Ухвала суду № 89283127, 13.05.2020, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

13.05.20 Провадження 1кп/932/150/20

Справа 200/1027/18

УХВАЛА

Іменем України

13 травня 2020 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

Головуючого-судді Карягіної Н.О.

суддів Татарчук Л.О., Марущак С.Л.

при секретарі Кошевой Л.І.

прокурора Воробйова І.В.

захисників адвокатів Сидорової М.С., Ведмєдєва В.Л.

представників потерпілих адвокатів Степового О.В., Піддубцева В.І.,

Дорошенка С.М.

з участю:

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 О.К.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017040000000935, за обвинуваченням: ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, п.п. 1,5,12 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 15 п.п. 5,12 ч.2 ст. 115 КК України, ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 355, п.п. 1,5,12 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 15 п.п. 5,12 ч.2 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ

У провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, п.п. 1,5,12 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 15 п.п. 5,12 ч.2 ст. 115 КК України, ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 355, п.п. 1,5,12 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 15 п.п. 5,12 ч.2 ст. 115 КК України. Щодо обвинувачених обрані запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, строк дії яких ухвалою суду від 18.03.2020 року продовжено на шістдесят діб, тобто до 16.05.2020 року включно.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою обвинуваченим з тих підстав, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, покарання за які передбачає, у тому числі довічне позбавлення волі, вони раніше судимі, вчинили злочини у період іспитового строку, і ризики, які враховувалися при обранні їм запобіжних заходів не перестали існувати, оскільки обвинувачені можуть переховуватися від суду, впливати на потерпілих та свідків, які на теперішній час не допитані судом, скоїти інше кримінальне правопорушення і іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Підстав для зміни обвинуваченим запобіжних заходів на інші більш м`які не вбачає.

Захисник адвокат Ведмедєв В.Л. заперечував проти клопотання прокурора щодо продовження застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурором не обґрунтована наявність зазначених ним ризиків, хоча свідки не допитані, однак від них немає заяв про вчинення впливу чи тиску на них, і тому з врахуванням тривалого часу, який обвинувачені перебувають під вартою, вважав за можливе змінити їм запобіжні заходи на домашній арешт, оскільки тільки тяжкість пред`явленого обвинувачення, не може бути підставою тривалого знаходження особи під вартою.

Захисник адвокат Сидорова М.С. заперечувала проти клопотання прокурора щодо продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим, оскільки прокурором не надано доказів існування ризиків, на які він посилається та просила змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 на домашній арешт також і з тих підстав, що стан здоров`я обвинуваченого погіршився, за час тримання під вартою в умовах УВП характеризується позитивно, не порушує порядок утримання, а також з врахуванням епідемії короновірусу у країні.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підтримали позиції своїх захисників та заперечували проти клопотання прокурора.

Представники потерпілих адвокати Степовий О.В., Дорошенко С.М., Піддубцев В.І. підтримали клопотання прокурора, в задоволенні клопотання захисту просили відмовити.

Вислухавши думку учасників процесу щодо клопотань сторони обвинувачення та сторони захисту, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора та продовження обраних щодо обвинувачених запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а в задоволенні клопотання сторони захисту вважає необхідним відмовити, з наступних підстав.

Відповідно до ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України, положення якої передбачають, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, знищити, спотворити чи приховати документи і речі, які мають доказове значення у справі, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення і при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вищезазначених ризиків суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; данні щодо особистості – міцність соціальних зв`язків, стан здоров`я, вік, наявність постійного місця роботи, репутацію, та інші відомості.

Так, як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні ряду особливо тяжких кримінальних правопорушень, у тому числі у вбивстві, вчиненому способом, небезпечним для життя багатьох осіб, за які передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічного позбавлення волі, та у вчиненні тяжкого злочину, він раніше судимий, у тому числі за злочин проти життя та здоров`я особи, вчинив злочини у період іспитового строку, не відбувши покарання за попереднім вироком суду, а тому існують ризики, що він буде переховуватися від суду, впливати на свідків обвинувачення, які на теперішній час не допитані судом може вчинити інші кримінальні правопорушення або іншим чином буде перешкоджати кримінальному провадженню.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні ряду особливо тяжких кримінальних правопорушень, у тому числі у вбивстві, вчиненому способом, небезпечним для життя багатьох осіб, за які передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічного позбавлення волі, та у вчиненні тяжкого злочину і злочину середньої тяжкості, він раніше судимий, вчинив злочини у період іспитового строку, не відбувши покарання за попереднім вироком суду, а тому існують ризики, що він буде переховуватися від суду, впливати на свідків обвинувачення, які на теперішній час не допитані судом, може вчинити інші кримінальні правопорушення або іншим чином буде перешкоджати кримінальному провадженню.

З урахуванням вищевикладеного та стадії судового провадження, коли всі свідки обвинувачення не допитані та не досліджені всі письмові та речові докази, суд підстав для зміни обвинуваченим запобіжного заходу з тримання під вартою на інші не вбачає.

Оцінюючи вищевказані обставини, колегія суддів, також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема про те, що хоча тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Також у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, суд враховує характер кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому та практику Європейського суду з прав людини п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Суд вважає, що вказані ризики на цей час не зменшилися, залишаються реальними та продовжують існувати, враховуючи зміст пред`явленого звинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , а також тяжкість кримінальних правопорушень, характер та обставини протиправних дій, в яких вони обвинувачуються, що виправдовує тримання обвинувачених під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу щодо кожного з них у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.

Твердження захисту, що не існує ризику того, що обвинувачені будуть переховуватися від суду та впливати на свідків, оскільки вони тривалий час перебувають під вартою, суд не вважає підставою для зміни запобіжного заходу обвинуваченим на інші більш м`які, так як тривалий розгляд справи пов`язаний з її складністю, великою кількістю учасників та процесуальною поведінкою учасників процесу, а особистості обвинувачених не свідчать про наявність у останніх перешкод або інших стримуючих факторів щодо можливості ухилитися від суду та не перешкоджати здійсненню кримінального провадження, та не являються достатньою підставою для застосування обвинуваченим більш м`якого запобіжного заходу, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну поведінку обвинувачених та запобігти вищезазначеним ризикам.

Посилання сторони захисту, як на підставу зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 на те, що стан здоров`я обвинуваченого погіршується і він за час утримання характеризується позитивно, а також з врахуванням епідемії короновірусу у країні в умовах слідчого ізолятора йому не зможуть забезпечити належні умови протидії захворюванню, суд не вважає підставою для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт, оскільки зазначені обставини не свідчать про відсутність наявності ризиків того, що обвинувачений може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інші кримінальні правопорушення. Крім того, суду не надано будь яких медичних документів про стан здоров`я обвинуваченого, його погіршення і не можливості надання йому кваліфікованої медичної допомоги, у тому числі проведення лікування та реабілітації, в умовах слідчого ізолятору. Також суду не надано офіційних медичних документів щодо неможливості установи в якій утримуються обвинувачені забезпечити заходи щодо протидії коронавірусу в країні.

Матеріали провадження не містять, а стороною захисту не надано, інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою.

На підставі викладеного суд, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора і продовження застосування щодо обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченим на домашній арешт вважає необхідним відмовити.

Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 194, 331, 350 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ

Задовольнити клопотання прокурора, та продовжити застосування щодо обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою до розгляду справи по суті в строк на 60 діб.

У задоволенні клопотання захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на домашній арешт – відмовити.

Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят діб, тобто до 11 липня 2020 року включно.

Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят діб, тобто до 11 липня 2020 року включно.

Головуючий суддя Н.О. Карягіна

Судді Л.О. Татарчук

С.Л. Марущак