Ухвала суду № 89297348, 05.05.2020, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

359/3391/20

1кс/359/1027/2020

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

05 травня 2020 року м. Бориспіль

Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Ткаченко Д.В.

за участю секретаря судового засідання Петрової Я.А.,

прокурора Динник Т., підозрюваного ОСОБА_2 , захисника Чемерис І.

розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ульянівськ Російської Федерації, громадянина Росії, який тимчасово проживає за адресою АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020110100001004 від 02.05.2020, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України,

в с т а н о в и в:

До слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання слідчого Слідчого відділу Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенанта поліції Чалого Є.С. за погодженням із прокурором Бориспільської місцевої прокуратури Малинецького В. А. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 . В обґрунтування клопотання слідчий послався на те, що Слідчим відділом Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020110100001004 від 02.05.2020 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України. За твердженням слідчого, у ході досудового розслідування встановлені такі обставини. 01.05.2020 року ОСОБА_2 перебував за місцем свого тимчасового проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , де у останнього виник злочинний намір, спрямований на завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, ОСОБА_2 , цього ж дня о 18 годині 49 хвилин, використовуючи свій мобільний телефон марки «HUAWEI» з ІМЕІ1: НОМЕР_1 та ІМЕІ2: НОМЕР_2 , у якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв`язку «Водафон» з абонентським номером НОМЕР_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, що його дії носять незаконний та протиправний характер, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, здійснив дзвінок до оператора прийняття викликів за № «102» Головного управління Національної поліції в м. Києві. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_2 , у ході спілкування з черговим оператором ГУ НП в м. Києві, завідомо неправдиво повідомив про підготовку вибуху та намір привести в дію вибуховий пристрій, а саме гранату, що загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, яку заклав на території садового товариства « Вишеньки – 2 » , що розташоване в межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Ґрунтуючись на цих обставинах, слідчий зазначає про наявність у діях підозрюваного складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.

В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий у клопотанні зазначає про наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема про ризики переховування від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та потерпілого, а також вчинення іншого кримінального правопорушення. Неможливість запобігання зазначеним вище ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів обґрунтовує тяжкістю інкримінованого злочину, що обумовлює можливість тримання під вартою. Зазначає, що враховуючи встановлені обставини кримінального правопорушення та поведінку підозрюваного після цього, застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та не гарантує можливості запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор підтримав доводи клопотання та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, вказав про обґрунтованість підозри та наявність ризиків.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечив, що він являється ОСОБА_2 , зазначив, що справжнє його прізвище ім`я по батькові ОСОБА_3 . Також, він повідомив, що є громадянином РФ і близько десяти років проживає в Україні. Підозрюваний вказав, що свої документи він давно втратив, а тому будь-яким чином підтвердити свою справжню особу не може. Однак, підозрюваний підтвердив, що вироком Березанського районного суду Миколаївської області від 16.02.2017р. його було засуджено за ч.1ст.259 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки, на підставі ст.. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням. Як вбачається із тексту вищевказаного вироку засудженим за даним вироком є саме ОСОБА_2 . Підозрюваний пояснив, що у зв`язку із відсутністю в нього документів за пропозицією слідчого та прокурора під час попереднього провадження він вимушений був назватися ОСОБА_2 .

Підозрюваний заперечив обґрунтованість пред`явленої підозри, пояснив, що йому дійсно належить мобільний телефон марки «HUAWEI» з абонентським номером НОМЕР_3 , проте жодних дзвінків з нього в поліцію із повідомленням про підготовку вибуху він не здійснював. Підозрюваний припускає, що це міг зробити хтось із компанії з якою він відпочивав 01 травня. Назвати прізвище чи ім`я кого-небудь не може, тому що нікого з них не знає, раніше не бачив, був у стані сильного сп`яніння. Підозрюваний та захисник просили суд застосувати до нього запобіжний захід не пов`язаний із тримання під вартою, зокрема заставу.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Встановлено, що 03.05.2020 р. ОСОБА_2 повідо млено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований, окрім як 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Санкція ч. 1 ст. 259 КК України передбачає позбавлення волі на строк від двох до шести років, а тому, виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є законодавчо передбаченим. Разом з тим, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінального провадження (ч. 1 ст. 183 КПК України).

Вимоги статті 194 КПК України зобов`язують слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Крім того, стаття 178 КПК України закріплює перелік обставин, які на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, повинні бути враховані при обранні запобіжного заходу. За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.

Щодо обґрунтованості підозри.

Згідно із ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, тому враховуючи ст. 8, 9 КПК України слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. Тривала практика ЄСПЛ сформувала позицію, що обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Описана в клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України. Для визначення причетності ОСОБА_2 до подій вказаного кримінального правопорушення слідчим суддею досліджено докази, надані сторонами, зокрема протокол обшуку від 02.05.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , згідно якого 02.05.2020 року було вилучено мобільний телефон марки «HUAWEI» та сім-карту оператора мобільного зв`язку «Водафон» з абонентським номером НОМЕР_3 , з якого було здійснено неправдиве повідомлення про підготовку вибуху; протокол огляду мобільного телефону марки «HUAWEI» та сім-карти оператора мобільного зв`язку «Водафон» з абонентським номером НОМЕР_3 , з якого було здійснено неправдиве повідомлення про підготовку вибуху; показання свідка ОСОБА_4 , яка була присутня під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , згідно якого 02.05.2020 року було вилучено мобільний телефон марки «HUAWEI»; показання свідка ОСОБА_5 , яка була присутня під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , згідно якого 02.05.2020 року було вилучено мобільний телефон марки «HUAWEI»; акт перевірки об`єкта на наявність вибухових матеріалів; інформацію щодо аналізу абонентського номеру, з якого здійснено завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху на спец лінію «102»; повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 03.05.2020 року у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України. Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_2 кримінального правопорушення.

Щодо ризиків кримінального провадження.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України. Санкція статті 259 КК України відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі від двох до шести років. Згідно матеріалів, долучених до клопотання, ОСОБА_2 вже притягувався до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення, пошкодження об`єктів власності. Твердження про наявність у нього роботи чи міцних соціальних зв`язків відхиляються, тому що належних підтверджень цьому не надано. Як пояснив в судовому засіданні підозрюваний, постійного місця проживання в нього не має, офіційно не працює, постійний заробіток відсутній. Усі вищевказані обставини в сукупності підтверджують наявність ризику можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення. Водночас, прокурором взагалі не доведено наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування, суду та незаконного впливу на свідків. Отже, слідчий суддя вважає, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а тому на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу.

Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (у тому числі щодо належного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків) і руху кримінального провадження. На думку слідчого судді, відсутність у підозрюваного житла, навіть тимчасового, унеможливлює застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Про обрання відносно підозрюваного особистої поруки не надходило жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру. Застосування до підозрюваного особистого зобов`язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного і не зменшить наявність ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації. Отже, слідчий суддя погоджується із доводами прокурора про недостатність застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу.

На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України слід визначити заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42 040 грн. На думку слідчого судді, такий мінімальний розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим КПК України. У разі внесення застави, на обвинуваченого покладаються наступні обов`язки, що діють протягом двох місяців, а саме: прибуття до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в :

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Ухвала про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою діє до 30.05.2020 року.

Визначити для підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у виді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 42040 грн.

У разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 будуть покладені такі обов`язки: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Сума застави може бути внесена у національній грошовій одиниці як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: (Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119; рахунок отримувача: UА768201720355259001000018661; призначення: застава; згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі внесення застави у визначеному розмірі, оригінал документу із відміткою банку, що підтверджує внесення на депозитний рахунок грошових коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено о 08.30 год. 06.05.2020 р.

Слідчий суддя Д.В. Ткаченко