Ухвала суду № 89280905, 07.05.2020, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/2824/20

Провадження № 1-кс/686/6017/20

УХВАЛА

Іменем України

7 травня 2020 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Сарбей О.Ф., з участю секретаря судового засідання Беднарської А.А., слідчого Стрільчука В. М., прокурора Маслова В. Г. розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Третього слідчого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому Стрільчука Василя Михайловича про надання дозволу на затримання з метою приводу підозрюваного для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Радивилів Рівненської області, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України у кримінальному провадженні № 42020180000000010 від 21.01.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

07.05.2020 року слідчий Третього слідчого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому Стрільчук Василь Михайлович звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду з клопотанням про надання дозволу на затримання з метою приводу підозрюваного для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 підозрюваного у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

В обґрунтування даного клопотання слідчим зазначено, що ОСОБА_1 , будучи працівником правоохоронного органу, маючи спеціальне звання «підполковник служби цивільного захисту», відповідно до наказу Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій призначений на посаду провідного інспектора Радивилівського районного сектору Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій в Рівненській області.

Разом з цим, незважаючи на те, що відповідно до Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ОСОБА_1 є працівником правоохоронного органу, а саме провідним інспектором Радивилівського районного сектору ГУ ДСНС в Рівненській області, на якого відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України покладено обов`язки діяти лише у межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією України і Законами України, а також те, що він є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, передбачені ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII, використовуючи надану йому владу та службове становище та, відповідно до «Правил етичної поведінки працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій, територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління», які затверджені наказом МВС України від 16.11.2018 № 932 «працівники ДСНС повинні використовувати своє службове становище виключно для виконання своїх посадових обов`язків і доручень керівників, наданих на підставі та в межах повноважень, передбачених законами України; працівникам ДСНС забороняється використовувати свої повноваження або своє службове становище в особистих (приватних) інтересах чи в неправомірних особистих інтересах інших осіб, у тому числі використовувати свій статус та інформацію про місце роботи з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб», прийняв рішення про їх порушення шляхом вчинення умисного тяжкого злочину у сфері службової діяльності із корисливих мотивів за наступних обставин.

Так, у співробітника Радивилівського районного сектору Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій України в Рівненській області провідного інспектора ОСОБА_1 та інших на даний час невстановлених службових осіб цього органу не пізніше 19.12.2019 виник злочинний умисел щодо вимагання та одержання у фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_2 ) неправомірної вигоди.

З метою досягнення спільної та протиправної мети, будучи обізнаним, що ФОП ОСОБА_2 здійснює свою підприємницьку діяльність у приміщенні універмагу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 з власної ініціативи організував у період з 19 по 21 грудня 2019 року зустріч з сином ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на території приміщення Радивилівського РС ГУ ДСНС в Рівненській області з метою висунення протиправної вимоги щодо надання неправомірної вигоди.

Під час зустрічі 21.12.2019 ОСОБА_1 , перебуваючи на території приміщення Радивилівського РС ГУ ДСНС в Рівненській області за адресою: Рівненська область, м. Радивилів, вул. О. Невського, 45, будучи уповноваженим на здійснення, відповідно до п. 2 ст. 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження положення про державну службу України з надзвичайних ситуацій» від 16.12.2015 № 1052 державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, запевнили ОСОБА_3 у наявності численних порушень протипожежної безпеки у ФОП ОСОБА_2 та можливості проведення ними відповідної перевірки, у ході якої будуть виявлені такі недоліки, з метою подальшого звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення підприємницької діяльності до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки.

Водночас, ОСОБА_1 , будучи службовою особою, використовуючи своє службове становище та пов`язані з цим можливості, умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою незаконного збагачення, з корисливих мотивів, того ж дня, повідомив ОСОБА_3 , що існують можливості позитивного вирішення для ФОП ОСОБА_2 питання про невжиття ними вказаних вище заходів, наслідком яких стане припинення можливості здійснювати підприємницьку діяльність за умови надання такої неправомірної вигоди.

Тому, 21.12.2019 ОСОБА_1 , перебуваючи на території Радивлівського РС ГУ ДСНС в Рівненській області за адресою: Рівненська область, м. Радивилів, вул. О. Невського, буд. 45, висунув ОСОБА_3 незаконну вимогу у передачі йому у найкоротший термін 300 доларів США за вирішення питання у вказаний спосіб та очікують настання такого факту.

Переслідуючи вказану мету, у період з грудня 2019 року і надалі ОСОБА_1 зобов`язував ОСОБА_3 у передачі йому неправомірної вигоди для вжиття заходів, пов`язаних із не ініціюванням дій, спрямованих на перешкоджання у такий спосіб здійснення підприємницької діяльності його мамою - ФОП ОСОБА_2 .

Надалі, близько 19 год. 05 хв. 05.02.2020, діючи на виконання свого протиправного умислу та бажаючи доведення його до завершення, а також очікуючи у виконанні висунутої ним незаконної вимоги в одержанні неправомірної вигоди, ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою незаконного особистого збагачення, з корисливих мотивів одержав 300 доларів США за не вчинення в інтересах ФОП ОСОБА_2 дій, спрямованих на проведення ним відповідної перевірки, у ході якої будуть виявлені недоліки у сфері протипожежної безпеки, що стане наслідком повного або часткового зупинення її підприємницької діяльності та з того моменту мав можливість розпорядитися протиправно отриманими коштами на власний розсуд.

Як наслідок, 05.02.2020 о 19 год. 10 хв. ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України, а 06.02.2020 йому вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само, прохання надати таку вигоду для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням.

Обгрунтованість підозри ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами, а саме: заявою ОСОБА_2 від 20.01.2020; протоколами допитів ОСОБА_3 від 22.01.2020, від 30.01.2020 та від 16.03.2020; протоколами допитів ОСОБА_2 від 23.01.2020 та від 16.03.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 30.01.2020 та від 06.02.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 16.03.2020; протоколом пред`явлення свідку ОСОБА_5 для впізнання від 16.03.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 16.03.2020; протоколом огляду місця події від 05-06.02.2020; протоколом затримання ОСОБА_1 від 05-06.02.2020; протоколом освідування від 05-06.02.2020; протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Радивилів Рівненської області, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українець , громадянин України, одружений, з вищою освітою, перебуваючий до моменту затримання на посаді провідного інспектора Радивилівського РС ГУ ДСНС в Рівненській області, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого умисного злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за який законом передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна.

На цьому етапі кримінального провадження, до встановлення судом фактичної істини у ньому, сукупність зазначених матеріалів є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, відповідає критеріям, сформованих в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, позиції у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», якою відзначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення; а також позиції у рішенні від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», якою відзначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Окрім цього, 30.03.2020 слідчий суддя постановив ухвалу про продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні на строк до 4-х місяців, тобто до 06.06.2020 включно.

Незважаючи на те, що підозрюваному ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, на вказаній стадії досудового слідства у матеріалах кримінального провадження наявні відомості, які дають підстави вважати, що є реальна необхідність у дослідженні всіх обставин вчинення ним та іншими невстановленими особами як вказаного так і інших злочинів у сфері службової діяльності, оскільки у цьому кримінальному провадженні досліджуються обставини причетності до цього злочину й інших службових осіб ГУ ДСНС в Рівненській області.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1-5, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати, або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Вказані ризики існують, є актуальними та не зменшилися за вказаний період часу, оскільки у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин та інших осіб, причетних до вчинення тяжкого умисного кримінального правопорушення, які характеризуються латентністю їх організації та подальшої реалізації у сфері службової діяльності, у зв`язку з чим необхідний тривалий період часу для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду та притягнення їх до кримінальної відповідальності. Водночас, перебування підозрюваного на волі призведе до неможливості повного та об`єктивного досудового розслідування з вищенаведених причин, оскільки останній може перешкоджати досудовому розслідуванню шляхом знищення документів та речей, які ще не відшукані стороною обвинувачення та можуть мати значення для кримінального провадження, впливати на свідків та інших осіб з метою приховування вказаної протиправної діяльності шляхом схиляння останніх до надання органу досудового розслідування неправдивих показань, повідомлення інших осіб, які причетні до вчинення зазначених злочинів, про факти які йому стали відомі у ході слідства, що може вкрай негативно вплинути на його хід та кінцеві результати, а також впливати іншим чином.

Водночас, застосування такого заходу забезпечення як домашній арешт призведе до неможливості повного та об`єктивного як досудового розслідування так і судового розгляду з нижчезазначених причин, оскільки останній може перешкоджати досудовому розслідуванню шляхом не явки на проведення процесуальних дій, що може вкрай негативно вплинути на його хід та кінцеві результати.

ОСОБА_1 може знищити, спотворити документи (квитанції, накладні, записники, блокноти, магнітні та інші носії інформації, тощо), які стосуються проведення ним та іншими службової діяльності, а також інших документів, які вказують на причетність осіб до вчинення зазначеного та інших кримінальних правопорушень.

На цій стадії досудового розслідування не допитано всіх осіб, а тому перебування на волі підозрюваного дасть можливість йому спілкуватися з цими особами, а також іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення такого злочину, що також може негативно вплинути на хід досудового розслідування.

Як вбачається, ОСОБА_1 усвідомлюючи тяжкість ймовірного покарання та чітку перспективу у його настанні, маючи широке коло знайомств, у тому числі серед співробітників різних правоохоронних органів, може переховуватися у невідомому органу досудового розслідуванню місці з метою уникнення від кримінальної відповідальності, що не сприятиме завданням кримінального судочинства.

Також, вартує уваги факт проходження ОСОБА_1 служби в ГУ ДСНС в Рівненській області тривалий період часу, звання «підполковника цивільного захисту», наявність в останнього численних зв`язків серед співробітників правоохоронних органів, які за його проханням чи можуть сприяти в уникненні від кримінальної відповідальності у різноманітних формах.

Тому, орган досудового розслідування приходить до висновку про його схильність до вчинення злочинів у зазначеній сфері, наявності широкого кола знайомства серед осіб з числа співробітників правоохоронних та контролюючих органів, які за його проханням/вказівками можуть здійснювати тиск у різних формах як на фактично потерпілу ФОП ОСОБА_2 , так і свідків або інших учасників провадження.

Слід врахувати, що потерпіла ОСОБА_2 зазначила про те, що вбачає можливість погроз у зв`язку з дачею нею показань у цьому кримінальному провадженні, що також слід сприймати як факт, який необхідно врахувати при зміні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З урахуванням вказаних фактів сторона обвинувачення вбачає, що ОСОБА_1 може продовжувати вчиняти такі злочини та/або вчинити новий злочин, у тому числі у сфері службової діяльності, оскільки такий вид протиправної діяльності також є джерелом його доходів.

Крім того, ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності, що також свідчить про схильність останнього до вчинення правопорушень у різних сферах діяльності.

Наведене свідчить про те, що ОСОБА_1 вчиняв такий злочин ініціативно, з особливою зухвалістю, із посиланням на наявність залучених до цього інших службових осіб правоохоронних органів, та в усіх випадках намагався використати вразливе становище суб`єкта підприємницької діяльності - ФОП ОСОБА_2 внаслідок погроз зі сторони службових осіб ГУ ДСНС в Рівненській області у зупиненні проведенні нею такої діяльності.

Аналіз поведінки підозрюваного ОСОБА_1 свідчить про стійкий намір запобігати встановленню органом досудового розслідування всіх фактичних обставин вчинюваних вищевказаних злочинів та таким чином перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема це проявилося у неправдивості його пояснень під час проведення огляду місця події, де було виявлено неправомірну вигоду, що йому не відомо про обставини походження цих коштів та таку ж лінію активної протидії підозрюваний обрав і під час проведення його допиту 06.02.2020 та 13.03.2020. Також, під час слідчих дій ОСОБА_1 давав пояснення, які не відповідали відомостям, що містилися у матеріалах кримінального провадження. Ці факти дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 не тільки намагається ввести в оману орган досудового розслідування шляхом висування неправдивих версій, а навпаки умисно це робить задля запобігання виявлення всього злочинного механізму, до якого причетні й інші співробітники ГУ ДСНС в Рівненській області та інших контролюючих органів Рівненської області, що також є предметом дослідження у цьому провадженні.

На цій стадії досудового розслідування не допитано певну кількість осіб, а тому перебування на волі підозрюваного дасть можливість йому спілкуватися з цими особами, а також іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення таких злочинів, що також може негативно вплинути на хід досудового розслідування. У такому разі, застосування запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою дозволить підозрюваному, який обізнаний про коло осіб, котрим відомо або може бути відомо згадані обставини, шляхом умовлянь, чиненням тиску, погрозами та/або будь-яким іншим чином вплинути на цих осіб з метою серед іншого зміни показань про обставини провадження, або взагалі відмови, як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду. Зокрема у ході допиту ОСОБА_7 , обставини причетності якого до вказаної злочинної діяльності також досліджуються у цьому провадженні, останній дав показання, які явно суперечать раніше здобутим доказам та показанням інших свідків.

Тому, слідчий суддя встановив факт наявності вищевказаних ризиків і 07.02.2020 на підставі розгляду клопотання слідчого, яке погоджене прокурором у кримінальному провадженні, про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням збільшеної застави у розмірі 150 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області постановив ухвалу про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та заборонив залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово.

Цією ж ухвалою суду визначено перелік покладених на вказаного підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не інакше як в присутності слідчого, прокурора, судді; здати на зберігання слідчому у даному кримінальному провадженні свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Поряд з цим, 30.03.2020 слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, розглянувши обгрунтоване клопотання сторони обвинувачення, постановив ухвалу про продовження строку застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та заборонив залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово. При цьому, суд поклав на такого підозрюваного ряд обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не інакше як в присутності слідчого, прокурора, судді; здати на зберігання слідчому у даному кримінальному провадженні свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну

Окрім цього, 06.02.2020 слідчим вручено ОСОБА_1 пам`ятку про процесуальні права та обов`язки, у зв`язку з чим останній достеменно обізнаний з ними, зокрема про обов`язки, які вказані у ч. 7 ст. 42 КПК України, а саме:

-прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;

-підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.

Того ж дня, ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру, у ході чого йому також роз`яснено вищевказані обов`язки, а також обов`язок виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Однак, незважаючи на наявність вказаних обов`язків, підозрюваний ОСОБА_1 , неодноразово здійснив зловживання своїми правами, та, маючи на меті не підкорятися законним вимогам слідчого і прибувати за його викликами, завчасно не повідомляв про причини свого неприбуття на виклики:

-16.04.2020 про необхідність прибуття для допиту як підозрюваного на 13 год. 00 хв. 17.04.2020;

-17.04.2020 про необхідність прибуття для допиту як підозрюваного на 10 год. 00 хв. 22.04.2020.

Під час здійснення таких викликів підозрюваний ОСОБА_1 завчасно не повідомляв про поважні причини свого неприбуття, водночас надсилав з номеру телефону НОМЕР_1 через месенджер «Viber» (ОСОБА_8 - дружина ОСОБА_1 ) фотографії аркушів паперу невстановленого зразка з попередніми діагнозами лікаря, у якому не було вказано жодних протипоказань щодо участі у слідчих та процесуальних діях.

Крім того, пізніше у такий ж спосіб слідчому було надано документ медичної установи про перебування ОСОБА_1 на амбулаторному лікуванні з діагнозом «ГРВІ» з формулюванням «у період з 14.04.2020 по даний час». Враховуючи, що довідка видана без зазначення дати її видачі, тобто без всіх необхідних реквізитів, в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вона видана з порушенням, а отже викликає сумнів у правдивості таких даних. Водночас, у вказаному документі не було вказано про те, що ОСОБА_1 не може брати участь у слідчих діях.

Крім цього, продовжуючи наслідувати дотримання шляху, який полягав у неналежному дотриманні процесуальної поведінки підозрюваного, та черговий раз не виконувати покладені на нього вищевказані обов`язки, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про необхідність прибути для проведення слідчих дій повторно не з`явився з вказаного приводу 04.05.2020 та 05.05.2020. В обгрунтування своєї неявки ОСОБА_1 поклав в основу відсутність транспортного сполучення між м. Радивиловим та м. Хмельницьким, що відповідно до вимог КПК України, не є поважною причиною.

Крім цього, підозрюваний ОСОБА_1 , нехтуючи вимогами існуючого заходу забезпечення, висунув слідчому вимогу не викликати його для проведення слідчих дій, що саме по собі є втручання в діяльність слідчого, що заборонено законодавством, оскільки останній є самостійним у своїй діяльності.

Таким чином, підозрюваний ОСОБА_1 , свідомо порушуючи покладені на нього ст. 42 КПК України та ухвалою слідчого судді від 30.03.2020 обов`язки, умисно не з`явився до слідчого 17 та 22 квітня 2020 року, а також 04 та 05 травня 2020 року на вказані виклики, тим самим проігнорувавши законні вимоги слідчого, при цьому про наявність поважних причин свого не прибуття не повідомив та не додав до матеріалів цього провадження документів, які підтверджують існування таких причин.

Окрему увагу заслуговує і той факт, що ОСОБА_1 не виконав покладений ухвалами слідчих суддів від 07.02.2020 та від 30.03.2020 обов`язок здати слідчому всі документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну, а саме паспорт громадянина України НОМЕР_2 , за допомогою якого останній може безперешкодно виїхати за межі України, наприклад в Республіку Білорусь, Республіку Молдову, інші країни.

З огляду на викладене, у діях ОСОБА_1 вбачається стійкий намір щодо порушення покладених на нього цим Кодексом обов`язків підозрюваного, що свідчить про неналежну поведінку особи, яка наділена цим статусом, а відповідно такі факти вказують на його бажання уникнути від здійснення щодо останнього процедури кримінального судочинства у повному обсязі, а тому можна прийти до висновку, що такий м`який запобіжний захід як цілодобовий домашній арешт не забезпечує його належну поведінку.

Отже, вищевказаним чином ОСОБА_1 здійснює перешкоди у проведенні процесуальних дій, які ініційовані органом досудового розслідування для встановлення обставин кримінального провадження шляхом створення надуманих і формальних передумов для уникнення явки на виклик слідчого.

Поряд з цим, ОСОБА_1 , будучи підозрюваним, щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, та на якого покладено обов`язок - з`являтися за викликом до слідчого, прокурора, суду, знехтував необхідністю його дотримання, про що свідчать вищевказані обставини, та у сукупності вказує про намір останнього не дотримуватися покладених на нього обов`язків, і, як переконує вищевказана поведінка зазначеної особи, може призвести до нівелювання заходів забезпечення у такій м`якій формі.

Так, невиконання обов`язків, що встановлені для виконання підозрюваному тягне за собою можливість застосування більш жорсткого запобіжного заходу.

На підставі викладеного, можна прийти до висновку про неможливість запобігання вищевказаним ризикам інакше ніж шляхом зміни щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу із цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою, оскільки, як вказує його антипроцесуальна поведінка, більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не здатний забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Враховуючи, що лише наявність запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, сторона обвинувачення виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , має високий ступінь суспільної небезпеки, присутність якої, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного та існує доцільність забезпечити високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів.

Проходження служби в ГУ ДСНС в Рівненській області вказує на те, що стан здоров`я ОСОБА_1 дозволяє йому перебувати в місцях ув`язнення або позбавлення волі.

На підставі викладеного орган досудового розслідування приходить до висновку про неможливість запобігати вищевказаним ризикам шляхом залишення існуючого заходу забезпечення та незастосування стосовно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою на цій стадії в інтересах найбільш повного, оперативного та ефективного досудового розслідування, оскільки лише наявність запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, орган досудового розслідування виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, присутність якої, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного та існує доцільність забезпечити високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, порушення яких може вкрай негативно вплинути на суспільство у цілому, а численні його порушення спрямовані на ухилення від нормального процесу кримінального судочинства.

Вищевикладене також свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_1 , неодноразово порушуючи покладені на нього слідчим суддею обов`язки та які передбачені ст. 42 КПК України, а відповідно такі факти вказують на його бажання уникнути від здійснення щодо останнього процедури кримінального судочинства у повному обсязі, одержавши відомості про звернення слідчого з клопотанням про зміну стосовно нього запобіжного заходу із домашнього арешту на тримання під вартою, до початку розгляду вказаного клопотання може вчиняти інші дії, які вказані у переліку ризиків щодо вказаної особи.

Заслухавши думку слідчого, прокурора, ознайомившись з матеріалами клопотання, кримінального провадження слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 189 ч.4 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що:

1)підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду;

2)одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання прот застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у ст. 177 КПК України.

З наданого до суду клопотання і пояснень його ініціаторів слідчий суддя не вбачає необхідності у наданні дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_1 , оскільки слідчим, прокурором не наведено, а в судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 переховується від органів досудового розслідування, або одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які зазначені у ст. 177 КПК України

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що вказане клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.188, 189, 190 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання слідчого Третього слідчого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому Стрільчука Василя Михайловича в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020180000000010 від 21.01.2020року про надання дозволу на затримання з метою приводу ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, а в разі її постановлення без виклику особи яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення

Слідчий суддя