Ухвала суду № 89282176, 18.05.2020, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/1399/19

Провадження № 1-кс/740/474/20

УХВАЛА

18 травня 2020 року м.Ніжин

Слідчий суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області

Олійник В.П., з участю секретаря Шадура І.Ю.,

розглянувши скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката Подлуцького Максима Олександровича про скасування постанови від 12 травня 2020 року про відмову у задоволенні клопотання,

встановила:

У скарзі від 13 травня 2020 року ставиться питання про скасування постанови слідчого СВ Ніжинського ВП ГУНП у Чернігівській області Чернега А.В. від 12 травня 2020 року про відмову у задоволенні клопотання про проведення одночасного допиту підозрюваного ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 , та зобов`язання слідчого провести їх одночасний допит. Скарга обгрунтована тим, що 08 травня 2020 року до Ніжинського ВП ГУНП було подане клопотання про проведення одночасного допиту підозрюваного ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 у зв`язку з їх розбіжностями, оскільки ОСОБА_2 вказує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 пропонували йому купити викрадені речі, які він пізніше бачив у ОСОБА_1 вдома, а ОСОБА_1 заперечує причетність до крадіжки та наявності у нього будь-якого викраденого майна. Підставою для відмови слідчим є те, що ОСОБА_1 після оголошення йому підозри показів не надавав, а тому факт розбіжностей відсутній. Така відмова є необґрунтованою, такою, що не узгоджується з кримінально-процесуальним законом.

Сторони у судове засідання не з`явились, згідно заяв від 15 травня 2020 року захисник підозрюваного ОСОБА_1 адвокат Подлуцький М.О. просить скаргу задовольнити та розглянути без участі; слідчий СВ Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області Чернега А.В. просить відмовити у задоволенні скарги, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 станом на 15 травня 2020 року показів не надає відповідно до ст.63 Конституції України, свідок ОСОБА_2 відмовляється від проведення одночасного допиту, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 буде чинити на нього тиск, про що надає суду його заяву. Відповідно до заяви від 18 травня 2020 року прокурор Ніжинської місцевої прокуратури Хоменко В.М. просить відмовити у задоволенні скарги з посиланням на те, що підозрюваний ОСОБА_1 відмовляється надавати будь-які показання, а тому розбіжностей між його показаннями та показаннями свідка ОСОБА_2 не має, проведення одночасного допиту є правом, а не обов`язком слідчого, прокурора, крім того, 12 травня 2020 року прийнято рішення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту в порядку ст.290 КПК України.

Дослідивши матеріали, які надані сторонами, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п.7 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема, рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником

Постановою слідчого СВ Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області Чернега А.В. від 12 травня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката Подлуцького М.О., з посиланням на те, що 06 травня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та з цього часу останній показів не надає, тобто факту розбіжності в показах досудовим розслідуванням не встановлено. Вказані обставини стороною захисту не спростовані.

Положеннями ст.224 КПК України встановлено, що слідчий, прокурор має право провести одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з`ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях.

08 травня 2020 року підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник адвокат Подлуцький М.О. отримали повідомлення про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке внесене до ЄРДР за №12019270180000361 від 20 березня 2019 року та відкриття матеріалів досудового розслідування.

Частиною 1 ст.219 КПК України визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом. У той же час частиною 3 цієї ж статті визначено, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст.290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею. Тобто, проведення слідчих дій можливе під час проведення досудового розслідування, а на даний час у кримінальному провадженні №12019270180000361 підозрюваному ОСОБА_1 повідомлено про завершення досудового розслідування.

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій; слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Досудове розслідування - це діяльність відповідних органів держави зі збирання (гласними та негласними методами) і фіксації фактичних даних про обставини кримінального правопорушення та встановлення осіб, які його вчинили.

Отже, досудове розслідування є однією з основних стадій кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, здійснюється у передбаченому законом порядку шляхом провадження слідчих, негласних слідчих (розшукових) і інших процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (ст. 3 КПК України).

Статтею 220 КПК України встановлені межі розгляду клопотань про виконання будь-яких процесуальних дій, яка чітко передбачає, що такий розгляд має відбуватися лише під час досудового розслідування.

Форми закінчення досудового розслідування внормовані главою 24 КПК України і до них за змістом ст.283 КПК України відносяться: закриття кримінального провадження; звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Таким чином, однією з форм закінчення досудового розслідування є звернення до суду з обвинувальним актом.

Визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (ч. 1 ст. 290 КПК України).

Як випливає з наведеної норми, зверненню до суду з обвинувальним актом передує прийняття слідчим (прокурором) рішення про завершення досудового розслідування, яке є прерогативою сторони обвинувачення, оскільки саме вона розпочинає і здійснює досудове розслідування.

За змістом ст.ст.36, 38 КПК України саме прокурор і слідчий уповноважені починати досудове розслідування, здійснювати і закінчувати його і є самостійними у своїй процесуальній діяльності, безпідставне втручання в яку забороняється.

На підставі викладеного слідчий суддя приходить до висновку, що вирішення клопотань сторони захисту у порядку ст.220 КПК України після прийняття рішення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування було б таким, що не ґрунтується на законі, оскільки проведення слідчих дій в ході досудового розслідування, у даному випадку одночасний допит, можливе лише до його завершення, при цьому підозрюваним ОСОБА_1 показання не надавались.

Частиною 8 ст.223 КПК України передбачено, що слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених ч.3 ст.333 цього Кодексу. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими.

Слідчим суддею також враховується, що право сторони захисту на подання клопотання про одночасний допит жодним чином не порушується, оскільки ст.333 КПК України передбачено право сторін кримінального провадження подавати клопотання під час судового провадження, зокрема, щодо одночасного допиту.

Керуючись ст.ст.303, 304, 306, 307 КПК України, слідчий суддя,-

постановив:

У задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката Подлуцького Максима Олександровича про скасування постанови від 12 травня 2020 року про відмову у задоволенні клопотання,- відмовити.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.Олійник.