Рішення № 89298974, 19.05.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/1713/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2020 року м. Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Каліуш О. В., за участі секретаря судового засідання Франчук А. О., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Інспектора молодшого лейтенанта поліції 2-го батальйону 1 роти Малярова Станіслава Олексійовича, третя особа Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду з адміністративним позовом, ОСОБА_1 просить скасувати постанову поліцейського Малярова Станіслава Олексійовича серія ЕАК № 2287346 від 24.03.2020, якою його було притягнуто до адміністративної відповідності за ч.1 ст. 122 КУпАП.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що 24 березня 2020 року в 02.25 відповідачем було винесено постанову ЕАК № 2287346 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. Відповідно до змісту постанови, він керував транспортним засобом, який перевозив вантаж, а саме металобрухт, який створював шум, підіймав пил, та був ненадійно закріплений, чим створював небезпеку для інших часників дорожнього руху, чим він порушив п. 22 ПДР- порушення правил перевезення вантажів. До постанови він додав письмові пояснення, в яких зазначив, що вантаж був надійно складений та ніякого пилу та шуму не підіймав. Вантаж він перевозив з м. Дружківки Донецької області у м. Каменське Дніпропетровської області і вже проїхав 190 км.

Цю постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції національної поліції. У випадках, передбачених частинами, першої та другою цієї частини, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Відповідно до ст. 276 КУпАП - справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Разом з тим, словосполучення «на місці вчинення правопорушення» та «за місцем його вчинення» - не є тотожними та мають різне цільове спрямування. Так, відповідно до Рішення Конституційного суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 – «Аналіз положень глави 22 Кодексу в системному зв`язку з положенням його глави 17 вказує на те, що підстав для ототожнення вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення « на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у ст. ст. 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення «за місцем його вчинення» застосоване у положенні частини першої ст. 276 Кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно - територіальним устроєм України».

Ч. 3 ст. 258 КУпАП передбачає, що працівник патрульної поліції може винести постанову на місці вчинені правопорушення, тобто – на місці зупинки транспортного засобу. Проте, постанова не може бути винесена без розгляду адміністративної справи. Постанова щодо притягнення особи до відповідальності виноситься за результатами розгляду справи. Ч.3 ст. 258 КУпАП вказує на те, що працівник патрульної поліції повинен дотримуватися вимог ст. 258 КУпАП, яка зазначає, що постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи.

Разом з тим, ст. 276 вказує, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, тобто – за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення. Проте, відповідач положень закону не дотримався та розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу.

Незаконно розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, відповідач суттєво порушив його права.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 Кодексу щодо своєчасного, всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності чи є обставини, що помішують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно врахувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (ч. 2 ст. 33 Кодексу).

Згідно з ч. 1 ст. 268 Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівці у галузі права, який за законом має права на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо особі буде надано достатній проміжок часу для підготовки до розгляду справи, пошуку адвоката, ознайомлення з матеріалами справи, тощо.

Незаконно розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, відповідач не дав йому можливості скористатися своїми правами передбаченими ст. 268 КУпАП у повному обсязі. Крім того, відповідач проігнорував вимоги ч. 2 ст. 33 КУпАП. Розгляд справи на дорозі, на місці зупинки транспортного засобу, унеможливило виконання вимог ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст. 279 КУпАП, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Разом з тим, після висловлення звинувачень, відповідач пішов до свого патрульного автомобілю де виніс постанову. Будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішенні клопотання, не були досліджені докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи. Своїми діями відповідач грубо порушив вимоги ст. ст. 278, 279 КУпАП.

Таким чином:

-відповідач незаконно розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу, хоча закон дозволяє розглядати справи виключно за місцезнаходженням органу, який уповноважений розглядати такі справи;

-відповідач позбавив його можливості скористатися у повному обсязі своїми правами передбаченими ст. 268 КУпАП;

-відповідач порушив вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме проігнорував порядок встановлений ст.ст. 278-279 КУпАП.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Третя особа Департамент патрульної поліції Національної поліції України надав письмові пояснення на позов, в яких зазначив, що відповідно до п. 22.3 (ґ) Правил дорожнього руху України перевезення вантажу дозволяється за умови, що він, крім іншого, не створює шуму, не піднімає пилу, та не забруднює проїзну частину і навколишнє середовище.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачено, що порушення правил перевезення вантажів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Згідно з ч. 5 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Частина 2 ст. 33 КУпАП встановлює, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі.

Тож, вбачається, що Національна поліція України уповноважена через своїх співробітників притягувати осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень.

Таким чином, 24.03.2020 близько 02 години 25 хвилин, відповідачем, у відповідності до чинного законодавства, було винесено постанову серії ЕАК № 2287346 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 1 ст. 122 КУпАП про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу розміром 255 грн. Вказана постанова обґрунтована тим, що позивач керуючи транспортним засобом Renault Magnum 480 з номерним знаком НОМЕР_1 перевозив вантаж, а саме металобрухт, який створював небезпеку для інших учасників дорожнього руху, чим не виконав вимогу пункту 22.3 (ґ) Правил дорожнього руху.

У позовній заяві позивачем також зазначено, що усні пояснення з такою самою суттю ним були надані відповідачу під час розгляду справи,за результатами якого відносно нього було складено оскаржувану постанову. Проте, зі слів позивача, такі пояснення нібито не були узяті відповідачем до уваги. Слід звернути увагу, що відповідно до положень ст. ст. 251 та 252 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані та посадова особа уповноважена на розгляд справи про адміністративні правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням.

Таким чином, відповідачем було виявлено дії з ознаками адміністративного правопорушення та в результаті отримання від позивача фактичних даних, а саме - усних пояснень з цього приводу, прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Ухвалою судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10 квітня 2020 року відкрито провадження у цій справі, справу призначено до судового розгляду (а.с.13).

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 травня 2020 року залучено до участі в розгляді цієї справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Департамент патрульної поліції Національної поліції України (а.с.35-36).

Позивач Алейнов О. С. у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві, пояснивши, що правил перевезення вантажу він не порушував, а відповідач безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності.

Відповідач Інспектор молодший лейтенант поліції 2-го батальйону 1 роти Маляров С. О., будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засіданні не з`явився, причини неявки не повідомив.

Представник третьої особи Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, в письмових поясненних просив справу розглянути у його відсутність.

Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд прийшов до таких висновків.

Судом установлено, що постановою серії ЕАК № 2287346 від 24 березня 2020 року у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню за ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 255,00 грн (а.с.8).

Як убачається із оскаржуваної постанови, 24 березня 2020 року о 02 годині 15 хвилин ОСОБА_1 керував авто RENAUT MAGNUM 480, держномер НОМЕР_1 з причепом, держномер НОМЕР_2 , перевозив вантаж, а саме металобрухт який створював шум, підіймав пил, та був ненадійно закріплений, чим створював небезпеку для інших учасників дорожнього руху, тим самим порушив п. 22 ПДР – порушення правил перевезення вантажів.

Даючи оцінку оскаржуваній постанові суд прийшов до таких висновків.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, що визначено ст. 245 КУпАП.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 122.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частиною 1 ст.122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за порушення правил перевезення вантажів.

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

В статті 258 КУпАП зазначені випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.

За приписами ч.2 наведеної статті протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу (ч.4 ст. 258 КУпАП).

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2). Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч.3).

Відповідно до ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності діють змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1). Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В оскаржуваній постанові зазначено, що позивач перевозив вантаж, а саме металобрухт, який створював шум, підіймав пил, та був ненадійно закріплений, чим створював небезпеку для інших учасників дорожнього руху.

Судом переглянуто відеозапис подій, зафіксованих 24.03.2020 за допомогою нагрудної камери відповідача, який знаходиться в матеріалах адміністративної справи і записаний на диск (а.с. 30).

За результатами перегляду відеозапису вбачається фрагмент розгляду відповідачем справи про адміністративне правопорушення відносно позивача. Саме правопорушення на відеозапису не зафіксоване.

Тобто, з наданого відеозапису не вбачається факт перевезення позивачем вантажу, а саме металобрухту, який створював шум, підіймав пил та був ненадійно закріплений, чим створював небезпеку для інших учасників дорожнього руху.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, всупереч вище зазначеному, відповідач встановлений обов`язок довести правомірність свого рішення, як таке що відповідає вимогам ст. 2 КАС України не виконав.

Відповідач не надав суду жодного належного доказу, який достовірно підтверджує обставини порушення позивачем 24.03.2020 ПДР України, а саме, що автомобіль позивача, який перевозив вантаж, який створював шум, підіймав пил, та був ненадійно закріплений, чим створював небезпеку для інших учасників дорожнього руху.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Крім того, в оскаржуваній постанові відповідачем зазначено, що позивач порушив п. 22 ПДР.

Проте, п. 22 ПДР України містить п`ять підпунктів, порушення кожного з яких може утворювати самостійний склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.

Отже, зазначене свідчить, що оскаржувана постанова не містить посилання на нормативно-правовий акт, який порушено діями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, встановивши відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАК № 2287346 від 24.03.2020 відносно ОСОБА_1 підлягає скасуванню.

Також, виходячи з положень ч.2 ст.9, ч.3 ст. 286 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, суд вважає необхідним вийти за межі заявлених позовних вимог та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За встановлених судом обставин, які є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі, оцінку доводам позивача щодо порушення відповідачем процедурних питань, суд не надає.

Отже, позов слід задовольнити в повному обсязі.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, суд присуджує стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 245, 246, 271, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Інспектора молодшого лейтенанта поліції 2-го батальйону 1 роти Малярова Станіслава Олексійовича (адреса: 49000, м. Дніпро, пл. Троїцька, 2а), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Департамент патрульної поліції Національної поліції України (ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, адреса для листування: 49000, м. Дніпро, площа Троїцька, 2-а) про скасування постанови задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАК № 2287346 від 24 березня 2020 року, винесену інспектором лейтенантом поліції 2-го батальйону 1 роти Маляровим Станіславом Олексійовичем, відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп.

Повне судове рішення складено 19 травня 2020 року.

Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) строки апеляційного оскарження рішення суду продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя: О. В. Каліуш