Рішення № 89291961, 19.05.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2020 року м. Житомир справа № 240/9098/19

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Попової О. Г.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, третя особа: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати протиправною і скасувати постанову №44098135 головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Міністерства юстиції України виконавчого збору у розмірі: 1 079 744,16 гривень у виконавчому провадженні №57820411, що перебуває на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області;

- визнати протиправною і скасувати постанову №57820411 державного виконавця Корольовського Відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Первушиної Ю.О. про відкриття виконавчого провадження від 03 грудня 2018 року з примусового виконання постанови №44098135 виданої 17 березня 2017 року про стягнення з боржника - ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 1 079 744,16 гривень.

В обгрунтування позову зазначено, що на виконання судового рішення Корольовським районним судом м. Житомира від 27.03.2014 року по справі №296/7934/13 видано виконавчий лист №1 від 03.07.2014 року по справі №296/7934/13.

17.03.2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим О.В. була прийнята постанова у виконавчому провадженні №44098135 про стягнення з боржника - ОСОБА_1 на користь Міністерства юстиції України виконавчого збору у розмірі: 1 079 744,16 гривень. Постановою державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Первушиною Ю.О. від 03.12.2018 року було відкрито виконавче провадження №57820411 з примусового виконання постанови №44098135 виданої 03.12.2018 року про стягнення з боржника - ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі: 1 079 744,16 гривень.

Позивач вважає, шо оскільки фактичного стягнення державним виконавцем з боржника на користь стягувача присуджених за виконавчим листом від 03.07.2014 року по справі №296/7934/13 сум не відбулось, враховуючи положення ст.27 Закону України "Про виконавче провадження", вважаємо, що правові підстави для винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 17.03.2017 року у виконавчому провадженні №44098135 про стягнення з боржника - ОСОБА_1 на користь Міністерства юстиції України виконавчого збору у розмірі: 1 079 744,16 гривень були відсутні.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

26 липня 2020 року на адресу суду надійшов відзив на позов від Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яв якому представник просить відмовити у задоволенні позову повністю у зв"язку з безпідставністю.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року зупинено провадження в адміністративній справі №240/9098/19 до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №240/3203/18 (провадження №11-445апп19).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року поновлено провадження в адміністративній справі № 240/9098/19 у зв"язку з набранням законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №240/3203/18 (провадження №11-445апп19). Справу призначити до судового розгляду на 19 травня 2020.

14.05.2020 року представник відповідача подав до суду додаткові письмові пояснення, в яких вказує, що визначення державним виконацем виконавчого збору з суми, що підлягала до примусового стягнення, є законним, таким, що відповідачє положенням норм Закону №1404-VIII. Представник просить суд розглянути справу в порядку письмового провадження.

Позивач, третя особа в судове засідання не з`явились, про причини неявки до суду не повідомили.

Враховуючи приписи статей 194, 205 КАС України, та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження без їх участі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 27.03.2014 року по справі №296/7934/13 позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за Генеральним договором на здійснення кредитних операцій №01/42-0-1/116 від 29.08.2007 року у сумі 10 797 441,64 грн. (десять мільйонів сімсот дев`яносто сім тисяч чотириста сорок одна грн. 64 коп.) Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909) суму сплаченого судового збору в розмірі 3 441,00 грн.

На виконання вказаного судового рішення Корольовським районним судом м. Житомира видано виконавчий лист №1 від 03.07.2014 року по справі №296/7934/13, на підставі якого відкрито виконавче провадження №44098135.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 17 серпня 2018 року по справі №296/7934/13-ц замінено стягувача Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" у виконавчому провадженні №44098135, що перебуває на виконанні у Управлінні державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, правонаступником - Чепорнюком Олегом Олександровичем.

16.11.2018 року постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим О.В. виконавчий лист №1 від 03 липня 2014 року повернутий стягувачу за його заявою.

17.03.2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим О.В. прийнято постанову у виконавчому провадженні №44098135 про стягнення з боржника - ОСОБА_1 на користь Міністерства юстиції України виконавчого збору у розмірі: 1 079 744,16 гривень.

03.12.2018 року постановою державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Первушиною Ю.О. відкрито виконавче провадження №57820411 з примусового виконання постанови №44098135 виданої 03.12.2018 року про стягнення з боржника - ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 1 079 744,16 гривень.

Позивач, вважаючи, що виконавцем порушено законодавство, яким регулюється діяльність органів примусового виконання рішень, звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суду зазначає наступне.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу статей 1, 5 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 1403-VIII).

Законом № 1403-VIII визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3).

Згідно зі статтею 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною п`ятою вказаної статті встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Згідно із частиною п`ятою статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Крім того, частиною дев`ятою вказаної статті передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

За правилами частини п`ятої вказаної статті повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

За приписами частини третьої статті 40 Закону № 1404-VІІІ у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Суз зазначає, що Закон № 1404-VIII є спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, натомість детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція), розробленою відповідно до законів № 1403-VIII і № 1404-VIII, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню.

Таким чином, положення цієї Інструкції слід розглядати як такі, що прийняті відповідно до вимог вказаних законів, та такі, що не можуть їм суперечити, у тому числі встановлювати нові вимоги, які прямо не передбачені законами, на виконання яких ця Інструкція затверджена.

Так, положення частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII зобов`язують державного виконавця у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої, зокрема, пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа винести постанову про стягнення виконавчого збору, яка виконується в порядку, встановленому цим Законом.

Вказані положення частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII кореспондуються з нормою абзацу четвертого пункту 8 розділу III Інструкції.

Натомість частина друга статті 27 Закону № 1404-VIII передбачає, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

При цьому пункт 21 розділу ІІІ Інструкції встановлює, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону № 1404-VІІІ, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 вказаного Закону.

При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.

Виходячи зі змісту наведеної вище норми Інструкції у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відповідну відмітку щодо залишку нестягнутої суми та суми стягнутого виконавчого збору. Відтак законодавець, передбачивши зазначені дії виконавця, встановив, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми за виконавчим листом.

Також, слід зазначити, що пунктом 20 розділу ІІІ Інструкції визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 37 Закону № 1404-VIII. У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов`язково роз`яснюється порядок повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, при стягненні виконавчого збору без реального стягнення суми боргу з боржника створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.

Як вже зазначалось судом, виконавчий лист №1 від 03 липня 2014 року відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII повернутий стягувачу за його письмовою заявою.

При розгляді даної справи судом враховано висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 11.03.2020 по справі № 2540/3203/18, відповідно до якого обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є 1) фактичне виконання виконавчого документа; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.

Тобто, за своєю природою виконавчий збір та основна винагорода приватного виконавця є винагородою виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи привели до виконання рішення, яка стягується у розмірі, пропорційної до розміру фактично стягнутої суми за виконавчим документом.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку, відповідачем не надано суду відомостей щодо розміру стягнутої суми за виконавчим документом, а тому суд дійшов висновку про протиправність стягнення з позивача виконавчого збору.

Таким чином, суд робить висновок про протиправність та необхідність скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. від 17.03.2017 року ВП №44098135 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Міністерства юстиції України виконавчого збору у розмірі 1079744,16 грн у виконавчому провадженні №57820411 та постанови державного виконавця Корольовського Відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Первушиної Ю.О. про відкриття виконавчого провадження №57820411 від 03 грудня 2018 року з примусового виконання постанови №44098135 від 17 березня 2017 року про стягнення з боржника - ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 1 079 744,16 гривень.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про пропущення позивачем строку звернення до суду, суд не бере до уваги, оскільки відповідач мав надіслати оскаржувані постанови позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, разом з цим, з матеріалів справи не можливо встановити, що орган державної виконавчої служби направляв оскаржувані постанови позивачу, під розписку, що в свою чергу не дає можливості достовірно встановити, що позивач пропустив строк звернення до суду із даним адміністративним позовом, а якщо такий і пропущено то суд вважає, що з поважних причин.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Беручи до уваги те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, сплачений судовий збір у розмірі 10 373,40 грн. підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів солідарно у рівних частинах.

Керуючись ст. ст. 77, 90, 139, 241-246, 255, 287, 293, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

вирішив:

Адміністратвиний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ 1, 01001. РНОКПП/ЄДРПОУ: 00015622) , Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (вул. Леха Качинського, 12-а, м. Житомир, 10000. РНОКПП/ЄДРПОУ: 35021396), третя особа: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (майдан Соборний, 1, м. Житомир, 10014. РНОКПП/ЄДРПОУ: 34900660) про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. від 17.03.2017 року ВП №44098135 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Міністерства юстиції України виконавчого збору у розмірі 1079744,16 гривень.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Корольовського Відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Первушиної Ю.О. про відкриття виконавчого провадження №57820411 від 03 грудня 2018 року з примусового виконання постанови №44098135 виданої 17 березня 2017 року про стягнення з боржника - ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 1079744,16 гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ 1, 01001. РНОКПП/ЄДРПОУ: 00015622) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору за подання позову у сумі 5 186 грн. (п"ять тисяч сто вісімдесят шість) 70 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (вул. Леха Качинського, 12-а, м. Житомир, 10000. РНОКПП/ЄДРПОУ: 35021396) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору за подання позову у сумі 5 186 грн. (п"ять тисяч сто вісімдесят шість) 70 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 19 травня 2019 року.

Суддя О.Г. Попова