Ухвала суду № 89297363, 06.05.2020, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 4-с/359/4/2020

Справа № 359/6235/18

У Х В А Л А

Іменем України

06 травня 2020 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

головую чого судді Муранової-Лесів І.В..

при секретарі Степаненко А.О.,

за участі заінтересованої особи – стягувача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на неправомірні дії та рішення заступника начальника Мостиського районного відділу Державної виконавчої служби Буриш Луції Альфонсівни, заінтересована особа – стягувач ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

18.09.2019 року до Бориспільського міськрайонного суду надійшла скарга ОСОБА_2 в особі представника скаржника-адвоката Воронко В.В., якою просить суд : - поновити строк на оскарження дій і рішень заступника начальника Мостиського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області Буриш Л.А.; -визнати неправомірними дії заступника начальника Мостиського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області Буриш Л.А. щодо включення до переліку видів доходів ОСОБА_2 при проведенні розрахунку заборгованості по аліментам грошових коштів отриманих від реалізації нерухомого майна в сумі 194 100,00 грн.; - визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Мостиського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області Буриш Л.А. від 11.03.2019 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника; - зобов`язати заступника начальника Мостиського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області Буриш Л.А. здійснити перерахунок заборгованості по аліментам ОСОБА_2 ( а.с. 1-5 т.1).

В обґрунтування скарги зазначив, що на примусовому виконанні у Мостиському РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області перебуває виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% мінімального прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 01.04.2018 і до дня досягнення дитиною повноліття. Зазначив, що станом на 14.02.2019, заборгованість по виконавчому документу про стягнення аліментів відсутня. Вказує, що приблизно в березні 2019 року, точної дати не пам`ятає, державний виконавець в телефонному режимі повідомила заявникові про перерахунок суми заборгованості за 2018 рік, у зв`язку з чим, необхідно погасити ще майже 50 000,00 грн. При цьому, жодних постанов боржнику не надавала, з новим розрахунком заборгованості не ознайомлювала. З метою уникнення сплати штрафних санкцій та скасування заходів примусового виконання, ОСОБА_2 здійснив погашення вказаної заборгованості по аліментам. Одночасно зазначив, що 03.09.2019 отримав позовні заяви ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину. Із додатків до позовної заяви заявникові стало відомо про постанову від 11.03.2019 про звернення стягнення на заробітну плату, стипендію та інші доходи боржника. Згідно оскаржуваної постанови, ОСОБА_2 07.03.2019 подав декларацію про доходи за 2018 рік, де зазначив в розділі інші доходи дохід від реалізації нерухомого майна в сумі 194 100,00 грн., 1/4 частина якого від доходу боржника становить 48525,00 грн. Державним виконавцем було повторно нараховано заборгованість по аліментам із врахуванням доходів від відчуження нерухомого майна. Вважає дії Державного виконавця по віднесенню доходів від продажу належного йому на праві приватної власності нерухомого майна до доходів з яких здійснюються відрахування аліментів протиправним, оскільки постановою КМУ від 26.02.1993 № 146 затверджено Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб. Так, у пункті 12 Переліку наведено види доходів, з яких утримання аліментів не провадиться, та даний пункт не містить дохід від продажу майна. За таких обставин, вважає протиправним включення до доходів ОСОБА_2 за 2018 рік грошових коштів, отриманих від продажу нерухомого майна для визначення заборгованості по аліментах в межах виконавчого провадження №58064066, а відтак, такі дії заступника начальника Мостиського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області Буриш Л.А. слід визнати неправомірними. Як наслідок, заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 48 525,00 грн. нарахована безпідставно, а постанова заступника начальника Мостиського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області Буриш Л.А. від 11.03.2019 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника підлягає скасуванню.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення пропущеного строку зазначив, що оскаржувану постанову від 11.03.2019 не отримував, про здійснення протиправного нарахування державним виконавцем заборгованості по аліментів із врахування отриманих ним грошових коштів від продажу власного нерухомого майна стало відомо лише 03.09.2019 із додатків до позовної заяви поданої ОСОБА_1 до Києво-Святошинського суду. Отже, дану скаргу подає протягом 10-ти днів від дня, коли довідався про порушення своїх прав. З цих підстав просив визнати причини поважними і захистити його права, шляхом поновлення строку на оскарження дій та рішення державного виконавця вчинених ним 11.03.2019.

Ухвалою судді від 19 вересня 2019 року скаргу призначено до судового розгляду (а.с.17 т.1).

24.10.2019 р. до суду надійшли заперечення заступника начальника Мостиського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області Буриш Л.А. на скаргу ОСОБА_2 (а.с.43,44 т.1). Згідно заперечень зазначено, що 14.01.2019 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам для відома. Стягувачем у заяві вказано, що боржник проходить військову службу в Управлінні Мостиського державного прикордонного загону, тому заступником начальника Мостиського РВ ДВС Буриш Л.А. 14.01.2019 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника, яку разом із копією виконавчого листа скеровано для стягнення із заробітної плати ОСОБА_2 , також нараховано заборгованість по аліментах починаючи з 01.04.2018 року по грудень 2018 року. Зазначають, що на вимогу державного виконавця від 28.02.2019 року боржником 07.03.2019 року подано декларацію про доходи та майно боржника за 2018 рік, у якій зазначено в графі: інші види доходів від відчуження нерухомого майна-194100 грн. У зв`язку з цим, було повторно нараховано заборгованість, виходячи з доходів за 2018 рік 1/4 частина доходу -в сумі 48525 грн., про що листом від 12.03.20219 року повідомлено стягувачку письмово та боржника в телефонному режимі. Також зазначають. що переважно вся кореспонденція направлялася ОСОБА_2 простою кореспонденцією або повідомлявся в телефонному режимі про винесення постанови чи наявність заборгованості, оскільки ОСОБА_2 проживає за адресою АДРЕСА_1 , яка є адресою прикордонної служби, а квартири де проживають військовослужбовці є відомчі (розміщені в двох п`ятиповерхових будинках), тому вся кореспонденція залишається в черговій частині, яка пізніше поділяється адресатам, що значно порушує строки пересилки кореспонденції, а оскільки державний виконавець зобов`язаний вживати заходів щодо примусового виконання рішення, упереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, по згоді боржника ОСОБА_2 повідомлялося в телефонному режимі про наявність заборгованості чи винесення у виконавчому провадженні постанов. 11.03.2019 року в Управління прикордонного загону державним виконавцем було направлено, рекомендованою поштою, постанову про стягнення із заробітної плати ОСОБА_2 аліменти в розмірі ј частини та заборгованість в сумі 48525 грн. із зазначенням стягнення 50% від заробітної плати: 25% - поточні аліменти та 25% - на погашення заборгованості. Боржником повністю було погашено дану заборгованість, а саме: частково стягнуто із заробітної плати, решту 35000 грн. сплачено ОСОБА_2 самостійно. Враховуючи зазначене, просили відмовити в задоволенні скарги боржника ОСОБА_2 , оскільки заборгованість у сумі 48525 грн. стягнуто із доходів боржника (вказаних у декларації про доходи) за період з 01.04.2018р. по грудень 2018року.

04.11.2019 р. до суду надійшли клопотання стягувача ОСОБА_1 про витребування доказів та про допит свідків.

Ухвалою суду від 04 листопада 2019 року, відображеною у протоколі судового засідання, у задоволенні клопотання про допит свідків – відмовлено (а.с.101 т.1).

Ухвалою суду від 04.11.2019р. клопотання стягувача ОСОБА_1 про витребування письмових доказів – задоволено частково. Витребувано у Мостиського районного відділу належним чином завірені копії:- матеріалів виконавчого провадження №58064066;- Журналу вихідної кореспонденції, сформованого Автоматизованою системою виконавчого провадження, щодо направлення на ім`я ОСОБА_2 документів виконавчого провадження №58064066, починаючи з 11.03.2019 року;- реєстру згрупованих поштових відправлень на ім`я ОСОБА_2 , (адреса АДРЕСА_1 ) в рамках виконавчого провадження №58064066, починаючи з 11.03.2019 року, із зазначенням штрихового кодового ідентифікатора;- повідомлень про вручення поштових відправлень на ім`я ОСОБА_2 адреса АДРЕСА_1 ) в рамках виконавчого провадження №58064066, починаючи з 11.03.2019 року. Витребувати у Мостиського прикордонного загону інформацію про дату реєстрації (вручення) кореспонденції на ім`я ОСОБА_2 з Мостиського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, починаючи з 11.03.2019 року.( а.с.103,104, 108 -110 т.1).

29.01.2020 р. до на електронну пошту суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді (а.с.197-203 т.1).

Ухвалою судді від 30 січня 2020 року (а.с.210-214т.1) визнано відвід, заявлений стягувачем ОСОБА_1 судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Мурановій-Лесів І.В. – необґрунтованим, передано справу до канцелярії Бориспільського міськрайонного суду для визначення судді для вирішення питання про відвід судді в порядку, визначеному ст..33 ЦПК України.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 лютого 2020 року в іншому складі суду у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді відмовлено (т.1 ст. 234,235).

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Муранової-Лесів І.В. від 28 лютого 2020 року (а.с.240 т.1) скаргу призначено до судового розгляду.

У судове засідання скаржник ОСОБА_2 та представник скаржника - адвокат Воронко В.В. не з`явилися, направили суду клопотання, яким просять розглядати справу за їхньої відсутності.

Заступник начальника Мостиського районного відділу Державної виконавчої служби Буриш Л.А. у судове засідання не з`явилася, але направила суду листа (а.с.1 т.2), яким просила відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_2 , оскільки заборгованість в сумі 48525 грн. стягнуто з доходів боржника (вказаних у декларації про доходи) за період з 01.04.2018 по грудень 2018 року, а також розглядати справу без участі представника Мостиського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області.

Заінтересована особа-стягувач ОСОБА_1 у судовому засіданні просила суд у задоволенні скарги відмовити, також підтримала подане до суду клопотання про залишення с краги без розгляду.

Суд, заслухавши пояснення заінтересованої особи, дослідивши заяви, скаргу та додані до неї документи, а також матеріали цивільної справи № 2/359/2318/2018, 359/6235/18, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14.11.2018 року у справі № 359/6235/18 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% мінімального прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 01 квітня 2018 року, до дня досягнення дитиною повноліття.( а.с.28-30 ц.с. № 2/359/2318/2018, 359/6235/18).

Заступником начальника Мостиського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області Бурикш Л.А. 14.01.2019 р. за заявою ОСОБА_5 відкрито виконавче провадження № 58064066 щодо примусового виконання зазначеного рішення суду, та направлено постанову про відкриття виконавчого провадження сторонам виконавчого провадження (а.с. 16.17 т.2).

14.01.2019 року заступником начальника Мостиського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області також винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_2 , яку також було направлено учасникам виконавчого провадження (а.с. 22-24 т.2).

Встановлено, що 07.03.2019 року боржником ОСОБА_2 подано декларацію про доходи та майно боржника фізичної особи (в межах виконавчого провадження №58064066), у пункті 8 Розділу II якої боржник зазначив відомості про отримання доходу від відчуження нерухомого майна в сумі 194100 грн.(а.с.44-50 т.2).

11.03.2019 року заступником начальника Мостиського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Постанова обґрунтована тим, що боржником подано декларацію про доходи за 2018 рік, де зазначено дохід від реалізації нерухомого майна в сумі 194100 грн,, звідси 1/4 частка від доходу боржника становить 48525грн. Тому направляється постанова про стягнення із заробітної плати ОСОБА_2 : 25% заробітної плати поточні аліменти на утримання дитини та 25 % на погашення заборгованості в користь ОСОБА_5 .. Оскаржуваною постановою виконавець, зокрема, постановила: звернути стягнення на доходи боржника ОСОБА_2 , що отримує дохід у Мостиському правлінню прикордонного загону, за адресою: Львівська область, Мостиський район, м.Мостиська, вул.Я.Мудрого, 113; здійснювати відрахування із доходів боржника у відповідності до чинного законодавства на користь стягувача за вказаними реквізитами у розмірі 50% до виплати загальної суми боргу 48525 грн. Після погашення вказаної заборгованості стягнення проводити по ј частині заробітної плати ОСОБА_2 ( а.с.52-53 т.2).

Листом від 11 березня 2019 року №3307 на виконання вимог статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» заступник начальника ДВС направила для відома та виконання постанову від 11.03.2019 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника на адресу проживання стягувача, за місцем реєстрації боржника та за місцем роботи боржника(а.с.51 т.2).

У листі Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Прикордонної служби України від 04 грудня 2019 року за №44/8420 (а.с.138 т.1) на виконання ухвали суду повідомлено, що 14 березня 2019 року, рекомендованим листом через АТ «Укрпошта» на адресу Мостиського прикордонного загону надійшов лист від Мостиського управління юстиції у Львівській області від 11.03.2019 №3307 «Про направлення для виконання та до відома «Постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника» від 11.03.2019 ВП №58064066. Інформація зазначена в листі була прийнята до виконання. Протягом січня-листопада 2019 року було утримано з ОСОБА_6 кошти у сумі 51535 грн. 24 коп. Окрім того, ним (гр.. ОСОБА_2 ) було сплачено готівкою 06.02.2019 заборгованість по аліментах в сумі 28 тис.грн. Інформацією про отримання чи не отримання гр.. ОСОБА_2 зазначеного листа та постанови Мостиський прикордонний загін не володіє.

З матеріалів виконавчого провадження ВП №58064066, копія якого витребувана судом та долучена до матеріалів даної цивільної справи, встановлено, що вищезазначена заборгованість по аліментах в сумі 48525 грн., нарахована державним виконавцем із доходу від відчуження майна, була сплачена заявником – боржником ОСОБА_2 добровільно, шляхом перерахування на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа №2/359/2318/2018, виданого 27.12.2018, а саме: 35000 грн. сплачені 11.04.2019, 7593,76грн. – 14.06.2019 та 5060грн. – 27.06.2019. Що підтверджується відповідними розпорядженнями державного виконавця та платіжними дорученнями про перерахування коштів стягувачу, листами - повідомленнями Мостиського РВДВС Головному бухгалтеру – начальнику фінансово-економічного відділу Мостиського прикордонного загону про погашення заборгованості та квитанцією Приватбанку від 27.06.2019 на суму 5060грн. (а.с.85,86,91106,107,109, 110,111,112).

Ці обставини заявник ОСОБА_2 у своїй скарзі не оспорює.

За нормами ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У відповідності до ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду:

а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи;

б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Встановлено,що про порушення її прав заявник повинен був дізнатися при сплаті нарахованої йому заборгованості, тобто, не пізніше як 11.04.2019.

Зі скаргою ОСОБА_2 звернувся до суду 12.09.2019 р., тобто після спливу встановленого ст. 449 ЦПК України строку на подання такої скарги.

Звертаючись до суду з вказаною скаргою, представник скаржника подав клопотання про поновлення строку на оскарження дій та рішень заступника начальника Мостиського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області Буриш Л.А., обґрунтовуючи його тим, що скаржнику ОСОБА_2 про оскаржувану постанову від 11.03.2019 року стало відомо лише 03.09.2019року, яку отримав разом з додатками до позовної заяви поданої ОСОБА_7 до Києво-Святошинського суду.

Проте, у порушення ч. 1 ст. 81 ЦПК України ніяких доказів в обґрунтування поважності причин пропущення строку для подання скарги, надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 пропущено строк для подання скарги на неправомірні дії державного виконавця, а доказів поважності пропущення строку, надано не було, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про поновлення строку на оскарження дій і рішень заступника начальника Мостиського районного відділу Державної виконавчої служби Буриш Л.А., та внаслідок чого скаргу ОСОБА_2 – залишити без розгляду.

Суд, також звертає увагу, що у зв`язку з пропуском строку на оскарження рішення та дій державного виконавця, а також у зв`язку з добровільною сплатою боржником нарахованої йому заборгованості зі сплати аліментів, нарахування якої на даний час він вважає незаконним, між боржником та стягувачем, яка отримала перераховані їй суми і вважає дії виконавця правомірними, фактично виник спір щодо розміру заборгованості та можливих наслідків безпідставно набутого майна, який може бути вирішений у позовному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,12,13,81,82,89,126,127,223,258,259,260-261, 268,273,450-452 ЦПК України, суд –

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_2 у поновленні строку на оскарження дій і рішень заступника начальника Мостиського районного відділу Державної виконавчої служби Буриш Луції Альфонсівни.

Скаргу ОСОБА_2 на неправомірні дії та рішення заступника начальника Мостиського районного відділу Державної виконавчої служби Буриш Луції Альфонсівни, заінтересована особа – стягувач ОСОБА_1 , залишити без розгляду.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга Київському апеляційному суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом п`ятнадцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття ухвали суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали виготовлено 12 травня 2020 року.

Суддя І. В. Муранова-Лесів