Рішення № 89287994, 13.05.2020, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Ізмайлов І. К.

Справа № 644/1390/19

Провадження № 2/644/538/20

13.05.2020

РІШЕННЯ

іменем України

13 травня 2020 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Ізмайлова І.К.

секретарів - Яковлевої М.М., Лазарєвої М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 644/1390/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Приватне акціонерне товариство «СК «ЮНІВЕС» про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -

за участю представників:

позивача - ОСОБА_3

відповідача - адвоката Третякова О.В.

в с т а н о в и в :

21 лютого 2019 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, різницю між виплаченим страховим відшкодуванням та фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в розмірі 18223,84 грн., майнову шкоду у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу в розмірі 5874,44 грн., витрати на експертизу в розмірі 2300,00 грн., а разом 26398,28 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 07.09.2018 року ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. С. Потоцького при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул. Миру в м. Харкові, не надала переваги в русі автомобілю Renault Sandero, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 внаслідок чого відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої транспортним засобам заподіяна матеріальна шкода.

Постановою Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 09.11.2018 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Внаслідок вчинення відповідачем адміністративного правопорушення, йому, як власнику автомобіля Renault Sandero, реєстраційний номер НОМЕР_2 , спричинено матеріальну шкоду.

Цивільно - правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована ПрАТ «СК «ЮНІВЕС». Страховою компанією ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» здійснено страхове відшкодування в розмірі 40021,16 грн., однак сплачена сума не покривала збиток в повному обсязі, тому він і звернувся до ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» із заявою про доплату страхового відшкодування.

04.01.2019 року ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» повідомило про виконання в повному обсязі зобов`язання щодо здійснення страхового відшкодування в порядку та на умовах, регламентованих ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку із чим, відсутні підстави для перегляду прийнятого рішення.

Вважає, що оскільки страхова компанія виконала зобов`язання в повному обсязі, то частину збитків, що не покрилася страховиком необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_2 .

При судовому розгляді відповідач позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування своїх заперечень, зазначив, що згідно наданого позивачем акту виконаних робіт №ЗА-0000209 від 08.11.2018 року, складеного ФОП ОСОБА_4 вартість робіт на СТО склала 58245,00 грн., з яких страхова компанія ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» сплатила позивачу лише 40021,16 грн. Позивачем не надано доказів, що ФОП ОСОБА_4 як виконавець - особа, яка надавала послуги з ремонту КТЗ, придбала за свій рахунок складові частини автомобіля, перелік яких зазначений в акті виконаних робіт № ЗА-0000209 від 08.11.2018 року за цінами, які зазначені в акті. ОСОБА_4 вважати продавцем складових частин КТЗ неможливо, оскільки відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до основного КВЕД 45.20 він займається технічним обслуговуванням та ремонтом автотранспортних засобів. Крім цього, товарний чек від 08.11.2018 року за № ЗА-0000209 не містить відомостей про отримання від позивача коштів на суму 58245,00 грн. або сплати вказаних коштів позивачем у готівковому, або безготівковому виді ФОП ОСОБА_4 .

Щодо стягнення майнової шкоди у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу у розмірі 5874,44 грн. відповідач зазначив, що протокол огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 26.09.2018 року містить відомості про пошкодження, що не пов`язані з ДТП, а саме: сліди відновленого ремонту на задньому правому крилі автомобіля, що є доказом того, що транспортний засіб ОСОБА_1 до моменту ДТП за участю з ОСОБА_2 мав механічні пошкодження, які утворилися не з вини відповідача.

25.09.2018 року уклав договір № 44/18 на надання послуг з автотоварознавчого дослідження з ФОП ОСОБА_5 . Висновок судової автотоварознавчої експертизи № 56С від 16.11.2018 року складений іншою особою - експертом ОСОБА_6 , з посиланням на договір від 25.09.2018 року між суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 та ОСОБА_1 за № 447/18 від 25.09.2018 року. Вважає, що оскільки позивач не доручав експерту ОСОБА_6 проводити експертизу, то висновок експерта за № 56С від 16.11.2018 року не може вважатися доказом щодо заподіяної позивачу шкоди за наслідками ДТП.

Таким чином, на думку відповідача позивач не надав суду доказів понесених ним витрат, в зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Представник третьої особи надав письмові пояснення, в яких зазначив, що оскільки під час огляду транспортного засобу було виявлено сліди відновлювального ремонту на задньому правому крилі, то в силу під п. «б» п. 7.39 Методики, при розрахунку розміру збитку оцінювачем було застосовано коефіцієнт зносу. Відповідно до звіту № 107/18 від 12.11.2018 року про оцінку вартості матеріального збитку колісного транспортного засобу Renault Sandero, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу складає 40021,16 грн. ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» було здійснено розрахунок розміру страхового відшкодування та перераховано страхове відшкодування в розмірі 40021,16 грн. Таким чином, вважає, що ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» виконало свої зобов`язання в повному обсязі.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26 березня 2019 року відкрито провадження у вказаній справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.

12 червня 2019 року ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова задоволено клопотання відповідача - залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ПрАТ «СК «ЮНІВЕС».

Дослідивши матеріали справи, перевіривши обставини справи, суд доходить наступних висновків:

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Згідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні..

Судом встановлено, що 07.09.2018 року ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. С. Потоцького при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул. Миру в м. Харкові, не надала переваги в русі автомобілю Renault Sandero, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 внаслідок чого відбулася дорожньо-транспортна пригода.

Постановою Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 09.11.2018 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

У відповідності до ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Відповідно до звіту № 107/18 від 12.11.2018 року про оцінку вартості матеріального збитку колісного транспортного засобу, проведеного на замовлення ПрАТ «СК «Юнівес» загальна вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Renault Sandero, реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 40021,16 грн.

Сторони не заперечували, що цивільна-правова відповідальність власника автомобіля Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент ДТП забезпечена полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/1517873 в ПрАТ «СК «Юнівес».

Відповідачем надано копію зазначеного полісу, однак з наданої копії неможливо встановити ліміт суми страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до страхового акту № ГО-12715/ХВ/1 від 12.11.2018 року по договору страхування № АМ/1517873 від 01.12.2017 р. ПрАТ «СК «Юнівес» прийнято рішення по сплаті страхового відшкодування ОСОБА_1 у розмірі 40021,16 грн.

14 листопада 2018 року ПрАТ «СК «Юнівес» на рахунок ОСОБА_1 переказано 40021,16 грн. страхового відшкодування за ушкодження автомобіля Renault Sandero, реєстраційний номер НОМЕР_2 у зв`язку з ДТП від 07.09.2018 року, що підтверджується копією платіжного доручення № 31360 від 14.11.2018 року.

З дослідженого судом акту виконаних робіт №ЗА-0000209 від 08.11.2018 року, виданим ФОП ОСОБА_4 вартість виконаних робіт та переліку запчастин (матеріалів) наданих АСП при ремонті автомобіля Renault Sandero, реєстраційний номер НОМЕР_2 склала 58245,00 грн.

Зазначені витрати підтверджено позивачем товарним чеком від 08.11.2018 р. про сплату ФОП ОСОБА_4 - 58245,00 грн.

Згідно до висновку автотехнічної експертизи № 56С від 16.11.2018 р. проведеної експертом ОСОБА_7 на замовлення ОСОБА_1 вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault Sandero, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ушкодженого у результаті ДТП 07.08.2018 року складає -60201,14 грн. з урахуванням ПДВ на замінні складові частини КТЗ.

Розмір втрати товарної вартості автомобіля Renault Sandero, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2014 року виготовлення, ушкодженого у результаті ДТП 07.08.2018 року складає -5874,44 грн.

Вартість матеріальної шкоди спричиненої володільцю автомобіля Renault Sandero, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2014 року виготовлення, ушкодженого у результаті ДТП 07.08.2018 року складає - 66075,58 грн.

05.12.2018 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК «Юнівес» з листом в якому повідомив про встановлену висновком автотехнічної експертизи № 56С від 16.11.2018 р. вартість матеріальної шкоди та просив здійснити доплату.

04.01.2019 року ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» повідомило про виконання в повному обсязі зобов`язання щодо здійснення страхового відшкодування в порядку та на умовах, регламентованих ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку із чим, відсутні підстави для перегляду прийнятого рішення.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 28, 29 Закону передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ч.ч 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

З огляду на зазначені положення ст. 509 ЦК України та з урахуванням приписів ст.ст. 11, 22, 23, 599, 1166 ЦК України факт завдання фізичній особі майнової шкоди якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах із особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов`язане з виконанням цими особами обов`язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка завдала шкоду. Сторонами деліктного зобов`язання виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).

Вирішуючи справу по суті, за відсутності доказів про ліміт страхового відшкодування суд, враховує правові висновки Верховного суду України, викладені в постанові №6-2808цс15 від 20.01.2016 року. Зокрема суд зазначив наступне: завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов`язанні ним є страховик.

Разом із тим, зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною. При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частина друга статті 14 ЦК України).

З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що оскільки позивач звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання відповідачем як особою, яка завдала шкоди свого обов`язку з відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика, тому вимога про стягнення з відповідача залишку від суми матеріального збитку в розмірі 18223,84 грн. (58245,00- 40021,16 = 18223.84) та витрат на проведення експертизи в розмірі 2300,00 грн., що разом складає 20523,84 грн. підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача в частині посилання на порушення з боку ФОП ОСОБА_4 , при наданні запасних частин та отримання оплати, не спростовують факту проведених виплат позивачем.

При вирішенні питання про стягнення вартості понесених витрат на проведення автотоварознавчої експертизи суд виходить з тих обставин, що експерт ОСОБА_7 є атестованим судовим експертом та має право на проведення експертиз, як суб`єкт оціночної діяльності при проведенні автотоварознавчої експертизи, а також під час проведення експертизи перебував у трудових правовідносинах з експертом ОСОБА_5 , який і доручив йому проведення експертизи за угодою з ОСОБА_1 , який 25.09.2018 року сплатив вартість експертизи у розмірі 2300,00 грн., що підтверджується квитанцією № 316653.

Пунктом 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції, Фонду державного майна від 24.11.2003 №142/5/2092, визначено, що величина втрати товарної вартості - це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.

Пунктом 8.6 Методики передбачено два випадки, коли в разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту виникає фізичний знос, яким характеризується величина втрати товарної вартості: 1) унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду; 2) унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті.

Ураховуючи зміст викладеного, втрату товарної вартості можна визначити як зменшення вартості транспортного засобу, зумовлене передчасним погіршенням товарного (зовнішнього) вигляду автомобіля та (або) його експлуатаційних якостей унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих деталей, вузлів і агрегатів, з`єднань і захисних властивостей покриттів у зв`язку з ДТП і подальшим ремонтом. Передчасні зміни геометричних параметрів, фізико-хімічних властивостей, конструктивних матеріалів і характеристик інших процесів транспортного засобу, які є наслідком проведення окремих видів ремонтних робіт, призводять до погіршення зовнішнього (товарного) вигляду, функціональних та експлуатаційних характеристик і зниження безвідмовності й довговічності транспортного засобу.

Підпунктом 8.6.2 д) Методики визначено вичерпний перелік випадків, коли величина втрати товарної вартості КТЗ не нараховується, зокрема складові частини КТЗ раніше піддавалися відновлювальному ремонту або пофарбуванню повному, зовнішньому, частковому (крім випадків, що однозначно свідчать про усунення експлуатаційних пошкоджень, відповідно до пункту 1.6 розділу I цієї Методики).

В зв`язку з наведеним суд відмовляє у задоволенні позову про стягнення величини втрати товарної вартості автомобіля, оскільки до ушкодження автомобіля 07.09.2018 року проводився ремонт та перефарбування його задньої правої частини, що підтверджує сам позивач.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 82, 133, 141, 229, ч. 5 ст. 259, ст.ст. 263-265, 268, 273 ЦПК України,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 18223,84 грн. (вісімнадцять тисяч двісті двадцять три тисячі 84 коп.) у відшкодування майнової шкоди та 2300,00 (дві тисячі триста горн.) понесених витрат на проведення автомеханічної експертизи, а разом 20523,84 (двадцять тисяч п`ятсот двадцять три тисячі грн. 84 коп.)

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 768,4 грн. понесених витрат по сплаті судового збору при зверненні з позовом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвали суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 18.05.2020 р.

ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;

Приватне акціонерне товариство «СК «ЮНІВЕС», 03150, м. Київ, вул. Велика Васельківська, 72, код ЄДРПОУ 32638319.

Суддя: І.К. Ізмайлов