КПК України, суд

ухвалив:

затвердити угоду про примирення між сторонами кримінального провадження, яка укладена 28 лютого 2020 року в м. Львові між представником потерпілого ОСОБА_2 , з однієї сторони, та обвинуваченим ОСОБА_1 , з другої сторони, в кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020140090000599 від 25.02.2020 року відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за умовами якої сторони погодились на повне визнання ОСОБА_1 своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначення ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі та застосувати до засудженого ОСОБА_1 ст.75 КК України, звільнивши останнього від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий термін строком на 1 (один) рік.

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік.

У відповідності до ст. 76 ч. 1 п.п. 1, 2 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов`язки, а саме:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя О. І. Ковальчук