Вирок № 89290003, 18.05.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10979/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді - Бенца К.К.,

при секретарі судового засідання - Парова І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в м. Ужгород кримінальне провадження № 308/10979/18, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018070030002830 від 07.09.2018 р. про обвинувачення,-

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, українця, громадянина України, тимчасово не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Ужгородського міськрайонного суду від 05.08.2011 року за ст. 190 ч.2, 185 ч. 3 КК України із застосуванням ст.ст. 70,71,72 КК України до 3-х років і 6 місяців позбавлення волі.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Зняцево, Мукачівського району, українця, громадянина України, тимчасово не працюючого, розлученого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення :

прокурора - Толочко А.О.

сторона захисту:

обвинуваченого - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - Петрунь М.М.

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - Гомза В.І.

ВСТАНОВИВ:

07 вересня 2018 року близько 09 години, ОСОБА_1 , за попередньою змовою із ОСОБА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном та незаконного збагачення, шляхом відчинення дверей вантажного відділу службового автомобіля марки «ГАЗ» моделі «3302», державний номерний знак НОМЕР_1 , бежевого кольору, припаркованого біля перехрестя вул. Погорєлова та вул. Заньковецької в м. Ужгород, повторно таємно викрали з вказаного автомобіля наступні продукти харчування які належали ПрАТ «Тернопільський молокозавод»:

-сметану торгівельної марки «Молокія Сонечко» з вмістом жиру 15%, вагою 400 гр., упаковану в поліетиленову плівку, вартістю 21 гривня 99 копійок, у кількості 4 штуки, на загальну суму 87 гривень 96 копійок;

-сметану торгівельної марки «Молокія Сонечко» з вмістом жиру 20%, вагою 400 гр., упаковану в поліетиленову плівку, вартістю 26 гривень 99 копійок, у кількості 4 штуки, на загальну суму 107 гривень 96 копійок;

-молоко торгівельної марки «Молокія Сонечко» з вмістом жиру 2,5%, вагою 900 гр., упаковане в поліетиленову плівку, вартістю 19 гривень 44 копійки, у кількості 13 штук, на загальну суму 252 гривні 72 копійки;

-кефір торгівельної марки «Молокія Сонечко» з вмістом жиру 2,5%, вагою 400 гр., упакований в поліетиленову плівку, вартістю 11 гривень 58 копійок;

-кефір торгівельної марки «Молокія Сонечко» з вмістом жиру 1,0%, вагою 400 гр., упакований в поліетиленову плівку, вартістю 11 гривень;

-йогурт торгівельної марки «Молокія» з вмістом жиру 1,6%, вагою 330 гр., упакований в пластиковий стакан, вартістю 16 гривень 88 копійок;

-кефір торгівельної марки «Молокія» з вмістом жиру 1,0%, вагою 900 гр., упакований в пластикову пляшку, вартістю 25 гривень 84 копійки;

-кефір торгівельної марки «Молокія» з вмістом жиру 2,5%, вагою 900 гр., упакований в пластикову пляшку, вартістю 27 гривень 26 копійок;

-сир кисломолочний торгівельної марки «Молокія», нежирний, з вмістом жиру 0,2%, вагою 200 гр., упакований в еколін та захисну плівку, вартістю 16 гривень 95 копійок;

-молоко торгівельної марки «Молокія Сонечко» з вмістом жиру 1,6%, вагою 900 гр., упаковане в поліетиленову плівку, вартістю 18 гривень 79 копійок;

-сметану торгівельної марки «Молокія» з вмістом жиру 20%, вагою 400 гр., упаковану в поліетиленову плівку, вартістю 26 гривень 99 копійок, у кількості 2 штуки, на загальну суму 53 гривні 98 копійок;

-сметану торгівельної марки «Молокія» з вмістом жиру 15%, вагою 400 гр., упаковану в поліетиленову плівку, вартістю 21 гривня 99 копійок, чим спричинили ПрАТ «Тернопільський молокозавод» матеріальну шкоду на загальну суму 652 гривні 91 копійку.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили суспільно-небезпечне діяння передбачене ч.2 ст. 185 КК України.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно обвинувального акту згідно до вимог статті 337 КПК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав. По суті фактичних обставин справи пояснив, що 07 вересня 2018 року близько 08-00 год. він зустрівся разом із ОСОБА_2 на вул. Грушевського, проходячи по вул Заньковецької в м. Ужгород, помітив на відстані 100метрів від магазину " Авоська" стояла машина з молочною продукцією. ОСОБА_2 направився до машини, а він пішов далі, приблизно через 10 хвилин вони зустрілись з ОСОБА_2 , який ніс ящик молочної продукції. Біля 19 ЗОШ вони зустріли знайомого на ім`я ОСОБА_4 і ОСОБА_2 поклав в багажне відділення автомобіля під керуванням ОСОБА_4 ящик молочної продукції. Після цього були виявлені працівниками поліції, викрадене майно повернули. В ході судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_1 заявив, що свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнає повністю. Вказав, що 07 вересня 2018 року близько 09-00 год., він разом із ОСОБА_2 , відчинивши двері вантажного відділу службового автомобіля , який був припаркований біля перехрестя вул. Погорєлова та вул. Заньковецької в м. Ужгород, викрали з вказаного автомобіля продукти харчування.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав. По суті фактичних обставин справи пояснив, що 07 вересня 2018 року близько 08 години він зустрівся разом із ОСОБА_1 і разом направились до "Нового району". По дорозі він помітив припаркований автомобіль , у якого були напіввідчинені задні двері. Він сказав ОСОБА_1 , щоб йшов вперед, він його дожене, а сам відкрив двері автомобіля, взяв ящик з молочною продукцією і пішов в напрямку ЗОШ № 19, де по дорозі зустрів ОСОБА_1 і знайомого на ім`я ОСОБА_4 . В ході судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_2 заявив, що свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнає повністю. Вказав, що 07 вересня 2018 року близько 09-00 год., він разом із ОСОБА_1 , відчинивши двері вантажного відділу службового автомобіля , який був припаркований біля перехрестя вул. Погорєлова та вул. Заньковецької в м. Ужгород, викрали з вказаного автомобіля продукти харчування. В подальшому були виявлені працівниками поліції, викрадене майно повернули.

Представник потерпілого ПрАТ «Тернопільський молокозавод» подав суду заяву від 27.02.2019 року відповідно до якої просив суд провести підготовче засідання та судовий розгляд у кримінальному провадженні без його участі . Зазначив, що матеріальних та моральних претензій до обвинувачених не має, викрадені продукти харчування повернуто, а покарання просить призначити на розсуду суду.

Враховуючи, що представник потерпілого юридичної особи не був свідком вказаних подій, суд, керуючись ст.325 КПК України, ухвалив рішення про проведення судового розгляду за його відсутності.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора, а обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Оскільки в ході розгляду справи обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 185 КК України визнали повністю, суд з врахуванням думки всіх учасників ухвалив про зміну обсягу доказів та порядок їх дослідження, та визначив допитати обвинувачених та обмежитись дослідженням матеріалів, які характеризують особи обвинувачених.

Відповідно до ч.2 ст. 349 КПК України обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені.

Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованого їм органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор, обвинувачені, захисники не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачені правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачених, та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особи обвинувачених, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушеннях при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд кваліфікує, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України

При призначенні обвинуваченим виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року " Про практику призначення кримінального покарання", визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд відповідно до статті 66 КК України відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, визнання обвинуваченим своєї вини та добровільне відшкодування завданого збитку.

До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд відповідно до статті 67 КК відносить рецидив злочину.

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд відповідно до статті 66 КК України відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, визнання обвинуваченим своєї вини та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , судом згідно статті 67 КК не встановлено.

Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, вчинений умисно, з корисливих мотивів, повторно, особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальностіза вчинення злочинів проти власності , що свідчить про відверте небажання ОСОБА_1 стати на шлях виправлення , не працює та суспільно-корисною працею не займається, згідно довідки Ужгородської міської поліклініки від 20.09.2018 року № 1249/01-7 ОСОБА_1 перебуває на обліку в психоневрологічному диспансері, та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, вчинений умисно, з корисливих мотивів, повторно, особу обвинуваченого ОСОБА_2 , який не судимий в порядку ст. 89 КК України, не працює та суспільно-корисною працею не займається, на обліку в наркологічному і психоневрологічному диспансерах не перебуває та обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Зважаючи на положення статті 50 КК України якою встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами», на положення статті 65 КК України , якою встановлено, що «особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів», враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , всі пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк в межах санкції ч.2 ст. 185 КК України та призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк в межах санкції ч.2 ст. 185 КК України та можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 без відбування ним призначеного покарання, а тому суд вважає за необхідне застосувати до нього положення ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з встановленням йому обов`язків згідно ст.76 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує вирок Ужгородського міськрайонного суду від 24.12.2019 р. яким ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст. 186 КК України до чотирьох років позбавлення волі та призначає покарання за правилами ч.4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань.

Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст.100 КПК України.

Згідно ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Судові витрати по справі відсутні.

Запобіжний захід, відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні не обирався .

Клопотань у порядку, передбаченому ст. 331 та главою 18 КПК України, про застосування до обвинувачених будь-якого запобіжного заходу, від сторони обвинувачення не надходило.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.369-371, 373-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, передбачених за даним вироком та за злочин, передбачений за ч. 2 ст.186 КК України, за який його засуджено вироком Ужгородського міськрайонного суду від 24 грудня 2019 року, шляхом часткового складання покарань, ОСОБА_1 остаточно до відбуття призначити покарання у вигляді 4 роки ( чотири) роки позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 27 листопада 2018 року з 16год. 00 хв..

У строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 зарахувати покарання відбуте частково за вироком Ужгородського міськрайонного суду від 24 грудня 2019 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 - не обирати.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину з покладенням на засудженого ОСОБА_2 обов`язків передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 - не обирати.

Речові докази по справі:

-сметана торгівельної марки «Молокія Сонечко» з вмістом жиру 15%, вагою 400 гр., упакована в поліетиленову плівку, у кількості 4 штуки;

-сметана торгівельної марки «Молокія Сонечко» з вмістом жиру 20%, вагою 400 гр., упакована в поліетиленову плівку, у кількості 4 штуки;

-молоко торгівельної марки «Молокія Сонечко» з вмістом жиру 2,5%, вагою 900 гр., упаковане в поліетиленову плівку, у кількості 13 штук;

-кефір торгівельної марки «Молокія Сонечко» з вмістом жиру 2,5%, вагою 400 гр., упакований в поліетиленову плівку;

-кефір торгівельної марки «Молокія Сонечко» з вмістом жиру 1,0%, вагою 400 гр., упакований в поліетиленову плівку;

-йогурт торгівельної марки «Молокія» з вмістом жиру 1,6%, вагою 330 гр., упакований в пластиковий стакан;

-кефір торгівельної марки «Молокія» з вмістом жиру 1,0%, вагою 900 гр., упакований в пластикову пляшку;

-кефір торгівельної марки «Молокія» з вмістом жиру 2,5%, вагою 900 гр., упакований в пластикову пляшку;

-сир кисломолочний торгівельної марки «Молокія», нежирний, з вмістом жиру 0,2%, вагою 200 гр., упакований в еколін та захисну плівку;

-молоко торгівельної марки «Молокія Сонечко» з вмістом жиру 1,6%, вагою 900 гр., упаковане в поліетиленову плівку;

-сметана торгівельної марки «Молокія» з вмістом жиру 20%, вагою 400 гр., упакована в поліетиленову плівку, у кількості 2 штуки;

-сметана торгівельної марки «Молокія» з вмістом жиру 15%, вагою 400 гр., упакована в поліетиленову плівку,

які передані на зберігання ПрАТ «Тернопільський молокозавод», залишити останньому як власнику.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою -в той же строк із моменту отримання його копії.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца